Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/20470/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/20470/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 14.07.2026 року через систему “Електронний суд” позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 14.01.2026 року, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 14.01.2026 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 31.07.2020 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Позивач вказує, що при первинному призначенні пенсії для визначення її розміру відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, у розмірі 7763,17 грн. На переконання позивача, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 01 березня має проводитися перерахунок раніше призначеної пенсії шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який був врахований при обчисленні пенсії під час її призначення. У зв`язку з цим позивач вважає, що при проведенні щорічної індексації його пенсії відповідач повинен був послідовно збільшувати показник середньої заробітної плати у розмірі 7763,17 грн із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, а саме: з 01.03.2021 року - 1,11; з 01.03.2022 року - 1,14; з 01.03.2023 року - 1,197; з 01.03.2024 року - 1,0796; з 01.03.2025 року - 1,115; з 01.03.2026 року - 1,121. Натомість відповідач при проведенні індексації пенсії позивача застосовував показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, збільшений на відповідні коефіцієнти, визначені Кабінетом Міністрів України. Позивач наголошує, що застосування такого механізму призвело до використання при індексації його пенсії меншої розрахункової величини порівняно з показником середньої заробітної плати, який фактично був застосований при призначенні пенсії у 2020 році, та, відповідно, до виплати пенсії у меншому розмірі. З метою відновлення порушеного права представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом від 04.06.2026 року №14945-06/2026 щодо проведення належного перерахунку пенсії. Листом від 15.06.2026 року №0400-010303-8/113799 відповідач повідомив, що пенсія позивачу призначена з 31.07.2020 року, а при проведенні подальших перерахунків застосовувався показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, збільшений на відповідні коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Також відповідач повідомив, що з 01.04.2023 року позивачу проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV, за результатами якого страховий стаж зараховано по 28.02.2023 року, його загальна тривалість склала 37 років 11 місяців 15 днів, а розмір пенсії становив 5751,18 грн. З 01.04.2025 року проведено черговий перерахунок, за результатами якого страховий стаж склав 39 років 10 місяців 15 днів, а розмір пенсії - 6731,86 грн. З 01.01.2026 року розмір пенсії становив 6790,36 грн, а після проведення індексації з 01.03.2026 року - 7408,27 грн. Позивач вважає такий порядок індексації неправомірним, оскільки положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, не можуть застосовуватися у спосіб, який суперечить положенням Закону №1058-IV як нормативно-правового акта вищої юридичної сили. На обґрунтування своєї правової позиції позивач також посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.04.2025 року у справі №200/5836/24, відповідно до яких під час проведення індексації має збільшуватися показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії при її призначенні. Таким чином, позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення індексації його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки замість показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, у зв`язку із чим звернувся до суду з цим позовом за захистом порушеного права.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 15.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

20.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

07.10.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсію за віком позивачу призначено з 31.07.2020 року відповідно до статті 115 Закону №1058-IV.

При первинному призначенні пенсії для обчислення її розміру органом Пенсійного фонду було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, у розмірі 7763,17 грн.

На момент призначення пенсії страховий стаж позивача становив 35 років 3 місяці 15 днів, а розмір призначеної пенсії - 3603,66 грн.

У подальшому позивач після призначення пенсії продовжував працювати та набувати страховий стаж.

З матеріалів справи встановлено, що з 01.04.2023 року відповідачем проведено масовий перерахунок пенсії позивача відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV. За результатами такого перерахунку страховий стаж було зараховано по 28.02.2023 року, унаслідок чого загальний страховий стаж позивача становив 37 років 11 місяців 15 днів, а розмір пенсії визначено у сумі 5751,18 грн.

З 01.04.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено наступний масовий перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV із зарахуванням страхового стажу по 31.01.2025 року. Після проведення такого перерахунку загальний страховий стаж позивача становив 39 років 10 місяців 15 днів, а розмір пенсії - 6731,86 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем проводилися перерахунки пенсії позивача у зв`язку з її щорічною індексацією.

При цьому під час проведення таких перерахунків Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виходило не з показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, який був застосований при первинному призначенні пенсії позивачу, а з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, який послідовно збільшувався на відповідні коефіцієнти індексації.

Зокрема, при проведенні перерахунків відповідачем застосовувалися коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Станом на 01.01.2026 року при проведенні перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму розмір пенсії позивача з надбавками визначено у сумі 6790,36 грн.

З 01.03.2026 року відповідачем проведено чергову індексацію пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 року №236 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121.

За результатами вказаного перерахунку середньомісячний заробіток, застосований відповідачем для обчислення пенсії, визначено у розмірі 16697,30 грн, а розмір пенсії з надбавками з 01.03.2026 року становив 7408,27 грн.

Не погоджуючись із застосованим відповідачем механізмом індексації пенсії, представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом від 04.06.2026 року №14945-06/2026, у якому порушив питання щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, який був врахований при її призначенні.

За результатами розгляду вказаного звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 15.06.2026 року №0400-010303-8/113799 повідомило представника позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії у запропонований ним спосіб.

Відповідач зазначив, що при проведенні індексації пенсій застосовується механізм, установлений частиною другою статті 42 Закону №1058-IV та Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, у зв`язку з чим при індексації пенсії позивача використовувався показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки з його послідовним збільшенням на встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти.

Отже, судом встановлено, що спір між сторонами виник не щодо наявності у позивача права на щорічну індексацію пенсії як такого, оскільки відповідачем відповідні перерахунки фактично проводилися, а щодо визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який має бути базою для застосування відповідних коефіцієнтів збільшення під час індексації пенсії.

Позивач наполягає на необхідності збільшення показника середньої заробітної плати за 2017–2019 роки у розмірі 7763,17 грн, який було застосовано при призначенні йому пенсії з 31.07.2020 року, тоді як відповідач здійснює індексацію виходячи з показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, збільшеного на відповідні коефіцієнти.

Вважаючи такий порядок проведення індексації таким, що не відповідає вимогам Закону №1058-IV та призводить до виплати пенсії у меншому розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Пунктами 1 та 2 Порядку №124 від 20.02.2019 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до Постанови КМУ № 265 від 26.03.2008 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням КМУ в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Отже, в силу приписів пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019, у 2019 році при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою КМУ №124 від 20.02.2019 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Отже, Порядок №124 від 20.02.2019 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто, положення пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23.

Як уже встановлено судом, позивач отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та під час її розрахунку відповідачем застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, у розмірі 7763,17 грн.

Відповідно до Постанов № 127, №118, №168, №185, №209 та №236 Урядом запроваджені з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 року відповідно, перерахунки пенсій, у зв`язку з щорічною індексацією, які проводяться із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1, 197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 року, у зв`язку з щорічною індексацією відповідно до запроваджених Урядом постанов, відповідач мав проіндексовати встановлений станом на момент призначення пенсії позивача показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1, 197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121 відповідно.

Натомість, відповідач при вчиненні спірних дій врахував вимоги Порядку №124 та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), чим припустився порушення вимог спеціального законодавства, у зв`язку з чим суд такі дії визначає протиправними.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у цій частині.

Вимогу про виплату пенсії позивачу у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, суд залишає без задоволення, у зв`язку її передчасністю.

Судом встановлено, що перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов`язана зі здійсненням такого перерахунку.

У постанові від 16.07.2020 у справі №826/13664/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначений судом спосіб.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 14.01.2026 року, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 року для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 14.01.2026 року перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник