Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №260/2340/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/2340/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Волошина Августина, буд.52, код ЄДРПОУ 44106694), яким просить суд:

-Визнати протиправним та скасувати наказ від 12.03.2026 №14-дс Головного управління ДПС у Закарпатській області про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В обгрунтування позову вказує, що працює на посаді начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Закарпатській області. Головним управлінням ДПС у Закарпатській області винесений наказ від 12.03.2026 №14-дс яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивач заперечує існування підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. У діях позивача немає дисциплінарного проступку ні у формі неналежної організація роботи очолюваного ним управління, ні у формі відсутності контролю за роботою підлеглих працівників. Позивач належним чином виконував покладені на нього обов`язки, не приймав протиправних рішень, не вчиняв винних, протиправних дій або бездіяльності, які б призвели до наслідків, які могли бути підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне провадження проведено з істотними порушеннями Закону та встановленого порядку, а спірний наказ, який виданий на підставі такого дисциплінарного провадження містить недостовірні відомості та не відповідає вимогам до його змісту, які встановлені Законом та судовою прктикою.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

01 травня 2026 року відповідачем подано відзив у якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки керуючись ст. 69 та на підставі п.1 ст.77 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (зі змінами), п. 34 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (із змінами), та розділом 7 «Прийняття рішення за результатом розгляду дисциплінарної справи» Методичних рекомендацій щодо організації роботи у ДПС стосовно здійснення дисциплінарних проваджень, затверджених наказом дпс України від 25.12.2024 №966, Дисциплінарною Комісією ГУ ДПС рекомендовано застосувати до начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області Дмитра Ковбина дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. На підставі подання Дисциплінарної комісії ГУ ДПС від 04.03.2026 №2438/07-16-24-06-08-дк та пояснень ОСОБА_2 наказом начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області від 12.03.2026 №14-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» відповідно до пункту 2 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: неналежної організації роботи управління податкового аудиту та відсутності контролю за роботою підлеглих працівників управління податкового аудиту під час виконання завдань і функцій управління.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін.

06 травня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив у якому вказує, що протоколи засідання дисциплінарної комісії відсутні і в матеріалах дисциплінарного провадження.Також, матеріали дисциплінарної справи навіть не містять доказу (протоколу) обрання голови та секретаря дисциплінарної комісії. Вищезазначене підтверджується засвідченою копією дисциплінарної справи, яку надав позивач. При цьому Подання дисциплінарної комісії від 04.03.2026 №2438/07-16-24-06-08-дк підписано і головою, і секретарем дисциплінарної комісії щодо який у матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази про їх обрання, а відтак і непідтверджені відповідні повноваження. До відзиву на позовну заяву відповідач також не надав доказів обрання голови та секретаря дисциплінарної комісії. З огляду на зазначене очевидними є істотні порушення порядку здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на посаді начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області з 29.12.2020 по 11.11.2024 та з 10.02.2025 по теперішній час.

Начальником ГУ ДПС у Закарпатській області ТУРЕНКОМ Сергієм, на виконання п.3 доручення в.о. Голови ДПС України від 31.12.2025 №291-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС України від 25.12.2025 №2603/99-00-02-01-01-14 про вжиття заходів із метою притягнення до відповідальності посадових осіб ГУ ДПС у Закарпатській області за встановлені під час комплексної перевірки порушення та недоліки, у тому числі, але не виключно, керівників самостійних структурних підрозділів ГУ ДПС у Закарпатській області, зокрема, шляхом ініціювання дисциплінарних проваджень відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» , було прийнято рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області ОСОБА_1 для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку за порушення в роботі управління, встановлені ДПС України під час комплексної планової перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області.

22.01.2026 Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарної справи у ГУ ДПС у Закарпатській області звернулася до Позивача з листом від 22.01.2026 №700/07-16-24-06/дк, в якому повідомила, що питання, які досліджуються Дисциплінарною комісією ГУ ДПС в рамках вищенаведеного дисциплінарного провадженя стосуються порушень в роботі управління, встановлені ДПС України під час комплексної планової перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області та запропонувала надати не пізніше 28.01.2026 особисті пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та прийняти участь в засіданні дисциплінарної комісії 30.01.2026.

ОСОБА_1 надано на розгляд Дисциплінарної комісії пояснення щодо встановлених комплексною перевіркою та викладених у доповідній записці Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС від 25.12.2025 №2603/99-00-02-01 порушень та недоліків по роботі управління податкового аудиту та прийнято участь у її засіданні 30.01.2026.

04.03.2026 Дисциплінарною комісією ГУ ДПС внесено начальнику ГУ ДПС у Закарпатській області подання, у якому сформульовано висновок, що у діях начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку, а саме: неналежне виконання посадових обов`язків, визначених у п.1, п.5, п.6 розділу 3 Посадової інструкції державного службовця, затвердженої начальником ГУ ДПС у Закарпатській області 26.09.2023, порушення пп. 2.1.2, пп. 2.1.3 п. 2.1 Положення про управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, затвердженого наказом ГУ ДПС Закарпатській області від 11.05.2023 №164, зі змінами, недотримання вимог Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених наказом Державної податкової служби України від 25.02.2021 № 244, Порядку надання матеріалів перевірок платників податків, проведених територіальними органами ДПС, затвердженого наказом ДПС України від 13.01.2021 №89 (із змінами), Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 №470.

Відповідно, Дисциплінарною комісією ГУ ДПС зазначені дії кваліфіковано як дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків), за який згідно з п.2 ч.1 ст. 66 цього Закону може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

04.03.2026 Дисциплінарна комісія ГУ ДПС звернулася до позивача з листом №2439/07-16-24-06/дк, в якому повідомила про внесення начальнику ГУ ДПС у Зкаарпатській області 04.03.2026 подання про результати розгляду дисциплінарної справи та необхідність надати відповідно до вимог статті 75 Закону України «Про державну службу» та пункту 35 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (із змінами), письмові пояснення начальнику ГУ ДПС у Закарпатській області.

04.03.2026 ОСОБА_1 надано на розгляд начальнику Головного управління ДПС у Закарпатьскій області пояснення щодо встановлених комплексною перевіркою та викладених у доповідній записці Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС від 25.12.2025 №2603/99-00-02-01 порушень та недоліків по роботі управління податкового аудиту.

Наказом начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області від 12.03.2026 №14-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» відповідно до пункту 2 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: неналежної організації роботи управління податкового аудиту та відсутності контролю за роботою підлеглих працівників управління податкового аудиту під час виконання завдань і функцій управління.

Вважаючи вказаний наказ відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду для визнання протиправним та скасування наказу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Суспільні відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, унормовані, насамперед, приписами Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (надалі - Закон №889-VIII).

Відповідно до приписів частин 1, 3 статті 5 Закону №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Основні обов`язки державного службовця визначає стаття 8 Закону №889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону №889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону №889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарним проступком, за умовою п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII, є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону №889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Згідно ч. 3 ст. 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною 1 статті 67 Закону №889-VIII визачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 73 Закону №889-VIII, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що у матеріалах дисциплінарної справи немає акту про результати комплексної перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області від 17.11.2025 №2311/99-00-02-01-01-14 у якому були б зафіксовані порушення в роботі управління податкового аудиту. Відповідно, дисциплінарна комісія не володіючи документом та не дослідивши акт про результати комплексної перевірки ГУ ДПС у Закарпатської області від 17.11.2025 №2311/99-00-02-01-01-14 у якому були б зафіксовані порушення в роботі управління податкового аудиту, не встановила підстави порушення дисциплінарного провадження, не з`ясувала зміст проступку, який підлягав оцінці під час дисциплінарного провадження, не встановила складу проступку та не здійснила його юридичної кваліфікації, з огляду на наступне.

Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Суд вказує, що відсутність в матеріалах дисциплінарної справи акта комплексної перевірки від 17.11.2025 № 2311/99-00-02-01-01-14 не свідчить про те, що його зміст не досліджувався та не оцінювався Дисциплінарною комісією, оскільки встановлені актом порушення та недоліки були відображені у доповідній записці ДПС України від 25.12.2025 № 2603/99-00-02-01-01-14, наявність якої у матеріалах дисциплінарної справи є достатньою для підтвердження їх аналізу та оцінки Комісією.

Згідно з приписами частин 1 - 2 статті 74 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що дисциплінарна відповідальність державного службовця є особливим видом юридичної відповідальності, застосування якої можливе виключно за умови встановлення усіх елементів складу дисциплінарного проступку, а саме: протиправної поведінки, вини державного службовця, причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та наслідками, а також наявності порушення службових обов`язків, покладених на такого службовця законом, посадовою інструкцією чи іншими нормативними актами.

В залежності від статусу посади державної служби, слід розрізняти види посадових обов`язків. Так, остання (найнижча) ланка посадової особи державної служби у відповідному підрозділі має менший обсяг і зміст обов`язків, в їх порівнянні із керівником державної служби такого підрозділу, в якого окрім виконання обов`язків, визначених законом, додатково наявні організаційно-розпорядчі функціональні права та обов`язки, як правило пов`язані із загальним керівництвом і контролем (постанова Верховного Суду від 19.08.2021 у справі №140/9314/20).

Разом з тим, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

При цьому суд повинен установити не лише факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали (могли настати) внаслідок такого порушення. В оцінці того, наскільки є грубим порушення трудових обов`язків, потрібно виходити з характеру дій чи бездіяльності працівника, істотності наслідків порушення та форми вини (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №661/1171/16-ц).

Як передбачено частиною першою статті 65 Закону №889-VIII, дисциплінарним проступком є саме протиправна винна дія або бездіяльність державного службовця.

Частиною 3 статті 65 Закону України №889-VIII, передбачено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Згідно з частиною 5 статті 74 Закону України №889-VIII, дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Відповідно до матеріалів справи, про дисциплінарний проступок позивача стало відомо 19.12.2025, тобто з моменту отримання акта комплексної перевірки від 17.11.2025 № 2311/99-00-02-01-01-14, отже, дисциплінарне стягнення застосовано в межах установленого строку.

Суд також враховує вказані відповідачем твердження, що вчинені Позивачем порушення (неналежне виконання обов`язків, а саме: у неналежній організації роботи управління податкового аудиту та відсутності контролю за роботою підлеглих працівників управління податкового аудиту під час виконання завдань і функцій управління) фактично є триваючим правопорушенням, оскільки неналежне виконання обов`язків Позивача тривало протягом 2023 2024 років та січень вересень 2025 року та припинилося з моменту їх виявлення Департаментом забезпечення відомчого контролю ДПС України, що зафіксований актом комплексної перевірки від 17.11.2025 №2311/99-00-02-01-01-14.

З огляду на матеріали справи, суд зазначає, що встановлені перевіркою порушення стали наслідком неналежного контролю з його боку за діяльністю та результатами роботи підлеглих працівників, тобто позивач незабезпечив належного контролю за роботою підлеглих.

Як вказано відповідачем, питання, які досліджувалися Дисциплінарною комісією ГУ ДПС стосувалися встановлених комплексною плановою невиїзною перевіркою ГУ ДПС у Закарпатській області (Акт про результати комплексної планової невиїзної перевірки стану організації роботи Головного управління ДПС у Закарпатській області від 17 листопада 2025 року №2311/99-00-02-01-01-14) порушень, зокрема, встановлено:1. неякісне проведення окремих документальних перевірок та оформлення матеріалів за їх результатами у 2023 2024 роках та січень вересень 2025 року, як за результатами документальних планових перевірок, так і за результатами позапланових перевірок, та платників податків, щодо яких розпочато процедуру припинення, порушено провадження у справі про визнання банкрутами;2. окремі випадки недотримання Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджені наказом ДПС від 25.02.2021 № 244 (далі Методичні рекомендації № 244) у частині відпрацювання у повному обсязі ризиків, за якими суб`єктів господарювання включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків; в матеріалах перевірки відсутні пояснення посадових осіб щодо встановлених порушень та не зазначено інформацію щодо листа про надання таких пояснень, відсутній протокол робочої зустрічі з посадовими особами СГ, відсутній розділ щодо перевірки дотримання вимог іншого законодавства;3. відсутність під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ повної інформації щодо відповідності сум ПДВ у виписаних та зареєстрованих B ЄРПН податкових накладних, сумам задекларованих податкових зобов`язань в податкових деклараціях по ПДВ (розбіжність у сумі 170,2 тис. гривень), не відпрацьовані ризикові операції (відсутня інформація щодо реєстру виписаних податкових, видаткових накладних, порядку розрахунків та оплати за поставлений товар, не досліджено питання реальності походження товару, умови його зберігання, поставки, тощо) по доведеним контрагентам-постачальникам встановлено наявність суперечливих відомостей щодо відображення обсягів реалізації товарів (робіт, послуг) і задекларованих показників чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (різниця становить 465 612,6 тис. гривень).4. не досліджено під час документальної позапланової виїзної перевірки СП у формі ТОВ розбіжності щодо відображення обсягів реалізації товарів (робіт, послуг) і задекларованих показників чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Так, відповідно до додатку 1 до «Довідки про загальну інформацію...» до акту від 18.03.2024 сума реалізованих ТМЦ (робіт, послуг) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 склала 740 230,7 тис. грн, а згідно з додатком 6 «Реєстр кореспонденції...» доходи від реалізації за аналогічний період склали 739 360,1 тис. грн (сума з урахуванням ПДВ, різниця становить 870,4 тис. грн); аналогічно за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 відповідно до Додатку 1 сума реалізованих ТМЦ (робіт, послуг) становить 789 859,6 тис. грн, а відповідно до Додатку 6 788 940,9 тис. грн (різниця становить 918,6 тис. гривень). Не досліджена інформація щодо аналізу господарських операцій, саме підтвердження реальної можливості їх здійснення постачальниками по послугах оренди, будівельно-монтажних роботах, торгового обладнання, транспортування товару, послуг оренди. При цьому аналіз наведених вище взаємовідносин обмежився зазначенням основного виду діяльності, короткою номенклатурою товарів (робіт, послуг), окремих пунктів договорів. Відсутнє належне дослідження оформлення операцій з самозайнятими особами, які мають найбільші ризики, реальність їх здійснення, доцільність використання у фінансово-господарській діяльності, вплив на формування показників декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість: ФОП (сума взаємовідносин 8,3 млн грн); ФОП (сума взаємовідносин 2,1 млн грн); ФОП (сума взаємовідносин 1,8 млн грн); ФОП (сума взаємовідносин 2,9 млн грн); ФОП (сума взаємовідносин 2,1 млн грн). a5. випадки недотримання вимог пункту 2.5 Методичних рекомендацій № 470 y частині своєчасності внесення даних та сканованих копій відповідних документів по перевірках, проведених протягом 2023 2025 років, до підсистеми «Податковий аудит» ІКС «Податковий блок», а також процесу «Контроль якості аудиту» підсистеми «Податковий аудит» ІКС «Податковий блок»;6. окремі випадки застосування штрафних (фінансових) санкцій за відсутності у матеріалах перевірок, податкових повідомленнях-рішеннях та розрахунках до них інформації стосовно доведення факту вини і умислу в діях платників податків щодо вчинення порушень.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.12.2024 у справі №380/14667/22, дисциплінарне стягнення це передбачена законом міра примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Тобто, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до посадових обов`язків начальник управління здійснює керівництво діяльністю управління та його структурних підрозділів, а також організовує роботу управління відповідно до визначених функціональних обов`язків, Регламенту роботи ГУ ДПС та Положення про структурний підрозділ.

Отже, Дисциплінарна комісія кваліфікувала невиконання та неналежне виконання посадових обов`язків позивача, дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку полягає у неналежному контролі за підпорядкованими працівниками, що проявився у системних недоліках, встановлених актом комплексної планової перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області: відсутності в актах пояснень посадових осіб, невідпрацюванні ризиків, за якими платників податків включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, порушенні термінів направлення матеріалів перевірок до електронного депозитарію та інших.

Враховуючи, що відповідно до посадових повноважень начальник управління відповідає за забезпечення виконання функцій, визначених Положенням про управління, у тому числі за належну якість проведення аудиту та дотримання вимог Методичних рекомендацій № 244 та № 470, то відповідно Дисциплінарною комісією за результатами розгляду відповідних обставин складено висновок про неналежне виконання Позивачем службових обов`язків. Зазначене порушення полягало у недотриманні вимог пунктів 1, 5 та 6 розділу 3 Посадової інструкції державного службовця.

Щодо інших доводів сторін, то в даному випадку суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява №18390/91; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуваний наказ відповідає критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та вмотивованості, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 73, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Волошина Августина, буд.52, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору