Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/20458/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/20458/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 14.07.2026 року через систему “Електронний суд” позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі меншому, ніж визначено ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області здійснити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 та її виплату з врахуванням ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, здійснивши відповідний перерахунок пенсії без її обмеження на 802,47 грн. з 01.03.2023 р. та на 110,91 грн з 01.03.2025р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером за віком на пільгових умовах, має необхідний пільговий стаж роботи на підземних роботах із повним робочим днем та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. Позивач вказує, що його пенсія підлягає обчисленню відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», якою передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Разом із тим, за твердженням позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області під час проведення індексації його пенсії у 2023 та 2025 роках неправомірно застосовано обмеження, внаслідок чого розмір пенсії зменшено на 802,47 грн з 01.03.2023 року та на 110,91 грн з 01.03.2025 року, тобто загалом на 913,38 грн. Позивач зазначає, що відповідно до протоколу перерахунку пенсії його середньомісячний заробіток визначено у розмірі 21 886,05 грн, а розмір пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», який становить 80 відсотків від такого заробітку, визначено у сумі 17 508,84 грн. Водночас відповідачем застосовано обмеження індексації з 01.03.2023 року у сумі 802,47 грн та з 01.03.2025 року у сумі 110,91 грн, унаслідок чого фактичний розмір пенсії з надбавками визначено у сумі 16 595,46 грн. На переконання позивача, застосування зазначених обмежень призвело до виплати пенсії у розмірі, меншому за мінімальний розмір, гарантований статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». При цьому право позивача на обчислення пенсії відповідно до зазначеної норми відповідачем фактично не заперечується, а спірним є саме питання правомірності зменшення визначеного законом розміру пенсії внаслідок застосування обмежень під час її індексації. Позивач наголошує, що встановлена статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» гарантія щодо мінімального розміру пенсії має імперативний характер, а тому після проведення відповідних перерахунків та індексації розмір його пенсії не може бути нижчим за 80 відсотків заробітної плати (доходу), з якої обчислюється пенсія. Також позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 14.05.2025 року у справі №360/367/24 та від 26.08.2025 року у справі №360/948/24, які, на його думку, підтверджують неправомірність обмеження гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімального розміру пенсії під час проведення її індексації. З огляду на викладене, позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо здійснення розрахунку його пенсії у розмірі, меншому ніж визначено статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», протиправними та просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вимог зазначеної норми без її обмеження на 802,47 грн з 01.03.2023 року та на 110,91 грн з 01.03.2025 року.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 15.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

20.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що пенсійне забезпечення позивача здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а особливості визначення мінімального розміру пенсії позивача регулюються статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідач вказав, що статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено встановлення мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком №1, у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Разом з тим, на думку відповідача, положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не визначають окремого порядку проведення індексації пенсій, а тому під час індексації пенсії позивача підлягають застосуванню загальні положення статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 цього Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124. Відповідач зауважив, що відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Також відповідач послався на положення підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, відповідно до яких Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування. Зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» передбачено проведення з 01.03.2023 року перерахунку пенсій із застосуванням відповідного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, водночас установлено граничний розмір збільшення пенсії в результаті такого перерахунку. Аналогічно, при проведенні наступних індексацій пенсії позивача пенсійний орган керувався відповідними постановами Кабінету Міністрів України, якими визначалися порядок, коефіцієнти та граничні розміри збільшення пенсійних виплат. Відповідач наголосив, що підвищення середньомісячного заробітку, з якого обчислюється розмір пенсії, безпосередньо статтею 40 Закону №1058-IV не передбачено, натомість механізм щорічної індексації реалізується шляхом збільшення показника середньої заробітної плати відповідно до статті 42 Закону №1058-IV та Порядку №124. При цьому під час такого перерахунку враховуються встановлені законодавством доплати, підвищення, суми індексації та інші складові пенсійної виплати. За твердженням відповідача, перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України. Пенсійний орган вважає правомірним відображення при розрахунку пенсії обмеження індексації з 01.03.2023 року у розмірі 802,47 грн та з 01.03.2025 року у розмірі 110,91 грн, оскільки такі показники є наслідком застосування встановленого законодавством механізму проведення індексації пенсій. Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вважає, що при обчисленні та проведенні індексації пенсії позивача діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому підстави для визнання його дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії без застосованих обмежень відсутні, у зв`язку із чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

07.10.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , є пенсіонером за віком на пільгових умовах та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач має необхідний пільговий стаж роботи на підземних роботах із повним робочим днем. Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу (розпорядження) про перерахунок пенсії страховий стаж позивача становить 49 років 0 місяців 16 днів, у тому числі стаж роботи на підземних роботах - 27 років 8 місяців 20 днів, а додатково за Списком №1 враховано 19 років.

З огляду на наявність необхідного підземного стажу на позивача поширюються положення статті 8 Закону України від 02.09.2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, встановлюється у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З протоколу про перерахунок пенсії №909230160539, сформованого станом на 28.02.2026 року, встановлено, що середньомісячний заробіток позивача, який враховано для обчислення пенсії, становить 21 886,05 грн.

Розмір пенсії за віком відповідно до статті 27 Закону №1058-IV визначено у сумі 10 724,16 грн, доплату за понаднормовий стаж - 363,30 грн, у зв`язку із чим загальний розмір пенсії до застосування спеціальної гарантії становив 11 087,46 грн.

Водночас у зв`язку з поширенням на позивача положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» пенсійним органом визначено доплату до пенсії у сумі 6 421,38 грн, а розмір пенсії, обчислений як 80 відсотків від середньомісячного заробітку 21 886,05 грн, становить 17 508,84 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується та сторонами фактично не заперечується наявність у позивача необхідного підземного стажу та його право на визначення мінімального розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI.

Разом із тим, з матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що при визначенні фактичного розміру пенсійної виплати відповідачем застосовано обмеження індексації з 01.03.2023 року у розмірі 802,47 грн та обмеження індексації з 01.03.2025 року у розмірі 110,91 грн.

Унаслідок застосування зазначених обмежень загальний розмір пенсії позивача з надбавками визначено відповідачем у сумі 16 595,46 грн, тоді як розмір пенсії, обчислений самим пенсійним органом відповідно до статті 8 Закону №345-VI як 80 відсотків заробітної плати (доходу) позивача, становить 17 508,84 грн.

Таким чином, різниця між визначеним відповідачем гарантованим розміром пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI та фактичним розміром пенсійної виплати становить 913,38 грн, що складається із обмеження в сумі 802,47 грн, застосованого з 01.03.2023 року, та обмеження в сумі 110,91 грн, застосованого з 01.03.2025 року.

Отже, предметом спору у цій справі є не наявність у позивача права на пенсійне забезпечення відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та не правильність визначення відповідачем 80 відсотків заробітної плати позивача у сумі 17 508,84 грн, а правомірність застосування відповідачем обмежень індексації, внаслідок яких фактично виплачуваний розмір пенсії позивача зменшено нижче розміру, обчисленого самим пенсійним органом відповідно до спеціальної законодавчої гарантії, встановленої статтею 8 Закону №345-VI.

Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області протиправними та такими, що порушують його право на отримання пенсії у гарантованому законом розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Водночас Законом України від 02.09.2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345-VI) установлено додаткові соціальні гарантії для осіб, праця яких пов`язана з особливо шкідливими та важкими умовами роботи у вугільній промисловості.

Відповідно до статті 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічна за своїм змістом гарантія закріплена в абзаці третьому частини першої статті 28 Закону №1058-IV.

Отже, законодавець установив для осіб, які мають передбачений законом стаж роботи на підземних роботах, спеціальну державну соціальну гарантію щодо мінімального розміру їх пенсійного забезпечення.

При цьому положення статті 8 Закону №345-VI не встановлюють окремого виду пенсії, а визначають нижню межу пенсійного забезпечення відповідної категорії осіб, нижче якої розмір їх пенсії не може бути визначений.

Аналогічний підхід сформульовано Верховним Судом у постанові від 14.05.2025 року у справі №360/367/24. Верховний Суд за результатами системного аналізу статті 8 Закону №345-VI та статті 28 Закону №1058-IV дійшов висновку, що мінімальний розмір пенсії, обрахований із розрахунку 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які мають передбачений законом стаж роботи на підземних роботах. Верховний Суд також зазначив, що стаття 8 Закону №345-VI передбачає не окремий вид пенсії, а саме додаткову соціальну гарантію.

Відтак, для особи, на яку поширюється дія статті 8 Закону №345-VI, спочатку здійснюється обчислення пенсії відповідно до Закону №1058-IV, проте остаточний розмір пенсійної виплати не може бути нижчим за спеціально встановлений законом мінімум – 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, та в будь-якому випадку не менш як три прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність.

Щодо проведення індексації пенсій суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Порядок проведення такого перерахунку визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» врегульовано питання проведення індексації пенсій з 01.03.2023 року та передбачено граничний розмір збільшення пенсії в результаті такого перерахунку.

Разом із тим, установлення Кабінетом Міністрів України особливостей та граничного розміру збільшення пенсії внаслідок її індексації не скасовує та не змінює встановленої безпосередньо законом державної соціальної гарантії щодо мінімального розміру пенсії шахтаря.

Суд наголошує на необхідності розмежовувати поняття «обмеження розміру збільшення пенсії внаслідок індексації» та «зменшення мінімального розміру пенсії, гарантованого статтею 8 Закону №345-VI».

Саме таке розмежування має визначальне значення для правильного вирішення цього спору.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2025 року у справі №360/367/24 дійшов висновку, що індексація пенсії за віком має здійснюватися шляхом застосування відповідних коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії. При цьому після проведення відповідного перерахунку пенсія особи, на яку поширюються положення статті 8 Закону №345-VI, має становити не менше 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, з якої обчислювалася пенсія, або не менш як три розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, проведення індексації та застосування передбачених Кабінетом Міністрів України правил щодо визначення розміру збільшення пенсії не може мати наслідком встановлення пенсії особи, на яку поширюється дія статті 8 Закону №345-VI, у розмірі, меншому за мінімальний розмір, прямо гарантований законом.

Особливе значення для вирішення цієї справи має правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 26.08.2025 року у справі №360/948/24, оскільки фактичні обставини та характер спірних правовідносин у зазначеній справі є релевантними до правовідносин, які розглядаються судом у цій справі.

Так, у справі №360/948/24 пенсійним органом було визначено суму пенсії відповідно до Закону №345-VI у розмірі 16 948,47 грн, що становило 80 відсотків відповідного заробітку, однак одночасно застосовано обмеження індексації у сумі 1083,70 грн, унаслідок чого фактичний розмір пенсії з надбавками становив 15 864,77 грн.

Верховний Суд у вказаній постанові принципово розмежував спір щодо правомірності встановлення граничного розміру збільшення пенсії внаслідок її індексації та спір щодо зменшення передбаченого статтею 8 Закону №345-VI гарантованого розміру пенсії.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що посилання на судову практику у справах, предметом яких була правомірність обмеження пенсійним органом граничного розміру збільшення пенсії внаслідок індексації, є нерелевантним у випадку, коли предметом спору є обмеження передбаченого статтею 8 Закону №345-VI розміру пенсії.

У справі №360/948/24 Верховний Суд установив, що пенсійним органом фактично зменшено передбачений статтею 8 Закону №345-VI розмір пенсії на суму обмеження індексації. За таких обставин Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про протиправність дій пенсійного органу та окремо наголосив, що посилання відповідача на правомірність обмеження індексації не спростовує висновку щодо неправомірного зменшення встановленого законом мінімального розміру пенсії. Постанову апеляційного суду про відмову в позові Верховний Суд скасував, а рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишив у силі.

Наведений правовий висновок відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом при застосуванні відповідних норм права до спірних правовідносин.

Застосовуючи наведені норми права та правові висновки Верховного Суду до встановлених обставин цієї справи, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1 має необхідний стаж роботи на підземних роботах, а тому на нього поширюється дія статті 8 Закону №345-VI.

З протоколу перерахунку пенсії вбачається, що середньомісячний заробіток позивача, врахований для обчислення його пенсії, становить 21 886,05 грн.

Самим відповідачем у протоколі перерахунку пенсії визначено, що сума пенсії позивача відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яка становить 80 відсотків від 21 886,05 грн, складає 17 508,84 грн.

Отже, саме відповідачем у межах реалізації покладених на нього повноважень визначено розмір законодавчо гарантованої позивачу пенсійної виплати відповідно до статті 8 Закону №345-VI.

Водночас у цьому ж протоколі відповідачем зазначено:

обмеження в індексації з 01.03.2023 року - 802,47 грн;

обмеження індексації з 01.03.2025 року - 110,91 грн.

Унаслідок застосування зазначених обмежень фактичний розмір пенсії позивача з надбавками визначено у сумі 16 595,46 грн.

Таким чином, незважаючи на те, що самим відповідачем установлено належний позивачу відповідно до статті 8 Закону №345-VI розмір пенсії у сумі 17 508,84 грн, фактично до виплати визначено 16 595,46 грн, тобто на 913,38 грн менше.

При цьому різниця у сумі 913,38 грн повністю відповідає сумі застосованих відповідачем обмежень: 802,47 грн + 110,91 грн = 913,38 грн.

Отже, матеріалами справи безпосередньо підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між застосуванням відповідачем відповідних обмежень та зменшенням фактичного розміру пенсії позивача нижче мінімального розміру, гарантованого статтею 8 Закону №345-VI.

Суд зауважує, що у межах цієї справи не вирішується абстрактне питання про законність постанов Кабінету Міністрів України, якими врегульовано проведення індексації пенсій, та не ставиться під сумнів право Кабінету Міністрів України визначати в установлених законом межах порядок проведення індексації.

Так само предметом цього спору не є виключно правомірність установлення граничного розміру збільшення пенсії в результаті індексації як такого.

Предметом судового контролю є конкретний результат застосування відповідачем відповідного механізму до пенсії позивача, а саме зменшення внаслідок такого застосування розміру пенсії нижче мінімального рівня, безпосередньо гарантованого статтею 8 Закону №345-VI.

Саме на необхідності такого розмежування наголосив Верховний Суд у постанові від 26.08.2025 року у справі №360/948/24. Верховний Суд прямо зазначив, що доводи пенсійного органу щодо правомірності обмеження індексації не спростовують факту неправомірного зменшення встановленого законом мінімального розміру пенсії.

У зв`язку із цим суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо того, що застосовані обмеження є правомірними виключно з огляду на положення нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими регламентовано проведення відповідних індексацій.

Наявність нормативно встановленого граничного розміру збільшення пенсії за результатами індексації сама по собі не надає пенсійному органу повноважень визначати остаточний розмір пенсії особи, на яку поширюється дія статті 8 Закону №345-VI, нижче мінімальної величини, встановленої безпосередньо законом.

Інше тлумачення фактично означало б можливість підзаконним нормативно-правовим актом звузити зміст і обсяг соціальної гарантії, безпосередньо встановленої законом, що не узгоджується із принципом верховенства права та ієрархією нормативно-правових актів.

Суд також враховує, що у постанові від 26.08.2025 року у справі №360/948/24 відповідачем виступало саме Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, а механізм зменшення пенсії був аналогічним: пенсійний орган спочатку визначив розмір пенсії на рівні 80 відсотків заробітку відповідно до статті 8 Закону №345-VI, після чого зменшив його на суму обмеження індексації. Верховний Суд визнав правильним висновок про протиправність такого зменшення.

При цьому суд ураховує і постанову Верховного Суду від 14.05.2025 року у справі №360/367/24, у якій також відповідачем було Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, а предметом спору було здійснення розрахунку пенсії у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 8 Закону №345-VI, внаслідок застосування обмеження індексації. Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого після проведення індексації пенсія особи, на яку поширюється стаття 8 Закону №345-VI, повинна становити не менше 80 відсотків заробітної плати (доходу), з якої вона обчислювалася.

Таким чином, правові висновки Верховного Суду у справах №360/367/24 та №360/948/24 послідовно підтверджують, що передбачений статтею 8 Закону №345-VI розмір пенсії є мінімальною законодавчо встановленою соціальною гарантією, яка повинна бути забезпечена і після проведення відповідних перерахунків та індексації пенсії.

Окремо суд враховує постанову Верховного Суду від 15.04.2025 року у справі №520/9629/24, предметом якої також було зменшення мінімального розміру пенсії, обрахованої з урахуванням статті 8 Закону №345-VI, після проведення індексації у 2023-2024 роках. У зазначеній справі Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд у зв`язку з необхідністю належної оцінки саме предмета спору за критеріями статті 2 КАС України.

Отже, доводи відповідача про правомірність застосування механізму індексації не спростовують тієї визначальної обставини, що результатом його застосування у конкретному випадку стало зменшення пенсії ОСОБА_1 нижче мінімального розміру, гарантованого йому законом.

За приписами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно та своєчасно.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідачем не доведено наявності законодавчої підстави, яка дозволяла б визначити остаточний розмір пенсії позивача нижче гарантованих статтею 8 Закону №345-VI 80 відсотків заробітної плати (доходу), з якої обчислюється пенсія.

Навпаки, матеріали справи свідчать, що відповідач самостійно визначив такий гарантований розмір у сумі 17 508,84 грн, однак унаслідок застосування обмежень у сумах 802,47 грн та 110,91 грн фактично зменшив його до 16 595,46 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі, меншому ніж визначено статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», внаслідок застосування обмеження у сумі 802,47 грн з 01.03.2023 року та у сумі 110,91 грн з 01.03.2025 року, є протиправними.

Враховуючи, що право позивача на отримання пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI підтверджено матеріалами справи, а належний розмір такої пенсії вже визначений самим пенсійним органом, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 та її виплату з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», здійснивши відповідний перерахунок пенсії без її обмеження на 802,47 грн з 01.03.2023 року та на 110,91 грн з 01.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Такий спосіб захисту відповідає характеру допущеного порушення, забезпечує реальне поновлення порушеного права позивача та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.08.2025 року у справі №360/948/24, у якій Верховний Суд залишив у силі рішення суду першої інстанції про зобов`язання пенсійного органу провести перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) та виплатити різницю між фактично отриманою і належною до виплати сумою пенсії.

З огляду на викладене, з урахуванням установлених обставин справи, наведених норм матеріального права та правових висновків Верховного Суду, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних дій у розумінні частини другої статті 77 КАС України, тоді як матеріалами справи підтверджено порушення права позивача на отримання пенсії у мінімальному розмірі, гарантованому статтею 8 Закону №345-VI.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі, меншому ніж визначено статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», внаслідок застосування обмеження індексації у розмірі 802,47 грн з 01.03.2023 року та у розмірі 110,91 грн з 01.03.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі не менше 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, без застосування обмеження у розмірі 802,47 грн з 01.03.2023 року та у розмірі 110,91 грн з 01.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник