Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №240/17078/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/17078/26

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати висновок військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.04.2026 року, прийнятий щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 з дотриманням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Зобов`язати під час повторного медичного огляду врахувати наявні медичні документи, зокрема: консультацію кардіолога від 15.03.2011 року; звіт холтерівського моніторування ЕКГ від 14.03.2011 року; інші документи щодо захворювань серцево-судинної системи.

Зобов`язати під час повторного медичного огляду вирішити питання щодо проведення додаткових кардіологічних обстежень, зокрема: ЕКГ; ЕхоКГ; холтерівського моніторування ЕКГ; консультації кардіолога.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуваний висновок ВЛК від 30.04.2026 року прийнятий за результатами медичного огляду, проведеного у КП "Житомирська багатопрофільна опорна лікарня" Новогуйвинської селищної ради, без належного документального підтвердження проведення обов`язкових базових обстежень та без повної оцінки наявної у мене кардіологічної патології. Висновок ВЛК від 30.04.2026 року щодо ОСОБА_1 є протиправним, оскільки: прийнятий без повного медичного обстеження; не враховує наявну з дитинства серцеву патологію; не містить належної оцінки скарг на біль у ділянці серця; не підтверджений результатами обов`язкових базових досліджень; не ґрунтується на повноцінному кардіологічному обстеженні; прийнятий формально, без всебічного дослідження стану здоров`я.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що під час проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачу після проведеного огляду видано довідку Військово-лікарської комісії №2026-0430-1736-2831-3 від 30.04.2026, яким позивача визнано придатним до військової служби. Військово-лікарська комісія при другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 не є регіональною ВЛК та не ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 . Разом з тим, доказів оскарження до штатних ВЛК постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 №2026-0430-1736-2831-3 від 30.04.2026, позивачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

30.04.2026 8-й відділ ІНФОРМАЦІЯ_5 видав направлення на проходження позивачем медичної комісії для визначення ступеня придатності до служби до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 .

За наслідками проведеного медичного огляду, 2-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 видано довідку Військово-лікарської комісії №2026-0430-1736-2831-3 від 30.04.2026, яким позивача визнано придатним до військової служби.

Позивач вважає висновок про його придатність до служби протиправним, оскільки медичний огляд був проведений поверхнево, формально, без повного дослідження стану здоров"я, тому звернувся з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації" в Україні введений воєнний стан.

В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XІІ).

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Згідно із пунктом 1.2 Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико- соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

За змістом пункту 2.1 Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово- медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абзац 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402).

За правилами підпункту 2.3.5 Положення № 402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Згідно з пунктом 1.1 Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного

розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Відповідно до пункту 6.1 Положення № 402, направлення на медичний огляд проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

За змістом підпункту 2.4.5 Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово- лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Відповідно до підпункту 2.4.6 Положення № 402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 Положення № 402).

Разом з тим, пунктом 3.3 Положення № 402 передбачено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Відповідно до пункту 3.4 Положення № 402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

Отже, із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.2 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

У разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.

У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Так, главою 3 розділу 1 Положення № 402 встановлено чіткий алгоритм оскарження

постанов ВЛК, за яким постанови позаштатної ВЛК оскаржуються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності.

Підпунктом 2.3.4 Положення № 402 передбачено також право ЦВЛК розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

При цьому, оскарженню у судовому порядку, за приписами пп. 2.3.5. пункту 2.3 та пп. 2.4.10 пункту 2.4 розділу І Положення №402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.

Як встановлено судом, позивачу після проведеного ІНФОРМАЦІЯ_3 медичного огляду видано довідку Військово-лікарської комісії №2026-0430-1736-2831-3 від 30.04.2026, яким позивача визнано придатним до військової служби.

Разом з тим, військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 не є регіональною ВЛК та не ВЛК обласного ТЦК та СП.

Онак, доказів оскарження до штатних ВЛК постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 №2026-0430-1736-2831-3 від 30.04.2026, позивачем не надано.

Також, позивачем не надано доказів його звернення зі скаргою про протиправність дій/бездіяльності ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 ні до ВЛК регіону, ні до ЦВЛК. Тобто, позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду, натомість, оскаржує рішення позаштатної ВЛК з приводу його придатності до військової служби. Водночас, за приписами Положення №402 оскарженню у судовому порядку підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.

Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 11.08.2026 справа № 120/81/25.

Відсутність у Законі України "Про військовий обов`язок і військову службу" прямої вказівки на обов`язковість досудового оскарження постанов ВЛК сама по собі не свідчить про відсутність такого порядку, оскільки відповідні процедурні питання врегульовані підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання зазначеного Закону 2232-XII.

У будь-якому разі при наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, Позивач мав би оскаржити його до штатної ВЛК, оскільки відповідно до пункту 2.4.5 Положення №402 ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Не погоджуючись із постановою ВЛК та зафіксованими у ній висновками, позивач не надав доказів на підтвердження його звернення до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду такого, як і не надав доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК.

Положенням №402 передбачено перевірку рішення штатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не прийнято, тому позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Подібне правозастосування в частині оскарження висновків штатних (позаштатних) ВЛК відповідно до Положення №402 роз`яснено у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справах №600/3273/22-а, №240/13173/22.

Що стосується посилань позивача на незабезпечення належного огляду необхідними лікарями-спеціалістами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402, під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Як вбачається з картки обстеження та медичного огляду позивача (надана на виконання ухвали суду), під час обстеження позивач був оглянутий терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (лором), психіатром та наркологом, а тому доводи позивача про непроведення медичного огляду усіма необхідними лікарями не відповідають дійсності.

При цьому, суд позбавлений можливості надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК в т.ч. при визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб.

Також, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зазначив про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд перевіряє їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Вказані правові висновки також відповідають правовим позиція Верховного Суду, викладеним в постановах від 26.02.2025 по справам №240/13173/22 та №600/3273/22-а, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Доводи позивача про неможливість подання скарги до ВЛК обласного ТЦК та СП або штатної ВЛК нічим не підтверджені. При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що позивач зареєструвався в системі "Електронний суд", підготував та подав позовну заяву, а тому критично оцінює його доводи щодо відсутності можливості подати скаргу до ВЛК вищого рівня.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання направити позивача на додаткові кардіологічні обстеження, призначення діагностичних процедур, аналізів чи медичних досліджень належить до виключної компетенції лікаря. Лікар діє на підставі медичних показань, протоколів та стандартів надання медичної допомоги. Медична діагностика є дискреційними повноваженнями медичних працівників та спеціалізованих установ. Суд не володіє спеціальними знаннями в галузі медицини, а тому не може перебрати на себе функції лікаря та визначати перелік, обсяг чи конкретний вид необхідних медичних обстежень. Суд може перевірити законність дій або бездіяльності медичного закладу/лікаря, зобов`язати розглянути питання про проведення медичного огляду чи направлення на МСЕК/ВЛК, але не може втручатися в процесуально-медичну сторону й підміняти собою лікуючого лікаря, вказуючи, які саме дослідження (наприклад, конкретне МРТ, КТ чи аналізи) повинен призначити фахівець.

Це саме стосується і позовних вимог про врахування медичних документів позивача за 2011 рік.

Окрім того, позивач не позбавлений права звернутися із рапортом до командира військової частини про направлення його на лікування або на проходження ВЛК.

З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування висновку військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.04.2026 .

Решта позовних вимог є похідними, а тому також не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час, згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) , третя особа - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) , про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

07.10.26