Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/7339/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7339/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не розгляді та у не задоволені рапорту ОСОБА_1 від 08.06.2026 про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з урахуванням абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку з перебування на утриманні у ОСОБА_1 чотирьох дітей віком до 18 років, а саме – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути і задовольнити рапорт ОСОБА_1 від 08.06.2026 про звільнення його з військової служби військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з урахуванням абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку з перебування на утриманні у ОСОБА_1 чотирьох дітей віком до 18 років, а саме – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.07.2026 12 службу» з урахуванням абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку з перебування на утриманні у ОСОБА_1 чотирьох дітей віком до 18 років, а саме – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.06.2026 позивачем засобами поштового зв`язку направлено до ВЧ НОМЕР_1 рапорт від 08.06.2026 про звільнення з військової служби через сімейні обставини за абз. 5 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Наголошує, що відповідний рапорт від 08.06.2026 про звільнення з військової служби було отримано 19.02.2026 відповідачем, що підтверджується деталями трекінгу поштового відправлення R690350049092, однак станом на 16.07.2026 його рапорт не задоволено, інформація про результат розгляду рапорту у позивача відсутня. На думку позивача, бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 у не розгляді та у не задоволені рапорту ОСОБА_1 від 08.06.2026 про звільнення його з військової служби є протиправною, у зв`язку із чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 21.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 03.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» направив відзив (вх. №43881) на позовну заяву, у якому вказує, що з наданих документів випливає, що військовослужбовець проживає разом з дружиною та на їх утриманні перебувають діти від їх шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також з ними проживають дві дитини дружини військовослужбовця від інших чоловіків, а саме - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Наголошує, що підставою для звільнення з військової служби є перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років. Перебування на утриманні означає наявність обов`язку утримувати таких дітей і здійснення такого обов`язку. Отже, на думку відповідача, такий обов`язок у військовослужбовця існує стосовно своєї дитини, щодо якої він записаний батьком. Військовослужбовець не підтвердив, що він має юридичний обов`язок утримувати малолітніх дітей своєї дружини від попереднього шлюбу. Стверджує, що обов`язок з утримання цих дітей, якщо не доведено інше, мають її батьки. Військовослужбовець має обов`язок утримувати цих дітей, якщо він їх усиновив, адже відповідно до ч. 4 ст. 232 Сімейного кодексу України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Проте, доказів усиновлення не надано. У разі відсутності факту усиновлення, вітчим має обов`язок утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що вітчим може надавати матеріальну допомогу (ч.1 ст.267 Сімейного кодексу України). Свідоцтво про смерть батька однієї дитини підтверджує лише факт його смерті, але не доводить автоматичного переходу обов`язку з утримання дитини до позивача. Стосовно розгляду рапорту пояснює, що рапорт позивача від 08.06.2026, який надійшов до військової частини 12.06.2026, було розглянуто 01.08.2026. За результатами розгляду підготовлено відповідь, яку направлено простим поштовим відправленням за адресою місця проживання позивача, зазначеною у рапорті. Отже, вважає, що військовою частиною рапорт позивача фактично розглянуто та прийнято відповідне рішення, у зв`язку із чим твердження про бездіяльність щодо нерозгляду рапорту станом на час розгляду справи не відповідає фактичним обставинам, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , був призваний на військову службу під час загальної мобілізації, через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022р.

З січня місяця 2026 року позивач проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 .

08.06.2026 позивачем засобами поштового зв`язку на адресу ВЧ НОМЕР_1 направлений рапорт про звільнення з військової служби через сімейні обставини за абзацом 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку з перебування на утриманні у ОСОБА_1 чотирьох дітей віком до 18 років, а саме – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

До рапорту про звільнення з військової служби позивачем додані наступні документи: засвідчена копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; засвідчена копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчена копія паспорта громадянки України ОСОБА_6 ; нотаріально засвідчена копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_6 ; нотаріально засвідчена копія довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_6 нотаріально засвідчена копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_6 ; нотаріально засвідчена посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.10.2023 щодо права на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей; нотаріально засвідчена копія довідки виконавчого комітету Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області №818 від 05.06.2026; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчена копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_2 ; засвідчена копія витягу з Реєстру територіальної громади щодо місця проживання ОСОБА_2 (з QR-кодом); нотаріально засвідчена копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 ; засвідчена копія медичного висновку про дитину з інвалідності віком до 18 років ОСОБА_2 №430 від 19.06.2025; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; нотаріально засвідчена копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_3 ; засвідчена копія витягу з Реєстру територіальної громади щодо місця проживання ОСОБА_3 (з QR-кодом); нотаріально засвідчена копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 ; засвідчена копія Листа комунального закладу «Вільнянська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради від 22.01.2026 №12-07/27; нотаріально засвідчена копія характеристики на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , здобувача освіти З-A класу комунального закладу «Вільнянська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Запорізької обласної ради; нотаріально засвідчена копія характеристики на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , здобувача освіти 2-А класу комунального закладу «Вільнянська спеціальна загальноосвітня школа інтернат» Запорізької обласної ради; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; нотаріально засвідчена копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 ; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 ; засвідчена Заводським районним судом м. Запоріжжя копія рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18.12.2018 у справі №311/1771/18; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8 ; засвідчена копія листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №4421/26-35 від 12.02.2026 (з QR-кодом); результати пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень від 07.06.2026; інформація з Єдиного реєстру боржників від 07.06.2026.

Поштове відправлення було отримано ВЧ НОМЕР_1 19.02.2026, що підтверджується деталями трекінгу поштового відправлення R6 9035 0049 092.

Не отримавши відповіді на вказаний рапорт, позивач звернувся до суду із даним позовом щодо зобов`язання відповідача розглянути і задовольнити його рапорт від 08.06.2026 про звільнення його з військової служби військової служби за сімейними обставинами, а також прийняти рішення (наказ) про звільнення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, врегульовано нормами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), а також нормами Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII передбачено види військової служби, серед яких військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Тобто, як на момент подання позову до суду, та і на момент розгляду цієї адміністративної справи, триває воєнний стан.

Статтею 26 Закону №2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби.

Так, згідно з підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною 12 цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Відповідно до абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, а саме під час дії воєнного стану – перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до частини 7 статті 26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Так, Наказом Міністерства оборони України №531 від 06.08.2024 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2024 року за №1214/42559, затверджено Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (надалі - Порядок №531).

Цей Порядок визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №531 з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №531 передбачено, що рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах.

Згідно з пунктами 2 - 7, 9 розділу ІІІ Порядку №531 командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Забороняється відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо.

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється: 1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Судом встановлено, що позивач 08.06.2026 звертався до командування ВЧ НОМЕР_1 з рапортом про звільнення на підставі зазначеної норми Закону №2232-XII, які відповідачем було отримано, що саме підтверджується матеріалами справи.

Як стверджує відповідач, відповідь від 01.08.2026 №2456/80677 була направлена на адресу: АДРЕСА_1 . Копію відповіді додано до відзиву.

При цьому, доказів направлення вказаного листа відповідачем не надано, оскільки відповідь була направлена простим листом.

Згідно з частиною 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (надалі, також - Правила надання послуг поштового зв`язку, Правила №270), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Положеннями частини 11 Правил надання послуг поштового зв`язку визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до частини 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Так, аналіз норм Правил надання послуг поштового зв`язку дає підстави для висновку, що означеними Правилами визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

Приписами статті 13 Закону України від 04.10.2001 №2759-III «Про поштовий зв`язок» передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Відтак, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що належними доказами надіслання рекомендованого листа є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкт поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати касаційного адміністративного суду в постанові від 20.06.2018 у справі №820/1186/17.

Суд наголошує, що відповідач надав до суду лист-відповідь на рапорт позивача. Проте, відповідача не надав доказів направлення відповіді на рапорт позивачу або його представнику, більше того, жодного іншого доказу на підтвердження факту направлення позивачу або його представнику, зазначеного листа такого як, електронна пошта чи інше суду теж не надано.

Водночас, суд не дає оцінку відповідності змісту наданої відповіді вимогам закону, адже це не є предметом спору.

Отже, відповідач розглянув рапорти позивача, однак інформація про те, що така відповідь була направлена позивачу у встановлений законом строк належними доказами не підтверджується.

З огляду на те, що саме відповідач повинен був довести правомірність дій та спростувати бездіяльність, суд вбачає підстави для часткового задоволення позову.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми встановлено, що суд при розгляді справи обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення" роз`яснив, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи позицію Верховного суду України та керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог виключно з метою ефективного захисту прав позивача.

Отже, з метою правильного та ефективного способу захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не направлення в установленому Законом порядку, відповіді щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 08.06.2026 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, у зв`язку з перебуванням на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років та зобов`язання відповідача надіслати відповідь щодо розгляду вказаного про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, в установленому Законом порядку, з урахуванням висновків суду.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судовий збір у відповідності до статті 139 КАС України не стягуються.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не направлення в установленому законодавством порядку, відповіді щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 08.06.2026 про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з урахуванням абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку з перебування на утриманні у ОСОБА_1 чотирьох дітей віком до 18 років, а саме – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надіслати відповідь щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 08.06.2026 про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з урахуванням абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку з перебування на утриманні у ОСОБА_1 чотирьох дітей віком до 18 років, а саме – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в установленому Законом порядку, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак