Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №140/8202/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/8202/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харлінської Марії Карпівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Харлінська Марія Карпівна звернулася в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 25 травня 2025 року, оформленого листом №12909-11187/Х-02/8-0300/26, про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника, відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі – Закон №3723-ХІІ) на неповнолітню дитину ОСОБА_1 ; зобов`язання перевести з 23 квітня 2026 року непрацездатного члена сім`ї неповнолітнього ОСОБА_1 , на пенсію по втраті годувальника до його повноліття на підставі частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ та статті 37 від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-ІV) із застосуванням обмеження максимальної величини виплати вищевказаної пенсії визначеної пунктом 13-2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV десятьма розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, що встановлений Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та як законний представник свого неповнолітнього сина – ОСОБА_1 , отримує призначену йому з 01 червня 2025 року пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставі Закону№1058-ІV. У квітні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії у зв`язку з втратою годувальника за Законом №1058-ІV на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за Законом №3723-ХІІ. Проте відповідач листом від 25 травня 2026 року відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на те, що норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та законодавство про державну службу не передбачають призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника після смерті судді.

Законний представник із таким рішенням не погоджується, вважає його протиправним. Зазначила, що ОСОБА_3 (батько її неповнолітнього сина) з 2016 року перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач довічного грошового утримання судді у відставці та станом на 22 вересня 2016 року мав стаж державної служби 25 років 01 місяців 20 днів, тому мав право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Враховуючи, що померлий годувальник на момент смерті мав необхідний стаж для призначення пенсії державного службовця, його неповнолітній син набув беззаперечне право на отримання виплат у зв`язку з втратою годувальника саме за нормами зазначеного Закону.

З наведених підстав ОСОБА_2 просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.16-18). В обґрунтування цієї позиції вказав, що 28 квітня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян» щодо переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 37 Закону №3723-ХII. Головним управлінням Фонду в області повідомлено про відсутність правових підстав для призначення пенсії по втраті годувальника за нормами вказаного закону надіслано та 25 травня 2026 року відповідь. Зазначив, що з 01 травня 2016 року діючим законодавством України не визначено суб`єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов`язку органів Пенсійного фонду України щодо призначення пенсій у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу». При цьому зауважив, що позивач в спірних правовідносинах із заявою (встановленої форми) про переведення на пенсію відповідно статті 37 Закону №3723-ХІІ до відповідача не звертався.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10 липня 2021 року батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.6).

Не є спірною та обставина, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6). з 04 жовтня 2016 року отримував довічне грошове утримання судді у відставці.

ОСОБА_2 з 01 червня 2025 року призначено пенсію у разі втрати годувальника на неповнолітню дитину ОСОБА_1 за нормами Закону №1058-ІV (а.с.8).

23 квітня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою (вх. №11187/Х-0300-26 від 28 квітня 2026 року), в якій просила перевести на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті його батька пенсіонера ОСОБА_3 у розмірі 50% пенсії/довічного утримання/померлого на підставі статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви додано копію свідоцтва про народження та копію свідоцтва про смерть (а.с.9).

За результатом розгляду заяви законного представника ГУ ПФУ у Волинській області листом від 25 травня 2026 року №12909-11187/Х-02/8-0300/26 «Про розгляд звернення» повідомило, що Законом України від 02 червня 2016 року №1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами, які діють на даний час призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника за померлого суддю не передбачено. З 01 червня 2025 року призначено пенсію в разі втрати годувальника на неповнолітню дитину ОСОБА_1 відповідно до Закону №1058-ІV, що відповідає нормам чинного законодавства (а.с.10).

Незгода із відмовою у переведенні із пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію з втратою годувальника відповідно до Закону №3723-ХІІ стала підставою для звернення до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати : 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Загальні умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені в статті 36 Закону №1058-IV, відповідно до частини першої якої, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Відповідно до частини другої статті статті 36 Закону №1058-IV члени сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Приписами частини першої статті 37 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного члена сім`ї, зазначеного у частині другій статті 36 цього Закону, - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше членів сім`ї, зазначених у частині другій статті 36 цього Закону, - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно з частиною першою статті 38 Закону №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

За обставин цієї справи ОСОБА_2 як законний представник ОСОБА_1 отримує пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону №1058-IV та звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 37 Закону №3723-ХII. Відповідач листом від 25 травня 2026 року №12909-11187/Х-02/8-0300/26 «Про розгляд звернення» відмовив у задоволенні цієї заяви.

Вирішуючи цей спір, суд першочергово звертає увагу на встановлений законом порядок розгляду таких заяв та зазначає таке.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону №1058-IV, відповідно до положень якої звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 45 закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі – Порядок №22-1, зі змінами).

Згідно з пунктом 1.1. розділу І вказаного Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, […].

У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.

[…]

За малолітніх або неповнолітніх осіб, недієздатних осіб, осіб, дієздатність яких обмежено, заява подається законними представниками (батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками, представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників)(абзац перший пункту 1.4 розділу I Порядку №22-1).

Приймання, оформлення і розгляд документів регламентовані нормами розділу ІV Порядку №22-1.

Так, відповідно до пункту 4.1. розділу ІV вказаного Порядку заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Приписами пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до пункту 4.7. розділу ІV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» (пункт 4.8. розділу ІV Порядку №22-1).

За правилами пункту 4.10. розділу ІV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Аналізуючи зміст вищезазначених положень, суд зазначає, що особа, яка має право на пенсійне забезпечення, наділена правом звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про зміну умов чи розміру пенсії (зокрема, щодо переведення з одного виду пенсії на інший) у спосіб, що визначені Порядком №22-1. Результат розгляду порушеного питання обов`язково оформлюється індивідуальним правовим актом – рішенням (розпорядженням) про задоволення вимог або відмову в них із зазначенням мотивів і порядку оскарження, яке приймається у встановлений законом 10-денний строк. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.

Однак, у даному випадку ГУ ПФУ у Волинській області всупереч вищенаведеним нормам законодавства не прийняло жодного рішення за результатами розгляду заяви законного представника від 23 квітня 2026 року про призначення пенсії, а лише надіслало позивачу лист.

Отже, відповідач діяв протиправно, надаючи відповідь листом на заяву позивача поза порядком екстериторіальності та без ухвалення відповідного рішення за результатами її розгляду. Застосування загального порядку розгляду звернень громадян замість спеціальних норм Порядку №22-1 звужує процесуальні права позивача та позбавляє можливості ефективного захисту та оскарження конкретного рішення.

При цьому, за відсутності у матеріалах справи підтверджених відомостей щодо визначення іншого територіального органу Пенсійного фонду України для розгляду вказаної заяви за принципом екстериторіальності, саме на ГУ ПФУ у Волинській області, як на орган за місцем проживання (реєстрації) заявника, покладався обов`язок забезпечити належний розгляд заяви.

У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Одночасно суд звертає увагу відповідача на те, що Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 сформував висновок, що доступ до соціальних прав є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання відповідача у відзиві на те, що законний представник звернулася із заявою, яка не відповідає встановленій формі. Зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити справжній намір заявника – переведення дитини на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за Законом №3723-ХІІ. Відтак, у відповідача виник беззаперечний обов`язок розглянути таку заяву по суті у порядку, визначеному Законом №1058-IV та Порядком №22-1.

У розумінні частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Оскільки перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень здійснюється судом крізь призму оцінки його фінального розпорядчого акта, відсутність рішення, ухваленого за результатами належної процедури, унеможливлює перевірку підстав для переведення на інший вид пенсії по суті, а дослідження таких обставин на цій стадії є передчасним.

Ураховуючи встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, на підставі повноважень, наданих статтею 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_2 від 23 квітня 2026 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву законного представника від 23 квітня 2026 року.

З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_2 від 23 квітня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 23 квітня 2026 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк