Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №240/11668/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/11668/25

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23 грудня 2024 року про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV);

- зобов`язати відповідача призначити дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV з 17 грудня 2024 року.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованою відмовою у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком як батьку дитини з інвалідністю з дитинства з тієї підстави, що матері дитини - ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-ХІІ).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У відзив на позовну заяву стверджує, що відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV якщо мати використала право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, батько право на призначення дострокової пенсії за віком не має. Покликаючись на дискрецію щодо призначення пенсії, у яку, на переконання відповідача, не може втручатися суд, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши доводи у позовній заяві та відзивах на позов, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з урахуванням такого.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 55-річного віку, 17 грудня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV.

До цієї заяви позивач додав, з-поміж іншого, заяву ОСОБА_2 від 17 грудня 2024 року, у якій йдеться про те, що вона не заперечує у праві дострокового виходу на пенсію ОСОБА_1 як батька дитини з інвалідністю з дитинства ОСОБА_3 .

За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

За результатом розгляду поданих позивачем заяви та доданих до неї документів Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення від 23 грудня 2024 року, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії, оскільки, як зазначено у рішенні, матері особи з інвалідністю призначена пенсія згідно із Законом № 796-XII з 28 серпня 2021 року.

Про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24 грудня 2024 року № 0600-0217-8/159109.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.

Отже, матері надається право вибору того, хто буде одержувати дострокову пенсію за віком: вона сама або батько дітей.

Підпунктом 6 пункту 2.1. постанови правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок № 22-1) передбачено, що до заяви про призначення дострокової пенсії за віком згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV додаються такі документи: жінкам, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до зазначеного віку,- документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність. У разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п`ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, додається заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду тощо) (при призначенні пенсії згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV).

Відповідно до пункту 2.17 Порядку № 22-1 при призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть

Згідно із пунктом 2.18. Порядку № 22-1 визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

За змістом спірних правовідносин відповідач не заперечує наявність страхового стажу позивача 21 рік 07 місяців 24 дні та досягнення 55-річного віку, про що вказано в оскаржуваному рішенні.

Доданою до заяви позивача про призначення спірної пенсії від 17 грудня 2024 року заявою матері дитини з інвалідністю (дружини ОСОБА_2 ) від 17 грудня 2024 року підтверджено те, що вона делегувала своє дострокове право на пенсію за віком батьку дитини з інвалідністю - позивачу.

Однак, на переконання пенсійного органу, те, що ОСОБА_2 з 28 серпня 2021 року є отримувачкою пенсії по інвалідності відповідно до норм Закону № 796-XII утворює підставу для відмови позивачу у призначенні спірної дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки нормою абзацу другого пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV визначено спеціальне суб`єктивне право батька дитини з інвалідністю на призначення дострокової пенсії за віком, у разі такого вибору матір`ю дитини з інвалідністю, і реалізацію цього права законодавцем не поставлено в залежність від реалізації матір`ю свого права на призначення пенсії за нормами іншого закону (з інших підстав). Й при цьому визначеними у статті 115 Закону № 1058-IV єдиними умовами реалізації батьком дитини з інвалідністю такого права встановлено: досягнення 55-років та страховий стаж не менше 20 років.

Буквальний аналіз приписів пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV у контексті підстав для відмови позивачу у призначенні спірної пенсії за оскаржуваним у справі рішенням дає підстави вважати, що відмовляючи у призначенні позивачу дострокової пенсії з тієї підстави, що матір (дружина позивача) дитини з інвалідністю (сина позивача) отримує пенсію по інвалідності, відповідачем у такий спосіб розширено встановлені законом умови для призначення батьку дитини з інвалідністю дострокової пенсії на підставі пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV, що доводить протиправність оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії та утворює достатні підстави для його скасування.

Визначаючись щодо відповідності обраного позивачем способу захисту порушеному праву слід зважати й на його ефективність у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), якою передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Обираючи належний спосіб захисту права на пенсійне забезпечення позивача виходячи із встановлених обставин цієї справи суд враховує, що критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є, насамперед, встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату.

В аспекті доводів відповідача щодо дискреції пенсійного органу, суд вважає доцільним зауважити, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47 - 56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому визначаючись у вирішенні спору у цій справі суд враховує, що позивачем дотримано умови для призначення спірної пенсії: 55 років та страховий стаж не менше ніж 20 років, а вибір матері дитини з інвалідністю щодо реалізації права на дострокову пенсію за нормою пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV батьком дитини - позивачем підтверджено доданою заявою від 17 грудня 2024 року (поданою пенсійному органу разом із заявою про призначення пенсії від 17 грудня 2024 року, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем), що, наразі, слугувало єдиною підставою для відмови у призначенні дострокової пенсії за віком, обґрунтованість якої спростовано під час судового розгляду справи. Отже суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23 грудня 2024 року, з виходом за межі заявлених позивачем вимог, обравши кореспондуючий порушеному праву спосіб захисту, якого прагне домогтися позивач, скеровуючи позовні вимоги на захист права на призначення дострокової пенсії, - зобов`язанням пенсійного органу призначити спірну пенсію з 13 листопада 2024 року (наступний день після досягнення відповідного віку), оскільки позивач звернувся із відповідною заявою до пенсійного органу у строк, що не перевищує три місяці з моменту досягнення пенсійного віку. Такий підхід викладено у постанові Верховного Суду 19 травня 2025 року у справі № 240/505/24, та який, на переконання суду, слід застосувати і у цій справі.

Такий спосіб захисту, суд вважає, ефективно поновить право позивача щодо призначення пенсії та повною мірою зумовить вичерпання спору.

Отже, заявлені позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню відповідно до висновків суду за результатом розгляду цієї справи.

На підставі положень частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір згідно із квитанцією про сплату від 05 квітня 2025 року № 5748-6182-3109-1256 підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, місто Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23 грудня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 13 листопада 2024 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

06.10.26