Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №260/1997/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1997/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Фозекош В.В.,

позивача - не з`явився,

відповідача 1: представник - Дору Н.І.,

відповідача 2: представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.02.2026 № 56-НК/52 (по особовому складу) «Про скасування наказу»;

2) визнати протиправним та скасувати наказ Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 16.02.2026 № 66-НК/52.1 (по особовому складу) «Про кадрові питання»;

3) поновити ОСОБА_1 на посаді майстера-сержанта служби цивільного захисту, водій-електрик відділення енергозабезпечення групи енерго та життєзабезпечення частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області відповідно до Контракту № 07/26 від 30.12.2025 (що набрав чинності 13.01.2026) та Наказу № 6-НК/52 від 06.01.2026;

4) стягнути середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Заявлені позовні вимоги аргументує протиправним звільненням зі служби, оскільки його вина у вчиненні дисциплінарного проступку не доведена у встановленому порядку. Зазначає, що 06 січня 2026 року за результатами успішної атестації та особисто поданого рапорту з ним було укладено новий контракт про проходження служби цивільного захисту строком на 01 рік до 12 січня 2027 року. Будь-які посилання щодо укладення такого на виконання рішення суду або за умови чинності такого рішення в контракті були відсутні. Зауважує, що скасування рішення про поновлення його на роботі стосується відносин, що виникли в межах контракту № 24/23, який і так припинився за строком 12.01.2026. В свою чергу чинне законодавство та Положення про проходження служби в ДСНС містять вичерпний перелік підстав для розірвання контракту, серед яких скасування рішення суду щодо іншої (попередньої) посади не передбачено. Тому вважає, що чинний контракт № 07/26 не може бути розірваний через події, що стосуються вже неіснуючих правовідносин. Окрім того, звертає увагу суду на те, що його було звільнено у період тимчасової непрацездатності, що додатково свідчить про порушення законодавчих норм.

17 квітня 2026 року відповідач 1 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що за результатами проведеного службового розслідування винесено наказ від 10.07.2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно з яким позивача звільнено зі служби цивільного захисту. Не погоджуючись з правомірністю такого звільнення позивач звернувся з позовом до суду, однак постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі № 260/6408/25 у задоволенні позову було відмовлено.

27 квітня 2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується. Зауважує, що наведені в ньому обставини, жодним чином не свідчать про необґрунтованість позовної заяви та не дають підстав для відмови в її задоволенні. У своєму відзиві представник відповідача наводить ідентичні аргументи, які були предметом дослідження в іншій справі № 260/6408/25, однак не стосуються предмету даного позову.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.

В судове засідання 01 жовтня 2026 року позивач не з`явився, про відкладення розгляду справи не клопотав, хоча був належним чином повідомлений про дату та час її розгляду.

Процесуальні наслідки неявки учасника справи в судове засідання регламентовані положеннями ст. 205 КАС України. Так, зокрема, ч. 1 ст. 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Більше того, згідно п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

В попередні судові засідання позивач також не з`явився, з огляду на що враховуючи повторний характер неявки, відсутність підстав, що перешкоджають розгляду справи по суті, суд вважає за потрібне застосувати наслідки неявки в судове засідання, передбачені ч. 3 ст. 205 КАС України, та розглянути справу за його відсутності.

Присутня в судовому засідання представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечила, аргументуючи обставинами, наведеними в поданому до суду відзиві на позов.

Представник відповідача 2 в судове засідання 01 жовтня 2026 року не з`явився, про відкладення розгляду справи не клопотав.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) проходив службу в органах цивільного захисту України, зокрема в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі – Аварійно-рятувальний загін) на підставі укладеного контракту про проходження служби цивільного захисту № 24/23 від 11.01.2023 та змін до контракту від 07.06.2023. Строк дії такого контакту – 3 роки.

За результатами розгляду матеріалів службового розслідування, отриманої інформації з правоохоронних органів, а також факту грубого порушення службової дисципліни, безвідповідального відношення до службових обов`язків та етичної поведінки, наявність відкритого кримінального провадження, проведення досудового розслідування та скерування обвинувального акту до органів судової влади у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, вчинених сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_1 , наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі – ГУ ДСНС України у Закарпатській області) від 10 липня 2025 року № 305/нк/52 позивача звільнено зі служби цивільного захисту.

Не погоджуючись з правомірністю свого звільнення, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Рішенням від 01.12.2025 року в адміністративній справі № 260/6408/25 Закарпатський окружний адміністративний суд позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував наказ ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 10 липня 2025 року за № 304/нк/52 (по особовому складу) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Визнав протиправним та скасував наказ ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 10 липня 2025 року за № 305/нк/52 (по особовому складу) «Про кадрові питання» щодо звільнення ОСОБА_1 . Поновив ОСОБА_1 на посаді водія - електрика відділення життєзабезпечення групи забезпечення рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону днем 11 липня 2025 року.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року № 260/6408/25 ГУ ДСНС України у Закарпатській області наказом № 536-НК/52 від 02 грудня 2025 року поновило сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді водія - електрика відділення життєзабезпечення групи забезпечення рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону з 11 липня 2025 року.

В подальшому відповідно до п. 45, 47, 48, 49 Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, наказу ГУ ДСНС України у Закарпатській області № 6-НК/52 від 06.01.2026, 06 січня 2026 року Державна служба України з надзвичайних ситуацій в особі тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУ ДСНС України у Закарпатській області уклала з громадянином України ОСОБА_1 , майстром-сержантом служби цивільного захисту, водієм-електриком відділення енергозабезпечення групи енерго та життєзабезпечення частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Аварійно-рятувального загону, контракт № 07/26 про проходження служби цивільного захисту строком дії на 1 рік з 13 січня 2026 року по 12 січня 2027 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі № 260/6408/25 задоволено апеляційну скаргу ГУ ДСНС України у Закарпатській області, скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 р. в адміністративній справі № 260/6408/25 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

На підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі № 260/6408/25 наказом ГУ ДСНС України у Закарпатській області № 56-НК/52 від 11.02.2026 скасовано наказ ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 02.12.2025 № 556-НК/52 «Про кадрові питання», а майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 вирішив вважати таким, що звільнений із служби цивільного захисту з 11 липня 2025 року.

Наказом № 66-НК/52 від 16 лютого 2026 року Аварійно-рятувальний загін звільнив майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 зі служби цивільного захисту з виключенням із списків особового складу ДСНС України та всіх видів забезпечення після закінчення лікування.

Про необхідність прибуття після одужання до відділення персоналу Аварійно-рятувального загону для ознайомлення з наказом, здачі закріпленого майна, службового посвідчення, особистого жетону та отримання трудової книжки ОСОБА_1 повідомлено листом № 52.1 02-342/52.1-12 від 17.02.2026.

Не погоджуючись з правомірністю наказів ГУ ДСНС України у Закарпатській області та звільненням зі служби, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи питання законності звільнення позивача зі служби цивільного захисту, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 24 Європейської соціальної хартії, з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення сторони зобов`язуються визнати: a) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов`язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби.

Громадянам згідно ст. 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок проходження служби цивільного захисту регламентується нормами 23 глави Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі – КЦЗ України).

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 101 КЦЗ України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

На службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати свій службовий обов`язок (ч. 1 ст. 202 КЦЗ України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 103 КЦЗ України, про проходження служби цивільного захисту може бути укладено, зокрема, контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 101 КЦЗ України).

Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (далі – Положення № 593) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 45 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Частиною 3 ст. 103 КЦЗ України передбачено, що контракт про проходження служби цивільного захисту укладається на строк:

1) від одного до п`яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, або проходять службу цивільного захисту;

2) три роки - з випускниками закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або їх відокремлених структурних підрозділів;

3) навчання - з особами, зарахованими за денною формою здобуття освіти до закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або до їх відокремлених структурних підрозділів;

4) п`ять років - з особами, які зараховуються до резерву служби цивільного захисту.

Форма, порядок і правила укладання контракту, припинення (розірвання) контракту, а також наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 103 КЦЗ України).

Пунктом 51 Положення № 593 передбачено, що контракт укладається у двох примірниках (контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту) - у трьох примірниках) (по одному для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу, за формою згідно з додатками 1 і 2, кожний з яких підписується особою, яка вступає на службу цивільного захисту чи продовжує її, і посадовою особою ДСНС, якій надано право на підписання контракту, а контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту) - також замовником (керівником (начальником) органу чи підрозділу цивільного захисту), скріплюється гербовою печаткою відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту і зберігається у кожної із сторін.

Після укладення контракту видається наказ по особовому складу про прийняття на службу цивільного захисту і призначення на посаду.

Відповідно до п. 53 Положення № 593, строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту.

Згідно з п. 48 Положення № 593, контракт може бути продовжено після закінчення строку дії попереднього контракту на строк, визначений у пункті 47 цього Положення.

Пунктом 55 Положення № 593 передбачено, що новий контракт про проходження служби укладається між посадовою особою, якій надано право на підписання контракту, та особою рядового і начальницького складу не пізніше, ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту.

Про укладення нового контракту оголошується у наказі по особовому складу не пізніше наступного дня після закінчення строку дії попереднього контракту, після чого він набирає чинності.

Суд встановив, що з 13 січня 2026 року між ОСОБА_1 та ДСНС в особі тимчасово-виконуючого обов`язку начальника ГУ ДСНС у Закарпатській області ОСОБА_2 було укладено новий контракт про проходження служби цивільного захисту № 07/26 строком на 1 рік. Такий контракт за своєю формою відповідає додатку 1 до Положення № 593. Будь-яких посилань на те, що його укладення пов`язано з виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року № 260/6408/25 його умови не містять.

З огляду на зазначене суд вважає, що з 13 січня 2026 року між сторонами виникли нові правовідносини щодо проходження служби цивільного захисту, що не пов`язані з питання виконання судового рішення. Вказане свідчить про безпідставність всіх наведених відповідачем аргументів стосовно правомірності звільнення ОСОБА_1 , зокрема у зв`язку із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення.

З цього приводу суд зазначає, що таке дисциплінарне стягнення було застосоване до позивача під час проходження ним служби цивільного захисту на підставі контракту № 24/23 від 13.01.2023, строк дії якого звершився 13 січня 2026 року. Норми п. 48 Положення № 593 передбачають право сторін укласти новий контракт після завершення строку дії попереднього. Тому якщо посадові особи ГУ ДСНС України у Закарпатській області вважали, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував службові обов`язки або допустив інші порушення чинного законодавства під час попереднього строку проходження служби цивільного захисту, вони були вправі не укладати з ним новий контракт.

Повертаючись до питання правомірності дострокового звільнення позивача зі служби за укладеним з 13 січня 2026 року контрактом, суд враховує наступне.

Пунктом 56 Положення № 593 передбачено, що днем припинення строку дії контракту вважається:

- день закінчення строку дії контракту;

- день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС) - у разі дострокового розірвання контракту;

- наступний день після смерті (загибелі) особи рядового і начальницького складу, а також визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою;

- день, який передує дню прийняття особи рядового або начальницького складу на військову службу за призовом під час мобілізації.

Відповідно до п. 176 Положення № 593, контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту:

1) у зв`язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні (крім осіб, строк дії контракту яких припинено відповідно до абзацу п`ятого пункту 56 цього Положення);

2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні;

3) за станом здоров`я - на підставі висновків (постанов) центральної лікарсько-експертної комісії, лікарсько-експертних комісій ДСНС, про непридатність або обмежену придатність до служби;

4) у зв`язку із скороченням штату - у разі неможливості проходження служби цивільного захисту у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два місяці;

5) відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв`язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

6) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу;

7) через службову невідповідність;

8) у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту;

9) за згодою сторін;

10) у зв`язку з переведенням у встановленому порядку на роботу (службу) до іншого органу державної влади;

11) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади;

12) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;

13) у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб;

14) у зв`язку з набуттям громадянства іншої держави;

15) у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»;

16) в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 182 Положення № 593 передбачено, що контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2-4, 6-9, 11-16 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.

Вказане кореспондується також з умовами дострокового припинення контракту, зазначеними у контракті № 07/26.

Відповідно до змісту наказу № 56-НК/52 від 11.02.2026, позивач був звільнений зі служби на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 № 260/6408/25, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДСНС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Проте така підстава не передбачена нормами ч. 1 ст. 106 КЦЗ України та п. 176 Положення № 593. Як вже було зазначено вище спірні в адміністративній справі № 260/6408/25 правовідносини стосувалися проходження ОСОБА_1 служби цивільного захисту на підставі контракту № 24/23 від 13.01.2023, строк дії якого звершився 12 січня 2026 року. Однак з 13 січня 2026 року між сторонами виникли нові правовідносини, що регулюються контрактом про проходження служби цивільного захисту № 07/26. Приймаючи рішення про укладення з ОСОБА_1 нового контракту після закінчення строку дії попереднього, відповідач погодився з відповідністю такої особи кваліфікаційним вимогам і здатністю за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я виконувати службовий обов`язок.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що відповідачі не довели обґрунтованість звільнення позивача зі служби, тому оскаржені накази підлягають скасуванню.

Поряд з цим, вирішуючи питання належного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд враховує те, що відповідно до змісту наказу ГУ ДСНС України в Закарпатській області № 56-НК/52 від 11.02.2026 ОСОБА_1 був звільнений зі служби цивільного захисту з 11 липня 2025 року. Правомірність рішення відповідача про звільнення з 11 липня 2025 року була підтверджена Восьмим апеляційним адміністративним судом.

Пунктом 12 Положення № 593 встановлено, що останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС.

Так, наказом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 16.02.2026 № 66-НК/52.1 (по особовому складу) «Про кадрові питання» ОСОБА_1 вирішено вважати таким, що звільнений зі служби цивільного захисту з виключенням зі списків особового складу ДСНС України та всіх видів забезпечення після закінчення лікування.

Відповідно до наказу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 03.03.2026 № 72-НВ/52.1, ОСОБА_1 вважається таким, що закінчив лікування 27 лютого 2026 року.

Отже, позивач підлягає поновленню на посаді водія-електрика відділення енергозабезпечення групи енерго та життєзабезпечення частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області з 28 лютого 2026 року.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково з урахуванням вищенаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 19 розділу І Положення №593 передбачено, що для осіб рядового і начальницького складу орагнів цивільного захисту встановлюється п`ятиденний 40-годинний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для осіб рядового і начальницького складу, курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або їх відокремлених структурних підрозділів - шестиденний робочий тиждень з одним днем відпочинку.

Несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служби особами рядового і начальницького складу може здійснюватися понад установлену тривалість робочого часу.

При змінному режимі служби встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.

У разі встановлення режимів підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, а також проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій особи рядового і начальницького складу несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні, святкові та неробочі дні (п. 20 розділу І Положення №593).

Тобто, в даному випадку робочий час працівника органу цивільного захисту є ненормованим.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок). Так, відповідно до пп. «з» п. 1 даного Порядку він також застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

П. 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

П. 3 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт. Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За правилами п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Закарпатській області № 26 від 29.09.2026, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 593,30 грн (17 975,17 + 18 216,00 / 61), а середньомісячна заробітна плата – 18 095,65 грн (593,30 * ((30 + 31) / 2).

Отже, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 28.02.2026 по 06.10.2026, що підлягає виплаті на користь позивача, становить 131 119,30 грн. При цьому, з вказаної суми слід відрахувати податки, збори та інші обов`язкові платежі, які повинні утримуватися із сум доходу працівника органу цивільного захисту.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв`язку з чим рішення в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та присудження виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 18 095,65 грн підлягає до негайного виконання.

Суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.02.2026 №56-НК/52 (по особовому складу) «Про скасування наказу».

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області від 16.02.2026 №66-НК/52.1 (по особовому складу) «Про кадрові питання».

4. Поновити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на посаді водія-електрика відділення енергозабезпечення групи енерго та життєзабезпечення частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області з 28 лютого 2026 року.

5. Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.02.2026 року по 06.10.2026 у розмірі 131 119,30 грн (Сто тридцять одна тисяча сто дев`ятнадцять гривень 30 коп.).

6. В решті позову відмовити.

7. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді водія-електрика відділення енергозабезпечення групи енерго та життєзабезпечення частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Закарпатській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 18 095,65 грн (Вісімнадцять тисяч дев`яносто п`ять гривень 65 коп.) підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2026 року.

СуддяР.О. Ващилін