Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №240/15300/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/15300/26

категорія 112010205

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та не оформлення і не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених з посадового окладу, та окладу за військовим званням, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2026;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених з посадового окладу, та окладу за військовим званням, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримує пенсію у разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», після смерті сина ОСОБА_2 . Позивач вважає, що у зв`язку зі змінами законодавства має право на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2026 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2026, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. ІНФОРМАЦІЯ_2 готує довідки про розмір грошового забезпечення на підставі відповідних списків, отриманих від органів Пенсійного фонду України, а не за зверненням пенсіонера. Також відповідач посилається на відсутність рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2026.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач звернулася із заявою до відповідача про видачу нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2026.

Листом від 18.03.2026 №1043/12/1/4132 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для оформлення запитуваної довідки, зазначивши, зокрема, що списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку станом на 01.01.2026, від Головного управління Пенсійного фонду України до відповідача не надходили, а чинним порядком не передбачено автоматичного направлення таких довідок у разі зміни складових грошового забезпечення.

Не погодившись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон №2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі Порядок №45), передбачено, що такі пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 і якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 4 Постанови №704 у первісній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі Постанова №103) пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, згідно з якою застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103. Унаслідок цього з 29.01.2020 відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції.

12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (далі Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023. Пунктом 2 Постанови №481 абзац перший пункту 4 Постанови №704 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 20.05.2023 замість розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 гривні.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що правовою підставою позову є твердження позивача про те, що з 18.06.2025 пункт 2 Постанови №481 втратив чинність унаслідок визнання його протиправним та нечинним у судовому порядку, а отже, з цієї дати відновилася дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції.

Це твердження ґрунтувалося на рішенні Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025.

Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 (повний текст виготовлено 17.07.2026) касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 сформульовано висновок про те, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базової величини, делеговано Уряду частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ і є сферою правового регулювання саме Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд визнав помилковими твердження судів попередніх інстанцій про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.09.2021 у справі №640/33771/20 та від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, згідно з якою питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які прирівнюються до них, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Отже, приймаючи Постанову №481, Кабінет Міністрів України діяв у межах наданих йому повноважень, а тому підстав для незастосування пункту 4 Постанови №704 у відповідній редакції за критерієм перевищення повноважень суд не вбачає.

Щодо змістовної відповідності цієї норми акту вищої юридичної сили суд зазначає таке.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Зазначена норма визначає прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт у розумінні статті 6 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, проте не встановлює, що саме ця величина є розрахунковою для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців і осіб рядового та начальницького складу.

Ані Закон №2011-ХІІ, ані Закон №2262-ХІІ не визначають базового критерію, виходячи з якого обчислюються посадові оклади та оклади за військовим (спеціальним) званням.

Навпаки, частина четверта статті 9 Закону №2011-ХІІ, частина третя статті 43 та частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ послідовно відсилають до умов, порядку та розмірів, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На цю обставину прямо вказав Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, зазначивши, що у жодному з профільних законодавчих актів законодавець не визначив базовий критерій для здійснення розрахунку посадового окладу грошового забезпечення, а зміст пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII не дозволяє виявити норму, на відповідність якій можна здійснити перевірку положень пункту 4 Постанови №704.

Верховний Суд також констатував, що за відсутності базового спеціального закону норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме Постановою №704, якою затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення, у тому числі базовий критерій для його розрахунку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що між пунктом 4 Постанови №704 у редакції, викладеній пунктом 2 Постанови №481, та Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік відсутня колізія, яка вимагала б застосування частини третьої статті 7 КАС України: зазначений Закон не регулює питання визначення розрахункової величини для обчислення посадових окладів військовослужбовців, а тому спірна норма не може йому суперечити.

Відтак, станом на 01.01.2026 розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням підлягали визначенню виходячи з розміру 1762 гривні, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що станом на 01.01.2026 правових підстав для складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача із визначенням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік на відповідний тарифний коефіцієнт не було.

Відповідач відмовляючи позивачу у виготовленні такої довідки діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому не можуть бути визнані протиправними.

Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин та висновків Верховного Суду, наведених у цьому рішенні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович

06.10.26