Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №140/9905/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/9905/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши у письмову провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФарміЛенд” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ФарміЛенд” (далі також - ТОВ “ФарміЛенд”, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі також – митниця, митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2026 №UA205140/2026/000069/2.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.05.2026 №UA205140/2026/000069/2; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ТОВ “ФарміЛенд” судовий збір у сумі 5 947,63 грн.

05.10.2026 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ТОВ “ФарміЛенд” витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що відповідно до додаткової угоди від 03.07.2026 №6 до договору про надання правничої допомоги від 29.04.2026 №4 вартість правничої допомоги за представництво інтересів позивача у суді першої інстанції у спорі щодо рішення Волинської митниці від 15.05.2026 №UA205140/2026/000069/2 визначена у фіксованому розмірі 20 000,00 грн.

Представник позивача зазначив, що в межах цієї справи Адвокатським бюро Віктора Хом`яка надано такі послуги: 1) складення та подання позовної заяви, у тому числі аналіз судової практики у подібних спорах; 2) складення та подання відповіді на відзив; 3) складення та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано: 1) договір про надання правничої допомоги від 29.04.2026 №4; 2) додаткову угоду від 03.07.2026 №6 до договору про надання правничої допомоги від 29.04.2026 №4; 3) рахунок на оплату від 28.07.2026 №20; 4) платіжну інструкцію №77TH-MM83-0M6E-C189 від 29.07.2026.

Зі змісту додаткової угоди від 03.07.2026 №6 вбачається, що Адвокатське бюро Віктора Хом`яка взяло на себе зобов`язання щодо надання ТОВ “ФарміЛенд” правничої допомоги під час розгляду справи про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.05.2026 №UA205140/2026/000069/2. Вартість правничої допомоги визначена в сумі 30 000,00 грн, з яких 20 000,00 грн – за представництво інтересів у суді першої інстанції та 10 000,00 грн – у суді апеляційної інстанції.

Згідно з рахунком на оплату від 28.07.2026 №20 вартість правничої допомоги за представництво інтересів ТОВ “ФарміЛенд” у Волинському окружному адміністративному суді у справі щодо рішення Волинської митниці від 15.05.2026 №UA205140/2026/000069/2 становить 20 000,00 грн. Загальна сума рахунку – 60 000,00 грн та охоплює правничу допомогу у трьох окремих справах.

Платіжною інструкцією №77TH-MM83-0M6E-C189 від 29.07.2026 підтверджено перерахування ТОВ “ФарміЛенд” на користь Адвокатського бюро Віктора Хом`яка 60 000,00 грн згідно з рахунком від 28.07.2026 №20 та договором про надання правничої допомоги від 29.04.2026 №4.

У відзиві на позовну заяву Волинська митниця заперечувала щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за відсутності на той час документів на підтвердження їх понесення та зазначила, що залишає за собою право подати клопотання про зменшення розміру таких витрат після подання позивачем відповідних доказів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Оскільки адміністративна справа №140/9905/26 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення також розглядається у письмовому провадженні.

Дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішення суду ухвалено 28.09.2026. П`ятиденний строк для подання доказів спливав 03.10.2026, який припав на суботу, тому з урахуванням правил обчислення процесуальних строків останнім днем такого строку був перший після нього робочий день – 05.10.2026. Отже, докази витрат на професійну правничу допомогу подано у встановлений законом строк.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд має оцінити не лише факт їх понесення та відповідність умовам договору між адвокатом і клієнтом, а й реальність, необхідність та розумність їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо з урахуванням критеріїв, установлених процесуальним законом, дійде висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат є непропорційним предмету спору, складності справи та фактичному обсягу наданої правничої допомоги.

У цій справі заявлено до відшкодування 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, що справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судові засідання не проводилися та участі представника позивача в судових засіданнях не потребувалося.

Фактичний обсяг правничої допомоги, наведений самим представником позивача, полягав у складенні та поданні позовної заяви, відповіді на відзив та заяви про ухвалення додаткового рішення.

Спір стосувався правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товару. Правовідносини у цій категорії справ регулюються положеннями Митного кодексу України, а щодо порядку визначення митної вартості, обов`язку митного органу обґрунтувати сумніви у заявленій митній вартості та застосування другорядних методів визначення митної вартості сформовано значний обсяг сталої судової практики.

Аналіз матеріалів справи, документів митного оформлення та судової практики є складовою підготовки позовної заяви та відповіді на відзив і сам по собі не свідчить про такий обсяг чи складність виконаної адвокатом роботи, який обґрунтовував би компенсацію за рахунок відповідача всієї заявленої суми у розмірі 20 000,00 грн.

При цьому складення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат не потребувало значного додаткового правового аналізу та фактично зводилося до наведення відомостей про укладені між позивачем та адвокатським бюро договори, перелік наданих послуг та подання документів на підтвердження їх оплати.

Фіксований характер гонорару, погодженого між адвокатом та клієнтом, не позбавляє суд обов`язку при його розподілі між сторонами перевірити співмірність, обґрунтованість та пропорційність таких витрат.

Оцінивши подані докази у сукупності, враховуючи характер та предмет спору, спосіб розгляду справи, відсутність судових засідань, обсяг фактично виконаної представником роботи, значення справи для позивача, а також позицію відповідача, висловлену у відзиві, щодо необґрунтованості стягнення витрат на професійну правничу допомогу за відсутності належного документального підтвердження та заявлене ним право порушити питання про зменшення їх розміру після подання відповідних доказів, суд дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума 20 000,00 грн є завищеною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих у цій справі послуг.

З огляду на наведене та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, суд вважає справедливим відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн, а решту витрат покласти на позивача.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФарміЛенд” (03069, місто Київ, вулиця Володимира Брожка, будинок 38/58; ідентифікаційний код 37923962) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. В. Стецик