Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №640/4464/22 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Київ справа №640/4464/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа -Печерське УП ГУНП в м. Києві про скасування дисциплінарного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583), третя особа: Печерське УП ГУНП в м. Києві (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 30, код ЄДРПОУ 08672911), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві Печерського Управління поліції №1543 від 30.12.2021, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності старшого дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що при визначенні виду стягнення як попередження про службову невідповідність, комісією не враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Зауважив, що всі документи щодо його тимчасової непрацездатності відповідають встановленим вимогам, видані компетентними установим та були своєчасно передані відповідачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 відкрито провадження у адміністративній справі № 640/4464/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва справу №640/4464/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/4464/22 передано для розгляду судді Донцю В.А.

03 жовтня 2024 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснити розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року повернуто без розгляду заяву про забезпечення позову, з огляду на відсутність доказів сплати судового збору.

У зв`язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №640/4464/22, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що оскаржуваний наказ ГУНП у м. Києві винесений в межах повноважень Головного управління Національної поліції в м. Києві та у спосіб, що передбачений Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним Статутом Національної поліції України, відтак, доводи, викладені в позовній заяві не відповідають дійсності.

Третя особа - Печерське УП ГУНП у м. Києві надала пояснення відносно предмету спору, відповідно до яких зазначила, що матеріали службового розслідування містять достатньо доказів для підтвердження правових підстав щодо застосування до позивача заходів дисциплінарного впливу у виді попередження про неповну службову відповідність.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач проходив службу в ОВС з березня 2015 року по 06.11.2015 року, у Національній поліції з 07.11.2015 року по теперішній час.

Працював на посаді старшого дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві на займані посаді з 26.06.2020 року.

В період часу з 01 серпня 2021 року по 31 серпня 2021 року був відряджений до відділу поліції на станціях залізничного транспорту, відповідно до наказу ГУНП № 1434 від 22 липня 2021 року.

З 01.09.2021 року відповідно до Наказу ГУНП у м. Києві від 31.08.2021 року № 1698 позивача, як старшого дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві було відряджено з метою здійснення додаткових превентивних та профілактичних заходів, спрямованих на запобігання вчинення правопорушень на території прилеглій Центрального залізничного вокзалу "Київ-Пасажирський", автостанції Київ.

Надалі, відповідно до Наказу ГУНП у м. Києві №1174 від 13.10.2021 року у період часу з 13 жовтня 2021 року по 13 грудня 2021 року позивач був відряджений для надання практичної допомоги відділу дізнання управління поліції у метрополітені ГУНП у м. Києві.

3 наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві № 1543 від 30.12.2021 року, позивачу стало відомо, що у доповідній записці начальника Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві від 28.09.2021 зазначено про те, що 17.09.2021 за вих. № 1448/42-10/03-2021 до Печерського управління поліції з Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшло подання щодо можливого порушення службової дисципліни та безпідставної відсутності на службі старшого дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 .

Під час проведення службового розслідування встановлено, що старший дізнавач ОСОБА_1 із 25.08.2021 по 04.09.2021, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я та поганим самопочуттям, перебував на лікарняному у комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дарницького району м. Києва» (лікарняний лист серії АЛД № 403204).

Також у період з 04.09.2021 по 08.09.2021 ОСОБА_1 перебував на лікарняному у комунальному некомерційному підприємстві «Консультативно-діагностичний центр № 2 Дарницького району міста Києва» (довідка про тимчасову непрацездатність № 79/39 від 04.09.2021).

Проте, старший дізнавач ОСОБА_1 свого безпосереднього керівника про неможливість здійснення лікування у період з 25.08.2021 по 09.09.2021 у ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» належним чином не повідомив. Листи непрацездатності № 403204 та № 79/39 протягом доби в журналі реєстрації листів непрацездатності не зареєстрував та станом на 18.11.2021 працівникам підрозділу кадрового забезпечення згадані листи непрацездатності разом із випискою із амбулаторної картки з ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» не надав.

Наказом ГУНП у м. Києві від 30.12.2021 №1543 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 » на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Позивач зазначає, що ним не було вчинено жодних дій, визначених Дисциплінарним Статутом, які підпадають під критерії, що визначають наявність дисциплінарного проступку, позаяк він мав захворювання, що спричинило тимчасову непрацездатність і за наявності зазначеного не мав фізичних можливостей виконувати свої службові обов`язки.

Вважає, що повідомлення про неповну службову відповідність не відповідає встановленому проступку.

Крім того, зауважує, що при визначенні виду стягнення як попередження про службову невідповідність, комісією не враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до

служби.

Відтак, не погоджуючись із винесеним наказом, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для вирішення спірних правовідносини суд застосовує, зокрема, норми Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII), Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Статут), Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 839 (далі Порядок № 839), у редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Закон № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (стаття 1 Закону № 580-VIII).

Згідно з статтею 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з частиною першою, другою статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Статут.

Відповідно до частини першої, другої статті 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частинами третьою, четвертою, п`ятою статті 1 Статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема; бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

За усталеною позицією Верховного Суду (постанови від 25.04.2024 у справі № 520/5388/22, від 13.06.2024 у справі № 420/1936/23 від 17.10.2024 у справі № 420/3026/23, від 30.01.2025 у справі № 400/3493/23), сформованою на підставі аналізу наведених правових норм, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України.

Аналіз наведених положень діючого законодавства є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

У свою чергу за приписами частини шостої статті 1 Статуту під час виконання службових обов`язків поліцейський має право, окрім іншого: на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов`язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов`язками, рішення або брати участь у їх підготовці; на доступ до службової інформації, необхідної для виконання обов`язків за посадою; ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників.

Статтею 11 Статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до частини першої статті 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з статтею 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Таким чином, застосування дисциплінарного стягнення має здійснюватися лише у разі встановлення дійсного вчинення поліцейським дисциплінарного проступку у розумінні Статуту та має бути співмірним його наслідкам.

Відповідно до статті 14 Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

За приписами частин першої, третьої статті 18 Статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок № 839 (далі -Порядок №839).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу V Порядку № 839, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

За приписами пунктів 1-5 розділу VI. Порядку № 839, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Відповідно до статті 19 Статуту висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

У позовній заяві позивач зазначає, що його не було ознайомлено із матеріалами службового розслідування, що свідчить про порушення його прав під час проведення службового розслідування.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд не погоджується із такими твердженнями позивача з огляду на наступне.

По-перше, позивач особисто прибув до Головного управління Національної поліції у м. Києві та надав пояснення по суті поставлених йому запитань в ході проведення службового розслідування, що свідчить про його повну обізнаність із підставами проведення розслідування.

04.01.2022 позивача під підпис ознайомлено з оскаржуваним наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 30.12.2021 № 1543, про що свідчить розписка останнього про ознайомлення із наказом.

Статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України гарантується забезпечення поліцейському права на захист.

Відповідно до частини другої зазначеної статті Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право зокрема: подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою, тощо.

З огляду на приписи пункту 2 розділу 4 Порядку № 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених законом; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; за бажанням брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, тощо.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення службового розслідування позивач подавав до ГУНП у м. Києві та до дисциплінарної комісії, яка проводила службове розслідування по вищевказаному факту будь-яких відповідних документів чи клопотань про ознайомлення з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, з можливістю зробити їх копії та скарг, які б свідчили про його незгоду із оскаржуваними наказами або про необізнаність із їхнім існуванням.

Таким чином, доводи позивача про його необізнаність із ходом та результатами проведеного службового розслідування суд вважає необґрунтованими.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 17.09.2021 за вих. №1448/42-10/03-2021 до Печерського УП ГУНП у м. Києві з Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - КМУ ДВБ НПУ) надійшло подання щодо можливого порушення службової дисципліни та безпідставної відсутності на службі старшого дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 .

З метою перевірки наведеної інформації та встановлення усіх обставин справи, відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом ГУНП у м. Києві від 05.10.2021 № 1981 «Про призначення та проведення службового розслідування» за наведеним фактом призначено службове розслідування, затверджено склад дисциплінарної комісії, якій було доручено провести службове розслідування в установленому порядку.

У ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що старший дізнавач Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_1 на підставі наказу ГУНП у м. Києві від 31.08.2021 № 1678 у період з 01.09.2021 по 30.09.2021, з метою здійснення додаткових превентивних та профілактичних заходів, спрямованих на запобігання вчиненню правопорушень на території Центрального залізничного вокзалу «Київ-Пасажирський» та автостанції Київ у Шевченківському районі міста Києва направлений до відділу поліції на станції залізничного транспорту ГУНП у м. Києві (далі - СТ ГУНП у м. Києві).

Матеріалами службового розслідування підтверджено, що 25.08.2021 у зв`язку із погіршенням стану здоров`я та поганим самопочуттям ОСОБА_1 відкрив лікарняний лист у комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги Nє 3 Дарницького району м. Києві» (далі - КНП ЦІМСД № 3). В телефонній розмові із старшим інспектором сектору превенції відділу поліції на СТ ГУНП у м. Києві майором поліції Олександром Стужуком (даний працівник відповідно до своїх функціональних обов`язків відповідає за виставлення та розстановку нарядів поліцейських СТ ГУНП у м. Києві) ОСОБА_1 повідомив, що він буде закривати лікарняний лист 08.09.2021.

Однак, вийшовши на службу 09.09.2021 позивач надав лікарняний лист серії АЛД № 403204, виданий КНП ЦПМСД № 3 Дарницького району міста Києва по 04.09.2021.

Інший лікарняний лист у період з 04.09.2021 по 08.09.2021 ОСОБА_1 працівникам сектору превенції та відділу кадрового забезпечення не надав.

Членами дисциплінарної комісії за вих. № 8272/125/52/02-2021 від 05.10.2021 направлено письмовий запит до КНП ЦІМСД № 3 Дарницького району міста Києва, з метою підвередити чи спростувати факт звернення до їх лікувального закладу у період з 01.01.2021 по 27.10.2021 за медичною допомогою ОСОБА_1

19.10.2021 із вищевказаної медичної установи за вих. № 01-16/1135 надійшла письмова відповідь, згідно якої пацієнт ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 дійсно перебував на лікарняному у період з 25.08.2021 по 03.09.2021 з діагнозом гострий бронхіт, лікарняний лист № 403204.

Однак, станом на 20.10.2021 ОСОБА_1 будь-яких документів, що підтверджують його відсутність на службі у період з 04.09.2021 по 08.09.2021 з поважних причин до Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві не надав.

14.09.2021 працівниками КМУ ДВБ НПУ здійснено перевірку стану дотримання службової та трудової дисципліни, організації несення служби особовим складом ВП на СТ ГУНП у м. Києві.

Перевіркою встановлено, що старший дізнавач ОСОБА_1 з його слів, у період з 04.09.2021 по 08.09.2021 перебував на лікарняному, але будь-яких підтверджуючих документів законності своєї відсутності на службі останній надати не зміг. Вищевказана інформація доведена до відома керівництва КМУ ДВБ НІТУ та письмово проінформовано керівництво Печерського УП ГУНП у м. Києві за № 1576/42/01-2021 від 05.10.2021.

В подальшому, 27.10.2021 позивач пред`явив працівникам відділу моніторингу Печерського УПІ ГУНІ у м. Києві довідку про тимчасову непрацездатність № 79/39 від 04.09.2021 видану комунальним некомерційним підприємством «Консультативно-діагностичний центр № 2 Дарницького району міста Києва» (далі - КНП КДЦ № 2 Дарницького району м. Києва).

При цьому, у поданому адміністративному позові позивач зазначає, що не міг надати вказану довідку раніше, оскільки в період з 01.09.2021 року по 30.09.2021 його було відряджено з метою здійснення додаткових превентивних та профілактичних заходів, спрямованих на запобігання вчинення правопорушень на території прилеглій Центрального залізничного вокзалу "Київ-Пасажирський", автостанції Київ.

Суд зазначає, що згідно наявних в матеріалах справи доказів, а саме листка непрацездатності серії АЛД № 403204 та довідки про тимчасову непрацездатність № 79/39 від 04.09.2021, позивач перебував на лікарняному з 25.08.2021 по 08.09.2021.

Як свідчить зміст довідки про тимчасову непрацездатність, довідка була видана з 04.09.2021 по 08.09.2021, приступити до служби - 09.09.2021.

Тобто станом на 09.09.2021, коли позивач вийшов на службу, вказана довідка повинна була бути у нього «на руках».

Проте, вийшовши на службу 09.09.2021 позивач надав лише лист непрацездатності серії АЛД № 403204 від 04.09.2021, чим підтвердив поважні причини відсутності на службі з 25.08.2021 по 04.09.2021.

При цьому, позивач на дату виходу на службу після лікарняного, тобто станом на 09.09.2021, вже мав довідку про тимчасову непрацездатність № 79/39 від 04.09.2021.

Отже, причин не пред`являти таку довідку у разі її наявності задля підтвердження поважності причин відсутності на службі, у позивача не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що непред`явлення довідки № 79/39 від 04.09.2021 під час виходу на службу свідчить про її відсутність у позивача станом на 09.09.2021. Вказана довідка була пред`явлена лише 27.10.2021 (або як зазначив позивач та надав до суду принтскрін повідомлення із телефонного месенджеру «Телеграм» - 22.10.2021, надіславши її на адресу помічника чергового чергової частини відділу моніторингу Печерського УП ГУНП у м. Києві Фокасію М. ).

Інших об`єктивних причин непред`явлення вказаної довідки відповідачу під час виходу на службу після лікарняного (а не через 1,5 місяця після лікарняного), позивачем не зазначено, а матеріали справи не містять.

При цьому, суд звертає увагу, що довідка про тимчасову непрацездатність поліцейського видана лікарем у неробочий день тижня (04.09.2021 - у суботу).

27.10.2021 членами дисциплінарної комісії за вих. № 8978/125/52/01-2021 до КНП КДЦ № 2 Дарницького району міста Києва направлено письмовий запит з проханням підтвердити або спростувати факт звернення за медичною допомогою ОСОБА_1 у період з 04.09.2021 по 08.09.2021 та з проханням окремо повідомити у зв`язку із чим довідка про тимчасову непрацездатність від 04.09.2021 була видана лікуючим лікарем у неробочий день тижня, а саме у суботу.

02.11.2021 з КНП КДЦ № 2 Дарницького району міста Києва вих. № 1872 надійшла письмова відповідь про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звертався до їх лікувального закладу за медичною допомогою та йому видана довідка № 79/39. Однак, на інші шість запитань членів дисциплінарної комісії медичні працівники відповідь не надали.

У зв`язку із цим, 10.11.2021 за № 9452/125/52/02-2021 до вищевказаного закладу направлено повторний запит з проханням надати запитувану інформацію.

18.11.2021 за вих. № 1978 надійшла письмова відповідь з КНП КДЦ № 2 Дарницького району міста Києва про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звертався до їх медичного центру за медичною допомогою, до лікаря Мархай Г. А. , який був на робочому місці згідно затвердженого графіку прийому пацієнтів. Однак, медичні працівники так і не змогли аргументувати на якій підставі та чому лікарняний лист ОСОБА_1 був відкритий у неробочий день тижня. Адже, згідно графіку роботи КДЦ КНП № 2 Дарницького району міста Києва (розміщений на офіційному веб-сайті установи - http://www.vashlikar.kiev.ua/reiestratura- konsultativno-diagnostichnogomedichnogo-centru-no2-darnickogo-rayonu) вказаний медичний заклад в суботу та неділю прийом пацієнтів відповідно не здійснює.

Відповідно до статті 95 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським гарантується безоплатне медичне забезпечення в закладах охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України. У разі відсутності за місцем проходження служби, місцем проживання або тимчасового перебування поліцейських закладу охорони здоров?я Міністерства внутрішніх справ України чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, необхідного для надання медичної допомоги, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров?я.

Разом з цим, наказом ГУНП у м. Києві від 12.04.2018 № 516 «Про порядок лікування поліцейських» передбачено, що поліцейські у випадку неможливості лікування у відомчому лікувально-профілактичному закладі зобов`язані невідкладно інформувати про це свого безпосереднього начальника (командира).

Після закінчення лікування в невідомчих медичних закладах упродовж доби непрацездатності) її необхідно реєструвати у відповідному журналу реєстрації листів непрацездатності підрозділу (п.п.2.1 та 2.2 п.2 вищезазначеного наказу).

Окрім цього, поліцейські при отримані медичної допомоги в інших державних або комунальних закладах охорони здоров`я, зобов`язанні надавати довідку про тимчасову непрацездатність разом із випискою з амбулаторно картки до Державної установи «ТМО МВС України по місту Києву» (п.п.2.3 п.2).

Позивач зазначає, що не був ознайомлений із вказаним наказом, а відтак, із вимогами щодо необхідності повідомляти про проходження лікування в іншому закладі та реєстрації листків непрацездатності у Державній установі «ТМО МВС України по місту Києву».

Суд вважає вказані доводи позивача необґрунтованими з огляду на наступне.

Наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.04.2018 №516 «Про порядок лікування поліцейських» було оголошено всьому особовому складу Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві. Вказане підтверджено в матеріалах справи розверсткою для видання і розсилки наказу №516 від 12.04.2018, рапортом старшого інспектора ВКЗ Печерського УП ГУНП у м. Києві, листом Управління кадрового забезпечення ГУНП у м. Києві від 09.10.2025 та листом Печерського УП ГУНП у м. Києві від 15.10.2025.

Таким чином, доводи позивача про йогоь необізнаність із наказом від 12.04.2018 № 516 «Про порядок лікування поліцейських» спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії, а також судом під час розгляду справи вивчено Журнал обліку листків непрацездатності особового складу Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві (інв. № 116) та встановлено, що у період з 01.08.2021 по 18.11.2021 листи тимчасової непрацездатності капітана поліції ОСОБА_1 у даному Журналі не зареєстровані та не внесенні.

Також, 18.11.2021 до ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» відповідачем було направлено письмовий запит з проханням повідомити, чи звертався до них ОСОБА_1 з метою реєстрації вищевказаних листів тимчасової непрацездатності у Журналі реєстрації листів тимчасової непрацездатності ДУ «ТМО МВС України по місту Києву».

22.11.2021 за вих. № 33/31-1625 із ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» надійшла письмова відповідь з інформацією, що капітан поліції ОСОБА_1 в їхньому лікувальному закладі довідки про тимчасову непрацездатність № 79/39 від 08.09.2021 та № 403204 від 25.08.2021 не реєстрував та виписку з амбулаторної картки за період лікування не надав.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач свого безпосереднього керівника про неможливість здійснення лікування у період з 25.08.2021 по 08.09.2021 у закладах територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву належним чином не повідомив, листок непрацездатності № 403204 та 79/39 протягом доби в журналі реєстрації листів непрацездатності не зареєстрував та станом на 18.11.2021 працівниками підрозділу кадрового забезпечення згадані листи непрацездатності разом із випискою з амбулаторної картки з ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» отримано не було.

Письмово опитаний з даного приводу ОСОБА_1 повідомив, що у період з 25.08.2021 по 08.09.2021 він перебував на лікарняному. Копії листів непрацездатності № 403204 від 25.08.2021 та №79/39 від 04.09.2021 він надав заступнику начальника ВП на СТ ГУНП у м. Києві 09.09.2021 та окремо у особистому повідомленні надіслав Стужуку О . Також, останній зазначив, що у зв`язку із тим, що він у період з 01.08.2021 по 30.09.2021 був відряджений до ВП на СТ ГУНП у м. Києві оригінали вищевказаних листів непрацездатності не були своєчасно зареєстровані у Журналі реєстрації листів непрацездатності Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Суд зазначає, що невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.06.2021 у справі № 815/2705/16, від 22.09.2022 у справі №№ 420/4977/20 та від 25.11.2022 у справі № 600/1167/22-а.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 2.1., 2.2. та 2.3. наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.04.2018 № 516 «Про порядок лікування поліцейських», що виразилось у неповідомленні свого безпосереднього керівника про неможливість здійснення лікування у період з 25.08.2021 по 09.09.2021 у ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» належним чином. Поряд з цим, ОСОБА_1 листи непрацездатності № 403204 та № 79/39 протягом доби в журналі реєстрації листів непрацездатності не зареєстрував та станом на 18.11.2021 працівникам підрозділу кадрового забезпечення листи непрацездатності разом із випискою з амбулаторної картки з ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» не надав.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що за вчинення вищевказаного дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією правомірно було рекомендовано до старшого дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Доводи позивача про те, що до нього було застосовано вид дисциплінарного стягнення, який не відповідає тяжкості правопорушення, винесений без врахування його належного виконання своїх професійних обов`язків, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи з огляду на наступне.

Застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність, узгоджується з приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту.

Суд звертає увагу, що станом на 30 грудня 2021 року капітан поліції ОСОБА_1 , старший дізнавач відділу дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві мав діюче (не зняте в установленому законом порядку та не скасовано у судовому порядку) дисциплінарне стягнення, а саме за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2017 року № 580-VI пунктів 6 та 7, підпункту 1 пункту 8 розділу ІІ Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, пункту 2 частини 1 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, на капітана поліції ОСОБА_1 наказом Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві від 13.10.2021 № 10 було накладене дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Вищезазначене дисциплінарне стягнення було оголошено позивачу 13.10.2021.

Термін дії дисциплінарного стягнення закінчився 13.02.2022.

В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві від 11 жовтня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування наказу було відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 11.10.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, станом на час винесення оскаржуваного наказу у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача більш м`яких заходів дисциплінарного впливу.

Крім того, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, а також те, що останній не визнав свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку.

Так, у ході проведення службового розслідування від начальника відділу дізнання Печерського УП ГУНП у м. Києві майора поліції Іванішина В. О. надійшла службова характеристика ОСОБА_1 відповідно до якої, останній, за час служби в Національній поліції України зарекомендував себе з негативного боку, юридично не грамотний та не знаючий діюче законодавство працівник. Роботу виконує неефективно та не звертає увагу на деталі. При виконані наказів безпосереднього та прямого керівника дозволяє собі його обговорення та критику. Присутні непоодинокі випадки невиконання вказівок керівництва управління поліції та відділу дізнання. Дозволяє собі безпідставно не відвідувати робоче місце, без надання будь-яких підтверджуючих документів своєї відсутності та повідомлення свого безпосереднього керівника. Над підвищенням свого загальноосвітнього та професійного рівня не працює. При спілкуванні з громадянами та колегами по службі дозволяє собі нетактовність та грубість. Безвідповідально ставиться до виконання своїх службових обов`язків та вказівок керівництва Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Відтак, при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, відповідачем були враховані обставини, які вплинули на ступінь тяжкості призначеного покарання.

За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що оспорюваний наказ та висновок службового розслідування, на яких ґрунтуються ці акти, містять чіткі і зрозумілі посилання на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності та мотиви, з яких комісія дійшла відповідних висновків, склад дисциплінарного проступку, який ставиться позивачу в провину, висвітлено у тих межах умотивованості, як того вимагає закон.

Під час розгляду справи не встановлено обставин, які б вказували на те, що висновки відповідача, які покладено в основу оскаржуваного наказу, є довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.

Вказана позиція підтверджена у постанові Верховного Суду від 13.03.2026 у справі № 520/10635/22.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що обставини, що передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності, знайшли своє повне обґрунтування та підтвердження в матеріалах справи та досліджених судом доказах, дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність в даному випадку є прямопропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, а відтак, наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві Печерського Управління поліції №1543 від 30.12.2021, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності старшого дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції Долю Віталія Володимировича відповідає критеріям правомірності, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України і скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд доходить висновку про відповідність оскаржуваних наказів критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відмовити повністю

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.