Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/20594/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/20594/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 14.07.2026 року через систему “Електронний суд” позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 щодо не проведення з 01.03.2026 року індексації пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 здійснити з 01.03.2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у відповідності до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV, шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121(з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2026 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, ОСОБА_1 з 2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вказує, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 року у справі №160/13785/25 відповідачем було здійснено перерахунок його пенсії. Зокрема, під час такого перерахунку проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115. Водночас, як зазначає позивач, з 01.03.2026 року відповідачем чергову індексацію його пенсії у порядку, передбаченому частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», належним чином не проведено. Позивач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» передбачено проведення з 01.03.2026 року перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121. З метою поновлення порушеного права та досудового врегулювання спору 27.04.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії шляхом проведення її індексації з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019–2021 роки у розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт 1,121, з урахуванням раніше застосованих коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, а також провести виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.06.2026 року №67285-46445/К-01/8-0400/26 позивачу повідомлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 року у справі №160/13785/25 виконані, а проведення подальших перерахунків пенсії після виконання судового рішення не передбачено. Позивач вважає таку позицію відповідача протиправною, оскільки виконання судового рішення у справі №160/13785/25 не припиняє та не обмежує його право на проведення наступних щорічних індексацій пенсії, передбачених чинним законодавством. На переконання позивача, показник середньої заробітної плати, збільшений у попередніх роках під час проведення індексації, повинен використовуватися як база для наступного перерахунку, а кожний наступний перерахунок має здійснюватися з урахуванням показника, збільшеного в попередніх роках. Таким чином, позивач вважає, що з 01.03.2026 року відповідач зобов`язаний був провести індексацію його пенсії шляхом збільшення відповідного показника середньої заробітної плати на встановлений для 2026 року коефіцієнт 1,121, однак цього не зробив, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі. У зв`язку із зазначеним позивач звернувся до суду з цим позовом та просить захистити його порушене право шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення належної індексації пенсії з 01.03.2026 року та зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 16.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

20.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

07.10.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , з 2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та є отримувачем пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 року у справі №160/13785/25, яке переглянуто в апеляційному порядку постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 року, вирішувався спір щодо проведення індексації пенсії позивача.

На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 року у справі №160/13785/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії позивача та проведено її індексацію із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Водночас з 01.03.2026 року індексацію пенсії позивача із застосуванням установленого на 2026 рік коефіцієнта збільшення відповідачем не проведено.

Судом також встановлено, що 27.04.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії шляхом проведення її індексації з 01.03.2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121, з урахуванням коефіцієнтів збільшення, застосованих у попередніх роках, та проведення відповідної виплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.06.2026 року №67285-46445/К-01/8-0400/26 позивачу повідомлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 року у справі №160/13785/25 виконані, а проведення подальших перерахунків пенсії після виконання судового рішення не передбачено.

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» установлено, що з 01.03.2026 року перерахунок пенсій відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,121.

Зі змісту заявлених позовних вимог убачається, що спір у цій справі виник саме у зв`язку з не проведенням відповідачем з 01.03.2026 року чергової індексації пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії позивача, за 2018–2020 роки у розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення 1,121, з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, та проведення у зв`язку із цим перерахунку і виплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

Не погодившись із не проведенням такого перерахунку та вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправною, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для вирішення справи, суд виходить з такого.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії та інші види соціальних виплат і допомоги, які є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Отже, законодавець установив щорічний характер індексації раніше призначених пенсій та визначив безпосередньо у законі об`єкт такого збільшення - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення конкретної пенсії.

Частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV (далі - Порядок №124).

Пунктом 1 Порядку №124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати визначається за наведеною у цьому пункті формулою, а розмір такого коефіцієнта щороку визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому особливе значення для вирішення цього спору мають приписи пункту 5 Порядку №124, відповідно до яких кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Крім того, пунктом 7 Порядку №124 прямо передбачено, що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій.

Отже, нормативне регулювання індексації пенсій ґрунтується на принципі послідовного, накопичувального збільшення відповідного показника середньої заробітної плати. Результат індексації попереднього року не втрачає свого значення під час проведення наступної індексації, а стає складовою бази для наступного перерахунку.

Таке розуміння частини другої статті 42 Закону №1058-IV відповідає правовій позиції Верховного Суду.

Так, у постанові від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23 Верховний Суд, вирішуючи спір у подібних правовідносинах, зазначив, що положення Порядку №124 не узгоджуються з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV у тій частині, в якій вони по-різному визначають показник, що підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти.

Верховний Суд виходив із того, що за приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV збільшенню підлягає саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, а не виключно показник, який враховувався станом на 01.10.2017 року.

Верховний Суд також наголосив, що у випадку суперечності положень підзаконного нормативно-правового акта положенням закону застосуванню підлягають норми закону як акта вищої юридичної сили. Відтак Порядок №124 може застосовуватися лише в тій частині, в якій він не суперечить Закону №1058-IV.

Зазначений правовий висновок має принципове значення для цієї справи, оскільки пенсія позивача призначена у 2021 році, а отже, при проведенні її індексації збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати, який фактично враховувався при обчисленні пенсії позивача, а не інший, умовно визначений показник.

Аналогічний підхід Верховний Суд продовжив застосовувати у постанові від 04.12.2025 року у справі №440/6585/25, в якій, оцінюючи правомірність проведення індексації пенсії, звернув увагу на необхідність застосування до показника середньої заробітної плати установлених Кабінетом Міністрів України коефіцієнтів збільшення, а не підміну передбаченого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV механізму індексації встановленням фіксованих доплат.

Таким чином, установлені Кабінетом Міністрів України щорічні коефіцієнти мають застосовуватися саме до показника середньої заробітної плати, що використовується для обчислення пенсії, а проведення індексації в інший спосіб не відповідає законодавчо визначеному механізму.

Як встановлено судом, пенсія позивача була призначена у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн.

У подальшому право позивача на належне проведення індексації вже було предметом судового захисту у справі №160/13785/25.

На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 року у справі №160/13785/25 відповідач здійснив індексацію пенсії позивача із застосуванням до відповідного показника коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин правовою та фактичною базою для проведення чергової індексації пенсії позивача є показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, послідовно збільшений на зазначені коефіцієнти.

Суд звертає увагу, що виконання судового рішення у справі №160/13785/25 не припиняє та не обмежує право позивача на проведення індексації у наступних календарних роках.

Навпаки, встановлений попереднім судовим рішенням належний розмір показника середньої заробітної плати та проведене на виконання цього рішення його послідовне збільшення мають враховуватися при наступних перерахунках пенсії.

Інше тлумачення призвело б до ситуації, за якої особа, яка відновила порушене право в судовому порядку, після виконання рішення суду фактично втрачала б право на подальшу індексацію на загальних підставах. Такий підхід не ґрунтується ані на Законі №1058-IV, ані на Порядку №124.

Суд зазначає, що судове рішення, яким відновлено порушене право пенсіонера та зобов`язано орган Пенсійного фонду здійснити належний перерахунок, не створює нового виду пенсійного забезпечення та не змінює правову природу призначеної пенсії. Його виконання лише відновлює той розмір пенсійної виплати, який мав бути визначений органом Пенсійного фонду за умови належного застосування законодавства.

Тому посилання відповідача у листі від 03.06.2026 року №67285-46445/К-01/8-0400/26 на те, що рішення у справі №160/13785/25 виконано і подальші перерахунки після виконання рішення суду не передбачені, суд оцінює критично.

Таке твердження фактично ототожнює виконання судового рішення за попередній період із припиненням права особи на майбутні перерахунки пенсії, хоча жодна норма Закону №1058-IV такого правового наслідку не встановлює.

Більше того, частина друга статті 42 Закону №1058-IV прямо встановлює щорічність проведення індексації пенсій, а тому виникнення у наступному році нової нормативно визначеної підстави для перерахунку створює самостійний обов`язок територіального органу Пенсійного фонду провести відповідний перерахунок.

Щодо індексації у 2026 році суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.02.2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №236 встановлено, що з 01.03.2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,121.

Таким чином, з 01.03.2026 року виникли нормативно визначені підстави для проведення чергового щорічного перерахунку пенсії позивача.

При цьому коефіцієнт 1,121 має застосовуватися не ізольовано від результатів попередніх індексацій, а до показника середньої заробітної плати, який використовується для обчислення пенсії позивача, з урахуванням його збільшення у попередніх роках.

Саме такий спосіб проведення перерахунку відповідає як частині другій статті 42 Закону №1058-IV, так і положенню Порядку №124 про врахування під час кожного наступного перерахунку показника, збільшеного у попередніх роках.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23, відповідно до яких при проведенні щорічної індексації пенсій збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення конкретної пенсії, а положення підзаконного акта, які звужують передбачений законом механізм індексації, не можуть мати пріоритет над частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Отже, у спірних правовідносинах належним є застосування до показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн коефіцієнтів збільшення у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, право на застосування яких до пенсії позивача вже реалізовано на виконання судового рішення, а з 01.03.2026 року - наступного коефіцієнта 1,121.

Судом встановлено, що відповідач такого перерахунку з 01.03.2026 року не здійснив.

При цьому позивач 27.04.2026 року звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак листом від 03.06.2026 року №67285-46445/К-01/8-0400/26 йому фактично відмовлено у проведенні перерахунку.

Таким чином, відповідач був обізнаний про необхідність проведення індексації пенсії позивача, однак не вчинив передбачених законодавством дій.

Суд відхиляє посилання відповідача на виконання попереднього судового рішення як на підставу для не проведення індексації у 2026 році, оскільки предметом справи №160/13785/25 було право позивача на належне проведення попередніх перерахунків, тоді як предметом цього спору є самостійне порушення - не проведення чергової індексації з 01.03.2026 року після виникнення нової нормативної підстави, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №236.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Належних та достатніх доказів на підтвердження існування передбачених законом підстав для не проведення з 01.03.2026 року індексації пенсії позивача у встановленому частиною другою статті 42 Закону №1058-IV порядку відповідачем суду не надано.

Натомість сукупність установлених судом обставин свідчить про те, що позивач належить до кола осіб, пенсія яких підлягає щорічній індексації; показник середньої заробітної плати, який використовується для обчислення його пенсії, становить 9118,81 грн; до такого показника за результатами попередніх перерахунків підлягають застосуванню коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115; а з 01.03.2026 року для проведення чергового перерахунку постановою Кабінету Міністрів України №236 встановлено коефіцієнт 1,121.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.03.2026 року індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн на коефіцієнт 1,121, з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, є протиправною.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 щодо не проведення з 01.03.2026 року індексації пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 здійснити з 01.03.2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у відповідності до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV, шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121(з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2026 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник