Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №640/7167/22 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Київ справа №640/7167/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головне управління ДСНС України в Одеській області до Національного університету харчових технологій про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДСНС України в Одеській області з позовом до Національного університету харчових технологій та просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Національного університету харчових технологій юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68, у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Державного закладу освіти “Одеський інститут післядипломної освіти” Національного університету харчових технологій розташованого за адресою: 65006, Одеська область, м. Одеса, вул. Балківська, 54, у порядок: шляхом відключення від електропостачання вищевказаної будівлі за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Балківська, 54 від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до нього доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки № 173 від 11.02.2022, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 173 від 11.02.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду м. Києва дану справу передано до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в позивачем було проведено позапланову перевірку відповідача на предмет додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено ряд порушень, на підставі чого позивач дійшов висновку про необхідність звернення до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.05.2022 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 07.02.2022 по 11.02.2022 відповідно до Кодексу цивільного захисту України, на підставі наказу ГУ ДСНС України в Одеській області № 56 від 03.02.2022 та посвідчення на проведення перевірки № 403 від 07.02.2022, головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Приморському району ОМТГ Одеського районного управління ГУ ДСНС України в Одеській області Терзовим М.І., у присутності виконуючої обов`язки директора Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти» Національного університету харчових технологій Максименко О.В., проведено позапланову перевірку приміщень будівлі Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти» Національного університету харчових технологій за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Балківська, 54, з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 173 від 11.02.2022, яким встановлено порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме:

ст. 55 КЦЗУ, п. 16 розділу II ППБУ, ПКМУ № 444 від 26.06.2013 — «Керівник та відповідальні особи не пройшли навчання з питань пожежної безпеки».

ст. 55 КЦЗУ, п. 2.37 розділу III ППБУ — «Допускається експлуатація турнікету на прохідній, який перешкоджає вільній евакуації людей».

ст. 55 КЦЗУ, п. 2.16 розділу III ППБУ — «Допускається встановлення на вікнах першого поверху будівлі де перебувають люди, ґрат які не розкриваються, не розсуваються та не знімаються».

ст. 55 КЦЗУ, п. 1.20 розділу IV ППБУ — «Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання».

ст. 55 КЦЗУ, п. 2.3 розділу III ППБУ, пп. 6.31, 6.4, табл. 2, 3 ДБН В.1.1-7:2016 — «Допускається зниження класу вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді, зокрема не встановлено протипожежні двері II типу між приміщенням електрощитової та коридором».

ст. 55 КЦЗУ, п. 22 розділу II, п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, табл. А.1 ДБН В.2.5-56:2014, ДСТУ CEN/TS 54-14:2021, ДСТУ 9047:2020 — «Під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення будівлі не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту” з підписанням актів згідно ДСТУ CEN/TS 54-14:2021».

ст. 55 КЦЗУ, п. 1.2 розділу V ППБУ, додаток Б таблиці Б.1 ДБН В.2.5-56:2014 — «Приміщення будівлі не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014, зокрема системою оповіщення людей про пожежу».

ст. 55 КЦЗУ, п. 2.2 пп. 2 розділу V ППБУ — «Пожежні кран-комплекти не укомплектовані кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів, а також важелем для полегшення відкривання вентиля».

ст. 20, 35 КЦЗУ, п. 1 глави 4 розділу V ПТБ, п. 2 ПКМУ № 1200 — «Працівники не в достатній кількості забезпечені придатними до застосування засобами радіаційного та хімічного захисту з розрахунку 1 фільтруючий протигаз для захисту населення і 1 респіратор на обличчя та додатково 2 % загальної кількості працівників».

В Акті № 173 від 11.02.2022 зазначено, що порушення за № 1– 9 впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також унеможливити ефективну ліквідацію таких подій та рятування людей.

Судом також встановлено, що під час проведення позапланового заходу скарг чи заперечень на Акт № 173 від 11.02.2022, який направлено рекомендованим листом виконуючій обов`язки директора Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти» Національного університету харчових технологій Максименко О.В., не надходило.

ГУ ДСНС України в Одеській області, посилаючись на те, що подальша експлуатація будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 54 з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, звернулося до суду з цим адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Національного університету харчових технологій шляхом повного зупинення експлуатації зазначеної будівлі, а саме відключення її від електропостачання, обмеження доступу до неї, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, до повного усунення порушень, зазначених в Акті № 173 від 11.02.2022.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 6 Закону № 877 встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною 2 ст. 70 КЦЗ України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки України (далі - ППБ України), які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

ППБ України встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно п. 1, 2, 3 розділу ІІ ППБ України, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Судом з наявного в матеріалах справи копії Акту від 09.07.2021 № 779 встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в даному Акті перевірки призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

У такому стані пожежної та техногенної безпеки об`єкту перевірки відвідувачі закладу та персонал постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Тобто, вказані порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Крім того доказів усунення порушень встановлених актом від від 09.07.2021 № 779, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначивши про усунення порушень.

Судом надано оцінку вказаним доказам, втім при вирішенні даної справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Крім того ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

Тобто аналіз вказаної норми свідчить про те, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Таких документів сторонами суду надано не було, у зв`язку із чим надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

У той же час, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, суд вважає необхідним застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі позивача.

Щодо питань застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень позивача до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення, суд зазначає наступне..

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 № 130 затверджено Інструкцію про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів (далі Інструкція № 130).

Пункт 6.2. Постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію. Дата приведення постанови в дію визначається посадовою особою органу держпожнагляду, яка її виносила, і не може бути меншою ніж п`ятнадцять днів з дня винесення постанови. При цьому враховується протипожежний стан об`єкта, загроза виникнення пожежі, пожежне завантаження, характеристика об`єкта, характер технологічного процесу тощо.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 № 130 скасовано.

Тобто, станом на момент проведення перевірки та складання спірного акта, Інструкція № 130 втратила чинність.

Водночас, за змістом позову позивач правовою підставою звернення до суду вважає ч. 2 ст. 68 та ст. 70 КЦЗ України відповідно до яких у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Також суд бере до уваги, що відповідно до пп.35 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС 13.12.2019 № 711) Головне управління складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

З викладеного суд констатує відсутність у позивача повноважень щодо забезпечення виконання рішення суду про застосування заходів реагування шляхом відімкнення від джерел електропостачання.

Більш того, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку що у даному випадку достатнім та співмірним буде застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень позивача, де встановлені порушення, перелічені в Акті.

Тим більше, що знеструмлення та накладення печатки на розподільчий щиток, явно ускладнить відповідачу проведення робіт з усунення порушень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Застосувати до Національного університету харчових технологій (код ЄДРПОУ 02070938) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Національного університету харчових технологій юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68, у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Державного закладу освіти “Одеський інститут післядипломної освіти” Національного університету харчових технологій розташованого за адресою: 65006, Одеська область, м. Одеса, вул. Балківська, 54.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.