Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №320/1991/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Київ справа № 320/1991/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА, Комісія).

Просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення від 28.06.2024 № VI-014/2024 - повністю;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Кошлія Романа Васильовича, на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області в складі дисциплінарної палати від 29.02.2024 № 5/1 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 25.02.2025 відкрито провадження в адміністративній праві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення мотивоване виключно тим, що за задоволення скарги не проголосувала необхідна кількість членів ВКДКА. Тоді як оцінка мотивам, на які послався заявник, відсутня. Зауважено, що ВКДКА при прийнятті рішень повинні дотримуватися позиції Європейського суду з прав людини, а відтак рішення мають бути обґрунтованими та зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. У свою чергу, обґрунтованість рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. На переконання позивача, рішення відповідача, що є предметом оскарження у цій справі, не відповідає вимогам, які ставляться до індивідуального акта.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю. Вважає безпідставними доводи позивача про відсутність в оскаржуваному рішенні ВКДКА мотивів та обґрунтування його прийняття, оскільки ухвалюючи зазначене рішення Комісія виходила із того, що ОСОБА_1 не надано доказів порушення адвокатом ОСОБА_2 вимог закону, в тому числі й надання неповної відповіді на адвокатський запит останнього. При цьому, під час перевірки не встановлено фактів збору, розповсюдження або розголошення ОСОБА_2 конфіденційної інформації щодо скаржника. Також, на думку відповідача, не відповідають дійсності і твердження позивача про те, що оскаржуване рішення мотивовано тим, що за задоволення скарги не проголосувала необхідна кількість членів, оскільки, як свідчить зміст рішення від 28.06.2024 № VI-014/2024, підставою для відмови в скарзі слугували висновки про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку. Звернуто увагу й на те, що неправомірна відмова в наданні інформації, невчасне або неповне надання інформації, які згідно тверджень позивача мають місце в діях ОСОБА_2 , охоплюються ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак ВКДКА повноваженнями щодо притягнення адвокатів до адміністративної відповідальності не наділена.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

29.11.2023 на адресу ВКДКА надійшла скарга ОСОБА_1 від 26.11.2023 №1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 , робоче місце якого зареєстроване в Київській області і який є головою КДКА Київської області (подана представником Кошлієм Р.В. ).

Листом за вих. № 1142 від 05.12.2023 Голова КДКА Київської області направив Голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) скаргу ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 для перерозподілу і направлення до КДКА іншого регіону, оскільки адвокат є членом органу адвокатського самоврядування.

Листом за вих. № 2139 від 13.12.2023, відповідно до пункту 2.3.18. Регламенту ВКДКА, Голова ВКДКА Вилков С.В. направив зазначену скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області.

22.12.2023 Голова дисциплінарної палати КДКА Житомирської області доручив члену дисциплінарної палати Гончаруку Сергію Петровичу провести перевірку відомостей, зазначених у скарзі ОСОБА_1 , щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 .

Листом за вих. № 4/д від 10.01.2024 член дисциплінарної палати Гончарук С.П. повідомив учасників дисциплінарного провадження про дату та час засідання дисциплінарної палати, а також проінформував адвоката ОСОБА_2 про можливість подання пояснень, одночасно надавши копію скарги щодо поведінки останнього.

30.01.2024 член дисциплінарної палати Гончарук С.П. повторно повідомив учасників дисциплінарного провадження про дату та час засідання дисциплінарної палати, а також проінформував адвоката ОСОБА_2 про можливість подання пояснень.

23.02.2024 до КДКА Житомирської області надійшли зареєстровані за вх. № 11/д пояснення адвоката ОСОБА_2 від 19.02.2024 по суті скарги.

28.02.2024 членом дисциплінарної палати Гончаруком С.П. складена довідка за результатами перевірки відомостей скарги ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2

29.02.2024 дисциплінарна палата КДКА Житомирської області ухвалила рішення № 5/1, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник позивача оскаржив його до ВКДКА.

Скарга ОСОБА_1 зареєстрована у ВКДКА 01.04.2024.

Рішенням ВКДКА від 28.06.2024 № VI-014/2024 скаргу представника скаржника ОСОБА_1 , адвоката Кошлія Романа Васильовича, залишено без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області в складі дисциплінарної палати № 5/1 від 29.02.2024 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , залишено без змін.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (Закон №5076-VI).

За визначеннями у пунктах 1-2 частини першої статті 1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону №5076-VI унормовано, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Дисциплінарну відповідальність адвокатів регламентує Розділ VI указаного Закону №5076-VI.

У відповідності до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частинами першою, другою статті 34 Закону №5076-VI передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Частиною другою статті 35 Закону №5076-VI визначено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону №5076-VI).

За положеннями статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Статтею 38 зазначеного Закону визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

За змістом частини третьої статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною першою статті 39 цього Закону визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

За приписами частини другої статті 39 Закону №5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 Закону №5076-VI).

У частині першій статті 40 Закону №5076-VI закріплено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Згідно із частиною другою статті 40 Закону №5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Статтею 41 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Статтею 42 Закону 5076-VI встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Положеннями частин першої та п`ятої статті 50 Закону 5076-VI регламентовано, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Згідно з частинами сьомою та восьмою вказаної статті рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (Положення №120).

Відповідно до пункту 7 Положення №120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Пунктом 26 Положення №120 встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За змістом позову, доводи позивача зводяться до того, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення без повного і всебічного з`ясування обставин, що зумовлює протиправність цього рішення.

У свою чергу, скарга на рішення КДКА Житомирської області № 5/1 від 29.02.2024 мотивована тим, що ОСОБА_2 , діючи як Голова УДКА Київської області, не дав повної відповіді на адвокатський запит Кошлія Р.В., поданий в інтересах ОСОБА_1 від 05.04.2023 за вих. № 01/05-04-23. Адвокатський запит стосувався переважно того, чи збирала та розголошувала КДКА Київської області конфіденційну інформацію щодо ОСОБА_1 .

Так, частиною п`ятою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачено, що неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, порушення, яке на думку позивача, вчинене ОСОБА_2 , містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 9-1 частини першої статті 255 КУпАП протокол про правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 212-3 КУпАП, мають право складати голова ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член ради адвокатів (стаття 212-3 - у частині, що стосується порушення права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За правилами пункту 1 розділу ІІ Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджений рішенням Ради адвокатів України від 19.11.2013 № 238, зі змінами та доповненнями, внесеними Рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 № 55 (Порядок), протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині, що стосується порушення права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон) складають голова Ради адвокатів Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя та/або уповноважений(і) відповідною радою член(и) ради адвокатів (далі уповноважена особа).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначено, що уповноважені особи складають протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про неправомірну відмову у наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на адвокатський запит (крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом), запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону.

За нормами пункту 3 розділу ІІ Порядку провадження за заявою про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП (порушення права на інформацію), у частині порушення права на інформацію, порушується за заявами адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена, на території юрисдикції відповідної ради адвокатів регіону, за адресою основного робочого місця адвоката (куди адвокатом сплачено щорічний внесок адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування), місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати.

Отже, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено що ВКДКА не наділена повноваженнями щодо притягнення адвоката до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, в рішенні звернуто увагу, що позивач, вважаючи, що ОСОБА_2 порушено його право на отримання інформації з відповідною заявою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не звертався.

З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем допущено порушення в частині ігнорування мотивів скарги, оскільки відповідно до наявної в матеріалах справи копії оскаржуваного рішення, оцінка доводам скарги надавалася.

В той же час, суд констатує, що позивачем не заперечується дотримання відповідачем процедури розгляду його скарги.

За змістом постанови Верховного Суду від 16.03.2026 у справі №320/19157/23, за усталеною практикою Верховного Суду, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно в контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Разом з цим, перевірка судом наявності в рішенні КДКА належного та достатнього обґрунтування того, у чому саме полягає зміст дисциплінарного проступку, не є втручанням у дискреційні повноваження органів адвокатського самоврядування. Така перевірка здійснюється виключно в межах контролю за дотриманням процедури, принципів обґрунтованості та вмотивованості рішення, а не в частині переоцінки доказів чи підміни собою дисциплінарного органу у визначенні міри відповідальності. Суд у цьому випадку не втручається в дискрецію, а перевіряє, чи реалізована вона у спосіб, що відповідає вимогам закону та стандартам належного адміністративного рішення.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовим розглядом не встановлено наявності порушень порядку та процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, яке містить належне та достатнє обґрунтування.

Відповідач належними та допустимими доказами довів, що приймаючи оскаржуване рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом 5076-VI, а відтак позовні вимоги до задоволення не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.