Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №320/1074/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року № 320/1074/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс»,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

1. Визнати дії старшого державного виконавця Костянтина Савчука, що полягають у відкритті виконавчого провадження у справі № 910/12536/21 незаконними;

2. Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2024 ВП №74824799 із застосуванням відповідних процесуальних наслідків, що полягають у скасуванні постанов про приєднання до зведеного виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2024 ВП № 74824799 прийнята в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження». Так, 11.01.2024 відбулась державна реєстрація припинення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та державна реєстрація Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Позивач зазначив, що в силу приписів Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо юридичну особу – боржника припинено, чого відповідачем вчинено не було, чим порушено права позивача.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Діски А. Б. від 08.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та вказав, що наказ Господарського суду міста Києва від 09.04.2024, який видано у справі № 910/12536/21, оформлено у відповідності до вимог закону та пред`явлено до належного відділу державної виконавчої служби, тому 23.04.2024 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24-27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74824799 з примусового виконання вказаного вище наказу.

Третя особа надала пояснення у справі, в яких зазначила, що позовна заява не містить посилань на порушене право позивача, на момент розгляду цієї справи сторона боржника вже замінена ухвалою суду, а рішення суду виконано у повному обсязі.

Представником позивача подано заперечення на пояснення третьої особи.

Представником третьої особи подано додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду було замінено назву відповідача по справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі № 910/12536/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган кепітал» задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган кепітал» 1967985,96 грн основного боргу, 46824,16 грн інфляційних втрат, 15435,67 грн трьох процентів річних, а також 30453,69 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі № 910/12536/21 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» про прийняття додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/12536/21 задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Оболонь Інвест Плюс» 9000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

09.04.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 видано накази.

23.04.2024 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком К.П. відкрито виконавче провадження № 74824799 про примусове виконання наказу № 910/12536/21, виданого 09.04.2024 Господарським судом міста Києва.

Постановою від 23.04.2024 виконавче провадження № 74824799 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 68517235, яке перебуває на виконанні в Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).

Боржником у ВП № 74824799 значиться ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Водночас, 11.01.2024 відбулась державна реєстрація припинення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а також державна реєстрація Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яке визначене правонаступником усіх прав і обов`язків ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.2026 у справі № 910/12536/21 замінено боржника у виконавчому провадженні № 74824799 його правонаступником, а саме: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) на його правонаступника – Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661).

На підставі наведеного, постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчука К.П. від 18.03.2026 замінено боржника у виконавчому провадженні № 74824799 його правонаступником.

Постановою від 02.04.2026 виведено виконавче провадження ВП № 74824799 зі зведеного виконавчого провадження ВП № 68517235.

Також, постановою від 02.04.2026 виконавче провадження № 74824799 закінчено у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Вважаючи дії старшого державного виконавця Костянтина Савчука, що полягають у відкритті виконавчого провадження у справі № 910/12536/21 незаконними, а постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2024 ВП № 74824799 такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що спірні відносини регулюються Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частинами першою, другою статті 18 Закону № 1404-VIII закріплено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до положень частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі – Інструкція № 512/5) у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

06.02.2023 прийнято Закон України № 2896-ІХ «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі – Закон № 2896-ІХ), який набрав чинності 23.03.2023.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» утворення товариства здійснюється шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) (далі – НАЕК «Енергоатом») за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 1 Закону № 2896-ІХ Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. НАЕК «Енергоатом» припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 вирішено утворити Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною першою статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

За частиною шостою статті 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 11.01.2024 вчинено запис про державну реєстрації юридичної особи – Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661), та про припинення юридичної особи – Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661).

Таким чином, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) є правонаступником Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661).

Враховуючи наведене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2026 у справі № 910/12536/21 замінено боржника у виконавчому провадженні № 74824799 його правонаступником, а саме: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», на його правонаступника – Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

На підставі зазначеної ухвали, державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком К.П. постановою від 18.03.2026 замінено боржника у виконавчому провадженні № 74824799 його правонаступником.

Крім того судом встановлено, що постановою від 02.04.2026 виконавче провадження № 74824799 закінчено у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення.

Згідно вимог статті 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З урахуванням приписів статей 2, 5 КАС України суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 504/4148/16-а та від 12.06.2020 у справі №804/3214/18.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Оскаржуючи дії старшого державного виконавця Костянтина Савчука, що полягають у відкритті виконавчого провадження у справі № 910/12536/21, та винесену постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2024 ВП № 74824799, позивач вважає, що відповідачем недотримано вимоги Закону № 1404-VIII та Інструкції № 512/5, оскільки виконавчий документ мав бути повернутий без прийняття до виконання у зв`язку з припиненням юридичної особи.

Водночас суд зазначає, що станом на момент відкриття виконавчого провадження №74824799 наказ № 910/12536/21, виданий Господарським судом м. Києва від 09.04.2024, був чинним та підлягав примусовому виконанню.

АТ «НАЕК «Енергоатом» утворено внаслідок реорганізації, тому воно є правонаступником всіх прав та обов`язків ДП «НАЕК «Енергоатом». З наведеного суд презюмує, що відкриття виконавчого провадження № 74824799 жодним чином не порушило права позивача, оскільки внаслідок реорганізації боргові зобов`язання ДП «НАЕК «Енергоатом» перейшли до АТ «НАЕК «Енергоатом», чого не заперечує сам позивач.

Більше того, станом на дату винесення рішення суду у цій справі, виконавче провадження № 74824799 закінчено у зв`язку з фактичним виконання судового рішення у справі № 910/12536/21.

Таким чином, позивач не довів, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження порушує його права, а тому обраний спосіб захисту є неефективним, оскільки скасування постанови про відкриття виконавчого провадження після заміни сторони цього провадження правонаступником та фактичного виконання судового рішення не спричинить відновлення будь-яких прав позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.