Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/6783/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2026 рокуСправа № 280/6783/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26)

про: визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

03.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

– визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.05.2026 № 083850030278 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу;

– зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.05.2026, із зарахуванням до загального стажу роботи періоду догляду за дитиною з 05.09.1985 згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та період роботи в колгоспі ім. Кірова з 06.05.1989 по 10.11.1995 згідно із трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_3 та виплатити заборгованість з пенсійної виплати, починаючи з 03.05.2026.

Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Марцихом Я.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1328933 від 03.07.2026.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що, на її думку, вона з 03.05.2026 набула право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 20.05.2026 позивач, після досягнення 60-річного віку, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком. Зазначена заява була розглянута відповідачем.

Рішенням відповідача від 27.05.2026 № 083850030278 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком з посиланням на те, що страховий стаж позивача складає 29 років 04 місяців 15 днів, при цьому відповідач, не зарахував до стажу період догладу за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ім`я матері не відповідає паспорту (а саме « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 » російською мовою відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 ).

Також, відповідно до розрахунку стажу відповідачем не зараховано до стажу роботи період роботи у Колгоспі з 06.05.1989 по 10.11.1995 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 . Стосовно даного періоду відповідач у спірному рішенні не зазначає підстав для не зарахування.

На думку позивача, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 08.07.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження), про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа (а.с.44), у встановлений судом строк не подав відзив на позовну заяву, а також не надіслав суду будь-яких доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу – орган державної влади 27.06.2002.

20.05.2026 позивач (дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком. Зазначена заява була розглянута відповідачем.

Рішенням відповідача від 27.05.2026 № 083850030278 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком з посиланням на те, що страховий стаж позивача складає 29 років 04 місяців 15 днів, при цьому відповідач, не зарахував до стажу період догладу за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ім`я матері не відповідає паспорту (а.с.23), а саме « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 » російською мовою відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 (а.с.15).

Відповідно до розрахунку страхового стажу (а.с.14) відповідачем не зараховано період роботи у Колгоспі ім. Кірова з 06.05.1989 по 10.11.1995 відповідно до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 (а.с.18). Стосовно даного періоду відповідач у спірному рішенні не зазначає підстав для не зарахування (а.с.23).

Оцінюючи правомірність рішення відповідача від 27.05.2026 № 083850030278 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу, суд виходить із такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).

У ч. 4 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV законодавець визначив, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (ч.1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду (ч. 2 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV).

За приписами ч. 1 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ), який є релевантним джерелом права у досліджуваних правовідносинах, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що порядок ведення трудових книжок, а також правові аспекти підтвердження наявного трудового стажу у випадку відсутності трудової книжки визначаються Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція № 58), та Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі – Порядок № 637).

Згідно з п. 2.2 Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Нормою п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Суд зазначає, що наявні в трудовій книжці недоліки свідчать лише про неналежне заповнення трудової книжки роботодавцем та жодним чином не впливають на факт перебування позивача із вказаним підприємством у трудових відносинах.

Таким чином, допущені роботодавцями помилки в належному оформленні записів у трудовій книжці, не можуть слугувати підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а відтак, не повинно впливати на особисті права такого робітника.

У постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 (провадження № К/9901/110/17) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72366973).

Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 74262468).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами п. «ж» ч. 3 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно із ч. 2 ст. 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до п. 11 Порядку № 637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Отже, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Так, судом встановлено, що 20.05.2026 позивач (дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком. Зазначена заява була розглянута відповідачем.

Рішенням відповідача від 27.05.2026 № 083850030278 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком з посиланням на те, що страховий стаж позивача складає 29 років 04 місяців 15 днів, при цьому відповідач, не зарахував до стажу період догладу за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ім`я матері не відповідає паспорту (а.с.23), а саме « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 » російською мовою відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 (а.с.15).

Відповідно до розрахунку стажу (а.с.14) відповідачем не зараховано до стажу роботи період роботи у Колгоспі з 06.05.1989 по 10.11.1995 відповідно до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 (а.с.18-22), стосовно даного періоду відповідач у спірному рішенні не зазначає підстав для не зарахування.

Згідно із записами трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 (а.с.18) позивач дійсно у період з 06.05.1989 по 10.11.1995 працювала у Колгоспі ім. Кірова, а отже аналіз записів у трудовій книжці позивача дає суду достатніх підстав для висновку, що зазначений період її роботи повинен бути зарахований до страхового стажу.

Стосовно незарахованого періоду догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку, суд зазначає про таке.

Відповідачем до страхового стажу позивача не зараховано період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ім`я матері не відповідає паспорту (а.с.23), а саме « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 » російською мовою відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 від 09.09.1985.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із свідоцтва про укладення шлюбу від 27.10.1983 « ОСОБА_3 » (дошлюбне ім`я позивача) уклала шлюб з « ОСОБА_4 », після укладення шлюбу їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.17).

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 09.09.1985, матір`ю ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначена « ОСОБА_1 » (російською) (а.с.15).

Відповідно до паспортних даних (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 16.03.1996) прізвище, ім`я та по батькові позивача є: ОСОБА_1 (українською) (а.с.12-13).

Суд вважає висновки відповідача щодо не зарахування стажу через невідповідність імені позивача у свідоцтві про народження паспортним даним необґрунтованими, оскільки відмінність імені при перекладі його з російської на українську не спростовує родинних зв`язків матері та дитини.

Зазначення у свідоцтві про народження дитини імені матері, відмінного від зазначеного у паспорті, не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано ст. 46 Конституцією України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При цьому, у суду відсутні сумніви щодо зазначення у свідоцтві про народження серії серії НОМЕР_2 від 09.09.1985 матір`ю саме позивача.

Так, на переконання суду, період догляду за дитиною згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.09.1985 має бути зарахований до страхового стажу позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про достатність наявних у матеріалах справи доказів на підтвердження права позивача на зарахування до її страхового стажу періоду догляду за дитиною згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.09.1985 та періоду роботи в колгоспі ім. Кірова з 06.05.1989 по 10.11.1995 згідно із трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_3 .

За таких обставин, суд вважає, що відповідач повинен був зарахувати до страхового стажу позивача період догляду за дитиною згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.09.1985 та період роботи в колгоспі ім. Кірова з 06.05.1989 по 10.11.1995 згідно із трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_3 , однак протиправно не зробив цього.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 27.05.2026 № 083850030278 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV з 03.05.2026, із зарахуванням до загального стажу роботи періоду догляду за дитиною з 05.09.1985 згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , період роботи в колгоспі ім. Кірова з 06.05.1989 по 10.11.1995 згідно із трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_3 та виплатити заборгованість з пенсійної виплати, починаючи з 03.05.2026, суд виходить із такого.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV з 03.05.2026, суд зазначає таке.

Згідно з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13.02.2018 по справі № 361/7567/15-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72288021), від 07.03.2018 по справі № 569/15527/16-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694278), від 20.03.2018 по справі № 461/2579/17 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72899434), від 17.10.2019 по справі № 826/521/16 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 84987354), від 30.03.2021 по справі № 400/1825/20 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 95904409), від 14.09.2021 по справі № 320/5007/20 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 99588494), від 22.09.2022 по справі № 380/12913/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 106390434), від 25.10.2022 по справі № 200/13288/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 106939906), від 03.06.2024 по справі № 990/190/23 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 119503775), дискреційні повноваження – це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених ст. 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень; єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Отже, оскільки суд не може підміняти орган Пенсійного фонду України, який уповноважений на виконання функцій щодо питання призначення та перерахунку пенсії, відновлення порушених прав та інтересів позивача у заявлений ним спосіб, на переконання суду, може призвести до прямого втручання в функціонування (дискрецію) відповідача.

Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та, відповідно, зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.05.2026 про призначення пенсії за віком.

Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки рішенню відповідача від 27.05.2026 № 083850030278 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.05.2026 про призначення пенсії, попередньо зарахувавши до страхового стажу позивача період догляду за дитиною згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.09.1985 та період роботи в колгоспі ім. Кірова з 06.05.1989 по 10.11.1995 згідно із трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_3 .

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову слід задовольнити частково, а саме, зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.05.2026 про призначення пенсії, попередньо зарахувавши до страхового стажу позивача період догляду за дитиною згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.09.1985 та період роботи в колгоспі ім. Кірова з 06.05.1989 по 10.11.1995 згідно із трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_3 .

В решті позовних вимог в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність рішення відповідача від 27.05.2026 № 083850030278 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу та необхідність його скасування, а також вмотивовано наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.05.2026 про призначення пенсії, попередньо зарахувавши до страхового стажу позивача період догляду за дитиною згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.09.1985 та період роботи в колгоспі ім. Кірова з 06.05.1989 по 10.11.1995 згідно із трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_3 .

У свою чергу, суд зазначає, що відповідач не надав відзив на позовну заяву, жодних пояснень та доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги. Така пасивна поведінка відповідача на підставі ч. 4 ст. 159 КАС України кваліфікована судом як визнання позову.

Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, слід задовольнити частково, а саме у зазначеній вище частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 03.07.2026 № 8420-1437-6631-4389 (а.с.24) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1 064,96 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 – 10, 14, 90, 139, 143, 241 – 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 27.05.2026 № 083850030278 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 20.05.2026 про призначення пенсії, попередньо зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.09.1985 та період роботи в колгоспі ім. Кірова з 06.05.1989 по 10.11.1995 згідно із трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_3 .

В решті позовних вимог відмовити.

Судовий збір у розмірі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 06 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Прудивус