Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/6962/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа № 280/6962/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та виключення 29.03.2002 з військового обліку;

зобов`язати відповідача на підставі відомостей тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 внести та актуалізувати в Єдиному державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання позивача непридатним до військової служби та виключення 29.03.2002 року з військового обліку.

На обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначає, що в будь-якій редакції Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» визнання неприданим до військової служби пов`язував з цим правовий наслідок – виключення з військового обліку. Отже, якщо особу визнано непридатною до військової служби, така обставина за своїм правовим змістом є підставою для виключення з військового обліку, а тому позивач підлягає до виключення із військового обліку військовозобов`язаних, так як був визнаний непридатним до військової служби. Таким чином, з огляду на зазначене вище, вважає, що процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулась відповідно до вимог законодавства яке діяло на момент виникнення правовідносин 29.03.2002 та була повністю реалізована 29.03.2002, коли позивача було виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак, наголошує, що встановлені обставини підтверджують те, що відповідно до тимчасового посвідчення позивач за наслідками визнання його непридатним до військової служби 29.03.2002 за ст. 59 «а» Наказу МОУ №2 від 04.01.1994 та виключений з 29.03.2002 з військового обліку військовозобов`язаних. Отже, на думку позивача, з урахування вказаних положень діючого законодавства та з урахування вищезазначених документів позивач невійськовозобов`язаного в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» набув статусу. Таким чином, вказує, що не може вважатися військовозобов`язаним громадянином України у розумінні Закону України «Про військовий обов`язок військову службу», тобто, не має статусу військовозобов`язаного, у зв`язку із чим змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 14.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив.

На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до записів тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 08.08.1997 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до служби з виключенням з військового обліку згідно зі ст. 59 «б» - СО-7, №р 207-99 наказу МОУ №2 від 04.01.1994.

Крім того, тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 від 08.08.1997 містить запис про виключення позивача з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку із визнанням 29.03.2002 військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку пп. а п. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Крім того, одночасно із проставленням відмітки у тимчасовому посвідченні, 29.03.2002 року, Позивачеві проставлено печатку «невійськовозобов`язаний» у паспорті громадянина України серія НОМЕР_2 .

Разом із тим, 20.05.2026 після встановлення застосунку «Резерв+» позивачем виявлено відсутність вищезазначених відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних даних, зокрема відсутність статусу «не військовозобов`язаний», виключений з військового обліку, підставу виключення «непридатні».

21.05.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно нього, як виключеного з військового обліку згідно з рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29.03.2002.

Листом від 01.06.2026 №1429/1716 відповідачем повідомлено, що у ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутні вищезазначені документи, які підтверджують проходження позивачем ВЛК, тому для внесення даних до Реєстру щодо проходження медичного огляду йому необхідно надати оригінал свідоцтва про хворобу та довідку ВЛК.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та виключення 29.03.2002 з військового обліку, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації» в Україні введений воєнний стан. В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч. 1-2 ст. 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (ч.7 ст. 1 Закону №2232-XII).

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені ст. 33 - 37 Закону №2232-XII.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону №2232-XI військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Як судом встановлено, відповідно ч. 6 ст. 37 Закону №2232-XI виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які визнані військово лікарською комісією непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Вказана редакція Закону діяла як станом на момент зняття (виключення) позивача з військового обліку, так і станом на момент звернення позивача до відповідача з відповідною заявою.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до п. 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до п. 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із п. 22 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Відповідно до п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

За приписами ч. 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону №1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 ст. 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом п. 5 Порядку №559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до п. 3 та 4 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як встановлено судом та вбачається із копії тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 08.08.1997, 29.03.2002 ОСОБА_1 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до служби з виключенням з військового обліку згідно ст. 59 «б» наказу МОУ №2 від 04.01.1994 - СО-7, №р 207-99. Також вказане тимчасове посвідчення містить запис про виключення позивача із військового обліку військовозобов`язаних осіб 29.03.2002.

Порядок проходження військовозобов`язаними ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби на час проходження ВЛК позивачем регулювався наказом Міністерства оборони України № 2 від 04.01.1994 «Про затвердження Положення про військово лікарську експертизу та медичний огляд у ЗСУ», що втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, Наказом №307 від 12.07.1999 внесені зміни до наказу Міністерства оборони України № 2 від 04.01.1994, а саме до Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у ЗСУ, зокрема ст. 59 визначено «Хронічні захворювання нирок (хронічний гломерулонефрит, хронічний первинний пієлонефрит, нефросклероз, нефротичний синдром, змощена нирка, первинний амілоїдоз нирок, хронічний інтеретиціальний нефрит та інші нефропатії:

а) зі значним порушенням функцій непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку;

б) з помірним порушенням функцій непридатні до військової служби зі зняттям з військової служби.

Також встановлено, що відповідно наказу Міністерства оборони України № 610 від 21.11.2017 «Про тимчасове посвідчення військовозобов`язаного» « 2. Тимчасові посвідчення, виготовлені та видані військовозобов`язаним до набрання чинності цим наказом, вважаються дійсними».

За таких обставин, у зв`язку з визнанням позивача непридатним до непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку позивач є виключеним з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ, тому позивач мав сподівання та легітимні очікування на відповідне застосування цієї норми.

Суд вважає за необхідне вказати, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень ст. 37 Закону №2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави.

Так, підставою для виключення з обліку може бути висновок ВЛК.

Оскільки позивач був виключений з військового обліку на підставі рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , то беззаперечним є факт проходження позивачем ВЛК, адже на основі цього приймалося рішення про виключення позивача з військового обліку.

Суд зауважує, що посадові особи, відповідальні за оформлення та заповнення Тимчасового посвідчення позивача № НОМЕР_1 від 08.08.1997, проставленням свого підпису, підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо виключення його з військового обліку, підтвердили дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.

Суду не надано доказів визнання нечинним цього Тимчасового посвідчення чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, тому воно є належним доказом того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного, виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я з 29.03.2002.

Щодо відсутності у позивача свідоцтва про хворобу (додаток 11 до Положення №402) суд зазначає, що норма про оформлення постанов про непридатність до військової служби військовозобов`язаних свідоцтвом про хворобу та затвердження постанов ВЛК введена в дію наказом Міністерства оборони України №262 від 27.04.2024 і не діяла на час проходження позивачем ВЛК та визнання його непридатним, а також суд звертає увагу, що наказом Міністерства оборони України № 402 втратив чинність наказ Міністерства оборони України №207, але рішення ВЛК залишилися чинними.

При вирішенні цього публічно-правового спору суд також враховує, що 04.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX у пункті 2 якого Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначено: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що особи, які до 04.05.2024 мали статус «обмежено придатний», повинні до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Разом з тим, як вже зазначав суд, позивач є непридатним до військової служби, що стало наслідком його виключення з військового обліку, тому жодна норма права не зобов`язує його звернутися до відповідача з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, що саме відповідачем не спростовано.

Крім того, суд зазначає, що доказів визнання нечинним запису у військово облікових документах позивача про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідачем не надано. А згідно з тимчасовим посвідченням позивача даний документ виданий позивачу безтерміново.

Тому суд вважає, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з метою захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача внести відомості про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку згідно з інформацією, що міститься в тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 від 08.08.1997 та в зв`язку з розбіжністю відомостей з тимчасовим посвідченням позивача і відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів і поданою заявою позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, відповідно до інформації, що міститься в тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 від 08.08.1997.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 внести відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку згідно з інформацією, що міститься у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 від 08.08.1997.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак