Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/11861/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/11861/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/11861/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні ді,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/11861/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволено:

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.04.2022 до 19.05.2023 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №160/32176/24;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячних премій за період з 01.04.2022 до 19.05.2023 зі збереженням встановлених відсоткових розмірів премій під час проходження військової служби у період з 01.04.2022 до 19.05.2023, а також виходячи з перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №160/32176/24, з урахуванням раніше виплачених сум..

30.09.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 у цій справі представляла адвокат Гавриленко Ю.Ю., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5580, котре видано Радою адвокатів Дніпропетровської області 14.04.2023.

Матеріали справи містять копію ордеру серії АЕ №1501041 на підтвердження представництва інтересів ОСОБА_1 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді адвокатом Гавриленко Ю.Ю.

Між адвокатом Гавриленко Ю.Ю., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5580 від 14.04.2023 (адвокат) та Овчаренком А.М. (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №010625 від 01.06.2025 (далі – Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, за цим Договором адвокат бере на себе зобов`язання здійснювати захист та/або представництво та/або надавати інші види правничої допомоги клієнту, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату винагороду за надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 1.2. Договору, виконання дійсного Договору здійснюється адвокатом.

Частиною 2 Договору визначені права та обов`язки адвоката, а частиною 3 – права та обов`язки клієнта.

Відповідно до пункту 4.1. Договору надання адвокатом правничої допомоги за дійсним Договором здійснюється за винагородою та є оплатним.

На підставі пункту 4.2. Договору сторони погодили, що розмір оплати за правничу допомогу, яка надається за дійсним Договором, а порядок розрахунків між сторонами, визначається сторонами у специфікації, яка є невід`ємним додатком до цього Договору.

Згідно з пунктом 4.4. Договору об`єм та загальна вартість наданої правничої допомоги за дійсним Договором підтверджується актом приймання-передачі, який, у випадку відсутності у клієнта зауважень, підписується клієнтом протягом 3 робочих днів з дня його отримання від адвоката.

01.05.2026 сторонами Договору підписано специфікацію №1 до Договору, в якій визначено, що вартість послуг, зазначених в пункті 1 цієї Специфікації, є фіксованою та складає 6 000,00 грн.

16.05.2026 сторонами Договору підписано акт №1 приймання-передачі наданої правничої допомоги, в якому зазначено що вартість підготовки та направлення засобами ЄСІТС до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та зобов`язання вчинити певні дії, становить 6 000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У справі "East/WestAllianceLimited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 =% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розглядаючи обсяг наданої правничої допомоги та її вартість, суд зазначає, що вартість наданої допомоги є надто завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду аналогічних справ, вчинення адвокатом дій в межах цієї справи не зайняло великої кількості часу.

З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із неправомірними діями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв`язку з чим ним понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності, а також задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність присудження на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у розмірі 2 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

УХВАЛИВ:

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар