Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №320/39287/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Київ №320/39287/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльність,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" звернулось до суду з позовом:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не встановлення для ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» економічно обґрунтованих тарифів на централізоване водопостачання у розмірі 25,81 грн. (без ПДВ) (для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення) і 8,41 грн (без ПДВ) (для споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення) та централізоване водовідведення у розмірі 33,31 грн. (без ПДВ) (для споживачів:, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення), які розраховані у відповідності до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, та які подані ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» до НКРЕКП для їх встановлення на 2024 рік;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» економічно обґрунтовані тарифи на централізоване водопостачання у розмірі 25,81 грн. (без ПДВ) (для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення) і 8,41 грн. (без ПДВ) (для споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення) та централізоване водовідведення у розмірі 33,31 грн. (без ПДВ) (для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення), які розраховані у відповідності до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, та які подані ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» до НКРЕКП для їх встановлення на 2024 рік.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Донець В.А.) від 09.09.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У силу вимог частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.

Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Лисенко В.І.

У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом (частина друга статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвалою суду від 28.02.2025 справу прийнято до провадження судді Лисенко В.І. та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 26.09.2023 звернувся до НКРЕКП із заявою про встановлення на 2024 рік тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, надавши відповідні розрахунки планових витрат та підтвердні матеріали. У ході розгляду заяви НКРЕКП неодноразово витребовувала додаткові документи та пояснення, які позивач надавав у встановлені строки. Зокрема, підприємством подано інформацію щодо розподілу витрат, договір на проведення аудиту, звіт про результати аудиту, податкову та статистичну звітність, а також документи щодо погодження тарифів. Позивач вказує, що, незважаючи на виконання ним вимог Регулятора та подання необхідних документів, НКРЕКП станом на момент звернення до суду не встановила для ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» економічно обґрунтовані тарифи на 2024 рік. На думку позивача, така бездіяльність НКРЕКП суперечить покладеному на Регулятора обов`язку щодо державного регулювання тарифів на послуги суб`єктів природних монополій та позбавляє підприємство можливості компенсувати економічно обґрунтовані витрати на виробництво послуг. Позивач також зазначає, що чинні тарифи, встановлені постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2849, не забезпечують покриття фактичних витрат підприємства, у зв`язку з чим здійснення господарської діяльності з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення є збитковим. З огляду на викладене позивач вважає бездіяльність НКРЕКП щодо невстановлення економічно обґрунтованих тарифів протиправною та просить суд зобов`язати Відповідача встановити такі тарифи на підставі поданих підприємством розрахунків.

Відповідач у відзиві позов не визнає та вважає заявлені вимоги необґрунтованими, зазначає, що встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення належить до виключних повноважень НКРЕКП, яке реалізується відповідно до Порядку № 302 та Процедури № 364. НКРЕКП заперечує факт своєї бездіяльності, посилаючись на те, що після отримання заяви ТОВ «Білоцерківвода» Регулятор неодноразово витребовував додаткові документи та пояснення, які поступово надавалися Позивачем. Відповідач зазначає, що 08.05.2024 було схвалено проєкт постанови про встановлення тарифів, а 28.05.2024 НКРЕКП прийняла постанову № 1009, якою ТОВ «Білоцерківвода» встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення на 2024 рік. На думку Відповідача, прийняття постанови № 1009 свідчить про відсутність протиправної бездіяльності НКРЕКП, оскільки питання щодо встановлення тарифів було вирішено в установленому законодавством порядку. Крім того, НКРЕКП вважає, що вимога Позивача про зобов`язання встановити тарифи саме у визначених ним розмірах є втручанням у дискреційні повноваження Регулятора та не відповідає належному способу судового захисту. Відповідач також заперечує проти встановлення судового контролю за виконанням рішення, зазначаючи, що подання звіту про виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, а накладення штрафу можливе лише у разі невиконання або неналежного виконання судового рішення та за результатами відповідного судового контролю. У зв`язку з наведеним НКРЕКП просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач надіслав відповідь на відзив, у якій зазначив про те, що заяву про встановлення тарифів на 2024 рік подано у встановлений строк, оскільки постановою НКРЕКП № 730 з урахуванням змін, внесених постановою № 1581, граничним строком її подання було визначено 01 жовтня 2023 року. Позивач вказує, що всі документи та пояснення, які витребовувала НКРЕКП у процесі розгляду заяви, надавалися своєчасно, тоді як тривалість процедури встановлення тарифів була зумовлена, на його думку, саме діями Відповідача. Позивач зазначає, що на момент звернення до суду 09.05.2024 тарифи на 2024 рік ще не були встановлені, а тому позовні вимоги були обґрунтованими. Постанова НКРЕКП № 1009 була прийнята лише 28.05.2024, тобто після звернення до суду. Крім того, Позивач посилається на те, що встановлені постановою № 1009 тарифи є нижчими за тарифи, розраховані та заявлені ТОВ «Білоцерківвода», а тарифи для населення взагалі залишено на рівні, що застосовувався станом на 24.02.2022. Позивач також зазначає, що законодавством не встановлено мораторію на підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, а тому, на його думку, відсутні правові підстави для незастосування економічно обґрунтованих тарифів. З огляду на наведене позивач просить врахувати його доводи та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, та вважає їх такими, що не спростовують позицію НКРЕКП. НКРЕКП зазначає, що витребування у позивача додаткових документів та пояснень здійснювалося відповідно до Порядку № 302 та Процедури № 364 і було необхідним для перевірки розрахунків та вирішення спірних питань. Тривале листування між сторонами у період з вересня 2023 року по квітень 2024 року, на думку відповідача, свідчить не про затягування процедури, а про її належне проведення. Відповідач заперечує доводи позивача про те, що на момент звернення до суду 09.05.2024 тарифи ще не були встановлені. НКРЕКП посилається на те, що 08.05.2024 було схвалено проєкт постанови про встановлення тарифів, який був оприлюднений для отримання зауважень і пропозицій, а 28.05.2024 прийнято постанову № 1009 про встановлення тарифів, яка набрала чинності 01.06.2024. НКРЕКП також вказує, що доводи позивача про встановлення постановою № 1009 тарифів у менших розмірах, ніж заявляло підприємство, не стосуються предмета спору. Так само відповідач вважає такими, що не мають відношення до предмета спору, посилання позивача на відсутність мораторію на підвищення тарифів та на лист Київської обласної військової адміністрації щодо скасування такого мораторію. Відповідач наголошує, що при встановленні тарифів керувався Законами України, Порядком № 302, Процедурою № 364 та постановою Кабінету Міністрів України № 502. При цьому Київська обласна військова адміністрація, на думку НКРЕКП, не є суб`єктом тлумачення норм права, а її лист не є підставою для прийняття рішення про встановлення тарифів. НКРЕКП зазначає, що предметом спору є саме бездіяльність щодо невстановлення тарифів та зобов`язання вчинити певні дії, а не правомірність постанови № 1009 чи дій Регулятора щодо обмеження строку дії встановлених тарифів. Тому відповідні доводи позивача є, на думку відповідача, такими, що виходять за межі предмета спору. Зрештою, відповідач вважає, що позивач у відповіді на відзив фактично продублював доводи позовної заяви, не навів належних аргументів на спростування позиції НКРЕКП, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Також, відповідач подав заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, посилаючись на складність справи, значний обсяг листування та документів, специфіку предмета спору, суспільну значущість питання встановлення тарифів, а також необхідність дослідження обставин щодо здійснення НКРЕКП дискреційних повноважень. На думку відповідача, розгляд справи за правилами спрощеного провадження може призвести до неповного з`ясування обставин справи та нівелювання повноважень Регулятора.

Вирішуючи зазначену заяву, суд виходить із того, що відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг і характер доказів, кількість учасників справи, наявність значного суспільного інтересу та думку сторін.

Разом із тим посилання відповідача на складність справи, її суспільну значущість, значний обсяг документів та необхідність дослідження дискреційних повноважень не є безумовною підставою для переходу до загального позовного провадження.

Предметом спору є правомірність бездіяльності НКРЕКП щодо встановлення тарифів та наявність підстав для зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Обставини, на які посилаються сторони, підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи. Необхідність проведення експертизи, допиту свідків чи вчинення інших процесуальних дій, які об`єктивно потребували б проведення підготовчого та судового засідань, відповідачем не обґрунтована.

Крім того, прийняття НКРЕКП постанови від 28.05.2024 № 1009 та обставини її прийняття є предметом оцінки суду на підставі наявних у справі письмових доказів, а не підставою для переходу до загального позовного провадження.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають її розгляду за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку з цим у задоволенні заяви НКРЕКП із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження слід відмовити.

Також, відповідач подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, посилаючись на положення статті 262 КАС України та зазначаючи, що справа має значення для НКРЕКП, потребує дослідження документів щодо процедури встановлення тарифів, а участь представника відповідача у судовому засіданні є необхідною для надання пояснень щодо відсутності бездіяльності Регулятора. Біло - клоп Біло – клоп

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Водночас частиною шостою цієї статті передбачено, що суд може відмовити у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення такого засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Судом встановлено, що доводи відповідача, наведені у клопотанні, фактично зводяться до необхідності надання оцінки письмовим доказам, що стосуються процедури розгляду НКРЕКП заяви позивача та прийняття постанови № 1009. При цьому відповідач не зазначив обставин, які неможливо встановити на підставі наявних у справі письмових доказів, та не обґрунтував необхідності допиту свідків, призначення експертизи або вчинення інших процесуальних дій, проведення яких потребує судового засідання.

Однак, бажання представника відповідача надати усні пояснення не свідчить про необхідність проведення судового засідання, оскільки сторони мають можливість викласти свої правові позиції та надати відповідні докази у письмовій формі.

Крім того, відповідачем уже подано відзив, заяву із запереченнями проти спрощеного провадження та інші процесуальні документи, у яких викладено його позицію щодо предмета спору. Тому суд не вбачає необхідності у додатковому усному викладенні представником відповідача обставин, які вже наведені у письмових заявах по суті справи.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому у задоволенні клопотання НКРЕКП слід відмовити.

Таким чином, наведені відповідачем обставини не свідчать про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін, оскільки спір може бути вирішений на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів, а необхідність вчинення інших процесуальних дій відповідачем не доведена. Відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви та клопотання НКРЕКП.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ТОВ «Білоцерківвода» є ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, регулювання діяльності якого в частині встановлення тарифів здійснює НКРЕКП.

Для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2024 рік ТОВ «Білоцерківвода» листом від 26.09.2023 № 1-03/03-2763 звернулося до НКРЕКП із відповідною заявою та доданими до неї розрахунковими матеріалами і документами.

Надалі між ТОВ «Білоцерківвода» та НКРЕКП здійснювалося листування щодо надання додаткових документів, розрахунків, інформації та пояснень, необхідних для розгляду поданої заяви та встановлення тарифів.

Так, листом від 26.10.2023 № 11549/19.1.2/7-23 НКРЕКП, посилаючись на пункт 3.5 Процедури № 364, витребувала у ТОВ «Білоцерківвода» заповнену таблицю щодо розподілу витрат ліцензіата між ліцензованими видами діяльності — централізованим водопостачанням, централізованим водовідведенням та іншими видами діяльності. НКРЕКП повідомила, що після надання відповідних документів розгляд матеріалів буде продовжено. ТОВ «Білоцерківвода» листом від 14.11.2023 № 1-03/03-3470 надало відповідні пояснення та інформацію.

У подальшому листом від 08.12.2023 № 13315/19.1.2/7-23 НКРЕКП витребувала у підприємства чинний договір на придбання солі та інформацію щодо сплаченого концесійного платежу за дев`ять місяців 2023 року. Витребувані документи ТОВ «Білоцерківвода» надало листом від 13.12.2023 № 1-03/03-3871.

Листом від 08.01.2024 № 161/19.1.2/7-24 НКРЕКП, з метою подальшого розгляду поданих матеріалів, витребувала у ТОВ «Білоцерківвода» звіт щодо результатів проведеного обов`язкового аудиту фінансової звітності за 2022 рік. Зазначені документи підприємство надало листом від 09.01.2024 № 1-03/03-153.

У подальшому листом від 16.02.2024 № 1771/19.1.2/7-24 НКРЕКП витребувала у ТОВ «Білоцерківвода» погодження військової адміністрації або інших уповноважених органів щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, які, за позицією Регулятора, мали бути подані підприємством разом із заявою про встановлення тарифів та відповідним пакетом документів. На виконання зазначеного запиту ТОВ «Білоцерківвода» 07.03.2024 листом № 1-03/03-849 надало копії листів-погоджень на встановлення тарифів від Київської обласної державної (військової) адміністрації та міського голови міста Біла Церква.

Після опрацювання наданих підприємством документів НКРЕКП листом від 05.04.2024 № 3577/19.1.2/7-24 витребувала копії річних податкових декларацій та статистичної звітності ТОВ «Білоцерківвода» за 2023 рік, необхідні для подальшого розгляду матеріалів та встановлення тарифів. Витребувані документи підприємство надало листом від 17.04.2024 № 1-03/03-153.

Таким чином, у період із вересня 2023 року по квітень 2024 року НКРЕКП здійснювала розгляд поданих ТОВ «Білоцерківвода» матеріалів, а між сторонами відбувався обмін кореспонденцією щодо надання додаткових документів, розрахунків, інформації та пояснень.

За результатами опрацювання поданих підприємством матеріалів 02.05.2024 на офіційному вебсайті НКРЕКП було оприлюднено порядок денний засідання Регулятора, яке мало відбутися 08.05.2024 у формі відкритого слухання. До порядку денного було включено питання щодо схвалення проєкту постанови про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, у тому числі для ТОВ «Білоцерківвода».

08.05.2024 на засіданні НКРЕКП у формі відкритого слухання було схвалено проєкт постанови про встановлення ТОВ «Білоцерківвода» тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення. Проєкт постанови разом з відповідними обґрунтуваннями було оприлюднено для одержання зауважень та пропозицій.

Водночас 09.05.2024 ТОВ «Білоцерківвода» звернулося до суду з адміністративним позовом до НКРЕКП, вважаючи протиправною бездіяльність Регулятора щодо невстановлення на 2024 рік економічно обґрунтованих тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Позивач просив визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо невстановлення для ТОВ «Білоцерківвода» тарифів на централізоване водопостачання у розмірі 25,81 грн за 1 куб. м для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, та 8,41 грн за 1 куб. м для споживачів, які є суб`єктами господарювання у відповідній сфері, а також тарифу на централізоване водовідведення у розмірі 33,31 грн за 1 куб. м без ПДВ.

Також, позивач просив зобов`язати НКРЕКП встановити зазначені тарифи на рівні, визначеному у його розрахунках, та встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання із застосуванням штрафу у разі неподання такого звіту.

Після звернення позивача до суду, 16.05.2024 НКРЕКП листом № 5221/19.1.2/7-24 повідомила ТОВ «Білоцерківвода», що зауваження та пропозиції до оприлюднених матеріалів щодо встановлення тарифів прийматимуться до 20.05.2024 включно.

28.05.2024 на засіданні НКРЕКП, проведеному у формі відкритого слухання, прийнято постанову № 1009 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення ТОВ «Білоцерківвода».

Зазначеною постановою ТОВ «Білоцерківвода» встановлено тариф на централізоване водопостачання для споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у розмірі 7,44 грн за 1 куб. м без ПДВ, для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у відповідній сфері, — 21,39 грн за 1 куб. м без ПДВ, а тариф на централізоване водовідведення — 28,29 грн за 1 куб. м без ПДВ. Постанова набрала чинності 01.06.2024.

Позивач, у свою чергу, вважає, що прийняття постанови № 1009 після звернення до суду не усуває обставин, які існували на момент подання позову, оскільки 09.05.2024 тарифи на 2024 рік ще не були встановлені. Також позивач зазначає, що встановлені постановою № 1009 тарифи є нижчими за тарифи, які були заявлені ним у поданих до НКРЕКП розрахунках.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що процедура встановлення тарифів здійснювалася відповідно до Порядку формування тарифів № 302 та Процедури № 364, а витребування додаткових документів було передбачене пунктом 3.5 Процедури № 364 та зумовлене необхідністю перевірки розрахунків і вирішення питань, що виникали під час розгляду заяви.

На думку НКРЕКП, після опрацювання матеріалів та схвалення 08.05.2024 проєкту постанови підстави вважати, що Регулятор допустив протиправну бездіяльність, відсутні, а прийняття 28.05.2024 постанови № 1009 свідчить про завершення процедури встановлення тарифів на 2024 рік.

Отже, спір у цій справі виник у зв`язку з оцінкою правомірності дій НКРЕКП під час розгляду заяви ТОВ «Білоцерківвода» про встановлення тарифів на 2024 рік, зокрема тривалості та порядку такого розгляду, а також наявності чи відсутності протиправної бездіяльності Регулятора станом на дату звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до статті 1 Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Приписами статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 17 Закону України «Про НКРЕКП» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, які провадять діяльність на відповідних ринках, якщо такі повноваження надані йому законом, а також змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про природні монополії» державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій у визначених законом сферах здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються та функціонують відповідно до закону.

При цьому, згідно зі статтею 8 цього Закону, предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій є, зокрема, ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) такими суб`єктами.

Здійснюючи державне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, НКРЕКП керується, зокрема, принципами державної політики, визначеними статтею 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», серед яких забезпечення функціонування підприємств, що виробляють та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування, досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво таких послуг, а також регулювання цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням, зокрема, рівня соціально-економічного розвитку та природних особливостей відповідного регіону.

Встановлення та перегляд тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення здійснюються НКРЕКП відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, та Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженої постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 364.

Таким чином, встановлення та зміна тарифів на централізоване водопостачання і централізоване водовідведення для ліцензіатів НКРЕКП належить до визначених законом повноважень Регулятора. При цьому суд не наділений повноваженнями перебирати на себе дискреційні повноваження НКРЕКП щодо визначення конкретного розміру таких тарифів.

Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затверджений постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302 (далі – Порядок № 302), визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб`єктів господарювання, які здійснюють відповідну діяльність, що підлягає державному регулюванню НКРЕКП.

Положеннями Порядку № 302 визначено склад та порядок формування витрат, які враховуються при розрахунку тарифів, вимоги до розрахунків тарифів, а також порядок подання ліцензіатами до НКРЕКП необхідних документів для їх встановлення. При цьому формування тарифів здійснюється з урахуванням економічно обґрунтованих витрат, необхідних для провадження відповідної діяльності, та інших показників, визначених цим Порядком.

Відповідно до пункту 1.9 Порядку № 302 для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення ліцензіат подає до НКРЕКП у термін до 01 червня кожного року у друкованому та електронному вигляді заяву про встановлення тарифів та розрахунки тарифів за встановленими формами з підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися для здійснення відповідних розрахунків.

Отже, Порядком № 302 встановлено як матеріальні засади формування тарифів, так і обов`язок ліцензіата звернутися до НКРЕКП із заявою про їх встановлення та подати необхідні розрахунки й підтвердні документи у визначений строк. Водночас подання такої заяви є початковим етапом процедури встановлення тарифів, після якого НКРЕКП здійснює розгляд поданих матеріалів відповідно до встановленої законодавством процедури.

З матеріалів справи судом встановлено, що після подання ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» заяви про встановлення тарифів НКРЕКП здійснювала її розгляд у порядку, визначеному Процедурою № 364, та у межах такого розгляду неодноразово зверталася до ліцензіата щодо надання додаткових документів, розрахунків, пояснень та інформації.

Так, після надходження заяви 26.09.2023 НКРЕКП листом від 26.10.2023 №11549/19.1.2/7-23 витребувала у ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» заповнену таблицю щодо розподілу витрат між ліцензованими та іншими видами діяльності. На виконання зазначеного запиту підприємство надало відповідні пояснення листом від 14.11.2023 № 1-03/03-3470.

У подальшому НКРЕКП листом від 08.12.2023 № 13315/19.1.2/7-23 витребувала чинний договір на придбання солі та інформацію щодо сплаченого концесійного платежу за 9 місяців 2023 року, які були надані підприємством листом від 13.12.2023 № 1-03/03-3871.

Листом від 08.01.2024 № 161/19.1.2/7-24 Регулятор витребував звіт щодо результатів проведеного обов`язкового аудиту фінансової звітності за 2022 рік. Зазначений документ надано підприємством листом від 09.01.2024 № 1-03/03-153.

Крім того, листом від 16.02.2024 № 1771/19.1.2/7-24 НКРЕКП витребувала погодження військової адміністрації або уповноважених органів щодо встановлення тарифів, які мали бути подані ліцензіатом разом із заявою та пакетом документів. Відповідні документи надані підприємством лише 07.03.2024 супровідним листом № 1-03/03-849.

Після опрацювання зазначених матеріалів НКРЕКП листом від 05.04.2024 № 3577/19.1.2/7-24 витребувала копії річних податкових декларацій та статистичної звітності за 2023 рік, необхідних, за твердженням Регулятора, для подальшого розгляду матеріалів та встановлення тарифів. Підприємство надало такі документи листом від 17.04.2024 № 1-03/03-153.

Отже, з наведеного вбачається, що після подання заяви ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» від 26.09.2023 № 1-03/03-2763 її розгляд НКРЕКП фактично здійснювався шляхом послідовного опрацювання поданих матеріалів та витребування у ліцензіата додаткових документів і відомостей, необхідних Регулятору для прийняття рішення щодо встановлення тарифів.

При цьому кожне з відповідних звернень НКРЕКП супроводжувалося наданням підприємством запитуваних документів та пояснень, після чого Регулятор продовжував розгляд поданих матеріалів.

Таким чином, судом встановлено, що у період з вересня 2023 року по квітень 2024 року між ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» та НКРЕКП здійснювалася процедура розгляду заяви про встановлення тарифів, у межах якої Регулятор вчиняв послідовні дії щодо перевірки та опрацювання поданих підприємством матеріалів. Питання правомірності тривалості такого розгляду та достатності вчинених Регулятором дій підлягає оцінці судом з урахуванням установлених обставин справи.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 14 Закону України «Про НКРЕКП» засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи НКРЕКП, у тому числі проведення її засідань, визначається регламентом, затвердженим Регулятором та оприлюдненим на його офіційному вебсайті.

Засідання НКРЕКП проводяться у формі відкритих слухань, на яких розглядаються питання, що належать до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. При цьому законодавством передбачено порядок підготовки питань до розгляду, їх попереднього оприлюднення, розгляду проєктів рішень, подання зауважень та пропозицій, а також порядок прийняття та оформлення рішень Регулятора.

Зокрема, перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, підлягає оприлюдненню не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення відповідного засідання. Разом із таким переліком оприлюднюються проєкти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження і пропозиції та вмотивована позиція Регулятора щодо таких зауважень.

Проєкт рішення НКРЕКП з питань встановлення цін (тарифів) підлягає схваленню на засіданні Регулятора, яке проводиться у формі відкритого слухання, після чого здійснюються передбачені законодавством заходи щодо його оприлюднення та отримання зауважень і пропозицій.

Як встановлено судом, після опрацювання НКРЕКП поданих ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» матеріалів 02.05.2024 на офіційному вебсайті Регулятора було оприлюднено порядок денний засідання НКРЕКП, призначеного на 08.05.2024 та проведеного у формі відкритого слухання. До порядку денного було включено питання щодо схвалення проєктів постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, у тому числі щодо ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» (питання 16 порядку денного).

08.05.2024 на засіданні НКРЕКП у формі відкритого слухання було схвалено проєкт постанови про встановлення тарифів ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА». Відповідний проєкт разом з обґрунтуваннями було оприлюднено на офіційному вебсайті Регулятора з метою одержання зауважень та пропозицій.

При цьому листом від 16.05.2024 № 5221/19.1.2/7-24 НКРЕКП повідомила ліцензіата, що зауваження та пропозиції до оприлюднених матеріалів від фізичних і юридичних осіб, їх об`єднань приймаються до 20.05.2024 включно.

За результатами подальшого проходження передбаченої законодавством процедури на засіданні НКРЕКП, проведеному 28.05.2024 у формі відкритого слухання, прийнято постанову НКРЕКП від 28.05.2024 № 1009 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА».

Зазначеною постановою ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» встановлено тарифи на централізоване водопостачання: для споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, – 7,44 грн за 1 куб. м без ПДВ; для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у відповідній сфері, – 21,39 грн за 1 куб. м без ПДВ; на централізоване водовідведення – 28,29 грн за 1 куб. м без ПДВ. Постанова № 1009 набрала чинності 01.06.2024.

Таким чином, судом встановлено, що розгляд поданих ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» матеріалів не завершився на етапі їх опрацювання Регулятором, а був реалізований у подальшій процедурі підготовки, схвалення та прийняття відповідного нормативного рішення.

Водночас, обставина прийняття постанови №1009 після звернення позивача до суду не є достатньою для висновку про правомірність або неправомірність поведінки НКРЕКП саме станом на дату звернення з позовом. При вирішенні цього питання суд має оцінити, чи вчинялися Регулятором необхідні дії щодо розгляду заяви позивача, чи відповідали такі дії встановленій законодавством процедурі та чи свідчить їх тривалість про протиправну бездіяльність НКРЕКП.

При цьому суд враховує, що станом на 09.05.2024, тобто на дату звернення ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» до суду, НКРЕКП уже здійснила безпосередній розгляд питання про встановлення тарифів на засіданні 08.05.2024 та схвалила відповідний проєкт постанови, а подальше прийняття остаточного рішення вимагало проходження передбаченої законодавством процедури оприлюднення проєкту та врахування зауважень і пропозицій.

Отже, наведені обставини підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні питання про наявність чи відсутність протиправної бездіяльності НКРЕКП.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача до суду НКРЕКП здійснювала передбачену законодавством процедуру встановлення тарифів. Зокрема, 08.05.2024 Регулятором було схвалено відповідний проєкт постанови, після чого проводилася процедура отримання зауважень та пропозицій.

Отже, твердження позивача про бездіяльність НКРЕКП щодо встановлення тарифів не знайшло свого підтвердження. Водночас постановою НКРЕКП від 28.05.2024 № 1009 тарифи ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» на 2024 рік встановлено, яку позивач не оскаржує.

Відтак, у цій справі на момент звернення до суду НКРЕКП не була бездіяльною, а здійснювала передбачену законодавством процедуру встановлення тарифів, яка на 08.05.2024 перебувала на завершальній стадії. Отже, підстав для висновку про порушення прав позивача протиправною бездіяльністю відповідача суд не вбачає.

За таких обставин суд не встановив порушення прав чи законних інтересів позивача внаслідок бездіяльності відповідача, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, немає підстав для стягнення на користь позивача сплаченого нею судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.