Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №280/2601/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2026 рокуСправа № 280/2601/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС»

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд надати йому дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 30.03.2026 відкрито провадження у справі №280/2601/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві. Зокрема зазначено, що станом на день подання позовної заяви за платником податків рахується податковий борг у розмірі 398463,28 грн. Вказує на те, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області вживались заходи стягнення податкового боргу та були направлені платіжні інструкції про примусове списання (стягнення) коштів, які були повернуті у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках. Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та податкового обліку ТОВ «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33211175) зареєстровано як юридична особа з 15.10.2004, основний вид діяльності: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, перебуває на податковому обліку у позивача.

Відповідно до довідки про наявність податкового боргу, інтегрованих карток платника податків, податковий борг відповідача становить 398453,22 грн з яких: 10,06 грн. по податку на прибуток приватних підприємств та 398453,22 грн. по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом, у зв`язку з несплатою платником податків сум узгодженого податкового зобов`язання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення була направлена податкова вимога форми «Ю» №0001082-1304-0801 від 31.05.2023.

31.05.2023 уповноваженою особою Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставку (№662/08-01-13-04), відповідно до якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС», а у разі, якщо на момент складення акту описку майно відсутнє або його балансова вартість менша за суму податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.

На підставі вказаного рішення, податковим керуючим Головного управління ДПС у Запорізькій області 28.01.2025 складено акт описку майна №86/08-01-13-02-15, відповідно до якого проведено опис такого майна відповідача: Будівлі автомобільного центру, об`єкту житлової нерухомості.

Рішення про опис майна у податкову заставу від 31.05.2023 №662/08-01-13-04 та акт опису майна від 28.01.2025 №86/08-01-13-02-15 направлялися на адресу зареєстрованого місця знаходження відповідача, але були повернуті на адресу суду оператором поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Уповноваженими особами Головного управління ДПС у Запорізькій області були прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу від 17.01.2025 №62/4-0801, від 04.04.2025 №263/4-0801 та від 16.01.2026 №36/4-0801.

Відповідно до даних ДПС у відповідача наявні рахунки в АТ «УкрСиббанк», АТ «Ощадбанк», АТ «ПУМБ», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «УкрГазБанк» та АТ «А-Банк».

Контролюючим органом вживались заходи стягнення податкового боргу та були направлені електронні платіжні інструкції про примусе списання (стягнення) коштів:

№ЕПІ-0801-13-000262639 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_1 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262648 від 25.02.2026 на р/р UA103351060000026008300449404; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262665 від 25.02.2026 на р/р UA323348510000000000260088462; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262676 від 25.02.2026 на р/р UA873133990000026049055714394; повернута у зв`язку з тим, що відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV від 23.09.1999 (із змінами та доповненнями), страхові кошти, зараховані на окремий рахунок не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

№ЕПІ-0801-13-000262694 від 25.02.2026 на р/р UA823204780000026001924606184; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262711 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_2 ; повернута у зв`язку з арештом коштів на рахунку за іншим виконавчим документом;

№ЕПІ-0801-13-000262721 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_3 ; повернута у зв`язку з арештом коштів на рахунку за іншим виконавчим документом;

№ЕПІ-0801-13-000262734 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_4 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262534 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_1 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262549 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_5 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262562 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_6 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262579 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_7 ; повернута у зв`язку з тим, що відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV від 23.09.1999 (із змінами та доповненнями), страхові кошти, зараховані на окремий рахунок не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

№ЕПІ-0801-13-000262603 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_1 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262615 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_8 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262616 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_5 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262625 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_6 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262626 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_2 ; повернута у зв`язку з арештом коштів на рахунку за іншим виконавчим документом;

№ЕПІ-0801-13-000262637 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_9 ; повернута у зв`язку з тим, що відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV від 23.09.1999 (із змінами та доповненнями), страхові кошти, зараховані на окремий рахунок не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

№ЕПІ-0801-13-000262640 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_3 ; повернута у зв`язку з арештом коштів на рахунку за іншим виконавчим документом;

№ЕПІ-0801-13-000262650 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_4 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262653 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_10 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262662 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_2 ; повернута у зв`язку з арештом коштів на рахунку за іншим виконавчим документом;

№ЕПІ-0801-13-000262674 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_3 ; повернута у зв`язку з арештом коштів на рахунку за іншим виконавчим документом;

№ЕПІ-0801-13-000262688 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_4 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262554 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_1 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262575 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_5 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262591 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_6 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262602 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_9 ; повернута у зв`язку з тим, що відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV від 23.09.1999 (із змінами та доповненнями), страхові кошти, зараховані на окремий рахунок не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

№ЕПІ-0801-13-000262613 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_8 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів;

№ЕПІ-0801-13-000262621 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_2 ; повернута у зв`язку з арештом коштів на рахунку за іншим виконавчим документом;

№ЕПІ-0801-13-000262634 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_3 ; повернута у зв`язку з арештом коштів на рахунку за іншим виконавчим документом;

№ЕПІ-0801-13-000262654 від 25.02.2026 на р/р НОМЕР_5 ; повернута у зв`язку з відсутністю коштів.

Інформація щодо наявності у ТОВ «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» рахунків у інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, зареєстрованих за відповідачем реєстраторів розрахункових операцій, в матеріалах справи відсутня.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

При вирішення даного спору по суті, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до підпунктів 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов`язку, згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктами 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, що регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, що регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-як майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов`язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Відповідно до підпункту 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.

Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.03.2023 у справі №440/11471/21.

При вирішенні вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, до предмету доказування входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків. Тобто при застосуванні приписів статті 95 Податкового кодексу України з`ясування вказаних обставин є першочерговим.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.09.2023 у справі №480/492/22.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на момент звернення до суду наявний податковий борг у загальній сумі 398453,22 грн з яких: 10,06 грн. по податку на прибуток приватних підприємств та 398453,22 грн. по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення з відповідача в досудовому порядку - податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ТОВ «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, але ЕПІ не були реалізовані у зв`язку недостатністю коштів.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2025 у справі №340/2276/23 зазначав, що повернення інкасових доручень банком без виконання через відсутність коштів на рахунках Товариства, навіть якщо це було підставою для повернення не всіх направлених контролюючим органом інкасових доручень з наведених підстав, може бути доказом доводів позивача, що єдиним джерелом погашення податкового боргу Товариства у розмірі, який відповідає сумам грошових зобов`язань у повернутих банком через відсутність коштів інкасових дорученнях, є майно відповідача, що знаходиться у податковій заставі. Оскільки майно може бути джерелом погашення податкового боргу в разі відсутності грошових коштів (на рахунках та/або готівкою) у відповідній (необхідній) сумі, вирішення спору між сторонами залежить від встановленого факту чи є на рахунках грошові кошти у розмірі, що відповідає сумі податкового боргу. І саме ця обставина є однією з визначальних та підлягає встановленню судом, зокрема й на підставі пояснень сторін, наданих ними або витребуваних судом належних доказів.

Податкова застава підтверджена витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а перелік такого майна, на яке поширюється право податкової застави, визначений актом опису майна, дослідженим судом під час судового розгляду справи.

З огляду на викладене суд вважає за можливе надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» у розмірі 398453,22 грн. (10,06 грн. по податку на прибуток приватних підприємств та 398453,22 грн. по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Також суд вважає за необхідне наголосити, що судове рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, є лише підставою для прийняття контролюючим органом відповідного рішення, однак, не підміняє його. Суд надає лише дозвіл на погашення суми податкового боргу, тоді як безпосередній продаж заставленого майна проводиться відповідно до Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №518.

Про це зазначав Верховний Суд і в постанові від 08.01.2025 у справі №808/2925/17.

У постанові від 25.11.2021 у справі №580/3199/19 Верховний Суд звертав увагу, що рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, не позбавляє органи ДПС України права продовжувати заходи по стягненню такого боргу за рахунок коштів, якщо такі з`являються у платника податків. При цьому податковим органом має бути врахована динаміка надходження коштів та співвідношення залишку боргу до його початкової величини та до вартості майна, що передається на реалізацію.

Про це, також, зазначав Верховний Суд в постановах від 19.02.2026 у справі №340/6764/23 та від 14.09.2026 у справі №300/4881/22.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, на підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДПС у Запорізькій області про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» (69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 111, код ЄДРПОУ 33211175) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 07.10.2026.

Суддя Р.В. Сацький