Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/19223/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/19223/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд (з урахуванням уточнених вимог від 15.07.2026):

- визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.03.2026 № 456 о/с, від 24.04.2026 № 661 о/с, від 25.05.2026 № 849 о/с, а також відповідний наказ за червень 2026 року про преміювання особового складу в частині, що стосується безпідставного від`ємного нарахування (утримання), позбавлення та зменшення щомісячної премії старшому сержанту поліції ОСОБА_1 за березень, квітень, травень та червень 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області донарахувати та виплатити старшому сержанту поліції ОСОБА_1 незаконно утримане та недоплачене грошове забезпечення за березень, квітень, травень та червень 2026 року на загальну суму 60 414,32 грн (шістдесят тисяч чотириста чотирнадцять гривень 32 копійки);

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.06.2026 № 1051 о/с по особовому складу в частині переміщення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу № 1 батальйону конвойної служби № 2;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити (призначити) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на рівнозначній вакантній посаді помічника слідчого Дніпровського районного управління поліції № 1 (м. Дніпро) з 29 червня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області (далі — ППОП «КОРД»). За твердженням позивача, у березні-квітні 2026 року з нього протиправно утримано премію, а за травень-червень 2026 року виплачено її у розмірі 48,209% замість належних 272,828%, унаслідок чого загальна сума недоотриманого грошового забезпечення за 4 місяці склала 60 414,32 грн. На рапорт позивача від 27.05.2026 щодо урізання виплат відповідач відмовив листом від 16.06.2026 № 225438-2026 у наданні первинних рапортів т.в.о. командира полку підполковника ОСОБА_2 . Разом з тим, за фактом службового підроблення спільного рапорту ОСОБА_2 щодо 8 поліцейських підрозділу (в переліку яких фігурує і позивач) правоохоронними органами за заявою іншого співробітника з цього ж списку 08.05.2026 внесено відомості до ЄРДР за №42026040000000219 за ч. 1 ст. 366 КК України. З метою вирішити спір у досудовому порядку, позивач подав рапорт від 30.06.2026 (зареєстрований в СЕД за № 130439-2026 від 30.06.2026), відповідь на який, на момент звернення із позовом, не отримав. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 10.08.2026, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано матеріали, на підставі яких було прийняте рішення про преміювання ОСОБА_1 за березень, квітень, травень та червень 2026 року.

Ухвалою суду від 20.07.2026 прийнято до розгляду заяву позивача від 15.07.2026 про збільшення розміру позовних вимог у справі №160/19223/26.

28.07.2026 від відповідача до суду надійшов відзив, у якому ГУНП у Дніпропетровській області заперечує проти задоволення позову. На обґрунтування заперечень представник зазначає, що премія належить до заохочувальних виплат із дискреційним порядком встановлення, а її розмір визначається керівництвом залежно від особистого внеску й наявного фонду. Наказами ГУНП від 24.03.2026 №456 о/с, від 30.04.2026 №714 о/с, від 25.05.2026 №849 о/с та від 24.06.2026 №1046 о/с позивачу у встановленому порядку було змінено та затверджено відсотки премії за лютий-червень 2026 року, у зв`язку з чим у березні та квітні проведені відповідні перерахунки; оскільки наказів про позбавлення премії не видавалося, вимоги про донарахування грошового забезпечення відповідач вважає безпідставними.

Разом з цим, представник відповідача підкреслює правомірність наказу ГУНП від 25.06.2026 № 1051 о/с щодо переведення позивача з посади поліцейського ППОП «КОРД» на рівнозначну посаду поліцейського взводу № 1 батальйону конвойної служби № 2. Вказане переміщення здійснено в інтересах служби в тій самій місцевості на підставі доповідної записки УКЗ ГУНП від 22.06.2026 № 231339-2026 та у відповідності до вимог абз. 2 п. 2 ч. 1 та ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», що не потребує згоди поліцейського в умовах воєнного стану.

Щодо поданого відповідачем клопотання про залишення позову без руху та надалі без розгляду через відсутність слати судового збору, суд зауважує, що відповідно до п. 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі – звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ст.3 Розділу І Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерством внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже премія є складовою частиною грошового забезпечення (заробітної плати) поліцейського. За таких обставин, суд відхиляє клопотання відповідача як безпідставне та необґрунтоване.

05.08.2026 позивач долучає до матеріалів справи документ, який є розрахунковим листком («Повідомленням про нараховані і виплачені суми за червень 2026 р.») на ім`я поліцейського ОСОБА_1 (табельний номер: 004-1861, РНОКПП: НОМЕР_1 ). Згідно з відомістю, загальна сума нарахувань за місяць становить 13 010,73 грн, до складу яких увійшли: посадовий оклад (2470,00 грн), оклад за спеціальне звання (1000,00 грн), надбавка за вислугу років 25% (867,50 грн), надбавка за спеціальні умови проходження служби 40% (1735,00 грн), виплата за постановою КМУ № 168 (3870,96 грн за 12 днів) та індексація (139,78 грн). У блоці преміювання відображено коригування попередньої премії у розмірі 270,526% («-16 427,69 грн» та «+16 427,69 грн»), а також кінцеве нарахування щомісячної премії у розмірі 48,209%, що становить 2 927,49 грн. З нарахованої суми було здійснено утримання та врахування коштів: профспілкові внески (91,40 грн), військовий збір (650,54 грн) та ПДФО (2341,93 грн з відповідною компенсацією у «-2341,93 грн»). За наслідками розрахунку грошове забезпечення в розмірі 12 268,79 грн було призначено до виплати шляхом перерахування на картковий рахунок позивача в АТ КБ «ПриватБанк».

Суд відхиляє доводи позивача про обнуління балансу виплат за основним розрахунковим листком поточного місяця та зауважує, що позначення «0,00 грн» у графі «Залишок/Виплачено через касу», наданого розрахункового листка, вказує лише на відсутність коштів, які підлягають виплаті безпосередньо через касу (готівкою). Натомість належне позивачу за червень 2026 року грошове забезпечення у розмірі 12 268,79 грн було спрямовано до виплати на його банківський картковий рахунок в АТ КБ «ПриватБанк».

29.09.2026 суд ухвалив витребувати у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області копії матеріалів у цій справі та з метою надання додаткового часу для подання доказів зупинив провадження у справі.

02.10.2026 позивач надав суду додаткові пояснення по справі, у яких підтримав доводи позовної заяви, заперечував проти аргументів відповідача та просив позов у повному обсязі.

07.10.2026 відповідач надав до cуду витребувані ухвалою від 29.09.2026 матеріали.

Ухвалою суду від 07.10.2026 поновлено провадження у справі та продовжено розгляд справи зі стадії, на якій було зупинено.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в ГУНП в Дніпропетровській області на посаді поліцейського взводу № 1 батальйону конвойної служби № 2, на яку його переміщено з 29 червня 2026 року за наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 25.06.2026 № 1051 о/с.

Так, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.07.2020 № 179 о/с прийнято на службу до поліції та призначено переможців конкурсу з 07.07.2020 року, зокрема ОСОБА_1 на посаду помічника слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Дніпровського відділу поліції.

Наказом ГУНП від 26.06.2024 № 646 о/с (зі змінами винесеними від 19.07.2024 № 745 о/с) відповідно до абз. 2 ч. 1 та ч. 8 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» переведено для подальшого проходження служби (в інтересах служби) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 1 полку поліції особливого призначення.

Відповідно до довідки УФЗБО ГУНП від 27.07.2026 № 301, згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 24.02.2026 року № 272 о/с поліцейському взводу № 2 роти № 1 полку поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) старшому сержанту поліції ОСОБА_1 встановлено премію за лютий 2026 року у розмірі 272,828%, сума якої склала 16 567,48 грн.

На підставі рапорту т.в.о. командира ППОП "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) підполковника поліції ОСОБА_2 додатком № 12 до наказу ГУНП від 24.03.2026 року № 456 о/с змінено відсоток премії за період з 21 по 28 лютого 2026 року змінено з 272,828% на 0%.

Так, рапорт т.в.о. командира ППОП "КОРД" (стрілецький) підполковника поліції ОСОБА_2 від 21.03.2026 мотивований тим, що у Електронному реєстрі листків непрацездатності (http:portal.pfu.gov.ua) відсутній запис про перебування ст. сержанта поліції ОСОБА_1 на лікарняному у період з 21.02.2026 по 22.02.2026. У зв`язку з чим просить внести зміни у наказ від 24.02.2026 №272 о/с в частині встановлення премії у розмірах менших, ніж гранично встановлені за відповідними посадами, згідно п.7 цього рапорту – ст. сержанту поліції ОСОБА_1 на 0,00 гривень (з 21.02.2026 до 28.02.2026).

У березні 2026 року управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП було проведено перерахунок премії за лютий 2026 року старшому сержанту поліції ОСОБА_1 .

За підсумками перерахунку сума премії за період з 01.02.2026 по 20.02.2026 склала 11 833,91 грн (272,828%), період з 21 по 28 лютого 2026 року 0,00 грн (0%). Загальна сума премії за лютий 2026 року після проведення перерахунку склала: 11 833,91 грн + 0,00 грн = 11 833,91 грн.

Різниця між сумою премії за лютий 2026 року, після проведення у березні 2026 року перерахунку згідно наказу ГУНП від 24.03.2026 року № 456 о/с, та нарахованою у лютому 2026 року сумою премії за лютий 2026 року згідно наказу ГУНП від 24.02.2026 року № 272 о/с склала: 11 833,91 грн 16 567,48 грн - 4733,57 грн.

Премію за березень 2026 року старшому сержанту поліції ОСОБА_1 встановлено наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 24.03.2026 року № 456 о/с у розмірі 272,828%, сума якої склала 16 567,48 грн.

Рапорт т.в.о. командира ППОП «КОРД» (стрілецький) підполковника поліції ОСОБА_2 від 29.04.2026 мотивований тим, що за результатами службової діяльності у березні 2026 року окремими поліцейськими підрозділу, зокрема старшим сержантом поліції ОСОБА_1 (який з 09.03.2026 по 31.03.2026 перебував на лікарняному згідно з відомостями Електронного реєстру листків непрацездатності), допущено факти неналежного виконання службових обов`язків, що негативно вплинуло на стан бойової готовності підрозділу в умовах воєнного стану; це виявилося у порушенні вимог п. 22 розд. III Посадової інструкції щодо обов`язку підвищувати професійний рівень і проявляти дисциплінованість та ініціативу, невжитті заходів для забезпечення ефективної організації роботи та якісного виконання завдань (пп. 1 розд. II), а також у незабезпеченні підтримання належного рівня професійної підготовки та кваліфікації (пп. 9 п. 3 розд. II). У зв`язку з чим просить внести зміни до дадатку №11 до наказу від 24.03.2026 №456 о/с в частині зазначення періодів щодо перебування на лікуванні та встановлення премії у розмірах менших, ніж гранично встановлені за відповідними посадами, згідно п.6 цього рапорту – ст. сержанту поліції ОСОБА_1 встановити 0% премії.

Наказом ГУНП від 30.04.2026 року № 714 о/с від 30.04.2026 старшому сержанту поліції ОСОБА_1 змінено відсоток премії за березень 2026 року з 272,828% на 0%.

У квітні 2026 року управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП було проведено перерахунок премії за березень 2026 року.

Різниця між сумою премії за березень 2026 року, після проведення у квітні 2026 року перерахунку згідно наказу ГУНП від 30.04.2026 року № 714 о/с, та нарахованою у березні 2026 року сумою премії за березень 2026 року згідно наказу ГУНП від 24.03.2026 року № 456 о/с склала: 0,00 грн 16 567,48 грн = - 16 567,48 грн.

Наказами ГУНП від 25.05.2026 № 849 о/с та від 24.06.2026 № 1046 o/c затверджено розміри премій поліцейських ГУНП за травень 2026 року та червень 2026 року за списками, підписаними керівниками структурних підрозділів у відповідності до Положення про преміювання.

Додатком № 11 до наказу ГУНП від 25.05.2026 № 849 о/с старшому сержанту поліції ОСОБА_1 у графі «Рішення керівника щодо встановлення відсотку премії за період служби у поточному місяці» встановлено розмір премії за травень 2026 року 48,209%.

Додатком № 11 до наказу ГУНП від 24.06.2026 № 1046 о/ старшому сержанту поліції ОСОБА_1 у графі 17 «Рішення керівника щодо встановлення відсотку премії за період служби у поточному місяці» встановлено розмір премії за червень 2026 року 48,209%.

У відповідності до встановленого наказом ГУНП від 25.05.2026 № 849 о/с відсотку премії за травень 2026 року у травні 2026 року старшому сержанту поліції ОСОБА_1 нараховано премію у розмірі 48,209 %, сума якої склала 2927,50 грн.

У відповідності до встановленого наказом ГУНП від 24.06.2026 № 1046 о/с відсотку премії за червень 2026 року у червні 2026 року старшому сержанту поліції ОСОБА_1 нараховано премію у розмірі 48,209 %, сума якої склала 2927,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2026 до керівництва Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла доповідна записка від 22.06.2026 № 231339-2026 «Про комплектування вакантних посад підрозділів ГУНП в Дніпропетровській області» з метою подальшого проходження служби відібрано поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) на заняття вакантних посад, зокрема старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу № 1 батальйону конвойної служби № 2.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.06.2026 № 1051 о/с відповідно до положень абз. 2 п. 2 ч. 1 та ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено для більш ефективного проходження служби старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу № 1 батальйону конвойної служби № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.

Вважаючи, такі дії відповідача протиправними, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та Положенням про проходження служби начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який визначає критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі – Порядок №260).

Відповідно до пункту 3 Розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Аналогічні положення містяться у постанові Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі – Постанова №988), згідно абзацу першого пункту 1 якої предбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п.6, 7 Розділу І Порядку № 260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 4 Постанови №988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Також, за приписами п.12 розділу ІІ Порядку №260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.

У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Рішення керівників органів поліції про преміювання заступників керівника органу поліції, керівників структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів здійснюється на підставі наказу.

Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов`язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорта (звернення) керівника.

Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Порядок преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та вказівок керівників відокремлених структурних підрозділів, структурних підрозділів та керівництва Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області визначає Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, затвердженого наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 30.02.2025 №446 (далі – Положення №446).

За приписами п. 2 Положення №446 преміювання поліцейських, умови грошового забезпечення яких визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованому Міністерстві юстиції України 24 квітня 2016 за №№ 669/28799, та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують питання грошового забезпечення поліцейських, здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Згідно п. 5, 6 Положення №446 преміювання поліцейських ГУНП здійснюється в поточному місяці день виплати грошового забезпечення. Виплата премії здійснюється на підставі наказу ГУНП відповідно до цього Положення.

Відповідно до розділу ІІ Положення №446 видатки на преміювання здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення поліцейських, передбачених кошторисом ГУНП.

Показники преміювання визначені у розділі ІІІ Положення №446.

Так, преміювання поліцейських ГУНП визначається за результатами служби за місяць за такими показниками:

1. неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції;

2. професійність виконання службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3. виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, ГУНП та підпорядкованих йому структурних підрозділів;

4. виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівництва Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України та ГУНП);

5. своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності Національної поліції України;

6. повнота, якість, своєчасність виконання покладених на поліцейського завдань;

7. стан забезпечення безпеки громадян і громадянського порядку, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів; виявлення причин та умов, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

8. вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;

9. службова дисципліна.

Розділом V Положення №446 передбачено підстави, за яких премія поліцейським ГУНП не виплачується.

Так, за умов відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у зв`язку з проведенням щодо нього службового розслідування в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, прийняттям відповідною місцевою радою резолюції недовіри, здійсненням щодо нього кримінального провадження.

У разі допуску до виконання службових обов`язків за займаною посадою (якщо за результатами службового розслідування підстави прийняття рішення про відсторонення не підтвердилися) або до виконання службових повноважень (у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. пов`язане з корупцією, у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення) за період, протягом якого поліцейські не виконували службові обов`язки (службові повноваження), може бути встановлена премія, на отримання якої вони втратили право у зв`язку в усуненням (відстороненням) від виконання службових обов`язків (службових повноважень). Розмір премії зазначається в наказі про скасування та не перевищує розміру, що був установлений у попередньому місяці до відсторонення.

У місяці звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність; у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави; у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції.

У разі направлення за кордон для виконання обов`язків у складі миротворчих контингентів і миротворчого персоналу за весь період перебування за кордоном, якщо інший порядок виплати не передбачений законодавством України.

Відповідно до п. 12, 14 Положення №446 у разі надходження до УФЗБО ГУНП наказів по особовому складу (призначення, переміщення, встановлення або скасування надбавок та доплат) про надання відпустки або перебування на навчанні, після наказу про преміювання перерахунок грошового забезпечення здійснюється у наступному місяці на підставі уточнюючих списків на преміювання, які подаються до УКЗ ГУНП до 15 числа наступного місяця (додаток 3).

У випадку виявлення допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір встановленої премії після видання наказу на преміювання, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступних місяцях.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначена Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі – Дисциплінарний статут).

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення та його види зазначено у ст. 13 Дисциплінарного статуту. Так, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

За приписами ст. 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів службового розслідування та призначення за його наслідком дисциплінарного стягнення стосовно позивача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень (Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі №520/6006/21).

Жодні змістовні пояснення та заперечення відповідачем з цього питання не надано, адже довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2023 року у справі №813/2901/18.

У спорах правомірності рішень чи діянь тягар доказування покладається саме на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача (Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2023 року у справі №809/1879/16, 29.03.2023 року у справі №620/19132/21).

Резюмуючи викладене, суд доходить висновку, що встановлення премії та визначення її розміру є правом керівника органу поліції, яке реалізується в межах затвердженого фонду грошового забезпечення з урахуванням особистого внеску поліцейського в загальні результати служби та виконання встановлених розділом III Положення № 446 показників преміювання.

Разом з тим, таке право не є абсолютним і обмежене нормативно визначеною процедурою.

Зменшення розміру вже встановленої премії, проведення її перерахунку або позбавлення поліцейського премії за відповідний місяць допускається виключно за наявності визначених нормативно-правовими актами підстав (допущення проступків, неналежне виконання службових обов`язків, застосування дисциплінарного стягнення або наявність обставин, передбачених розділом V Положення № 446) та обов`язково оформлюється наказом керівника, прийнятим на підставі відповідного мотивованого рапорту (звернення) безпосереднього керівника згідно з п. 12 розділу ІІ Порядку № 260 та п. 14 Положення № 446.

Суд наголошує, що згідно ч. 2 ст. 77 КАС України та усталеною практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (зокрема, постанови від 19.01.2023 у справі № 520/6006/21, від 29.03.2023 у справі № 620/19132/21, від 21.04.2023 у справі № 809/1879/16, від 11.07.2023 у справі № 813/2901/18), в адміністративних справах про правомірність рішень чи дій суб`єкта владних повноважень обов`язок (тягар) доказування покладається саме на відповідача, який повинен надати належні, допустимі та достовірні докази, що свідчать про законність прийнятих рішень.

Проте відповідачем вищевказаного процесуального обов`язку виконано не було та не надано до суду жодних підтверджуючих доказів правомірності зменшення премії позивачу.

Щодо зменшення премії за лютий 2026 року, суд зазначає, що підставою для внесення змін до наказу про преміювання від 24.02.2026 № 272 о/с та зменшення премії позивача слугував рапорт від 21.03.2026. Єдиним мотивом вказаного рапорту зазначено відсутність в Електронному реєстрі листків непрацездатності відомостей про перебування ОСОБА_1 на лікарняному в період з 21.02.2026 по 22.02.2026. Однак відповідачем не надано ані витягів з реєстру ПФУ, ані матеріалів підтвердження або перевірки причин відсутності поліцейського на службі (службового розслідування, актів про відсутність на робочому місці, пояснень працівника тощо). Сама по собі відсутність запису у реєстрі без належного процесуального фіксування факту прогулу чи порушення службової дисципліни не може слугувати безумовною підставою для позбавлення премії.

Стосовно зменшення премії за березень 2026 року, суд вважає необхідним зауважити, що підставою для винесення наказу від 30.04.2026 № 714 о/с став рапорт від 29.04.2026, який містить виключно абстрактні та загальні формулювання щодо «допущення окремими поліцейськими фактів неналежного виконання службових обов`язків», щодо обов`язку підвищувати професійний рівень, проявляти дисциплінованість тощо. Рапорт не містить жодної конкретизації того, які саме протиправні дії чи бездіяльність учинив ОСОБА_1 , у чому полягав його особистий негативний внесок у стан бойової готовності підрозділу, та які саме обов`язків він не виконав (з урахуванням перебування на лікуванні з 09.03.2026 по 31.03.2026). Жодних документів, що підтверджують зазначені у рапорті порушення (актів, службових записок, матеріалів перевірок, службового розслідування), відповідачем до суду надано не було.

Як убачається з дослідженого судом додатка № 11 до наказу ГУНП від 24.04.2026 № 661 о/с та розрахункового листка за квітень 2026 року, за поточний місяць квітень позивачу було первинно встановлено та нараховано премію у повному рекомендованому розмірі — 272,828% (у сумі 16 567,48 грн).

Так, фактичне зменшення суми виплати у квітні 2026 року відбулося не внаслідок винесення наказу № 661 о/с, а в результаті проведення УФЗБО ГУНП від`ємного коригування премії за березень 2026 року на суму -16 567,48 грн на виконання вищевказаного протиправного наказу від 30.04.2026 № 714 о/с. З огляду на це, сам по собі наказ від 24.04.2026 № 661 о/с права позивача не порушує, а належним способом захисту в цій частині є скасування наказу від 30.04.2026 № 714 о/с та зобов`язання відповідача провести відновлювальний перерахунок.

Щодо встановлення заниженого розміру премії за травень та червень 2026 року, суд зауважує, що наказами ГУНП від 25.05.2026 № 849 о/с та від 24.06.2026 № 1046 о/с ОСОБА_1 було первинно встановлено премію у розмірі 48,209% при рекомендованому граничному розмірі 272,828% (у травні) та 270,526% (у червні). При цьому, у матеріалах справи повністю відсутні будь-які мотивовані рапорти, подані відповідно до п. 12 розділу ІІ Порядку № 260 та п. 14 Положення № 446, які б обґрунтовували причини встановлення позивачу премії у розмірі, що є істотно нижчим за рекомендований граничний рівень.

Суд окремо наголошує, що в матеріалах справи повністю відсутні докази, які відповідно до розділу V Положення № 446 та Дисциплінарного статуту НПУ могли б слугувати підставою для позбавлення/зменшення премії поліцейського, а саме:

докази порушення щодо ОСОБА_1 службового розслідування;

рішення про відсторонення позивача від виконання службових обов`язків (посади);

накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків у спірний період;

докази його звільнення зі служби через службову невідповідність чи інші компрометуючі обставини.

За таких обставин, наявні в матеріалах справи рапорти від 21.03.2026 та від 29.04.2026 за відсутності належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження викладених у них обставин, не можуть вважатися мотивованими рапортами в розумінні п. 12 розділу ІІ Порядку № 260, а винесені на їх підставі накази про коригування премії є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про правомірність переміщення позивача на іншу посаду, суд зазначає наступне.

Правове регулювання проходження служби в поліції здійснюється Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно приписів статті 65 Закону №580, переміщення поліцейських здійснюється: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону; 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону; 4) у зв`язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад`юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

Відповідно до ч. 7 ст. 65 Закону №580, переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.

Згідно ч. 8 ст. 65 Закону №580 переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

Отже норма статті 65 Закону №580 передбачає лише один випадок наявності згоди поліцейського на переміщення - переміщення за ініціативою поліцейського.

Проте згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв`язку зі скороченням штатів – ч. 2 ст. 68 Закону №580, проте це не стосується правовідносин, що склалися.

В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, 22.06.2026 до керівництва Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла доповідна записка від 22.06.2026 № 231339-2026 «Про комплектування вакантних посад підрозділів ГУНП в Дніпропетровській області» з метою подальшого проходження служби відібрано поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) на заняття вакантних посад, зокрема старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу № 1 батальйону конвойної служби № 2.

Так, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.06.2026 № 1051 о/с відповідно до положень абз. 2 п. 2 ч. 1 та ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено для більш ефективного проходження служби старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу № 1 батальйону конвойної служби № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.

Отже, переведення позивача відбулося за ініціативою керівників органів поліції з метою забезпечення більш ефективної служби, задля інтересів служби.

Вказана підстава згоди ініціативи поліцейського не потребує.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який діє і до тепер.

Згідно ч.8 статті 65 Закону переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.

Вказану частину доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану", яка передбачає, що поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. В той же час, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію".

У рішенні від 07.05.2002 № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) Конституційний Суд України зазначив, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Відповідно, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні питання або коли про це йдеться у спеціальному законі.

В даному випадку, як було зазначено вище, частину восьму статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" було доповнено абзацом другим, який передбачає, що поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

Крім того слід зазначити, що згідно статті 3 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Оскільки порядок переміщення поліцейських по службі, врегульовано спеціальним Законом України "Про Національну поліцію", а згідно Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" переведення працівника на іншу роботу можливе без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України застосуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням норм чинного законодавства.

Таким чином, доводи позовної заяви у цій частині не знайшли свого нормативного та документального підтвердження, спростовуються дослідженими матеріалами справи та висновками суду, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині правомірності переміщення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення.

Суд зауважує, що оскільки вимога про поновлення позивача на попередній посаді є похідною від основної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено, вона також не підлягає задоволенню.

Згідно частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах, суд виходить з наступного.

За лютий та березень 2026 року позивачу первинно вже було встановлено премію у граничному розмірі 272,828% наказами ГУНП від 24.02.2026 № 272 о/с та від 24.03.2026 №456 о/с, а подальші накази про внесення змін (коригування) від 24.03.2026 № 456 о/с та від 30.04.2026 № 714 о/с визнані судом протиправними та підлягають скасуванню. За таких обставин, відновлення порушеного права позивача за цей період досягається шляхом скасування вказаних коригуючих наказів та зобов`язання відповідача донарахувати і виплатити премію у розмірі 272,828% за лютий та березень 2026 року (з урахуванням раніше виплачених сум).

За травень та червень 2026 року наказами ГУНП від 25.05.2026 № 849 о/с та від 24.06.2026 № 1046 о/с позивачу первинно встановлено премію у розмірі 48,209% за відсутності належного обґрунтування та мотивованих рапортів, при тому що рекомендований граничний розмір складав 272,828% (у травні) та 270,526% (у червні). З огляду на те, що визначення конкретного відсотка премії при її первинному призначенні належить до дискреційних повноважень керівника органу поліції, належним способом захисту права позивача за цей період є скасування вказаних наказів у частині встановлення ОСОБА_1 премії у розмірі 48,209% та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо визначення розміру премії ОСОБА_1 за травень та червень 2026 року з урахуванням висновків суду.

Підсумовуючи викладене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд доходить висновку про необхідність:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.03.2026 № 456 о/с у частині внесення змін до наказу від 24.02.2026 № 272 о/с щодо зменшення (зміни відсотка) премії старшому сержанту поліції ОСОБА_1 за лютий 2026 року з 272,828% до 0%;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.04.2026 № 714 о/с у частині внесення змін до наказу від 24.03.2026 № 456 о/с щодо зменшення (зміни відсотка) премії старшому сержанту поліції ОСОБА_1 за березень 2026 року з 272,828% до 0%;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.05.2026 № 849 о/с у частині встановлення старшому сержанту поліції ОСОБА_1 премії за травень 2026 року в розмірі 48,209%;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.06.2026 № 1046 о/с у частині встановлення старшому сержанту поліції ОСОБА_1 премії за червень 2026 року в розмірі 48,209%;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплатити старшому сержанту поліції ОСОБА_1 щомісячну премію за лютий 2026 року та березень 2026 року у розмірі 272,828% відповідно до наказів від 24.02.2026 № 272 о/с та від 24.03.2026 № 456 о/с, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо встановлення розміру премії старшому сержанту поліції ОСОБА_1 за травень 2026 року та червень 2026 року з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими в частині, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Відповідно до частини четвертої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно частини п`ятої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132,139,193,241-246, 250, 251,257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул.Троїцька, буд.20-а, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.03.2026 № 456 о/с у частині внесення змін до наказу від 24.02.2026 № 272 о/с щодо зменшення (зміни відсотка) премії старшому сержанту поліції ОСОБА_1 за лютий 2026 року з 272,828% до 0%.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.04.2026 № 714 о/с у частині внесення змін до наказу від 24.03.2026 № 456 о/с щодо зменшення (зміни відсотка) премії старшому сержанту поліції ОСОБА_1 за березень 2026 року з 272,828% до 0%.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.05.2026 № 849 о/с у частині встановлення старшому сержанту поліції ОСОБА_1 премії за травень 2026 року в розмірі 48,209%.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.06.2026 № 1046 о/с у частині встановлення старшому сержанту поліції ОСОБА_1 премії за червень 2026 року в розмірі 48,209%.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплатити старшому сержанту поліції ОСОБА_1 щомісячну премію за лютий 2026 року та березень 2026 року у розмірі 272,828% відповідно до наказів від 24.02.2026 № 272 о/с та від 24.03.2026 № 456 о/с, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо встановлення розміру премії старшому сержанту поліції ОСОБА_1 за травень 2026 року та червень 2026 року з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець