Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №640/21026/22 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Київ справа №640/21026/22

Київський окружний адміністративний суд, суддя Головенко О.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та просить суд:

визнати протиправною бездіяльність щодо не оформлення подання про повернення суми помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі;

зобов`язати оформити подання про повернення суми помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна, а саме 43 882,35 грн та комісії у розмірі 438,82 грн до Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі та направити його оригінал позивачеві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до супровідного листа Окружний адміністративний суд м. Києва 08.03.2023 дану справу передано до Київського окружного адміністративного суд.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем придбано квартиру вперше та оскільки це перша квартира позивача позивач не має 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна за обов`язкове державне пенсійне страхування.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

01.07.2022 позивач, купила квартиру та сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від ціни договору у розмірі 43 882,35 грн.

29.09.2022 звернулась з заявою про повернення суми сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 %, оскільки це її перша купівля квартири.

З долученого до заяви витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що у власності позивача перебувають квартири, право власності на які було набуто до придбання квартири 01.07.2022.

Так, відповідно до зазначеного витягу, позивач набував право власності на квартири у 2006, 2011, 2017, 2018, 2019 та 2020 роках.

Враховуючи зазначену інформацію, відповідач листом від 27.10.2022 відмовив позивачу у поверненні коштів, оскільки з долучених до заяви документів вбачається, що квартира, придбана 01.07.2021, не є першим придбанням позивачем житла.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач, стверджуючи, що придбала житло вперше, та, керуючись п. 9 ст. 1 Закону України № 400/97-ВР від 26.06.1997 «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97), уважає, що відповідач зобов`язаний сформувати подання про повернення їй безпідставно сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон № 400/97.

Відповідно до абз. 1 - 3 п. 9 ст. 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Отже, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

У ст. 2 Закону № 400/97 зазначено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з абзацами 1 - 2 п. 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

23.09.2020 Кабінет Міністрів України видав постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова № 866), відповідно до якої, серед іншого, доповнив Порядок № 1740, а саме пункт 15-2 підпунктом «в» згідно з яким збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992).

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що із загального правила щодо обов`язковості сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна законодавець установив винятки, зокрема для громадян, які придбавають житло вперше.

Водночас за змістом підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 придбання особою житла вперше означає, що така особа до укладення відповідного договору не має та раніше не набувала права власності на житло, у тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала його, зокрема як частку у спільному майні подружжя.

Як зазначено у листі відповідача, підставою для відмови у поверненні сплачених коштів стало те, що придбання позивачем квартири 01.07.2022 не є першим придбанням ним житла.

При цьому сам позивач у позовній заяві не заперечує факту придбання ним квартир до придбання квартири 01.07.2022. Водночас позивач зазначає, що під час придбання попередніх квартир ним сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 відсотка від вартості відповідних договорів, однак кошти, сплачені як такий збір, йому раніше не поверталися.

На цій підставі позивач вважає, що факт неповернення йому коштів, сплачених під час придбання попередніх квартир, є підставою для повернення збору, сплаченого під час придбання квартири 01.07.2022.

Стосовно наведених доводів позивача суд зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність відмови відповідача у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого у зв`язку з придбанням квартири 01.07.2022.

Відтак, для вирішення спору має значення встановлення обставин, пов`язаних саме з придбанням позивачем квартири 01.07.2022, зокрема наявність чи відсутність у нього права на звільнення від сплати відповідного збору як особи, яка придбаває житло вперше.

Посилання позивача на те, що йому не поверталися кошти, сплачені як збір на обов`язкове державне пенсійне страхування під час придбання попередніх квартир, не свідчать про наявність правових підстав для повернення збору, сплаченого під час придбання квартири 01.07.2022. При цьому доказів на підтвердження факту сплати такого збору та неповернення відповідних коштів за попередніми договорами купівлі-продажу позивачем не надано.

Отже, наведені доводи позивача ґрунтуються на припущеннях та не спростовують встановленої відповідачем обставини щодо набуття позивачем права власності на житло до придбання квартири 01.07.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (абзаци перший четвертий частини другої статті 72 КАС України).

Частиною 2 ст. 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952 Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Суд встановив, що на момент звернення з заявою до пенсійного органу про повернення коштів, у позивача у володінні перебували інші квартири.

Відповідно до п. 15.2 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.

На момент розгляду заяви позивача з відомостей, що містяться у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, вбачається, що придбання квартири на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.2022 не є першим придбанням позивачем житла.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, відмова відповідача у поверненні позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є правомірною.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своєї бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.