Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №300/5464/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. справа № 300/5464/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років з 2011 року, яка була призначена на відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ). В подальшому, 22.06.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2013-2015 роки.

Втім, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно, необґрунтовано, в порушення норм чинного законодавства, листом від 20.07.2026 за № 17243-15399/Р-02/8-0900/26 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за віком, оскільки позивачу вже призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону №1058-ІV та статті 13 Закону №1788-ХІІ, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для застосування показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2013-2015 роки.

Згідно доводів позивача, йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. При цьому, за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше. Отже, на переконання заявника, останній має право на призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2013-2016 роки, що передували року звернення (2016 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.12-13).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність, необґрунтованість та вважає їх такими що не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 05.04.2011 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, останньому призначено пенсію за віком за Списком №2 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням пункту 2 частини 1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, що підтверджено протоколом за пенсійною справою від 12.08.2011 (а.с.20).

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 22.06.2026, в якій просив перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2013-2015 роки (а.с.8).

За результатом розгляду заяви позивача від 22.06.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 20.07.2026 за № 17243-15399/Р-02/8-0900/26 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за віком, оскільки позивачу вже призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV, перехід з одного виду пенсії на інший фактично не здійснювався, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для застосування показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2013-2015 роки (а.с.9).

Вважаючи протиправною відмову в перерахунку пенсії за віком із застосуванням нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2016 році для призначення пенсії за 2013-2015 роки, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, в силу вимог статті 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії:

за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

За змістом приписів статті 12 Закону №1788-ХІІ (в редакції станом на час призначення позивачу пенсії) право на пенсію за віком, поряд з іншим, мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ (в редакції Закону станом до 05.04.2011) обумовлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відтак особливістю пенсії за віком на пільгових умовах, є зменшення пенсійного віку, необхідного для її призначення, а умовою для призначення - наявність, як правило, відповідного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці.

Повертаючись до фактичних обставин справи, встановлених вище по тексту судового рішення, орган пенсійного забезпечення призначив з 05.04.2011 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням пункту 2 частини 1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено право на пенсію за віком на пільгових умовах та підстави набуття такого права, положеннями якої, зокрема, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З 01.01.2004 набув чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком№ 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частин 1-2статті 43 Закону № 1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсій за її вибором.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

пенсія за віком;

пенсія по інвалідності;

пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17 та у постанові від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Як слідує із матеріалів справи, позивачу з 04.05.2011 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", свідченням чого є, зокрема копія протоколу за пенсійною справою від 12.08.2011 (а.с.20).

При цьому за призначенням (переведенням) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся у 2016 році.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону №1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.

Водночас, на переконання ОСОБА_1 , при зверненні із заявою від 22.06.2026 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії за віком із застосуванням нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2016 році для призначення пенсії за 2013-2015 роки, оскільки до звернення за призначенням пенсії за віком він отримував пенсію за вислугу років, а не пенсію за віком, тому за таким призначенням останній звернувся вперше.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що з 04.05.2011 йому виплачувалась пенсія за віком по Списку №2, а не пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ.

Отже, за встановлених судом обставин справи, враховуючи, що з квітня 2016 року ОСОБА_1 виплачується пенсія за віком на загальних підставах, фактично відсутнє переведення позивача з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком призначена на пільгових умовах за Списком №2 (відповідно до Закону №1788-ХІІ чи Закону №1058-ІV) є тією ж самою пенсією за віком, лише призначеною зі зменшенням загального пенсійного віку, однак в порядку згідно з Законом №1058-IV.

З цього приводу судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.10.2024 у справі №300/5450/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122522081) зазначила таке: "…статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV…".

У коментованій постанові судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

Також судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від таких висновків та сформувала такі:

"…1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку…".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Таким чином, у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії за віком, оскільки така вже призначена і, як наслідок, відсутнє право на призначення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2013-2015 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні .

Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, - відмовити.

Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.