Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №260/3839/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3839/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі уповноваженого представника Доманської Вікторії Анатоліївни ( АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Доманську Вікторію Анатоліївну звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

05 червня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

12 серпня 2026 року ухвалою суду витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 звернення до Нацполіції щодо ОСОБА_1 та докази, які слугували підставою для направлення звернення, а також докази надіслання повістки ОСОБА_1 .

28 серпня 2026 року відповідачем, на виконання вимог ухвали суду, надано докази.

04 вересня 2026 року ухвалою суду витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 справу F4306411 з 25 квітня 2026 року за статтею 210-1 КУпАП та докази надіслання ОСОБА_1 Укрпоштою повістки № 4105414 від 23 червня 2025 року. Відкладено розгляд справи на 18 вересня 2026 року.

10 вересня 2026 року, на виконання вимог ухвали суду, відповідачем надано копію додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 09 вересня 2026 року.

Разом з тим, надані відповідачем документи не свідчать про належне виконання вимог ухвали суду від 04 вересня 2026 року, оскільки не містять витребуваних судом відомостей та не стосуються предмета оскарження у цій адміністративній справі.

Зокрема, судом витребовувалися матеріали справи F4306411 за статтею 210-1 КУпАП та докази належного направлення позивачу повістки № 4105414 від 23 червня 2025 року.

Натомість поданий відповідачем додаток до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 09 вересня 2026 року сам по собі не підтверджує факту направлення зазначеної повістки позивачу, її отримання або вчинення інших дій, які б свідчили про належне повідомлення позивача.

Таким чином, відповідачем фактично не надано суду доказів, витребуваних ухвалою від 04 вересня 2026 року, що мають безпосереднє значення для встановлення обставин, які є предметом спору.

18 вересня 2026 року ухвалою суду витребувано повторно від ІНФОРМАЦІЯ_1 справу F4306411 з 25 квітня 2026 року за статтею 210-1 КУпАП та докази надіслання ОСОБА_1 Укрпоштою повістки № 4105414 від 23 червня 2025 року.

29 вересня 2026 року, на виконання вимог ухвали суду, відповідачем надано докази надіслання повістки рекомендованим листом з описом вкладення.

Однак, не надано суду справу F4306411 з 25 квітня 2026 року за статтею 210-1 КУпАП.

Відповідно до частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній доказами.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки позивач не був притягнутий ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, то і факту притягнення до відповідальності його не було (оскільки протокол по КУпАП відносно позивача не складався), а тому відомості до Реєстру внесені безпідставно. При цьому, як встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення не доведено, оскільки протокол не складався, факт притягнення до відповідальності відсутній. Отже, відсутність належним чином складеного протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності свідчить про те, що факт правопорушення щодо позивача документально не підтверджений. За таких умов немає правових підстав вважати його притягнутим до відповідальності, а тому внесення відповідних відомостей до Реєстру є протиправним.

08 червня 2026 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що починаючи з 23.04.2026 року по теперішній час позивач до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явився. У зв`язку з тим, що позивач не з`явився до ТЦК та СП у вказаний у повістці день та час, відповідачем було сформовано електронне звернення до Національної поліції про встановлення місця перебування та доставлення позивача для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Станом на 05.06.2026 року, позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності передбаченої статтями 210, 2101 КУпАП за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відомості в порядку п. 201 ст. 7 Закону № 1951-VІІІ щодо позивача відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не вносились. Крім того, відомості в порядку п. 19, 20-1 Закону № 1951-УІІІ щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не вносились. Отже, через застосунок «Резерв+» позивач повідомлений про можливе порушення ним правил військового обліку. Детальну інформацію він мав отримати в розділі «Питання-відповіді» цього ж застосунку та скоригувати свої дії, в тому числі шляхом самостійного прибуття до будь-якого територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вирішення питання по суті. У зв`язку із неявкою позивача за повісткою, у відповідача були наявні підстави для направлення відповідного звернення до територіальних органів Національної поліції для встановлення місцезнаходження та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідачем вжито зазначених заходів встановлених п. 56 Порядку № 1487 та пункту 9 Положення № 154, відповідно до вимог ст.256 КУпАП та в межах строків визначених ст.38 КУпАП.

11 червня 2026 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що про наявність повістки Позивачу взагалі нічого не було відомо, не дивлячись на те, що ним було вказано діючий номер мобільного зв`язку та актуальну адресу фактичного місця проживання при оновленні даних в додатку «Резерв+». Разом із тим, відповідно положень до п.82 Правил надання послуг листоноша зобов`язана проінформувати одержувача за наявним номером телефону та/ або шляхом вкладення до абонентської скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, після чого у одержувача є три робочих дні для того, щоб забрати відправлення. Проте доказів того, що позивач отримував телефонний дзвінок від листоноші поштового відділення та/або повідомлення про надходження поштового відправлення відповідачем не надано. Отже, відповідачем не вжито обачливих заходів при надісланні позивачу повістки з метою її дійсного отримання позивачем.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , (а.с. 12,14).

В електронному кабінеті «Резерв+» з`явилися відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

13 травня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив адвокату Доманській Вікторії Анатоліївні, що повідомлення в електронному кабінеті ОСОБА_1 в мобільному застосунку «Резерв+» з`явилося автоматично після направлення першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_7 до органів Національної поліції звернення про необхідність доставки ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів наявні відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, в зв`язку з не прибуттям вчасно за повісткою до ТЦК та СП. Станом на 13.05.2026 року, ОСОБА_1 не був притягнутий до адміністративної відповідальності передбаченої ст. ст. 210, 210-1 КУпАП за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку мобілізацію. Відомості в порядку п. 20 ст. 7 Закону № 1951-VIII щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не вносились, (а.с. 16).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення даних про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, звернувся до суду з даним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Отже, військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону № 2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку № 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487) визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пункт 30 Порядку № 560 передбачає, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3.

Відомості про вручення військовозобов`язаному або резервісту повістки на бланку вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом третім пункту 30-1 Порядку № 560 визначено, що повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Згідно із пунктом 30-2 Порядку № 560 повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Згідно з пунктом 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідач зазначає у листі від 13 травня 2026 року, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів наявні відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, в зв`язку з не прибуттям вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_8 , (а.с. 16).

29 вересня 2026 року, на виконання вимог ухвали суду, відповідачем надано повістку ІНФОРМАЦІЯ_9 № 4105414 від 23 червня 2025 року про необхідність зявитися ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення, (а.с. 75-76).

Таким чином, як убачається з наданих відповідачем доказів, повістка № 4105414 від 23 червня 2025 року була направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення на адресу його місця проживання, зазначену у паспорті громадянина України. Поштовим оператором у рекомендованому повідомленні про вручення проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою».

При цьому відповідно до пункту 41 Порядку № 560 у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Отже, наведена норма прямо визначає юридично значущим для підтвердження оповіщення не лише факт фактичного отримання повістки особою, а й факт проставлення поштовим оператором відповідної відмітки про її відсутність за повідомленою адресою. Тому доводи позивача про те, що він фактично не отримував повістку, самі по собі не спростовують належності його оповіщення.

Посилання представника позивача на відсутність доказів телефонного повідомлення листоношею також не можуть бути підставою для висновку про неналежне оповіщення, оскільки положення пункту 41 Порядку № 560 визначають самостійну юридичну підставу підтвердження оповіщення у разі наявності поштової відмітки про відсутність особи за відповідною адресою. Відтак відсутність доказів додаткового телефонного повідомлення не нівелює встановленого факту належного направлення повістки та наявності передбаченої Порядком № 560 відмітки поштового оператора.

Отже, надані відповідачем докази підтверджують наявність передбачених законом підстав для відображення інформації про порушення правил військового обліку, а тому вимоги позивача про визнання таких дій протиправними та зобов`язання виключити відповідні відомості з Реєстру є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду викладене, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог з мотивів, що зазначені у рішенні суду.

Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника Доманської Вікторії Анатоліївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 жовтня 2026 року.

СуддяТ.В.Скраль