Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №320/30422/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року справа №320/30422/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріола Пласт" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

встановив:

ТОВ "Ріола Пласт" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби України з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації №UA 100100/2024/000066 від 22.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA 100100/2024/000002/2 від 22.01.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), вказавши її у декларації митної вартості, до якої підприємством було також додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. На думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену митну вартість та незаконно прийняв рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару та коригування його митної вартості, застосувавши резервний метод. Позивач не погоджується із зазначеними в рішенні про коригування митної вартості доводами митного органу та стверджує, що подані підприємством до митного оформлення та додатково на вимогу митного органу документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують числові значення складових митної вартості товару. На підставі наведеного вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA100100/2024/000002/2 від 22.01.2024 та похідна від нього картка відмови №UA 100100/2024/000066 від 22.01.2024 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товару. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Вказав, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. У спірному випадку, подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару; крім того, документи, надані декларантом в якості додаткових, прийняті до уваги митним органом, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару. Зважаючи на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA 100100/2024/000002/2 від 22.01.2024 та похідна

від нього картка відмови №UA100100/2024/000066 від 22.01.2024 є правомірними і підстав для їх скасування немає.

Позивачем також надано до суду відповідь на відзив, в якому наголошено на тому, що всі числові позначення складової митної вартості були підтверджені належними документами та поясненнями, а відтак, не існує жодних підстав вважати їх не підтвердженими. Вважає, що аргументи відповідача є формальними, та такими, що не знаходять своє підтвердження у нормах чинного законодавства.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що наданих позивачем документів недостатньо для підтвердження заявленої митної вартості, відтак просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2024 ТОВ «Ріола Пласт», за допомогою уповноваженого декларанта, для здійснення митного оформлення товару подало митну декларацію (електронне декларування) № 24UA100100021535U4.

Однак, така декларація відповідними посадовими особами Київської митниці була не прийнята та поставлена під сумнів.

22.01.2024 Київською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000002/2, яким митну вартість товару було збільшено. Того ж дня було винесено картку відмови UA100100/2024/000066.

У зв`язку з вказаними вище обставинами, декларант для здійснення митного оформлення товару був змушений подати нову митну декларацію (електронне декларування) № 24UA100100021962U0 від 23.01.2024 та надати, разом з попередньо поданими документами, раніше подану декларацію та рішення про її коригування для підтвердження митної вартості товарів та картку відмови.

Разом з першою декларацією № 24UA100100021535U4 від 19.01.2024 для підтвердження митної вартості до митного посту позивачем було надано наступні документи:

1. Пакувальний лист б/н від 20.10.2023;

2. Рахунок-проформа ELIT01-2023-2 від 26.07.2023;

3. Рахунок-фактура (інвойс) 23ASC1003 від 20.10.2023;

4. Коносамент 273653645 від 30.10.2023;

5. Автотранспортна накладна 1812 від 20.12.2023;

6. Супровідний документ ТІ 23PL 322080NS6CQGV7 від 19.12.2023;

7. Сертифікат про походження товару 23С1401М0274/00074 від 30.10.2023;

8. Банківський платіжний документ, що стосується товару № 14 від 02.08.2023;

9. Банківський платіжний документ, що стосується товару № 17 від 02.08.2023;

10. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 028905 від 11.12.2023;

11. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 029187 від 14.12.2023;

12. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 531 від 20.12.2023;

13. Документ, що підтверджує вартість перевезення 1671 від 15.12.2023;

14. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі 11/07/2023-UA від 11.07.2023 продажу товарів;

15. Копія митної декларації країни відправлення 22312023003813677 від 26.10.2023.

Декларацією про визначення митної вартості товару 24UA100100021535U4 від 19.01.2024 року позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту у розмірі 39507.38 доларів США.

Товар, що завозився на територію України, складався із 1-єї групи товарів (згідно з переліком, зазначеним у ВМД), а саме:

товар №1 (графа 32, 1 стор. МД): Фітинги литі з ковкого чавуну для використання у трубопроводах систем водопостачання та водовідведення. Код УКТЗЕД товару 73071910.

Весь товар був вироблений в Китаї компанією SHANXI ASCENT INDUSTRIAL CO., LTD, під торговою маркою ASCENT.

У першому повідомленні від митниці, зазначено, що декларантом невірно проведений розрахунок митної вартості (не враховані числові значення складових митної вартості товарів відповідно до пункту 1 частини шостої статті 54 Кодексу).

Отже, надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та зазначені обставини не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Враховуючи розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до статті 53, статті 266 Кодексу необхідно надати документи протягом 10 календарних днів (за наявності), які підтверджують митну вартість товарів:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, прайс-листи виробника товару;

- інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини;

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 №984/21296).

- відповідь на вказане повідомлення позивачем були надані наступні документи:

- « 4301» договір № 1452-Т/23 від 30.01.2023;

- « 4301» договір № 20/12-2023 від 20.12.2023;

- « 3005» п/д № 1407 від 14.12.23р. - оплата перевезення морським транспортом;

- « 3005» п/д № 1419 від 18.12.23р. - оплата послуг ВРР у порту Гданськ;

- « 3005» п/д № 1490 від 29.12.23р. - оплата міжнародних автотранспортних послуг;

- « 3014» Прайс-лист виробника б/н від 26.07.2023;

- « 3 016» Експертний висновок ДЗІ № 11/1 від 03.01.2024;

- « 9000» Лист відправника щодо зміни порту відвантаження б/н від 05.01.2024.

За результатами розгляду документів відповідачем були винесені рішення про коригування митної вартості та картка відмови.

09.04.2024 ТОВ «Ріола Пласт» звернулось до Київської митниці із заявою та надало додаткові документи, а саме:

- Копію додаткової угоди №1 до контракту № 11/07/2023-UA від 11.07.2023;

- Копію ВМД 23UA100100448076U6 від 11.10.2023;

- Копію Прайс листа від 01.09.2023, згідно якого поставлявся товар по ВМД 23UA100100448076U6 від 11.10.2023;

- Копію фактури від 04.10.2023 р. згідно якого поставлявся товар по ВМД 23UA100100448076U6 від 11.10.2023.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до положень підпункту 23, 24 частини першої статті 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з статтями 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51, частини першої статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з частинами першою та другою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 МК України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина друга статті 55 МК України).

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина п`ята статті 55 МК України).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

У цій справі суд встановив, що декларацією про визначення митної вартості товару 24иА100100021535и4 від 19.01.2024 року позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту у розмірі 39507.38 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: пакувальний лист б/н від 20.10.2023; рахунок-проформа ELIT01-2023-2 від 26.07.2023; рахунок-фактура (інвойс) 23ASC1003 від 20.10.2023; коносамент 273653645 від 30.10.2023; автотранспортна накладна 1812 від 20.12.2023; супровідний документ ТІ 23PL 322080NS6CQGV7 від 19.12.2023; сертифікат про походження товару 23С1401М0274/00074 від 30.10.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 14 від 02.08.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 17 від 02.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 028905 від 11.12.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 029187 від 14.12.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 531 від 20.12.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення 1671 від 15.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі 11/07/2023-UA від 11.07.2023 продажу товарів; копія митної декларації країни відправлення 22312023003813677 від 26.10.2023.

Додатково позивачем також були надані: « 4301» договір № 1452-Т/23 від 30.01.2023; « 4301» договір № 20/12-2023 від 20.12.2023; « 3005» п/д № 1407 від 14.12.23р. - оплата перевезення морським транспортом; « 3005» п/д № 1419 від 18.12.23р. - оплата послуг ВРР у порту Гданськ; « 3005» п/д № 1490 від 29.12.23р. - оплата міжнародних автотранспортних послуг; « 3014» Прайс-лист виробника б/н від 26.07.2023; « 3016» Експертний висновок ДЗІ №11/1 від 03.01.2024; « 9000» Лист відправника щодо зміни порту відвантаження б/н від 05.01.2024.

Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору. При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Стосовно посилань відповідача на те, що вартість перевезення товару від XINGANG до порту відвантаження SHANGHAI не включена декларантом до митної вартості, суд зазначає наступне. У листі відправника від 05.01.2024 зазначається, що ціна товару однакова незалежно від порту відвантаження: ціна товару на умовах постачання FOB -SHANGHAI така сама, як і на умовах FOB -XINGANG. Попередні домовленості між відправником та отримувачем полягали у тому, що товар буде відправлятись з порту XINGANG, але потім з`явилась можливість відправити товар раніше з порту SHANGHAI. Проте менеджер відправника не виправив назву порту в інвойсі. Вказаний вище лист відправника з перекладом, вірний інвойс та прайс-лист від 26.07.23 на умовах FOB -SHANGHAI надавались позивачем.

Щодо більш вищої вартості на подібні товари у МД 23UA100100448076U6 (виробник Blucast) ніж оцінювані товари (виробник SHANXI ASCENT INDUSTRIAL), та така різниця пов`язана з тим, що це різні виробники, відповідно ціна у них може відрізнятись.

Щодо зауважень до форми прайс-листа, слід зазначити, що згідно ТОСТ 7.60-90, прайс- лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик, і у силу статті 53 МК України, не є обов`язковим документом для підтвердження митної вартості товарів.

Суд вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

В той же час митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митній декларації були зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, та не вказав яку саме складову митної вартості неможливо встановити зі змісту поданих документів.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100100/2024/000002/2 від 22.01.2024, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Разом з тим, картка відмови в прийнятті митної декларації №UA 100100/2024/000066 від 22.01.2024 є похідною від рішення про коригування митної вартості, а тому також підлягає скасуванню.

Згідно частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 6056,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то питання щодо їх стягнення вирішуватиметься судом протягом п`яти днів після ухвалення цього судового рішення за умови подання відповідних доказів. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява, у відповідності до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягатиме залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UА 100100/2024/000002/2 від 22.01.2024.

3. Визнати протиправним та скасувати картку відмови Київської митниці Держмитслужби про коригування митної у прийнятті митної декларації №UА 100100/2024/000066 від 22.01.2024.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріола Пласт" судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.