Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №320/35464/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/35464/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрація про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської обласної державної адміністрації та просить суд:

визнати протиправною відповідь Департаменту соціального захисту населення Київської міської обласної військової адміністрації;

зобов`язати Департамент соціального захисту населення Київської міської обласної військової адміністрації по справі видати ОСОБА_1 , посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 1986 році був водієм колгоспу «Перемога» та був опосередковано залучений до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а відтак має право на отримання статусу Учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у 1986 позивач, працюючи водієм колгоспу «Перемога», здійснював перевезення дизельної електростанції зі складів Чорнобильської АЕС у місті Чорнобилі до колгоспу «Перемога». Перевезення здійснювалося автомобілем «Камаз-5320», державний номер НОМЕР_2 .

З трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 вбачається, що в період з 23.03.1984 по 05.03.1993 позивач працював у колгоспі «Перемога», який у подальшому було реорганізовано в Агрофірму «Перемога».

Отже, записами у трудовій книжці підтверджується факт роботи позивача у колгоспі «Перемога» у період аварії на Чорнобильській АЕС.

З довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії вбачається, що позивачу встановлено інвалідність II групи, захворювання при цьому пов`язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, 27.01.2023 позивачу видано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_4 .

З метою документального підтвердження своєї участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач звернувся до Агрофірми «Перемога» із заявою про надання відповідної довідки.

На звернення позивача Агрофірма «Перемога» надала довідку, з якої вбачається, що підприємство не має можливості документально підтвердити факт перевезення позивачем у 1986 дизельної електростанції зі складів Чорнобильської АЕС у місті Чорнобилі до колгоспу «Перемога».

29.03.2023 позивач повторно звернувся до Агрофірми «Перемога» із заявою про надання довідки щодо отримуваної ним заробітної плати за роботу в зоні відчуження у 1986. У відповідь підприємством надано довідку про відсутність документів, які могли б підтвердити факт перебування позивача в зоні Чорнобильської АЕС у зазначений період.

У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, долучивши до заяви зазначені довідки Агрофірми «Перемога».

Водночас із наданих Агрофірмою «Перемога» довідок вбачається, що документальне підтвердження факту перебування позивача у зоні відчуження та безпосередньої участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році відсутнє.

Листом від 27.03.2023, відповідачем відмовлено у задоволені заяви позивача з посиланням на відсутність підтверджуючих документів.

Не погоджуючись із такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796 (далі - Закон № 796).

Відповідно до ст. 10 Закону № 796 учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 15 Закону 796 передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» від 11.07.2018 № 551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок № 551).

Порядок № 551 визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Пунктом 4 Порядку № 551 передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 - незалежно від кількості робочих днів, з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше п`яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 2) серії А синього кольору.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 2) серії А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1997 № 135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68), видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян", вважаються недійсними.

Учасникам випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин, учасникам військових навчань із застосуванням такої зброї, учасникам ліквідації наслідків ядерних аварій, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення "Учасник ліквідації ядерних аварій" (категорія 2) серії Я синього кольору.

Відповідно до п. 11 Порядку № 559 Посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видається - на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження.

Враховуючи вищевикладене, для отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особа повинна підтвердити факт роботи в зоні відчуження у відповідний період. Зокрема, у період з моменту аварії до 01.07.1986 - незалежно від кількості відпрацьованих робочих днів, а в період з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше п`яти робочих днів.

Водночас із позовної заяви та долучених до неї документів не вбачається, у який саме період 1986 року позивач перебував та працював у зоні відчуження.

Крім того, для отримання відповідного посвідчення особа при зверненні до уповноваженого органу має надати документи, що підтверджують роботу в зоні відчуження, зокрема документи про підвищену оплату праці за роботу в зоні відчуження або архівну довідку установи, яка підтверджує участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.

Позивачем до заяви, поданої відповідачу, а також до матеріалів позовної заяви долучено довідки Агрофірми «Перемога», однак із їх змісту не вбачається підтвердження факту участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач вважає, що зазначення у довідці Агрофірми «Перемога» про те, що підприємство не заперечує факт його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є достатньою підставою для видачі йому відповідного посвідчення.

Суд не погоджується з такими доводами позивача та звертає увагу, що саме по собі формулювання про незаперечення підприємством факту участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не є належним та достовірним доказом фактичної участі позивача у таких роботах.

Отже, наведені позивачем доводи ґрунтуються на припущеннях та не спростовують встановленої відповідачем обставини щодо ненадання позивачем належних документів, які підтверджують факт його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відтак суд приходить до висновку, що позивачем не доведено його участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, отже відмова відповідача є правомірною.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (абзаци перший четвертий частини другої статті 72 КАС України).

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своєї бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.