Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №320/15831/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року справа №320/15831/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернувся ОСОБА_1 до Святошинського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просить суд:

- визнати дії (видача витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_2 для отримання допомоги на поховання іншій особі) та бездіяльність (відмова позивачу у видачі витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_2 для отримання допомоги на поховання) Святошинського районного у м.Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції незаконними і такими, що порушують права позивача;

- зобов`язати Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції видати позивачу витяг з Державного Реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання ОСОБА_2 ;

- стягнути на користь позивача зі Святошинського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції моральну шкоду в сумі 2 000 000 грн (два мільйони гривень).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що позивач має беззаперечне право, як єдиний спадкоємець, на отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_2 для отримання допомоги на поховання іншій особі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі (з примірником для відповідача); надати докази сплати судового збору у сумі 14493,60 грн.; надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України - ОСОБА_1 .

22.01.2024 канцелярією суду зареєстровано клопотання позивача про звільнення позивача від сплати судового збору через скрутне фінансове становище, подане через підсистему «Електронний Суд» 19.06.2023.

Також 22.01.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про забезпечення доказів, подану через підсистему «Електронний Суд» 21.06.2023, в якій позивач просить суд забезпечити докази шляхом витребування у відповідача належним чином завірену копію заяви, передбаченої «Додатком 23 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 13 червня 2014 року, №921/5)» про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з доданими до заяви документами, які підтверджують ступінь родинного зв`язку або іншими документами, які підтверджують підстави та право на отримання витягу особи, яка звернулася до Святошинського ВДРАЦС м. Києва за отриманням витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Святошинського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, разом із заявою про забезпечення доказів від 21.06.2023 - повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не в повній мірі усунуто недоліки позову.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі № 320/15831/23 скасовано, справу №320/15831/23 направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

16.12.2024 матеріали справи №320/15831/23 повернулись на адресу Київського окружного адміністративного суду та передані судді Кушновій А.О. для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом. Відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено. У задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження до його електронного кабінету.

Станом на час розгляду справи відповідач змінив своє найменування без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи та адреси місцезнаходження, а саме з Святошинського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код юридичної особи 26125455, адреса місцезнаходження: 03148, м.Київ, вул.Якуба Колоса, 6) на Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 26125455, адреса місцезнаходження: 03148, м.Київ, вул.Якуба Колоса, 6).

З урахуванням зміни найменування відповідача без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи та адреси місцезнаходження суд вважає за необхідне змінити найменування відповідача під час ухвалення рішення у справі, що не потребує постановлення з цього приводу письмової ухвали суду.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

21.05.2021 помер рідний дядько позивача - ОСОБА_2 .

Відповідно до листа №123/02-14 від 08.11.2022 Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грущинська Ольга Володимирівна повідомила, що згідно з даними спадкової справи № 62/2021 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до поданих заяв, єдиним спадкоємцем за законом та за заповітом, який прийняв спадщину, є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивачем подано заяву до Святошинського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про видачу витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

Відповідачем було надано відповідний витяг позивачу.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом №2600-0211-8/8783 від 31.05.2021 на заяву позивача від 25.05.2021 №5596 щодо виплати допомоги на поховання на померлого ОСОБА_2 повідомлено, що виплата відповідної допомоги була отримана іншою особою, тому підстави для виплати такої допомоги позивачу відсутні.

Вважаючи, що відповідачем протиправно було видано витяг іншій особі, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначення засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року №2398-VI (далі - Закон № 2398-VI).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2398-VI державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 4 Закону № 2398-VI визначено, що органами державної реєстрації актів цивільного стану є:

1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції;

3) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону № 2398-VI органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Частиною першою статті 8 Закону № 2398-VI встановлено, що діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 9 Закону № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.

Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Частиною першою статті 11 Закону № 2398-VI визначено, що державний реєстр актів цивільного стану громадян - це державна електронна інформаційна система, яка містить відомості про акти цивільного стану, зміни, що вносяться до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та відомості про видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і про видачу витягів з нього.

Державний реєстр актів цивільного стану громадян ведеться відділами державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2398-VI внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

Частиною першою статті 17 Закону № 2398-VI визначено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 2398-VI про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану виготовляються за затвердженими Кабінетом Міністрів України зразками та їх описами.

Частиною другою статті 19 Закону № 2398-VI визначено, що свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя та близьким родичам померлого на підставі їх заяви та представникові органу опіки і піклування у разі виконання ним повноважень з опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064 затверджено Порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, який визначає процедуру створення та ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до п.13 даного Порядку фізична особа по досягненні 16-річного віку має право на отримання витягу з Реєстру стосовно відомостей про себе та про своїх родичів за умови пред`явлення паспорта або паспортного документа і документів, що підтверджують родинні стосунки.

Згідно з п.14 Порядку витяг з Реєстру про державну реєстрацію смерті видається: другому з подружжя, а також батькам, дітям, братам, сестрам, онукам, дідові, бабі та іншим родичам померлої особи за умови пред`явлення ними паспорта або паспортного документа і документів, що підтверджують родинні чи сімейні стосунки; спадкоємцям померлої особи, якщо родинні стосунки та/або право на спадкування підтверджуються документально, за умови пред`явлення паспорта або паспортного документа; особі, що згідно з договором особистого страхування життя, укладеним у фінансовій установі, утвореній відповідно до Закону України «Про страхування», є вигодонабувачем, за умови пред`явлення договору, паспорта або паспортного документа; особі, що згідно із спадковим договором є вигодонабувачем, за умови пред`явлення договору, паспорта або паспортного документа; банку або іншій фінансовій установі, яка має ліцензію на надання коштів у позику, зокрема на умовах фінансового кредиту, за умови пред`явлення відповідного договору або іншого документа, що згідно із законодавством підтверджує наявність заборгованості померлої особи, а також документів, які підтверджують особу та повноваження керівника чи представника банку або іншої фінансової установи; особі, що є власником або користувачем земельної ділянки, суміжної із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення спадкодавця, за умови пред`явлення відомостей про кадастрові номери земельної ділянки спадкодавця та суміжної земельної ділянки, паспорта або паспортного документа.

Відповідно до п.18 Порядку у видачі витягу з Реєстру може бути відмовлено у разі: подання заяви особою, що не має права на отримання витягу згідно з цим Порядком; непред`явлення документа про внесення плати за видачу витягу в повному обсязі; відсутності в заяві чи наведення не в повному обсязі відомостей, зазначених в пункті 15 цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено позивачем, що на його звернення до відповідача, ним було двічі отримано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_2 .

Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про існування протиправної бездіяльності відповідача в цій частині позовних вимог.

Суд звертає увагу, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 витребувано докази у справі від відповідача, а саме належним чином завірену копію заяви, передбаченої «Додатком 23 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 13 червня 2014 року, №921/5)» про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з доданими до заяви документами, які підтверджують ступінь родинного зв`язку або іншими документами, які підтверджують підстави та право на отримання витягу особи, яка звернулася до Святошинського ВДРАЦС м. Києва за отриманням витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання ОСОБА_2 .

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 31.01.2025 о 07:35 год, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.

Разом із тим, жодних доказів до суду направлено не було, тому суд позбавлений можливості надати оцінку правомірності дій відповідача щодо надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 іншій особі.

Чинне законодавство містить вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання відповідного витягу, та в подальшому витрат на поховання, однак відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності надання такого витягу іншій особі.

Враховуючи вищевикладене, з метою захисту порушених прав позивача та, можливого неправомірного отримання витрат на поховання іншою особою, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання дій щодо видачі витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_2 для отримання допомоги на поховання іншій особі протиправними та зобов`язання відповідача видати позивачу витяг з Державного Реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання ОСОБА_2 .

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь з ГУ НГУ 2 000 000,00 грн завданої моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та непов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У п. 5 цієї ж постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Однак, як встановлено судом, позивачем не доведено, встановлені у даній справі обставини, заподіяли моральну шкоду, а саме не надано жодних належних доказів того, в чому полягає моральна шкода, якими обставинами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між рішенням відповідача та заподіянням їй шкоди, з яких міркувань вона виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.

Водночас, з урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що сам по собі факт протиправної поведінки відповідача не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №804/6922/16.

За наведених обставин та усталеного правового врегулювання, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити за відсутністю підстав.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи відсутність доказів щодо сплати позивачем судового збору, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Святошинського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо видачі витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_2 для отримання допомоги на поховання іншій особі.

3. Зобов`язати Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 26125455, адреса місцезнаходження: 03148, м.Київ, вул.Якуба Колоса, 6) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витяг з Державного Реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання ОСОБА_2 .

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.