Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №260/2876/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/2876/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.,

при секретарі Ковач Н.М.

за участю:

представника позивача: Роман М.С.

представника відповідача: не з`явився

третя особа - Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації представник Сопко Т.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Тячівської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації; Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2026 року Тячівська окружна прокуратура звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації; Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, в якому просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України, що полягає у невжитті заходів з виявлення, виготовлення облікової документації та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозицій про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, який знаходиться у м. Рахів по вул. Б. Хмельницького, 69, а саме Будинок культури, збудований у 1950-х роках.

- Зобов`язати Виконавчий комітет Рахівської міської ради 24 Рахівського району Закарпатської області виконати ВИМОГИ Чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, який знаходиться у м. Рахів по вул. Б. Хмельницького, 69, а саме Будинок культури, збудований у 1950-х роках.

Позовні вимоги мотивовані тим, що За результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Рахівської міської ради, що полягає у невжитті заходів з виявлення, обліку та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, який знаходяться у м. Рахів по вул. Б. Хмельницького, 69, а саме об`єкту культурної спадщини за видом архітектура – Будинок культури, збудований в 1950-х роках.

Встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 місто Рахів Закарпатської області включено у Список історичних населених місць України.

Крім цього, моніторингом Державного реєстру нерухомих пам`яток України окружною прокуратурою встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України Будинок культури, побудований у 1950-х роках, відсутній. Таким чином, органом місцевого самоврядування, як уповноваженим законодавцем органом, попри обізнаність про цінність, яку становить Будинок культури, який знаходиться на підвідомчій йому території, не вживаються визначені законодавством про охорону культурної спадщини заходи щодо виявлення нерухомого об`єкта культурної спадщини, складання на нього відповідної облікової документації, а також подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення Будинку культури, який розташований за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 69, до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Невжиття дієвих заходів з боку Виконавчого комітету Рахівської міської ради щодо виявлення, складання відповідної облікової документації, взяття його на облік та подальшої державної реєстрації, створює об`єктивні ризики пошкодження історичної будівлі Будинку культури через проведення безконтрольного користування ним і у подальшому втрати його автентичності в цілому, як об`єкту культурної спадщини. Крім того, станом на теперішній час історична будівля не має відповідного статусу об`єкта культурної спадщини, на неї не виготовлено облікову документацію, що унеможливлює укладення охоронного договору.

05 травня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі за позовом Тячівської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації; Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 06 травня 2026 року, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа

Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову., що в даному випадку суд і кваліфікує.

25 травня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом Мукачівської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа: Департамент культури Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

06 серпня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду зобов`язано третю особу – Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації; Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали: відомості чи враховано інформацію Рахівської міської ради, а саме « що під час попереднього огляду Будинку культури по вул. Б. Хмельницького, 69 встановлено наявність значних пошкоджень задньої стінки, що суттєво впливає на ступінь його збереженості та потребує додаткового фахового обстеження», яка міститься у листі Рахівської міської ради за №06-3/816 від 30.04.2026 року; пояснення щодо заяви відповідача про закриття провадження у адміністративній справі від 13 травня 2026 року.

24 серпня 2026 року від третьої особи Міністерства економіки та довкілля України, надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що лист Рахівської міської ради від 30.04.2026 № 06-3/816 на розгляд до Міністерства не надходив, у зв`язку з чим Мінекономіки не володіє інформацією, викладеною у цьому листі, та, відповідно, не могло враховувати її під час здійснення своїх повноважень. Водночас відповідно до відомостей про об`єкти державної власності, які відносяться до сфери управління Міністерства та внесені до АС «Юридичні особи», за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 69, обліковується «Нежитлова будівля» загальною площею 761,1 кв. м, яка перебуває на балансі Закарпатського обласного центру зайнятості. Відомості щодо зазначеної будівлі також внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, за наявними у Міністерства відомостями зазначений об`єкт нерухомого майна належить до об`єктів державної власності, що перебувають у сфері його управління. Водночас лист Рахівської міської ради від 30.04.2026 № 06-3/816 до Міністерства не надходив, у зв`язку з чим викладена у ньому інформація раніше не була відома Міністерству.

Разом із тим зі змісту листа Рахівської міської ради від 30.04.2026 № 06-3/816, долученого до матеріалів справи, вбачається, що під час попереднього огляду Будинку культури, розташованого за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 69, виявлено значні пошкодження задньої стінки будівлі, які істотно впливають на ступінь її збереженості. З огляду на встановлені обставини Рахівською міською радою зазначено про необхідність проведення додаткового фахового обстеження об`єкта з метою належної оцінки його фактичного стану.

При цьому Рахівська міська рада просила Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації врахувати зазначену інформацію та відкласти питання щодо включення об`єкта до державного обліку до завершення його додаткового вивчення та уточнення історико-культурної цінності. Отже, зміст зазначеного листа не свідчить про завершення процедури виявлення, дослідження та взяття об`єкта на відповідний державний облік. Навпаки, сам відповідач констатував необхідність проведення додаткового фахового обстеження об`єкта, додаткового його вивчення та уточнення історикокультурної цінності. За таких обставин посилання відповідача на лист від 30.04.2026 та направлення картки виявленого об`єкта як на доказ повного виконання всіх передбачених законодавством обов`язків не відповідає фактичному змісту цього листа.

10 вересня 2026 року від третьої особи Департаменту культури Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації надійшли пояснення, у яких зазначено, що внесенню об`єкта до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, виконавчого органу Рахівської міської ради, який повинен здійснити виготовлення облікової документації та подати відповідну пропозицію органу охорони культурної спадщини вищого рівня (Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації).

Виконавчим органом міської ради не вжито заходів щодо подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення об`єкта «Будинок культури, збудований у 1950-х роках» у м. Рахів по вул. Б. Хмельницького, 69 до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, що передує занесенню їх до Державного реєстру нерухомих пам`яток.

Розгляд справи призначено на 02 жовтня 2026 року о 14:00 год.

У судовому засіданні представники позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд, задоволити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи при цьому належним чином повідомленим про дату час та місце судового розгляду.

Представник третьої особи - Департаменту культури Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації не заперечував щодо задоволення позову.

Представник третьої особи - Міністерства економіки та довкілля України у судове засідання не з`явився.

Обставини встановлені судом.

Наказом Міністерства культури України №1198 від 13.11.2017 затверджено межі та режими використання історичного ареалу м. Рахів, визначені науково-проектною документацією «Історико - архітектурний опорний план м. Рахів Закарпатської області з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів», розробленою ПОГ «Інституту культурної спадщини» ВРОКСУ в 2015 році на замовлення Рахівської міської ради Закарпатської області.

Науково-проектна документація виготовлена на виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України», від 03.07.2006 № 909 «Про затвердження Порядку визначення населеного місця історичним», від 13.03.2002 № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць».

Згідно із вказаною містобудівною документацією Будинок культури, збудований у 1950-х роках, як об`єкт архітектури, що розташований в м. Рахів по вул. Б.Хмельницького, 69, запропонований до внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.

Відповідно до листа Департаменту культури Закарпатської ОДА від 08.04.2026 за № 01-12/569, « Будинок культури, 1950-ті рр. побудови, по вул. Б. Хмельницького в м. Рахів є об`єктом архітектури, пропонованим для внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. До Департаменту культури, як органу охорони культурної спадщини облдержадміністрації від Виконавчого комітету Рахівської міської ради не надходили пропозиції про занесення вказаного об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.».

Листом Рахівської міської ради від 08.04.2026 № 06-3/696 повідомлено Тячівську окружну прокуратуру « що орган місцевого самоврядування не звертався до уповноважених органів з ініціативою взяття Будинку культури, який розташований по вул. Б. Хмельницького в м. Рахів, на облік як об`єкт культурної спадщини. Облікова документація щодо вказаного об`єкта архітектури у міській раді відсутня, відтак, такий не набув статусу об`єкта культурної спадщини у встановленому законодавством порядку. Водночас відповідно до історико - архітектурного опорного плану міста Рахів зазначений об`єкт включений до переліку об`єктів, запропонованих до занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини, що свідчить про його потенційну історико-культурну цінність, однак саме по собі не створює правового статусу об`єкта культурної спадщини.».

Судом також досліджено лист Департаменту культури Закарпатської ОДА від 22.05.2026 за №01-10/817, адресований Рахівській міській раді, з якого вбачається наступне:

« За результатом розгляду карток виявлених об`єктів культурної спадщини „Житловий будинок, поч. XX ст." (м. Рахів, вул. Буркут, 14) та „Будинок культури, 1950-ті pp." (м. Рахів, вул. вул. Б. Хмельницького, 69) департаментом культури Закарпатської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації в межах повноважень, визначених частиною першою ст. 6 Закону України „Про охорону культурної спадщини" та Положенням про департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації від 01.07.2025 № 468, відповідно до п. 2.5 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 01.04.2013 № 528/23060 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства культури № 838 від 22.10.2015, № 501 від 27.06.2019, № 158 від 01.03.2024, прийнято рішення про віднесення даних об`єктів до нерухомих об`єктів культурної спадщини та необхідність складання на них облікових карток.».

Мотиви та норми права застосовані судом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Охорона об`єктів культурної спадщини є системним комплексом заходів, що здійснюється на державному рівні з метою захисту і збереження об`єктів історикокультурної спадщини та історичного середовища загалом. Сюди входить облік (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), консервація, реставрація, належне утримання та використання пам`яток.

З метою реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини, забезпечення належного рівня охорони, розвитку й збереження історико-культурного середовища шляхом раціонального використання культурної спадщини, здійснення дієвого контролю за дотриманням вимог чинного законодавства України у сфері охорони нерухомих об`єктів культурної спадщини розроблюються регіональні цільові програми з охорони та збереження об`єктів культурної спадщини.

Забезпечення охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь має важливе значення у контексті забезпечення конституційних культурно-духовних прав людини.

Обов`язок охорони державою культурної спадщини проголошено на найвищому (конституційному) рівні.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III із подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон № 1805-III).

Із змісту преамбули Закону № 1805-III вбачається, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Положеннями ст. 1 Закону №1805-III передбачено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього поглядуі зберегли свою автентичність.

У свою чергу щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до Закону №1805-III.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону №1805-III, охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально- технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Імперативні положення ч. 2 ст. 14 Закону №1805-III чітко визначають, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних вебсайтах.

Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини. Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Закон чітко встановлює повноваження різних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері охорони культурної спадщини (ст.ст. 4-6 Закону №1805-III). 8 Так, державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини (ч. 1 ст. 3 Закону № 1805-III).

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (ст. 6 Закону №1805-III).

Отже, Законом № 1805-III визначено, що до спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, зокрема, відноситься виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Нормами Закону № 1805-III, а саме ч. 2 ст. 6 визначено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативноправових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону №1805-III, порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Такий Порядок обліку об`єктів культурної спадщини регламентовано наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (далі - Порядок №158).

Відповідно до Порядку №158 процедурі занесення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» передує процедура набуття нерухомим об`єктом культурної спадщини статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини із занесенням відомостей про це до Переліку, виготовлення облікової документації.

Так, п. 1.3 Порядку № 158 дає визначення системі обліку об`єктів культурної спадщини, яка включає в себе комплекс заходів із виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об`єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам`яток.

Розділом II Порядку визначено процедуру виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини. Виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

Виявлення об`єктів культурної спадщини відбувається шляхом натурних досліджень та включає: обстеження з фотофіксацією (у разі необхідності графічною фіксацією), визначення їх цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, встановлення ступеня збереженості нерухомого об`єкта культурної спадщини, його сучасного використання та інших відомостей.

У свою чергу, розділом III Порядку визначено вимоги до складання облікової картки на нерухомі об`єкти культурної спадщини.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.3 розділу III Порядку на об`єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку (Картку виявлення об`єкта культурної спадщини) до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.

Розробником облікової документації є наукові установи та громадські об`єднання, юридичні особи та суб`єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство», та/або фахівця-архітектора (для пам`яток та об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам`яток та об`єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство» або таких наук: мистецтвознавство, культурологія, архітектура для об`єктів монументального мистецтва; архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних; історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

Розділом IV Порядку визначено процедуру взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік.

Таким чином, внесенню об`єкта до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, виконавчого органу Рахівської міської ради, який повинен здійснити фотофіксацію об`єкта, скласти історичну довідку, виготовити облікову документацію та подати відповідну пропозицію органу охорони культурної спадщини вищого рівня (Департамент культури Закарпатської обласної військової адміністрації)

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері охорони культурної спадщини, також передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Зокрема, в підп. 10 п. «б» ч. 1 ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначається, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Також до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування підп. 5 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Тобто, державою передбачено механізм здійснення ефективних заходів задля забезпечення охорони пам`яток культури, збереження та використання культурного надбання на відповідній території шляхом закріплення у Законі за органами місцевого самоврядування делегованих повноважень.

Правовий аналіз зазначених вище норм законодавства про охорону культурної спадщини дає підстави для висновку, що у даному випадку саме на відповідача - виконавчий комітет Рахівської міської ради покладається обов`язок щодо складання облікової документації, дослідження нерухомого об`єкта культурної спадщини для його взяття на облік та подальшої державної реєстрації шляхом подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури обласної (військової) державної адміністрації з метою вирішення питання наявності підстав для внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини — Будинку культури, який розташований за адресою: вул. Б. Хмельницького, 69, м. Рахів.

Однак, вказані вимоги Закону № 1805-III, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядку № 158 залишені Виконавчим комітетом Рахівської міської ради без виконання, що свідчить про його протиправну бездіяльність, оскільки невиготовлення облікової документації призводить до неможливості розгляду питання про наявність підстав для занесення Будинку культури до Переліку об`єктів культурної спадщини та відповідного захисту будівлі від хаотичної перебудови та руйнування.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).

Способи захисту права - це передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності із захисту прав. Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.12.2021 у справі № 2340/2819/18.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Водночас ч. 4 ст. 245 КАС України встановлений спеціальний спосіб захисту порушених прав, який застосовується за наявності встановлених судом певних обставин, індивідуально в кожному окремому випадку.

Зокрема, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити дії на користь позивача, якщо для прийняття такого рішення чи вчинення дії виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення чи вчинення дій не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Верховний Суд у постанові від 05.04.2019 у справі № 809/248/18 вказав, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Наслідком встановлення судом протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є обов`язок суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1805-III, підп. 5 п. «б» ч. 1 ст. 31, підп. 10, п. «б» ч.1 ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку № 158 до повноважень Виконавчого комітету Рахівської міської ради, як спеціально уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини, належить: забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання, організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини, подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня з метою вирішення питання наявності підстав для взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

Як вище встановлено, Виконавчий комітет Рахівської міської ради, будучи спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини, протягом тривалого часу не вжив заходів, спрямованих на здійснення наданих повноважень щодо виконання законодавства про охорону культурної спадщини щодо виявлення нерухомого об`єкту культурної спадщини – Будинку культури та складання на нього відповідної облікової документації, подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту з метою вирішення питання наявності підстав для взяття його на облік та подальшої державної реєстрації.

Невжиття дієвих заходів з боку Виконавчого комітету Рахівської міської ради щодо виявлення, складання відповідної облікової документації, взяття його на облік та подальшої державної реєстрації, створює об`єктивні ризики пошкодження історичної будівлі Будинку культури через проведення безконтрольного користування ним і у подальшому втрати його автентичності в цілому, як об`єкту культурної спадщини. Крім того, станом на теперішній час історична будівля не має відповідного статусу об`єкта культурної спадщини, на неї не виготовлено облікову документацію, що унеможливлює укладення охоронного договору.

Таким чином, наведене свідчить про невиконання Виконавчим комітетом Рахівської міської ради положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вищезазначених підзаконних актів, та в підсумку, бездіяльність такого..

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи те, що позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд також звертає увагу, що у відповідності до статті Закону України " Про охорону культурної спадщини":

За ухилення від підписання охоронних договорів на пам`ятки, порушення режиму використання пам`ятки, порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території, проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам`ятці, зміну призначення пам`ятки, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов`язаних з нерухомими об`єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, а також за невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності винні особи притягаються до адміністративної відповідальності відповідно до закону.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Тячівської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації; Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії- задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області у невжитті заходів з виявлення, виготовлення облікової документації та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозицій про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, який знаходиться у м. Рахів по вул. Б. Хмельницького, 69, а саме Будинок культури, збудований у 1950-х роках.

3. Зобов`язати Виконавчий комітет Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області (вул. Миру, буд. 34, м. Рахів, Закарпатська область, 90600, код ЄДРПОУ 44245112)

виготовити облікову документацію

та подати до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації

пропозиції про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини

з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, який знаходиться у м. Рахів по вул. Б. Хмельницького, 69, а саме Будинок культури, збудований у 1950-х роках.

4. Стягнути з виконавчого комітету Виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області (вул. Миру, буд. 34, м. Рахів, Закарпатська область, 90600, код ЄДРПОУ 44245112) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909967) сплачений судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст виготовлено та підписано 07 жовтня 2026 року.