Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №260/5180/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/5180/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Плеханової З.Б. розглянувши у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області,

Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області

про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ( далі – відповідач 2) яким просить:

- Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 071750005877 від 29.06.2026 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ з дати звернення із заявою — з 24 червня 2026 року, зарахувавши до стажу державної служби період служби у Збройних Силах з 15.06.1981 р. по 30.04.1983 р., період служби в органах внутрішніх справ (міліції) з 01.08.1987 р. по 01.07.1990 р. та період роботи в митних органах України з 06.12.1994 р. по 03.06.2010 р., на підставі довідок Закарпатської митниці № 7.7-22/33-236 та № 7.7-22/33-237 від 22.06.2026 року, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 24 червня 2026 року позивач звернувся із заявою 7485 про переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця. Разом із заявою позивачем було надано пакет належних первинних документів, що підтверджують його спеціальний стаж роботи та розмір заробітної плати, а саме: трудову книжку НОМЕР_1 від 02.07.1981р., військовий квиток, архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України від 09.06.2026р., а також довідки Закарпатської митниці Державної митної служби України 7.7-22/33-236 та 7.7-22/33-237 від 22 червня 2026 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

За принципом екстериторіальності розподілу заяв, заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області . 29 червня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення 071750005877 про відмову в проведенні перерахунку, яким відмовило позивачу у переведенні на пенсію державного службовця. Оскаржуване рішення мотивоване виключно тим, що згідно з записами трудової книжки позивач працював посадовою особою митної служби, якій присвоювалися спеціальні звання відповідно до статті 569 Митного кодексу України. Відповідач зазначив, що дія Закону про державну службу не поширюється на осіб, яким присвоюються спеціальні звання, у зв`язку з чим вказані періоди роботи не належать до категорій посад державної служби. При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повністю проігнорувало, не дослідило та не надало жодної правової оцінки як періоду служби позивача в органах внутрішніх справ, служби в армії так і офіційним довідкам Закарпатської митниці про складові заробітної плати.

Відповідач жодним чином не спростував відомості, зазначені у цих довідках, та взагалі виключив їх із предмету свого дослідження, що свідчить про поверхневість, упередженість та очевидну протиправність дій суб`єкта владних повноважень. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, необґрунтованим, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права і таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку, у зв`язку з чим, звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 відкрито спрощене позовне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 1 - ГУ ПФУ у Харківській області - 23 липня 2026 року, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Однак відповідач 1 відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе застосувати процесуальні наслідки неподання відповідачем 1 - суб`єктом владних повноважень відзиву на позов, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.

04 серпня 2026 року від ГУ ПФУ в Харківській області надійшли матеріали з пенсійної справи позивача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали - пенсійну справу ОСОБА_1 .

18 серпня року на адресу суду надійшов відзив від відповідача 2 - ГУ ПФУ в Закарпатській області, у якому ГУ ПФУ в Закарпатській області заперечує щодо задоволення позовних вимог. Вказує, що 24.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про перерахунок пенсії – перехід на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу».

Розглянувши документи подані для перерахунку пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності), відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до записів у трудовій книжці з 06.12.1994 р. по 03.06.2010 р. ОСОБА_1 працював у органах митної служби. Протягом періоду роботи в органах митної служби з 1994 року по 2010 рік, Позивачу присвоювалися звання «інспектор митної служби», «радник митної служби»

З огляду на положення вказаної норми та зміст записів трудової книжки ОСОБА_1 свідчать про те, що в період роботи позивача на посадах у органах митної служби не встановлювався відповідний ранг державного службовця, а присвоювалися персональні звання радника митної служби.

Заяву ОСОБА_1 відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядало Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області то Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позбавлено фактичних та юридичних підстав з приводу надання обгрунтованих пояснень щодо відмови у призначенні пенсії, так як ГУ ПФУ в Закарпатській області не здійснювало розгляд заяв. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області лише повідомлено ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії.

В цій справі питання факту (період роботи, який підлягає зарахуванню до стажу) позивачем не доведено, відповідні належні, достовірні та достатні докази до суду не надано, в зв`язку з чим відсутні підстави визнавати рішення Головного управління протиправним. Аналіз норм законодавства та об`єктивна оцінка наведених доказів дає підстави дійти висновку, що Головне управління, діяло в межах чинного законодавства, порядок дій було повністю дотримано, порушень з боку органу Фонду відсутні.

18 серпня 2026 року від ГУ ПФУ в Закарпатській області надійшли матеріали з пенсійної справи позивача.

Обставини встановлені судом.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах пенсійного фонду як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

22 червня 2026 року, Закарпатською митницею, була видана ОСОБА_1 , довідка №7.7-22/33-236 від 22.06.2026 року « про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)».

22 червня 2026 року, Закарпатською митницею, була видана ОСОБА_1 , довідка №7.7-22/33-237 від 22.06.2026 року « про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби».

24 червня 2026 року ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, який набув чинності 1 травня 2016 року.

Дана заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням №071750005877 від 29.06.2026 року відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до закону України «Про державну службу».

В Рішенні про відмову було зазначене наступне:

« 24.06.2026 року гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся із заявою № 7485 щодо перерахунку пенсії- перехід на пенсію за іншим законом (відповідно до Закону України «Про державну службу»).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3 1 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.11.1993 (далі - Закон № 3723- XII).

Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», який застосовується, починаючи з 1 травня 2016 року.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889- VIII втратив чинність Закон № 3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889- VIII передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723- XII.

Пенсії відповідно до Закону № 889-VIII для осіб, які мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців призначаються особам, які:

-досягли пенсійного віку;

-мають страховий стаж: чоловіки- 35 років, жінки- 30 років;

-не призначали пенсію відповідно до Закону № 3723- XII;

-на день набрання чинності Закону № 889-VIII займають посади державних службовців та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад держслужб, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України або на день набрання чинності Законом № 889 мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723- ХІІ, та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року.

Право на призначення пенсії відповідно до Закону № 889-VIII, слід визначити відповідність займаної посади до посад, визначених статтею 25 Закону № 3723- XII.

Відповідно до статті 25 Закону № 3723- XII визначено 7 категорій посад державних службовців, в залежності від яких встановлюються ранги державних службовців.

Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

Згідно статті 3 Закону № 889-VIII його дія не поширюється, зокрема, на осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 569 Митного Кодексу України посадовим особам митної служби присвоюються спеціальні звання, тому ці посади не належать до посад, віднесених до категорій державної служби, зазначених статтею 25 Закону № 3723- ХII. Згідно трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 працював посадовою особою митної служби, якій присвоювались спеціальні звання. Враховуючи вищезазначене, відділом перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 в перерахунку пенсії- перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».».

Судом також досліджено Архівну довідку Галузевого державного архіву МВС України №2019 від 09.06.2026 року, з якої вбачається наступне:

« ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області, проходив службу в органах внутрішніх справ з 01 серпня 1987 року (наказ УВС виконкому Закарпатської обласної Ради народних депутатів від 06 серпня 1987 року № 71 о/с) по 01 липня 1990 року (наказ УВС виконкому Закарпатської обласної Ради народних депутатів від 16 травня 1990 року № 72 о/с, із змінами, внесеними наказом УВС виконкому Закарпатської обласної Ради народних депутатів від 06 липня 1990 року № 92 о/с).

01 липня 1990 року ОСОБА_1 у званні лейтенанта міліції звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 67 «є» (у зв`язку з переходом на роботу в інші міністерства, відомства і організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у редакції 1973 року).».

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, з 01.05.2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, якщо особа має стаж на посаді державної служби більше 20 років, то має право на призначення пенсії за віком згідно із ст.37 Закону №3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення з пенсії за віком, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №3723-XII.

Як визнається сторонами, відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_4 від 06.12.1994 в період з 06.12.1994 року по 30.06.2012 року позивач працював на посадах у митних органах України, які змінювали назву з подальшим їх правонаступництвом, де відповідно до займаних посад і стажу роботи, йому присвоювались персональні та спеціальні звання, а саме:

- Запис 11: 06.12.1994 року прийнятий на роботу старшим інспектором на підставі Наказу 570-о/с від 06.12.1994.

- Запис 12: 08.06.1995 року присвоєно ранг державного службовця та прийнято Присягу державного службовця.

- Запис 13: 31.03.1997 року звільнений у зв`язку із ліквідацією митної установи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Наказ №155-ос від 09.04.1997 року.

- Запис 14: 01.04.1997 року призначений на посаду головного інспектора, наказ 10/01-285 ВІД 10.04.1997.

- Запис 15: 10.01.1999 року призначено на посаду старшого інспектора – доповідача. Наказ №39-к від 12.02.1999 року.

- Запис 16: 12.05.1999 року призначений на посаду головного інспектора– доповідача. Наказ №111-к від 12.05.1999 року

- Запис 17: Присвоєно персональне звання «Радник митної служби ІІІ рангу» на підставі Наказу Державної митної служби України № 447-К від 09.07.1999 року

- Запис 18: 29.07.2002 року присвоєно персональне звання «Радник митної служби» . Наказ ДМСУ №297-к від 29.07.2002 року.

- Запис 19: 01.04.2004 року присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби ІІІ рангу» на підставі Наказу Державної митної служби України №265-к від 30.03.2004 року

- Запис 20: 20.06.2005 року звільнений з посади у порядку переведення в Ужгородську митницю, згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України. Наказу КРМ № 413-к від 30.06.2005 року.

- Запис 21: 01.07.2005 року призначений на посаду головного інспектора-дізнавача по переводу із Карпатської регіональної митниці на підставі Наказу 232-к від 01.07.2005 року.

- Запис 22: 22.08.2006 року присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби ІІ рангу» на підставі Наказу Державної митної служби України № 771-к від 22.08.2006 року.

- Запис 23: 23.05.2008 року призначений на посаду головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби митної варти та організації боротьби з порушенням митного законодавства, на підставі Наказу 228-к від 23.05.2008 року.

- Запис 24: 03.06.2009 року призначений на посаду головного інспектора відділу дізнання та провадження в справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил, на підставі Наказу 448-к від 03.06.2009 року.

- Запис 25: 03.06.2012 року звільнений з посади за власним бажанням. Наказ УМ №331-к від 02.06.2010 року.

Загальний період становить: 17 років 6 місяців 24 дні.

Так, пунктом 1 Порядку №283 регламентовано, що ним визначаються посади і органи, час роботи, в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно із пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Пунктом 5 Порядку №283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Відповідно до статті 408 Митного кодексу України (в редакції Закону від 11.07.2002 року № 92-IV) (далі - МК України) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, згаданим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".

Згідно із частиною 1 статті 413 МК України у вказаній вище редакції, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.

Відповідно до частин 1, 2 статті 569 МК України (у редакції Закону від 13.03.2012 року № 4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями.

Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 588 МК України (у редакції Закону від 13.03.2012 року № 4495-VI) пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу". Час служби зазначених осіб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця.

Частиною 1 статті 588 МК України (у редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013 року) передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", передбачались і у редакціях Митного кодексу України від 11.07.2002 року (про що зазначено вище) та від 12.12.1991 року (зокрема, ч.3 ст.154 МК України у редакції Закону № 1970-XII).

Відповідно до ст.573 МК України, посадовим особам митних органів присвоюються такі спеціальні звання: 1) дійсний державний радник податкової та митної справи; 2) державний радник податкової та митної справи I рангу; 3) державний радник податкової та митної справи II рангу; 4) державний радник податкової та митної справи III рангу; 5) радник податкової та митної справи I рангу; 6) радник податкової та митної справи II рангу; 7) радник податкової та митної справи III рангу; 8) інспектор податкової та митної справи I рангу; 9) інспектор податкової та митної справи II рангу; 10) інспектор податкової та митної справи III рангу; 11) інспектор податкової та митної справи IV рангу; 12) молодший інспектор податкової та митної справи.

Положення про спеціальні звання посадових осіб митних органів, порядок присвоєння цих звань та їх співвідношення з рангами державних службовців, а також розміри надбавок до посадового окладу за спеціальні звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. Спеціальні звання митної служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Поставною Кабінету Міністрів України "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" від 20.04.2016 року №306 встановлено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб митних органів, відповідно до яких: - дійсний державний радник митної служби 1 ранг державного службовця; - державний радник митної служби I рангу 2 ранг державного службовця; - державний радник митної служби II рангу 2 ранг державного службовця; - державний радник митної служби III рангу 3 ранг державного службовця; - радник митної служби I рангу 4 ранг державного службовця; - радник митної служби II рангу 5 ранг державного службовця; - радник митної служби III рангу 6 ранг державного службовця; - інспектор митної служби I рангу - 7 ранг державного службовця; - інспектор митної служби II рангу - 8 ранг державного службовця; - інспектор митної служби III рангу 9 ранг державного службовця; - інспектор митної служби IV рангу 9 ранг державного службовця; - молодший інспектор митної служби 9 ранг державного службовця.

Таким чином, в органах державної митної служби присвоюються спеціальні звання, які прирівнюються до відповідного рангу державного службовця, які неодноразово були присвоєні позивачу, що підтверджується записами трудової книжки позивача НОМЕР_4 від 06.12.1994.

Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08.10.2013 року у справі № 21-275а13 вказано, що аналіз положень ст.37 Закону № 3723, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 року (справа № 586/965/16-а) та від 18.03.2021 року (справа № 500/5183/17).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 588 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

З аналізу наведених положень Митного кодексу України та пункту 2 Порядку №283 можна дійти висновку про те, що період проходження служби посадовими особами митних органів служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» і в тому разі, якщо таким особам присвоювалися спеціальні звання під час проходження служби.

Висновки аналогічного характеру викладено в постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 822/524/18, від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а.

Отже, проходження позивачем державної служби в органах митного контролю з 21.05.1996 по 03.12.2025, під час якої йому присвоювались спеціальні звання, зараховуються до стажу державної служби для призначення пенсії за віком згідно із пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а тому доводи відповідачів в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, матеріали справи містять надані Закарпатською митницею довідки №7.7-22/33-236 «про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» з якої вбачається, що у позивача наявна надбавка за вислугу років (50%) за стаж державної служби 20 років.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що посадові особи в митних органах, митній службі, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах України має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону № 3723, а відтак з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, позивач має право на пенсію за віком на підставі положень статті 37 Закону №3723-XII.

Щодо зарахування до стажу державної служби час проходження військової служби суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

При цьому, п. 1 Порядку №283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Як вже вище зазначено, відповідно до відомостей військового квитка № НОМЕР_5 позивач з 15 червня 1981 року — 30 квітня 1983 року проходив службу в лавах Радянської армії.

Пунктом 5 Порядку №229 визначено, що стаж державної служби обчислюється у днях, місяцях і роках.

Таким чином, суд вважає, що вищевказані періоди проходження військової служби позивача також підлягають зарахуванню до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.

Щодо зарахування служби в органах внутрішніх справ, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи або служби до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених законодавством, чинним у відповідний період.

Згідно з абзацом третім пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 (чинного на момент виникнення правовідносин), до стажу державної служби зараховується час служби на посадах осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Архівною довідкою Галузевого державного архіву МВС України підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 01 серпня 1987 року до 01 липня 1990 року, обіймав посаду слідчого та був звільнений у запас у спеціальному званні лейтенанта міліції.

Враховуючи викладене, період служби ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ з 01 серпня 1987 року до 01 липня 1990 року, тривалістю 2 роки 11 місяців підлягає зарахуванню до його стажу державної служби.

Як уже вище викладено, згідно з абзацом 3 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, до стажу державної служби включається робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів митного контролю.

Позивач обіймав посади інспектора, старшого інспектора, провідного інспектора та головного державного інспектора Ужгородської митниці, які за своєю правовою природою є посадами спеціалістів митного органу.

З огляду на викладене, посилання відповідача 1 про те, що період роботи в митній службі, під час перебування на якій були присвоєні персональні та спеціальні звання не зараховується до стажу роботи на посадах державної служби є неправомірними, а тому оскаржене рішення від 29.06.2026 року №071750005877 підлягає скасуванню.

Разом з тим, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 цього розділу визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки суду:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії;

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про перерахунок пенсії позивача та прийняв рішення про відмову у проведенні такого перерахунку.

Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України у в Харківській області зобов`язане здійснити призначення та виплату пенсії позивача у даній справі.

З урахуванням протиправності спірного рішення про відмову в призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов`язане призначити позивачу пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VII, з урахуванням довідок Закарпатської митниці від 22.06.2026 №№ 7.7-22/33-236 «про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та від 22.06.2026 № 7.7-22/33-237 «про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця» починаючи з 24 червня 2026 року та зарахувавши до стажу державної служби період служби у Збройних Силах з 15.06.1981 року по 30.04.1983 року та період служби в органах внутрішніх справ (міліції) з 01.08.1987 року по 01.07.1990 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії з дати звернення із відповідною заявою, тобто з 24 червня 2026 року.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1065,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №071750005877 від 29.06.2026 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 14099344)

перевести ОСОБА_1

з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ,

на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІІІ,

з урахуванням довідок Закарпатської митниці від 22.06.2026 №№ 7.7-22/33-236 «про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» та від 22.06.2026 № 7.7-22/33-237 «про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця»

починаючи з 24 червня 2026 року

зарахувавши до стажу державної служби період служби у Збройних Силах з 15.06.1981 року по 30.04.1983 року та період служби в органах внутрішніх справ (міліції) з 01.08.1987 року по 01.07.1990 року

та здійснити перерахунок та виплату пенсії з дати звернення із відповідною заявою, тобто з 24 червня 2026 року.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1065,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЗ.Б.Плеханова