Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №260/5663/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/5663/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

треті особи :

Державна податкова служба України

Головне управління ДПС України в Закарпатській області

про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2026 року Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адмінсуду від 05.09.25 року по справі № 260/4001/25, яке набрало законної сили 01.04.2026 року був виданий виконавчий лист та 24.04.2026 року, і відповідачем відкрито виконавче провадження ВП 80845461.

На виконання рішення суду ДПСУ 14 липня 2026 року було прийнято Наказ № 874-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 " Проте фактично посада заступника начальника ГУ ДПС у Закарпатській області , на яку позивача поновлено до штатного розпису ГУ ДПС в Закарпатській області не введена, тобто є вакантною лише формально , поза штатом.

У звязку з цим позивача фактично не допущено до виконання фунціональних обовязків, позивачу не визначено функціональних обовязків за посадою, не передано повноважень, передбачених посадою заступника начальника головного управління, позивач не залучався до виконання управлінських функцій та роботи керівництва головного управління, фактично перебуває в окремому службовому кабінеті без можливості виконувати повноваження , які відповідають посаді, на яку позивача поновлено.

Про вищенаведені обставини позивач повідомив відповідача у своєму зверненні від 23 липня 2026 року, однак не перевіривши вказане, відповідач дійшов висновку по фактичне виконання рішення суду., і 04.08.26 року своєю постановою закінчив виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження ".

10 серпня 2026 року ухвалою ЗОАС позов залишено без руху для усунення недоліків

11 серпня 2026 року позивачем подано заяву на усунення вказаних судом недоліків.

13 серпня 2026 року ухвалою ЗОАС відкрито провадження та витребувано від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №80845461, які надати до суду протягом 2-х днів від дня отримання даної ухвали суду. Також запропоновано відповідачу - протягом 5-х днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування.

18 серпня 2026 року відповідачем подано відзив, де зазначено, що листом боржника від 14.07.2026 № 9706/5/99-00-11-02-01-05 повідомлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі № 260/4001/25 видано наказ ДПС від 14.07.2026 № 874-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 » Отже, рішення суду по справі № 260/4001/25 виконано боржником фактично в повному обсязі згідно з виконавчим документом. Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону, державним виконавцем відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.08.2026 ВП № 80845461.

Статтею 39 Закону передбачені підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема, пункт 9 даної статті передбачає закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Порядок виконання рішення про поновлення на роботі регламентовано ст. 65 Закону № 1404-УШ, згідно з ч. 1 якої рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Положеннями ч. 2 ст. 65 Закону № 1404-УШ визначено, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Враховуючи викладене, керуючись пунктом 9 частини першої статті 39 Закону, державним виконавцем 04.08.2026 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 80845461 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

До відзиву додано матеріали виконавчого провадження.

18 серпня 2026 року позивачем подано Заперечення на відзив, в яких позивач зауважив, що у відзиві відповідач посилається на наказ ДПС України від 14.07.2026 № 874-о, яким позивача поновлено на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року, та вважає, що самого факту видання цього наказу достатньо для висновку про повне виконання рішення суду.

Позивач не заперечує факту видання наказу № 874-о. Однак сам по собі цей наказ не підтверджує, що після його видання було реально забезпечено можливість виконувати посадові обов`язки, на які позивача поновлено. Після видання наказу про поновлення ОСОБА_1 своєчасно прибув до місця служби та був готовий приступити до виконання своїх посадових обов`язків. Разом з тим фактичного допуску до виконання посадових обов`язків не відбулося. Станом на день подання цієї відповіді позивач фактично не виконує службових обов`язків, не здійснює повноважень за посадою, на яку його поновлено, та не має реальної можливості виконувати роботу в тому обсязі та порядку, які існували до незаконного звільнення. Таким чином, має місце ситуація, коли формальна дія роботодавця — видання наказу про поновлення — здійснена, однак фактичне відновлення можливості виконувати посадові обов`язки не відбулося.

Позивач зазначає, що не ухилявся від виконання рішення суду та не відмовлявся приступати до роботи. Особливо важливим є те, що невиконання ним службових обов`язків не пов`язане з його поведінкою. Навпаки, після видання наказу № 874-о позивач прибув своєчасно та був готовий приступити до роботи. Отже, відсутність фактичного виконання позивачем службових обов`язків зумовлена не його бездіяльністю, а відсутністю з боку роботодавця фактичного забезпечення можливості виконувати відповідну роботу. Ця обставина має принципове значення, оскільки не можна ототожнювати ситуацію, коли працівник не бажає приступати до роботи, із ситуацією, коли працівник прибув та готовий працювати, але роботодавець фактично не допускає його до виконання посадових функцій.

Водночас відповідач не навів доказів того, що державний виконавець: встановив факт фактичного допуску до роботи; встановив, що позивач приступив до виконання посадових обов`язків; встановив, які саме службові обов`язки було доручено виконувати; що позивачу було забезпечено реальну можливість здійснювати повноваження за поновленою посадою; перевірив обставини, про які позивач повідомив державного виконавця до закінчення виконавчого провадження. Натомість державний виконавець обмежився отриманням від боржника наказу про поновлення та на цій підставі зробив висновок про повне виконання судового рішення. При цьому державному виконавцю було відомо про заперечення позивача щодо фактичного виконання рішення.

Отже, за наявності суперечливих відомостей щодо фактичного виконання рішення державний виконавець мав встановити реальний стан його виконання, а не лише констатувати наявність наказу.

19 серпня 2026 року Державна податкова служба України подала пояснення щодо позову , в яких виклала наступне:

На виконання зазначеного судового рішення Закарпатським окружним адміністративним судом 18.09.2025 видано виконавчий лист № 260/4001/25, предметом примусового виконання якого у відповідній частині є поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Закарпатській області з 29.04.2025. 24.04.2026 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 80845461 з примусового виконання зазначеного виконавчого документа. Вказані обставини також підтверджуються матеріалами виконавчого провадження, наведеними Відповідачем у відзиві на адміністративний позов.

14.07.2026 Державною податковою службою України видано наказ № 874-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 » (далі за текстом — Наказ № 874-о). Пунктом 1 Наказу № 874-о ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року. Пунктом 2 Наказу № 874-о ГУ ДПС у Закарпатській області доручено вжити заходів щодо ознайомлення ОСОБА_1 із зазначеним наказом.

Підставою видання Наказу № 874-о безпосередньо зазначено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі № 260/4001/25.

Таким чином, виданий ДПС індивідуальний акт у частині найменування посади та дати поновлення ОСОБА_1 відповідає змісту обов`язку, встановленого судовим рішенням та виконавчим документом.

Листом ДПС від 14.07.2026 № 9706/5/99-00-11-02-01-05 Відділ було повідомлено про видання Наказу № 874-о на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі № 260/4001/25.

За наслідками перевірки наданих боржником документів державним виконавцем 04.08.2026 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 80845461 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404^Ш (далі за текстом — Закон № 1404- VIII).

Щодо посилання позивач в обгрунтування позову на відсутність у штатному розписі ГУ ДПС у Закарпатській області посади, на яку його поновлено Наказом № 874-о., то дана обставина не може ототожнюватися із невиконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі № 260/4001/25.Резолютивна частина судового рішення та виданий на її виконання виконавчий документ покладають обов`язок поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Закарпатській області з 29.04.2025.

Водночас відповідним судовим рішенням на ДПС не покладався окремий обов`язок внести зміни до штатного розпису ГУ ДПС у Закарпатській області, затвердити нову структуру територіального органу, утворити нову штатну одиницю або вчинити інші організаційно-штатні дії. Встановлення державним виконавцем під час примусового виконання додаткових обов`язків, які не передбачені ані резолютивною частиною судового рішення, ані виконавчим документом, фактично призводило б не до виконання судового рішення, а до зміни або розширення визначеного судом способу відновлення порушеного права.

Із формулювання позовних вимог ОСОБА_1 убачається, що під «фактичним допуском до виконання функціональних обов`язків» Позивач фактично розуміє необхідність перевірки державним виконавцем не лише видання наказу про його поновлення, але й чинного штатного розпису, організаційної структури, змісту та обсягу функціональних повноважень за посадою та інших внутрішніх організаційних умов діяльності ГУ ДПС у Закарпатській області. Однак такі вимоги виходять за межі того обов`язку, який був визначений виконавчим документом, а також за межі функцій державного виконавця, установлених Законом № 1404-УШ. Відсутність окремої штатної одиниці, незгода Позивача із внутрішнім організаційним забезпеченням проходження ним державної служби або з конкретним обсягом фактично покладених на нього функцій самі по собі не можуть свідчити про протиправність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

У спірних правовідносинах державному виконавцю було надано Наказ № 874-о, яким ОСОБА_1 поновлено:

на тій самій посаді, яка визначена виконавчим документом, — заступника начальника ГУ ДПС у Закарпатській області;

з тієї самої дати, яка визначена судовим рішенням та виконавчим документом, — з 29.04.2025.

Таким чином, наданий державному виконавцю акт безпосередньо підтверджував виконання того зобов`язання, яке було сформульовано у виконавчому документі.

При цьому ані рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі № 260/4001/25, ані відповідний виконавчий документ не містили обов`язку ДПС щодо внесення змін до штатного розпису, затвердження нової структури ГУ ДПС у Закарпатській області чи здійснення інших конкретно визначених організаційно-штатних заходів.

За таких обставин посилання Позивача виключно на відсутність відповідної посади у штатному розписі не спростовує факту видання ДПС наказу, який за своїм змістом відповідає резолютивній частині судового рішення, та не свідчить про виникнення у державного виконавця обов`язку продовжувати виконавче провадження до вчинення боржником дій, які судовим рішенням на нього не покладались.

Відтак постанова державного виконавця від 04.08.2026 про закінчення виконавчого провадження № 80845461 прийнята за наявності передбаченої законом правової підстави та з урахуванням спеціального порядку виконання рішень про поновлення на роботі, встановленого статтею 65 Закону № 1404^Ш.

Системний аналіз обставин справи та норм матеріального права дає підстави для висновку, що доводи адміністративного позову ґрунтуються на помилковому ототожненні факту відсутності відповідної посади у чинному штатному розписі із невиконанням рішення суду про поновлення на посаді.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі № 260/4001/25 ДПС видано Наказ № 874-о, зміст якого щодо найменування посади та дати поновлення ОСОБА_1 відповідає змісту виконавчого документа.

Частина друга статті 65 Закону № 1404^Ш прямо пов`язує виконання рішення про поновлення на роботі із виданням відповідного наказу, тоді як обов`язку одночасного внесення змін до штатного розпису зазначена норма не встановлює.

До повноважень державного виконавця не належить здійснення комплексної перевірки внутрішньої організаційної діяльності роботодавця, зокрема обсягу функціональних повноважень поновленого працівника, його інструктування, забезпечення матеріальними чи інформаційними ресурсами, а також вирішення питань організаційної структури та штатного розпису.

Отже, наведені Позивачем обставини не свідчать про протиправність оскаржуваної постанови державного виконавця від 04.08.2026 та не утворюють правових підстав для відновлення виконавчого провадження № 80845461.

19 серпня 2026 року ОСОБА_1 подав Додаткові пояснення- ВІДПОВІДЬ НА пояснення ДПСУ, де звертає у вагу на те , що особливо важливою є обставина, яку ДПС фактично залишає поза належною оцінкою: до моменту винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження Позивач письмово повідомив державного виконавця про конкретні обставини, які свідчили про відсутність його фактичного допуску до виконання посадових обов`язків.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі № 260/4001/25 Позивача поновлено на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29.04.2025. 14.07.2026 ДПС України видано наказ № 874-о, яким Позивача поновлено на зазначеній посаді. Після отримання інформації про поновлення Позивач не ухилявся від виконання рішення суду та не вчиняв жодних дій, спрямованих на уникнення виходу на роботу.

Навпаки, Позивач невідкладно прибув до місця проходження державної служби та з 17.07.2026 перебував на роботі. Однак фактичне виконання ним обов`язків за посадою заступника начальника ГУ ДПС у Закарпатській області забезпечено не було.

Саме тому 23.07.2026, до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.08.2026, Позивач письмово повідомив державного виконавця про фактичний стан виконання рішення. У своєму повідомленні від 23.07.2026 Позивач прямо зазначив, що: не виконує посадових обов`язків заступника начальника ГУ ДПС у Закарпатській області; перебуває поза штатом ГУ ДПС у Закарпатській області; йому не визначено функціональних обов`язків за поновленою посадою; йому не передано повноважень, передбачених посадою заступника начальника; він не залучається до виконання управлінських функцій та роботи керівництва ГУ ДПС; фактично перебуває в окремому службовому кабінеті без можливості виконувати повноваження, які відповідають посаді, на яку його поновлено рішенням суду. У цьому ж повідомленні Позивач прямо звернувся до державного виконавця з проханням врахувати зазначені обставини при вирішенні питання щодо фактичного виконання рішення суду та надати їм належну оцінку.

Таким чином, державний виконавець на момент вирішення питання про закінчення виконавчого провадження знав про наявність конкретної та обґрунтованої заяви стягувача про фактичне невиконання рішення суду. Ця обставина має принципове значення для оцінки правомірності постанови від 04.08.2026.

ДПС будує свої пояснення переважно на тому, що наказом № 874-о Позивача поновлено на тій самій посаді та з тієї самої дати, які визначені судовим рішенням. Позивач не заперечує зазначений факт. Однак сам факт видання наказу не відповідає на питання, яке було поставлено перед державним виконавцем 23.07.2026: чи був Позивач фактично поновлений на посаді та чи отримав реальну можливість виконувати посадові обов`язки за посадою заступника начальника ГУ ДПС у Закарпатській області? Саме на це питання державний виконавець мав надати відповідь перед закінченням виконавчого провадження. Натомість із постанови про закінчення виконавчого провадження та з пояснень ДПС не вбачається належної перевірки саме цих обставин. ДПС доводить факт існування наказу. Позивач же доводить факт відсутності реального допуску до виконання поновлених посадових повноважень. Це різні за змістом обставини.

Державному виконавцю було відомо про можливе невиконання рішення, а тому він не міг обмежитися формальною перевіркою наказу. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень та неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Навпаки, державний виконавець повинен діяти неупереджено та повно. У цій справі така необхідність була особливо очевидною, оскільки Позивач до закінчення провадження особисто повідомив виконавця про конкретні факти, які ставили під сумнів фактичне виконання рішення. Тому після отримання повідомлення від 23.07.2026 державний виконавець мав принаймні встановити: 1. чи дійсно Позивач включений до штатної чисельності ГУ ДПС;2.чи існує посада, на яку його поновлено;3.чи визначені Позивачу функціональні обов`язки;4. чи передані йому повноваження за посадою; 5. чи має він реальну можливість виконувати обов`язки заступника начальника ГУ ДПС; 6. чи спростовані боржником наведені Позивачем обставини; 7. які саме документи підтверджують фактичний допуск Позивача до виконання поновленої посади. Саме це питання державний виконавець повинен був з`ясувати до винесення постанови від 04.08.2026.

ДПС у своїх поясненнях не спростувала повідомлення позивача від 23.07.2026 року. Особливо важливим є те, що у письмових поясненнях ДПС від 18.08.2026 фактично відсутнє належне спростування конкретних обставин, повідомлених Позивачем 23.07.2026. ДПС не наводить належних доказів того, що станом на 23.07.2026: Позивач був включений до штатної чисельності; за ним була закріплена відповідна штатна посада; йому були визначені функціональні обов`язки за посадою заступника начальника; йому були передані відповідні управлінські повноваження; він був фактично допущений до виконання повного обсягу посадових обов`язків. Натомість ДПС фактично повторює, що 14.07.2026 був виданий наказ № 874-о. Тобто ДПС не спростовує головну фактичну обставину, на яку Позивач звернув увагу державного виконавця до закінчення виконавчого провадження.

ДПС посилається на частину другу статті 65 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі. Однак ДПС неправильно трактує цю норму як таку, що повністю виключає необхідність перевірки фактичних обставин у ситуації, коли стягувач до закінчення провадження прямо повідомив виконавця про відсутність фактичного допуску до роботи. Частина друга статті 65 говорить про наказ, виданий «відповідно до законодавства про працю». Тому предметом оцінки не може бути лише фізичне існування наказу. У конкретній ситуації необхідно було встановити, чи є цей наказ реальним актом поновлення на роботі та чи був Позивач фактично допущений до виконання саме тієї роботи, на якій його поновлено.

Посилання на рішення ВС у справах № 620/5154/24 ТА № 761/23289/21 не усуває необхідності встановлення фактичних обставин цієї справи. Позивач враховує правові висновки Верховного Суду, на які посилається ДПС. Водночас зазначені судові рішення не встановлюють правила, відповідно до якого будь-який наказ про поновлення автоматично є достатнім доказом фактичного виконання рішення за будь-яких обставин. У справі № 620/5154/24 суд оцінював конкретні фактичні обставини виконання відповідного рішення та відповідність виданого наказу резолютивній частині судового рішення. У цій справі суттєвою особливістю є те, що до моменту закінчення виконавчого провадження стягувач самостійно прибув до місця роботи та письмово повідомив державного виконавця про фактичний не допуск до виконання поновлених посадових повноважень. Так само посилання ДПС на постанову Верховного Суду від 25.02.2026 у справі № 761/23289/21 не звільняє суд від необхідності встановити фактичні обставини саме цієї справи. Правові висновки суду повинні застосовуватися з урахуванням фактичних обставин, які були встановлені у відповідній справі.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Тому метою дій державного виконавця є не формальне завершення процедури, а забезпечення виконання судового рішення. У цій справі на момент закінчення виконавчого провадження існувала документально зафіксована інформація про те, що стягувач:фактично прибув до місця роботи;готовий виконувати судове рішення; перебуває на роботі;однак не допущений до виконання функціональних обов`язків за поновленою посадою.Така інформація не могла бути проігнорована без перевірки. Інакше виникає ситуація, коли виконавче провадження закінчується не після встановлення фактичного виконання рішення, а лише після отримання від боржника формального документа про поновлення.Такий підхід суперечить змісту вимоги про фактичне виконання в повному обсязі.

Таким чином, станом на 04.08.2026 державний виконавець мав у своєму розпорядженні:1. рішення суду від 05.09.2025 у справі № 260/4001/25;2.виконавчий лист; 3. наказ ДПС України № 874-о від 14.07.2026; 4.інформацію про фактичний вихід Позивача на роботу з 17.07.2026; 5.письмове повідомлення Позивача від 23.07.2026 про відсутність фактичного допуску до виконання посадових обов`язків;6. конкретні відомості про перебування Позивача поза штатом, відсутність визначених функціональних обов`язків, відсутність повноважень та фактичне невиконання ним функцій заступника начальника.

За таких обставин державний виконавець не мав об`єктивних підстав обмежувати перевірку лише фактом існування наказу № 874-о. Він був зобов`язаний надати належну оцінку повідомленим Позивачем обставинам та встановити, чи свідчать вони про фактичне виконання рішення. Ненадання належної оцінки цим обставинам свідчить про неповноту виконавчих дій та передчасність висновку про фактичне виконання рішення.

Обставини встановлені судом.

05 вересня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд у справі № 260/4001/25 вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Голови Державної податкової служби України № 677-о від 10 квітня 2025 року "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 "

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 141-о від 14 квітня 2025 року "Про оголошення наказу ДПС України ".

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 155-о від 28 квітня 2025 року "Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 14 квітня 2025 року № 141-о "Про оголошення наказу ДПС України ".

Поновити ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року .

Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 44106694) м. Ужгород, вул. Августина Волошина ,52 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.04.25 по 05.09.25 року в розмірі 280 148,20 грн.

Позов в частині поновлення ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року - підлягає негайному виконанню.

Позов в частині стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 65566,50 грн. з Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 44106694) м. Ужгород, вул. Августина Волошина ,52 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_1 - підлягає негайному виконанню.

18 вересня 2025 року ЗОАС видав виконавчий лист 260/4001/25 в частині :

Поновити ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року

Позов в частині поновлення ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року - підлягає негайному виконанню.

21 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав начальнику відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ( м. Київ) заяву про відкриття виконавчого провадження та додав виконавчий лист №260/4001/25 виданий 18.09.25 року.

24 квітня 2026 року головний державної виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 80845461., де зобовязав боржника - Державну податкову службу України невідкладно виконати рішення суду та повідомити про ви конання протягом 3-х робочих днів.

05 травня 2026 року у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зареєстровано лист Державної податкової служби України від 28.04.26 року, в якому зазначено,

--що ДПС у межах компетенції ведеться робота по виконанню Рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області. Довідково повідомляють , що відповідно до штатного розпису ГУ ДПС у Закарпатській області на 2026 рік, затвердженого в.о. голови ДПС 16.01.2026 року , штатна чисельність заступників начальника ГУ ДПС у Закарпатській області складає 3 одиниці, які станом на сьогодні укомплектовані.

04 травня 2026 року ДПСУ додала додатковий лист до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , в якому зазначили , що ними подано до ЗОАС заяву про розяснення рішення суду.

У заяві зазначили , що у правозастосовній площині питання належного виконання рішення про поновлення на роботі не зводиться виключно до формального видання наказу.

Зокрема, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, належне виконання рішення про поновлення пов`язується з виданням акта, що дає можливість працівнику приступити до виконання попередніх обов`язків, а також із фактичним допуском до роботи. Відповідно, якщо стаття 65 Закону № 1404-VIII визначає видання наказу як формальний критерій виконання рішення про поновлення, а правова позиція Верховного Суду виходить із того, що належне виконання такого рішення пов`язується також із фактичним допуском працівника до роботи, то в умовах, коли всі передбачені чинним штатним розписом посади заступників начальника ГУ ДПС є зайнятими, виникає об`єктивна потреба у судовому роз`ясненні того, як саме слід розуміти резолютивний припис про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС з 29 квітня 2025 року.

13 травня 2026 року ЗОАС у справі № 260/4001/25 виніс ухвали, якою відмовив у розяснення рішення суду та зазначив:

Як свідчить зміст заяви відповідача про роз`яснення рішення від 05.09.2025 у справі №260/4001/25, відповідач по суті просить не роз`яснити резолютивну частину рішення суду, а фактично відповідач у заяві просить роз`яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.

Однак, чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення, що може бути вирішено на стадії виконання судового рішення.

На переконання суду, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі №260/4001/25 є чітким і зрозумілим.

Таким чином, суд зазначає, що питання, з приводу роз`яснення яких звернувся відповідач, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень, а за своєю суттю стосуються вимог відповідача про те, аби суд вирішив за нього, яким чином виконати судове рішення з урахуванням вже існуючих обставин.

15 травня 2026 року директор Департаменту правового забезпечення ДПСУ надіслав лист до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому зазначив, що В.о. Голови ДПС Карнаух Леся наразі перебуває у закордонному службовому відрядженні, що унеможливлює видання наказу про поновлення стягувача на посаді, у звязку з чим просять вжити заходів щодо відкладення виконавчих дій. (Додаток -Наказ ОСОБА_2 про відрядження ОСОБА_2 строком з 09.05 по 15.05.26 року.)

18 травня 2026 року директор Департаменту правового забезпечення ДПСУ надіслав лист до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому зазначив, що В.о. Голови ДПС Карнаух Леся перебуватиме у відрядженні у Фінляндії до 14.05 , а з 19.05. по 24.05 - у Греції ( додаток накази Карнаух Л.)

04 червня 2026 року директор Департаменту правового забезпечення ДПСУ надіслав лист до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому зазначив, що до ДПСУ надійшла постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду та ви мога виконати рішення суду протягом 3-х днів. Однак В.о. Голови ДПС Карнаух Леся перебуває у відрядженні у Латвійській республіці з 01 по 07 червня 2026 року

24 серпня 2026 року ВААС ухвалив: апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року про відмову у роз`ясненні судового рішення у справі №260/4001/25- залишити без змін.

07.07.2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до ТУ ДБР , розташованого у місті Києві надіслано Повідомлення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 367,382 ККУ по факту умисного невиконання рішення суду відносно посадових осіб ДПСУ.

14 липня 2026 року в.о. директора Департаменту персоналу ДПСУ надіслала на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України лист "На виконання постанови" та Наказ № 874-о від 14 липня 2026 року "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді " за підписом В.о. Голови Лесі Карнаух ", яким наказано :

1. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року.

2. Головному управлінню ДПС у Закарпатській області вжити заходи щодо ознайомлення ОСОБА_1 з цим наказом.

Підстава: рішення Закарпатського окружного адмінсуду від 05 вересня 2025 року у справі № 260/4001/25.

29 липня 2026 року в Міністерстві юстиції зареєстровано Повідомлення за № К-21153, підписане 23.07.26 року Кияк С., в якому останній повідомив, що після отримання інформації про поновлення на посаді, він невідкладно прибув до місця проходження державної служби та з 17.97.26 року перебуває на роботі. Разом з тим повідомляє, що станом на дань подання цього повідомлення не виконує посадових обовязків заступника начальника ГУ ДПС у Закарпатській області та перебуває поза штатом головного управління. Зокрема: не визначено функціональних обовязків за посадою, не передано повноважень, передбачених посадою заступника начальника головного управління, не залучається до виконання управлінських функцій та роботи керівництва головного управління , фактичного перебуває в окремому службовому кабінеті без можливості виконувати повноваження, які відповідають займаній посаді , на яку поновлено за рішенням суду.

Додатково повідомляє, що не зважаючи на видання наказу про поновлення , фактичне виконання рішення суду викликає сумніви, оскільки ОСОБА_3 не допущений до виконання повноважень за посадою, на яку поновлений за рішенням суду.

У звязку з викладеним просить врахувати наведені обставини під час вирішення питання щодо фактичного виконання рішення суду у виконавчому провадженні та надати їм належну оцінку відповідно до вимог законодавства.

04 серпня 2026 року головний державної виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. виніс Постанову про закінчення виконавчого провадження , в якій зазначив, що

- листом боржника від 14.07.2026 року повідомлено , що на виконання рішення Закарпатського окружного адмінсуду від 05 вересня 2025 року у справі №260/4001/25 видано Наказ ДПС від 14. 07.26 № 874-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 " з посиланням на ч. 2 ст. 65 ЗУ "Про виконавче провадження".

11 серпня 2026 року заступник директора Департаменту, начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу ОСОБА_3 у відповідь на його повідомлення від 23.07.26 в листі зазначив про рішення суду, наказ про поновлення, що 04.08.26 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а відповідно до ст. 40 Закону виконавче провадження не може бути розпочате знову крім випадків передбачених Законом.

Мотиви та норми права застосовані судом

У відповідності до ЗУ "Про виконавче провадження" 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. ( ст. 2 Закону 1404-VIII).

Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.(ст. 19 Закону 1404-VIII).

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом ( ст. 39 Закону 1404-VIII).

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.( ст. 63 Закону 1404-VIII).

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.2. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.( ст. 65Закону 1404-VIII).

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.( ст. 4 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ.)

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню( ст. 235 КЗпПУ).

Суд констатує, що резолютивна частина рішення , яке підлягає негайному виконанню містить зобовязання про ПОНОВЛЕННЯ НА ПОСАДІ, а не про зобовязання видати наказ про поновлення на посаді, що є за своєю суттю та відповідними процесуальними заходами - різними діями субєкта владних повноважень для реалізації виконання судового рішення.

Крім того, рішення суду зобовязувало субєкта владних повноважень НЕГАЙНО поновити позивача на посаді, що боржником не виконано.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.( ст. 235 КЗпП України ).

Стаття 40 КЗпП України встановлює правила розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:

-Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:, зокрема поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу ( п. 6 ч. 1).

Державний орган не має права відмовити у поновленні позивача через те, що на його посаді вже хтось працює. Власник або уповноважений ним орган повинен: • Видати наказ про поновлення позивача на його колишній посаді. • Звільнити або перевести іншого працівника, який наразі займає цю посаду. Звільнення такого працівника відбувається на підставі пункту 6 частини 1 статті 40 КЗпП України (поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу). При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати цьому працівникові іншу підходящу роботу.

При дослідженні письмових доказів, судом встановлено, що штатний розпис ГУ ДПС у Закарпатській області на 2026 рік, був затверджений в.о. голови ДПС Леся Карнаух 16.01.2026 року, де була визначена штатна чисельність заступників начальника ГУ ДПС у Закарпатській області -3 одиниці.

Рішення суду датоване 05 вересня 2025 року підлягало виконанню негайно, тобто не пізніше 06 вересня 2025 , тобто задовго до затвердження вищевказаного штатного розпису .

Тобто в даному випадку має місце навмисне ігнорування обовязковості судового рішення та неврахування його при формуванні та затвердженні штатного розпису на 2026 рік.

У звязку з цим посилання лист Державної податкової служби України від 28.04.26 року, в якому зазначено, що ДПС у межах компетенції ведеться робота по виконанню Рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області. Довідково повідомляють , що відповідно до штатного розпису ГУ ДПС у Закарпатській області на 2026 рік, затвердженого в.о. голови ДПС 16.01.2026 року , штатна чисельність заступників начальника ГУ ДПС у Закарпатській області складає 3 одиниці, які станом на сьогодні укомплектовані- суд оцінює критично.

Для того щоб констатувати фактичне виконання судового рішення про поновлення на посаді та закінчити виконавче провадження, державний виконавець повинен перевірити одночасне виконання трьох ключових умов, сформованих статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» та сталою судовою практикою Верховного Суду:

1. Видання розпорядчого документа (наказу): Виконавець перевіряє наявність належним чином оформленого наказу або розпорядження роботодавця про поновлення стягувача на роботі. При цьому важливо, щоб дата поновлення в наказі відповідала даті незаконного звільнення працівника, а не даті ухвалення судового рішення. Поновлення має відбутися саме на ту посаду (роботу), яку працівник обіймав до звільнення (поновлення на іншій «рівнозначній» посаді без згоди працівника чи суду є неправомірним).

2. Ознайомлення працівника та фіксація в документах: Виконавець перевіряє, чи був працівник ознайомлений із наказом про поновлення під підпис. Також (за наявності паперової трудової книжки або за запитом) перевіряється внесення відповідного запису про визнання звільнення недійсним та поновлення на посаді.

3. Фактичний допуск до виконання обов`язків: Самого лише видання наказу недостатньо для закриття провадження. Виконавець зобов`язаний перевірити, що боржник (роботодавець) фактично допустив працівника до роботи. Це означає: • працівнику відновлено доступ до робочого місця (видано перепустку, ключі, паролі тощо); • йому надано реальну можливість виконувати свої попередні посадові обов`язки; • створено належні умови праці (забезпечено технікою, інструментами, робочим простором).

4 лютого 2026 року Верховний Суд у справі 760/17503/24 скасував рішення апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

ВС наголосив: виконання рішення про поновлення на роботі завершується лише тоді, коли одночасно виконані дві умови: видано наказ про поновлення працівника на роботі;

працівника фактично допущено до виконання попередніх обов`язків.

При цьому працівник має бути поінформований про наказ про поновлення, а роботодавець повинен реально забезпечити йому доступ до роботи та можливість виконувати свої трудові обов’язки.

Тобто недостатньо формально оформити поновлення. Працівникові має бути забезпечена реальна можливість працювати в тому порядку та на тих умовах, які існували до його звільнення.

Саме тому Верховний Суд визнав необґрунтованою постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Всім цим обставинам не надана оцінка відповідачем під час здійснення примусового виконання судового рішення у справі про поновлення на посаді ОСОБА_1 .

Державним виконавцем не надана оцінка та не зазначено в оскаржуваній постанові обставини , про які зазначає позивач у своєму повідомленні за № К-21153, підписане 23.07.26 року, в якому останній повідомив, що після отримання інформації про поновлення на посаді, він невідкладно прибув до місця проходження державної служби та з 17.97.26 року перебуває на роботі. Разом з тим повідомляє, що станом на дань подання цього повідомлення не виконує посадових обовязків заступника начальника ГУ ДПС у Закарпатській області та перебуває поза штатом головного управління. Зокрема: не визначено функціональних обовязків за посадою, не передано повноважень, передбачених посадою заступника начальника головного управління, не залучається до виконання управлінських функцій та роботи керівництва головного управління , фактичного перебуває в окремому службовому кабінеті без можливості виконувати повноваження, які відповідають займаній посаді , на яку поновлено за рішенням суду.

Додатково повідомляє, що не зважаючи на видання наказу про поновлення , фактичне виконання рішення суду викликає сумніви, оскільки ОСОБА_3 не допущений до виконання повноважень за посадою, на яку поновлений за рішенням суду.

Крім того, не враховано відповідачем, що позивач є державним службовцем і підлягає негайному поновленню на посаду, яка відноситься до категорії "Б" у відповідності до Закону України "Про державну службу" (889-VII).

Державний службовець - це:

- громадянин України,

- який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган),

- одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету

-та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу,

-а також дотримується принципів державної служби.

посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону;

Стаття 7 Закону 889-VII встановлює права державного службовця, зокрема: державний службовець має право на:

1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб;

2) чітке визначення посадових обов`язків;

3) належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення;

4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

7)просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов`язків.

Відповідно до Порядку розроблення посадових інструкцій державних службовців категорій "Б" та "В", затвердженого Наказом Національного агентства з питань державної служби 11.09.2019 № 172-19:

посадова інструкція - документ, що містить інформацію про посаду державної служби, мету посади, визначає основні посадові обов`язки, права державного службовця, перелік суб`єктів зовнішньої службової комунікації та спеціальні умови служби на відповідній посаді;

посадові обов`язки - перелік дій, що виконуються за посадою державної служби для реалізації завдань і функцій, покладених на структурний підрозділ чи державний орган в цілому;

права - дії, які може вчиняти державний службовець для виконання покладених на нього за відповідною посадою завдань та обов`язків

Як встановлено судом і слідує з пояснень позивача, що не заперечували сторони, позивач після видання наказу про його поновлення перебуває у приміщенні ГУ ДПС в Закарпатській області в окремому кабінеті, однак ніяких функціональних обовязків не виконує, оскільки такі йому не визначені посадовою інструкцією, у звязку з чим отримує заробітну плату з недотриманням його права на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу, що свідчить про порушення щодо позивача принципу державної служби встановленого статтею 4 Закону 889-VII , а саме: забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.

Допуск державного службовця до роботи — це комплексна процедура, яка оформлюється низкою обов`язкових кадрових та організаційних документів. Відповідно до Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України та вимог Держпраці, юридичний факт допуску та початку виконання обов`язків стверджують такі основні документи:

1. Головні розпорядчі та звітні документи: Акт про призначення на посаду (Наказ або Розпорядження). Це ключовий документ, який видає керівник державної служби в державному органі. У наказі чітко зазначається дата, з якої службовець має стати до роботи, назва посади, умови оплати праці та, за потреби, строк випробування.

2. Повідомлення про прийняття працівника на роботу. Служба управління персоналом зобов`язана направити це повідомлення до органів ДПС до початку роботи держслужбовця. Без цього повідомлення фактичний допуск до роботи є грубим порушенням трудового законодавства.

3.. Документи, що оформлюються в день призначення

4. Посадова інструкція з підписом про ознайомлення. Службовець має чітко знати свої обов`язки. Допуск до виконання конкретних завдань підтверджується його підписом на посадовій інструкції.

Виходячи з поняття посада державної служби , визначення якої надано у п. 4 ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про державну службу", а згідно рішення суду позивач підлягає поновленню саме на посаду державної служби, державний виконавець зобовязаний перевіряти фактичне виконання рішення суду на наявність : чи визначена структурою і штатним розписом посада , на яку підлягає поновленню позивача, яку займав до незконного звільнення у з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 ЗУ "Про державну службу".

Державним виконавцем не було перевірено фактичне виконання поновлення позивача на посаді , не перевірено вищевказані процедури та документи.

Також суд звертає увагу, що у відповідності до статті 11 Закону 889-VII в разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.

Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).

У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень , затв. Наказом Мінюсту від 02.04.2012 № 512/5 виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.( Глава 2, п. 1)

Адміністративний суду при вирішенні питання щодо тог , чи є оскаржуване рішення законним перевіряє його на відповідність критеріям визначеним у ч. 2 ст. 2 КАСУ , а саме:

у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Судом з врахуванням релевантного законодавства при перевірці обставин справи на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не відповідає вищевказаним вимогам , а отже є незаконною та підлягає скасуванню, а вимоги позивача знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст.381-1, 382 КАСУ для недопущення в подальшому порушення прав та інтересів позивача та для ефективного та реального виконання судового рішення суд вважає за доцільне встановити судовий контроль шляхом зобовязання відповідача подати звіт про виконання рішення суду по даній справі.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , яка полягає у невжитті заходів для перевірки фактичного допуску ОСОБА_1 до виконання функціональних обовязків на виконання рішення Закарпатського окружного адмінсуду від 05.09.25 року по справі № 260/4001/25, в тому числі щодо перевірки обставин зазначених у повідомленні ОСОБА_3 за № К-21153, підписане 23.07.26 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.08.2026 року Назаровець А.Т про закінчення виконавчого провадження № 808845461.

Зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ( код ЄДРПОУ 00015622 ):

- поновити виконавче провадження № 808845461

-вжити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо фактичного допуску ОСОБА_1 до виконання функціональних посадових обовязків.

з врахуванням правової оцінки , наданої судом у рішенні.

Зобовязати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ( код ЄДРПОУ 00015622) подати звіт про виконання рішення суду в строк 1 місяць з дня набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 10 днів.

СуддяЗ.Б.Плеханова