Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №640/37719/21 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. справа № 640/37719/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Деделюк М.В.

представника позивача: Букуєвої О.О.

представника позивача: Куліди А.А.

представника відповідача Норця В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ Юкрейн» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач 1) та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про (далі – відповідач 2), в якому просить:

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (ЄДРПОУ 37993783) на користь ТОВ «АДМ Юкрейн» (IBAN рахунок (UAH): UA573005840000026002200710088, банк "АТ "Сітібанк", МФО банку: 300584, отримувач ТОВ «АДМ Юкрейн», код ЄДРПОУ 20027449) заборгованість з відшкодування ПДВ у розмірі 7 472 953,00 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2021 року;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (IBAN рахунок (UAH): UA573005840000026002200710088, банк "АТ "Сітібанк", МФО банку: 300584, отримувач ТОВ «АДМ Юкрейн», код ЄДРПОУ 20027449) пеню на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, що станом на 17.12.2021 дорівнює 2 397 167,36 грн (із відповідним збільшенням за кожен день прострочки) за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані безпідставною затримкою у відшкодуванні основної суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 333 445 063,00 грн за липень 2021 року та наявністю заборгованості бюджету з решти заявленого до відшкодування ПДВ у розмірі 7 472 953,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2022 зупинено провадження у справі №640/37719/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/7638/22.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/37719/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/37719/21 зареєстрована 10.03.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025, справу №640/37719/21 передано судді Шумею М.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято до провадження дану адміністративну справу.

11.02.2026 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження в даній адміністративній справі, у зв`язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення.

11.02.2026 від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у частині заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 7 472 953,00 грн з огляду на повернення позивачу такої суми, а також збільшення позовних вимог у частині стягнення з Державного бюджету суми пені у загальному розмірі 4 227 191,12 грн з огляду на визначення дати повернення позивачу спірних сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 провадження в даній справі поновлено.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 закрито провадження в частині стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 7 472 953,00 грн та прийнято заяву позивача від 11.02.2026 про збільшення позовних вимог.

16.03.2026 відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач 1 вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду на неузгодженість сум бюджетного відшкодування з ПДВ.

30.03.2026 позивачем подано відповідь на відзив, згідно з якою вважає відзив необґрунтованим, зазначає про право позивача на стягнення пені унаслідок незаконних дій відповідача-1.

30.03.2026 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 витребувано в Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, інформацію щодо:

- дійсної дати закінчення камеральної перевірки податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн";

- дати внесення змін до Реєстру щодо відомостей про дату закінчення камеральної перевірки податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" з 21.09.2021 на 19.09.2021.

29.06.2026 відповідачем 1 на виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 подано додаткові пояснення.

13.08.2026 відповідачем 1 подано клопотання про долучення доказів, а саме просить долучити лист Торгово промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено військову агресію російської федерації проти України як форс мажорну обставину (обставину непереборної сили), а також посилається на те, що пеня не підлягає нарахуванню з огляду положення абзацу 2 п. 200.23 статті 200 ПК України.

18.08.2026 позивачем подано додаткові пояснення щодо клопотання про долучення доказів відповідача-1 від 13.08.2026, в яких позивач зазначає про безпідставність посилання відповідача-1 на положення абзацу 2 п. 200.23 статті 200 ПК України.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, відзиви на позов, письмові заперечення, вислухавши пояснення представників сторін, оглянувши письмові докази, судом встановлено наступні фактичні обставини.

19.08.2021 Позивач подав податкову декларацію з ПДВ за липень 2021 року (реєстраційний номер 9239170936) з додатком №3 (розрахунок суми бюджетного відшкодування), яким заявлено до бюджетного відшкодування 340 918 016,00 грн ПДВ.

За наданою відповідачем 1 інформацією ним проведено камеральну перевірку даних декларації з ПДВ позивача за липень 2021 року (вх №9239170936 від 19.08.2021) з 23.08.2021 по 13.09.2021.

За результатами камеральної перевірки складено довідку про необхідність проведення документальної позапланової перевірки.

Рішення щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки оформлено наказом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.09.2021 №619.

На підставі наказу від 17.09.2021 №619 відповідачем 1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 19 жовтня 2021 №1011/31-00-04-02-01/20027449.

На підставі акта перевірки від 19.10.2021 №1011/31-00-04-02-01/20027449 відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2021 №80231040201, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 4 908 593,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 2 454 297,00 грн.

25.10.2021 позивач отримав бюджетне відшкодування з ПДВ в розмірі 333 445 063,00 грн, яке було узгоджено відповідачем 1 за результатами проведення документальної позапланової перевірки.

Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2021 №80231040201 та подав скаргу до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України від 09.02.2022 №2534/6/99-00 06-01-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2021 №80231040201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2022 у справі №640/7638/22 було відкрито провадження.

03.08.2022 Позивач отримав на рахунок у банку бюджетне відшкодування у розмірі 2 564 359,49 грн за липень 2021 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 суд прийняв справу №640/7638/22 до свого провадження.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №640/7638/22, яке було залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024, податкове повідомлення-рішення від 24.11.2021 №80231040201 було скасовано.

Постановою Верховного Суду від 27.03.2025 у справі №640/7638/22 касаційну скаргу відповідача 1 залишено без задоволення, а Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 та Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 без змін.

16.04.2025 Позивач отримав на рахунок у банку суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4 908 593,42 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначений статтею 200 ПК України.

За правилами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України (в редакції, що діяла на час спірних відносин) у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Зміст наведених законодавчих положень, які були чинними на момент виникнення спірних відносин, дає підстави для висновку, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган зобов`язаний провести камеральну перевірку заявлених у ній даних і у разі якщо за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку, то сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення тридцятиденного терміну проведення камеральної перевірки.

У відповідності до пункту 200.11 статті 200 ПК України (в редакції, що діяла на час спірних відносин) контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на момент розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, відповідно до підпункту «в» пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зокрема з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Також вказаною нормою визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України (в редакції, що діяла на час спірних відносин) на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

У відповідності до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Тобто держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Іншими словами, пеня за пунктом 200.23 статті 200 ПК України починає нараховуватися за фактом виникнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. Заборгованість з відшкодування ПДВ у свою чергу виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням державними органами комплексу дій, необхідних для повернення платнику узгодженої суми бюджетного відшкодування.

З огляду на означене ключовим питанням, що підлягає з`ясуванню в межах даної справи, є питання узгодженості заявленого позивачем бюджетного відшкодування.

Як вже зазначалось, податкове повідомлення-рішення від 24.11.2021 №80231040201 з яким відповідач 1 пов`язує неузгодженість сум бюджетного відшкодування, оскаржувалось позивачем в межах судової справи №640/7638/22.

У Постанові Верховного Суду від 27.03.2025 у справі №640/7638/22 зазначено, що як підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, так і прийнятим відповідно до цієї норми наказом від 17 вересня 2021 року №619, визначено чіткі межі проведення перевірки, які не дотримано відповідачем, позаяк останнім проведено перевірку не лише правомірності декларування позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість, а й правомірності заявленої ним до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість, яку врешті-решт і зменшено згідно з оскаржуваним актом індивідуальної дії.

Також Верховним Судом встановлено, що відповідачем 1 не враховано, що для цілей підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України сума бюджетного відшкодування та сума від`ємного значення з податку на додану вартість є окремими та самостійними показниками податкової декларації, для проведення перевірки кожного з яких встановлено різні підстави й передумови.

Крім того, Верховним Судом зазначено, що є цілком об`єктивним висновок судових інстанцій про те, що під час проведення розглядуваної документальної позапланової виїзної перевірки позивача контролюючий орган вийшов за межі її предмета, визначеного в наказі від 17.09.2021 №619, та підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

У якості висновку Верховним Судом зазначено, що встановлені судами порушення, допущені відповідачем 1 при здійсненні перевірки законності декларування позивачем заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за відсутності відповідних повноважень, нівелюють правові наслідки її проведення, а також є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову і скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відтак, відсутність у відповідача 1 відповідних повноважень та незаконність документальної перевірки, призначеної на підставі наказу від 17.09.2021 №619, а також податкового повідомлення-рішення від 24.11.2021 №80231040201 встановлена в межах справи №640/7638/22.

Як зазначено Верховним Судом, встановлені судами порушення, допущені відповідачем 1 нівелюють правові наслідки податкової перевірки, з якою відповідач 1 пов`язує неузгодженість заявленого позивачем бюджетного відшкодування.

Також суд враховує висновки Верховного Суду, які викладені у Постанові від 29.03.2023 у справі №640/20852/21 про те, що суд уповноважений надавати оцінку правомірності дій контролюючого органу при призначенні і проведенні документальної позапланової виїзної перевірки в межах судової справи щодо визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Враховуючи наведене, а також з огляду на положення пункту 200.10 статті 200 ПК України позивач мав отримати бюджетне відшкодування за наслідками камеральної перевірки, адже як встановлено Верховним Судом документальна перевірка позивача щодо такого бюджетного відшкодування здійснена за відсутності відповідних повноважень, що нівелює правові наслідки її проведення.

Щодо дати узгодження сум бюджетного відшкодування суд зазначає наступне.

Так, з урахуванням положень п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України граничний строк подання податкової декларації позивача з ПДВ за липень 2021 року становить 20.08.2021.

З огляду на положення п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації позивача з ПДВ за липень 2021 року мала бути проведена до 19.09.2021 включно.

За положеннями п. 86.2 ст. 86 ПК України строк для складання акта камеральної перевірки складає 3 робочих дня, відповідно акт камеральної перевірки мав бути надісланий позивачу не пізніше 23.09.2021.

Відповідач 1 у своїх поясненнях підтвердив, що акт камеральної перевірки не складався.

Оскільки документальна перевірка позивача за наказом від 17.09.2021 №619 в межах судової справи №640/7638/22 визнана Верховним Судом незаконною, то суд не розглядає таку обставину у якості підстави для неузгодженості заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, суд погоджується із доводами позивача про те, що заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування мала бути узгоджена у відповідності до підпункту «в» пункту 200.12 статті 200 ПК України, а саме з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки.

Відповідно, сума заявленого позивачем бюджетного відшкодування мала бути узгоджена 24.09.2021 (наступний день за днем граничного строку для складання акта камеральної перевірки).

Наступний етап процедури бюджетного відшкодування передбачений п. 200.13 ст. 200 ПК України за змістом якого сума узгодженого бюджетного відшкодування має бути повернута платнику податків протягом 5 робочих днів. В розглядуваному випадку сума бюджетного відшкодування мала бути повернута позивачу не пізніше 01.10.2021 (5 робочих днів з дати узгодження сум бюджетного відшкодування – 24.09.2021).

З огляду на положення п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ і на такі суми нараховується пеня.

В розглядуваному випадку сума бюджетного відшкодування мала бути повернута позивачу не пізніше 01.10.2021, а тому починаючи з наступного дня, а саме 02.10.2021 сума бюджетного відшкодування вважається заборгованістю бюджету і на таку суму нараховується пеня.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог загальна сума пені, яку позивач просить стягнути з державного бюджету України складає 4 227 191,12 грн.

Позивачем наведено деталізований розрахунок означеної суми пені, заперечень з приводу розрахунку такої суми пені відповідачами не наведено.

Незважаючи на зазначене, суд має перевірити здійснені позивачем розрахунки.

Загальна сума розрахованої позивачем пені у 4 227 191,12 грн складається із трьох окремих сум, а саме 2 236 365,79 грн, 218 567,74 грн, 1 772 257,59 грн.

Пеню у загальній сумі 2 236 365,79 грн позивач пов`язує із затримкою повернення бюджетного відшкодування у загальній сумі 333 445 063,00 грн у період з 02.10.2021 (встановлений судом день початку нарахування пені) по 25.10.2021 (день фактичного повернення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ).

Різниця між означеними датами складає 24 дні, тобто період нарахування пені складає 24 дні.

Позивачем застосовано облікову ставку Національного банку України, яка діяла станом на день початку нарахування пені, а саме 8,5%. За відомостями на офіційному сайті Національного банку України облікова ставка протягом періоду нарахування пені (з 02.10.2021 по 25.10.2021) не була нижчою, ніж застосовані позивачем 8,5%.

Зазначена позивачем сума пені 2 236 365,79 грн вираховується наступним чином: 333 445 063 грн (загальна сума бюджетного відшкодування) помножається 8,5% (застосована облікова ставка Національного банку України), помножається 120 % (рівень, передбачений п. 200.23 ст. 200 ПК України), помножається на 24 (період нарахування пені) та ділиться на 365 (кількість днів в році).

Пеню у загальній сумі 218 567,74 грн позивач пов`язує із затримкою повернення бюджетного відшкодування у загальній сумі 2 564 359,49 грн у період з 02.10.2021 (встановлений судом день початку нарахування пені) по 03.08.2022 (день фактичного повернення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ).

Різниця між означеними датами складає 305 днів, тобто період нарахування пені складає 305 днів.

Позивачем застосовано облікову ставку Національного банку України, яка діяла станом на день початку нарахування пені, а саме 8,5%. За відомостями на офіційному сайті Національного банку України облікова ставка протягом періоду нарахування пені (з 02.10.2021 по 03.08.2022) не була нижчою, ніж застосовані позивачем 8,5%.

Зазначена позивачем сума пені 218 567,74 грн вираховується наступним чином: 2 564 359,49 грн (загальна сума бюджетного відшкодування) помножається 8,5% (застосована облікова ставка Національного банку України), помножається 120 % (рівень, передбачений п. 200.23 ст. 200 ПК України), помножається на 305 (період нарахування пені) та ділиться на 365 (кількість днів в році).

Пеню у загальній сумі 1 772 257,59 грн позивач пов`язує із затримкою повернення бюджетного відшкодування у загальній сумі 4 908 593,00 грн у період з 02.10.2021 (встановлений судом день початку нарахування пені) по 16.04.2025 (день фактичного повернення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ).

Різниця між означеними датами складає 1 292 днів, тобто період нарахування пені складає 1 292 днів.

Позивачем застосовано облікову ставку Національного банку України, яка діяла станом на день початку нарахування пені, а саме 8,5%. За відомостями на офіційному сайті Національного банку України облікова ставка протягом періоду нарахування пені (з 02.10.2021 по 16.04.2025) не була нижчою, ніж застосовані позивачем 8,5%.

Зазначена позивачем сума пені 1 772 257,59 грн вираховується наступним чином: 4 908 593,00 грн (загальна сума бюджетного відшкодування) помножається 8,5% (застосована облікова ставка Національного банку України), помножається 120 % (рівень, передбачений п. 200.23 ст. 200 ПК України), помножається на 1 292 (період нарахування пені) та ділиться на 365 (кількість днів в році).

Відтак, судом не виявлено помилок у розрахунку пені, здійсненому позивачем.

В межах розгляду даного спору відповідачем 1 зазначалось, що затримка повернення суми бюджетного відшкодування у 2 564 359,49 грн пов`язана з тим, що таку суму було погашено за рахунок нарахування санкцій за податковим повідомлення-рішенням від 24.11.2021 №80231040201 та в подальшому поновлено переплату.

Суд ставиться до такого посилання відповідача 1 критично з огляду на те, що відповідачем 1 не надано доказів на підтвердження того, що сума бюджетного відшкодування у 2 564 359,49 грн пов`язана з податковим повідомлення-рішенням від 24.11.2021 №80231040201, зокрема доказів того, що сума штрафних санкцій за таким податковим повідомлення-рішенням набула статусу узгодженої та/або виникнення у позивача податкового боргу.

Також відповідачем 1 не наведено нормативно-правового обґрунтування з приводу того, яким чином сума штрафних санкції за податковим повідомленням-рішенням пов`язується з процедурою бюджетного відшкодування ПДВ.

Крім того, йде мова про 2 564 359,49 грн бюджетного відшкодування ПДВ, а сума штрафних санкцій за податковим повідомлення-рішенням від 24.11.2021 №80231040201 складає іншу суму, а саме 2 454 297 грн.

Також відповідач 1 посилався на пп. 69.11 п. 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, згідно з яким було зупинено до 21.07.2022 дію пунктів 200.10-200.12 статті 200 цього ПК України, що визначають порядок узгодження сум бюджетного відшкодування, та процедуру відшкодування контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної та документальної перевірки.

Суд ставиться до такого посилання відповідача-1 критично, адже як встановлено судом сума заявленого позивачем бюджетного відшкодування набула стану узгодженої 24.09.2021.

Натомість положенням пп. 69.11 п. 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України набрали законної сили 07.03.2022 (Закон України 03.03.2022 №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану») та не мають безпосереднього відношення до нарахування пені.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача 1 на положення абзацу другого пункту 200.23 статті 200 ПК України, відповідно до якого абзацу першого цього пункту щодо нарахування пені не застосовується у разі, якщо заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.

Суд повторно звертає увагу на те, що заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ виникла до введення в Україні воєнного стану.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання по поверненню бюджетного відшкодування ПДВ.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу щодо необхідності підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин відповідними доказами (зокрема, довідками уповноваженої організації (органу), та ін.), тоді як введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорні обставини, які настали для всіх без виключення суб`єктів (осіб), а тому кожен суб`єкт (у тому числі відповідний суб`єкт владних повноважень), який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання, має доводити наявність у нього форс-мажорних обставин.

У цьому контексті суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у Постанові від 18.11.2025 у справі №160/16076/24, яка полягає у тому, що введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як безумовну форс-мажорну обставину у розумінні положень абзацу другого пункту 200.23 статті 200 ПК України.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені у сумі 4 227 191,12 грн з огляду на порушення строків бюджетного відшкодування з ПДВ суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Юкрейн" (IBANрахунок (UAH): UA573005840000026002200710088, банк "АТ "Сітібанк", МФО банку: 300584, отримувач ТОВ «АДМ Юкрейн», код ЄДРПОУ 20027449) пеню на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 4 227 191,12 грн. за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.

Повний текст рішення складено 07.10.2026