Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/22405/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/22405/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ № НОМЕР_2 ) щодо відмови ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) у звільненні з військової служби в запас на підставі підпункту «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини) пункту 2 частини четвертої та абз. 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за батьком, який є інвалідом І групи, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 205/26/882/В від 06.05.2026;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ № НОМЕР_2 ) звільнити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) на підставі підпункту «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини) пункту 2 частини четвертої та абз. 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за батьком, який є інвалідом І групи, що підтверджується що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 205/26/882/В від 06.05.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , командир відділення, сержант. Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 205/26/882/В від 06.05.2026 батькові позивача ОСОБА_2 встановлена І група інвалідності. Позивач вказує, що є єдиним членом сім`ї першого ступеня споріднення. Молодший брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 19.05.2026 на підставі підпункту «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини) пункту 2 частини четвертої та пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ позивач написав рапорт на ім`я командира взводу охорони 4 роти охорони НОМЕР_4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 з проханням клопотати перед вищим командуванням про звільнення мене з лав Збройних Сил України мотивуючи необхідністю здійснювати постійний догляд за своїм батьком, який є особою з інвалідністю. В липні 2026 року позивач отримав листа № 2682 від 14.07.2026 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_4 , в якому зазначено, про відмову у задоволенні рапорту на звільнення на підставі ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через те, що у позивача є повнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який є членом сім`ї другого ступеню спорідненості по відношення до батька позивача. Позивач із відмовою відповідача не погоджується, що і стало підставою звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Зобов`язано позивача надати належним чином засвідчену копію військового квитка. Витребувано у відповідача та зобов`язано подати до суду у строк встановлений для подання відзиву: належним чином засвідчені копії наказів про зарахування позивача до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та про виключення зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .

Від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що військовослужбовцем ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 було подано рапорт про звільнення його з військової служби на підставі абз. 12 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини, у зв`язку необхідністю здійснювати догляд за своїм батьком ОСОБА_2 , який є інвалідом 1 групи. Згідно наданих ОСОБА_1 до рапорту документів, вбачається, що у позивача є повнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є членом сім`ї другого ступеню спорідненості по відношенню до батька позивача. Водночас дані про те, що член сім`ї другого ступеня споріднення ОСОБА_5 сам потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи – відсутня. Виходячи з вищевказаного, у задоволенні рапорту ОСОБА_1 у звільненні з військової служби в запас на підставі підпункту «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини) пункту 2 частини четвертої та абз. 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» було правомірно відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_5 .

ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_6 від 19.05.1989р.

Згідно Витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.01.2026 №23:

"2. Сержанта ОСОБА_1 , 2602913050, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до Указу президента України від "24" лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", призначити на посаду командира відділення охорони 3 взводу охорони 2 роти охорони НОМЕР_7 батальйону охорони, BOC-100182T. З "17" січня 2026 року зарахувати до списків особового складу частини та всі види забезпечення та вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом згідно тарифним розрядом 9 у сумі 3170,00 гривень, шпк "молодший сержант". 3 "18" січня 2026 року зарахувати на котлове забезпечення."

Згідно Витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2026 №95:

"38. Нижчепойменованих військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації УВІЛЬНИТИ від займаних посад та ПРИЗНАЧИТИ: сержанта ОСОБА_1 , командира відділення охорони 3 взводу охорони 2 роти охорони НОМЕР_7 батальйону охорони командиром відділення охорони 3 взводу охорони 4 роти охорони НОМЕР_4 батальйону охорони, ВОС- 100182T, пик "молодший сержант"."

Позивачем подано рапорт від 19.05.2026 року командиру 3 взводу охорони 4 роти охорони 3 батальйону охорони, в якому просив клопотання перед вищим командуванням про звільнення з лав ЗСУ у запас відповідно до пп.г (через сімейні обставини або інші поважні причини) пункту 2 частини 4 та пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". До рапорту долучено:

1. Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_2 № 205/26/882/В від 06.05.2026 на 5-х стор.

2. Копія паспорту ОСОБА_2 на 2 стор.

3. Витяг з реєстру територіальної громади № 2026/001114042 від 22.01.2026 на 1 арк.

4. Копія паспорту ОСОБА_6 на 2 стор.

5. Висновок ЛКК № 39 від 11.02.2026 р., виданий ОСОБА_6 про те, що вона за станом здоров`я не може здійснювати догляд за хворим, на 1 арк.

6. Витяг з реєстру територіальної громади № 2026/001113982 від 22.01.2026 на 1 арк.

7. Довідка про взяття на облік ВПО № 1222-7002383083 від 02.02.2026 р., видана ОСОБА_1 , на 1 арк.

8. Свідоцтво про народження НОМЕР_8 від 06.05.1971 на 1 арк.

9. Акт № 11 від 12.02.2026 р. обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи ОСОБА_7 на 2 арк.

10. Копія свідоцтва про смерть молодшого брата ОСОБА_3 серія НОМЕР_9 від 21.04.2026 на 1 арк.

Листом від 14.07.2026 №2682 ВЧ НОМЕР_1 розглянуто рапорт позивача про звільнення з військової служби на підставі абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через сімейні обставини, у зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за батьком ОСОБА_2 , який є інвалідом І групи та повідомлено про відмову у його задоволенні. Вказано:

"Відповідно до ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу підставою для звільнення з військової служби, зокрема є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Згідно наданих Вами до рапорту документів, вбачається що у Вас є повнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є членом сім`ї другого ступеню спорідненості по відношенню до Вашого батька. Дані про те що член сім`ї другого ступеню спорідненості ОСОБА_5 сам потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи відсутні."

Також судом досліджені наступні документи (їх копії): свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , свідоцтво про народження ОСОБА_1 , паспорт ОСОБА_2 , паспорт ОСОБА_6 , свідоцтво про народження ОСОБА_3 , витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №205/26/882/В від 06.05.2026, витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_6 , акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 12.02.2026, витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , висновок ЛКК №39 від 11.02.2026, висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду №28 від 29.01.2026, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 ..

Вважаючи протиправною відмову відповідача у звільненні з військової служби в запас на підставі підпункту «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини) пункту 2 частини четвертої та абз. 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за батьком, який є інвалідом І групи, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

За змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Підстави звільнення з військової служби передбачені ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За змістом абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

Частиною 7 ст. 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі (пункт 1).

Відповідно до п. 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі -Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту визначає Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2024 р. за №1214/42559 (далі Порядок).

Згідно п. 2 розділу І Порядку з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170.

Відповідно до п.12.1 розділу XII Інструкції встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.

До керівників органів військового управління Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які в особливий період мають право звільнення військовослужбовців з військової служби, належать посадові особи, які під час особливого періоду мають право призначення на посади осіб офіцерського складу.

Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Відповідно до п.14.28 розділу XIV цієї Інструкції, документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.

Відповідно до п. 12.11 розділу XIІ Інструкції перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Підпунктом 22 п.5 Додатку 19 до Інструкції встановлено, що через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються:

копія аркуша бесіди;

копія рапорту військовослужбовця;

копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);

документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:

у разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати:

документ, що підтверджує родинні зв`язки (копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження особи або дружини (чоловіка));

один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка) батьків особи чи її дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

документи, що підтверджують відсутність інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати (копія свідоцтва про розірвання шлюбу батьків, копія свідоцтва про смерть одного з батьків або копія рішення суду про визнання одного з батьків безвісно відсутнім або оголошення померлим, або копія рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або копія вироку суду, за яким особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховувала та утримувала дитину (копія рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України) та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із рапортом про звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за батьком ОСОБА_2 , який є інвалідом І групи.

Відповідно до медичного висновку ЛКК від 29.01.2026 №28 ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

Отже, наявність особи, яка потребує постійного догляду, у цій справі є встановленою та сторонами не оспорюється.

Згідно оскаржуваної відмови відповідача (лист від 14.07.2026 №2682), позивачу відмовлено у задоволенні рапорту, оскільки згідно наданих до рапорту документів, вбачається що у позивача є повнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є членом сім`ї другого ступеню спорідненості по відношенню до батька позивача. Дані про те що член сім`ї другого ступеню спорідненості ОСОБА_5 сам потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи відсутні.

Зі змісту абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-XII випливає, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

- інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24, в постанові від 07.05.2025 у справі №420/30227/24, відсутність інших членів сім`ї першого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.

Верховний Суд виходить з того, що у кожному конкретному випадку підлягає з`ясуванню реальна, фактична можливість таких осіб здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи медичними документами, зокрема висновком ЛКК та витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Перелік осіб, які належать до членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, законодавством прямо визначений. Так, відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Відтак, позивач ОСОБА_1 по відношенню до свого батька ОСОБА_2 є членом сім`ї першого ступеня споріднення, а син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , 11.02.1998 до батька (дід) свого батька є членом сім`ї другого ступеня споріднення (онук).

Документів, які підтверджували б необхідність постійного стороннього догляду за сином позивача - ОСОБА_5 у відповідності до Інструкції №170 до рапорту не долучено, а отже з наявних документів можливо прийти до висновку, що ОСОБА_5 може здійснювати постійний догляд за своїм дідом ( ОСОБА_2 ), який є інвалідом 1 групи.

Позивач в обґрунтування неможливості свого сина, здійснювати догляд за дідом, вказує, що його повнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В липні 2026 року переїхав до м. Кам`янське Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 як внутрішньо переміщена особа. Син не проживає разом з нашою сім`єю, спільного побуту не веде, не має спільного бюджету та не є членом нашої сім`ї в розумінні ч. 2 статті 3 Сімейного кодексу України, що робить фізично та територіально неможливим надання ним щоденного, постійного стороннього догляду, який за своєю суттю вимагає безперервної присутності біля мого хворого батька, оскільки проживає на значній відстані, близько 50 км.

З приводу цього, суд зазначає, що проживання сина позивача в іншому населеному пункті саме по собі не свідчить про відсутність у нього можливості здійснювати постійний догляд за дідом (батьком позивача).

Окреме проживання, проживання в іншому населеному пункті (в Україні) самі по собі не підтверджують у належний спосіб його об`єктивну неспроможність здійснювати постійний догляд за дідом (батьком позивача) у розумінні Закону №2232-XII.

Суд зауважує, що абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII не передбачена можливість особи з інвалідністю I чи II групи вибору конкретної особи з числа членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення щодо здійснення постійного догляду за нею, зокрема шляхом написання нотаріально засвідченої заяви.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності передбачених абзацом 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» умов для звільнення з військової служби за сімейними обставинами.

Сам факт наявності у батька позивача І групи інвалідності та потреби у постійному сторонньому догляді не є самостійною і безумовною підставою для звільнення військовослужбовця, оскільки закон пов`язує таке право також із відсутністю інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати відповідний догляд, або з підтвердженням того, що такі особи самі потребують постійного догляду.

Отже, відповідач, відмовляючи у реалізації рапорту позивача про звільнення з військової служби, діяв у межах наданих повноважень та з урахуванням поданих позивачем документів, у зв`язку з цим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Інші доводи позивача висновків суду не спростовують.

У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова