Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №140/3558/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/3558/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Курбай Людмила Миколаївна в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною відмови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою від 11.02.2026, та зобов`язання голову комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву від 11.02.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У зв`язку з відрахуванням з 04 червня 2026 року зі штату Волинського окружного адміністративного суду судді Валюха В.М. (у провадженні якого перебувала ця справа) на підставі наказу голови суду від 19 травня 2026 року №02-07/7/26, за результатами повторного автоматизованого розподілу справи згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 25 травня 2026 року №01-87/502/26 визначено новий склад суду.

Ухвалою суду від 01.06.2026 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його бабуся — ОСОБА_2 — є особою з інвалідністю II групи та відповідно до медичних документів потребує постійного стороннього догляду.

Позивач є її онуком та фактично здійснює постійний догляд за нею. Іншої особи, яка могла б реально забезпечувати такий догляд, немає.

Позивач зазначає, що інший член сім`ї, який формально може бути віднесений до осіб, на яких покладається обов`язок щодо утримання бабусі, фактично не здійснює та не має можливості здійснювати постійний догляд за нею. Відомості про його фактичне місце проживання, перебування та роботи відсутні.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що раніше йому вже надавалася відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації за аналогічною підставою, оскільки він фактично здійснював та продовжує здійснювати постійний догляд за своєю бабусею.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 11.02.2026 позивачем подано заяву про надання відстрочки від призову на військову службу.

До заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації було додано такі документи:

1. паспорт НОМЕР_1 ;

2. РНОКПП № НОМЕР_2 ;

3. тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 ;

4. Довідка №1451 від 29.2025 року;

5. Довідка №55 від 21.01.2025 року;

6. Свідоцтво про народження НОМЕР_4 ;

7. Витяг з реєстру територіальної громади №2026/000708707;

8. Довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб та землекористування №22 від 12.01.2026 року;

9. Заключення ЛКК №327 від 10.07.2025 року;

10. Свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 ;

11. Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 ;

12. Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 ;

13. Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_8 ;

14. Паспорт № НОМЕР_9 ;

15. РНОКПП № НОМЕР_10 ;

16. Витяг з реєстру територіальної громади №2026/002174670;

17. Пенсійне посвідчення серії НОМЕР_11 ;

18. Заключення ЛКК №329 від 10.07.2025 року;

19. Паспорт серії НОМЕР_12 ;

20. РНОКПП № НОМЕР_13 ;

21. Витяг з реєстру територіальної громади №2024/012251173;

22. Довідка Сер.МСЕ_ №164752;

23. Заключення ЛКК №328 від 10.07.2025 року;

24. Висновка ЛКК №328 від 10.07.2025 року;

25. Пенсійне посвідчення № НОМЕР_14 ;

26. Посвідчення серії НОМЕР_15 ;

27. Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_16 ;

28. Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду 15.07.2025 року;

29. Нотаріально посвідчена заяви №103;

30. Акт обстеження матеріально-побутових умов №4/08-13/6/2-25 від 14.01.2026 року;

31. Свідоцтво про народження серії НОМЕР_17 ;

32. Паспорт НОМЕР_18 ;

33. РНОКПП № НОМЕР_19 ;

34. Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_20 ;

35. Посвідчення № НОМЕР_21 ;

36. Довідка до акта огляду МСЕК Сер.ВЛН № НОМЕР_22 ;

Однак, 18.02.2026 отримав повідомлення №20260211-498154 щодо рішення про відмову в наданні відстрочки ОСОБА_1 (протокол №7 від 17.02.2026); причина відмови: є ще один син.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з реалізацією позивачем права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із здійсненням постійного догляду за особою з інвалідністю II групи.

Згідно з пунктом 14 відповідної норми законодавства право на відстрочку, зокрема, мають члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею, не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за відповідним висновком чи рішенням.

У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення відповідна норма поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є бабусею позивача, а отже, позивач є членом її сім`ї другого ступеня споріднення.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 має інвалідність II групи, що підтверджується довідкою сер. МСЕ №164752.

Крім того, наданими суду медичними документами та висновками лікарсько-консультативної комісії підтверджується потреба ОСОБА_2 у постійному сторонньому догляді.

При цьому суд звертає увагу, що предметом оцінки у цій справі є не лише формальна наявність інших осіб, які потенційно можуть належати до кола осіб, зобов`язаних утримувати ОСОБА_2 , а й реальна можливість таких осіб забезпечувати постійний догляд за нею.

Відповідно до статті 266 Сімейного кодексу України повнолітні внуки та правнуки зобов`язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги, якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки чи сина або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки та правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.

Разом із тим обов`язок щодо матеріального утримання та фактична можливість здійснювати постійний сторонній догляд не є тотожними поняттями.

У даному випадку відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, фактично виходив із формальної наявності іншого члена сім`ї, який потенційно може бути зобов`язаний утримувати ОСОБА_2 , однак не встановив, чи має така особа реальну можливість здійснювати постійний догляд за нею.

Матеріали справи не містять належних доказів того, що зазначена особа фактично проживає разом із ОСОБА_2 , здійснює за нею догляд, має можливість регулярно забезпечувати її побутові та медичні потреби або фактично готова виконувати відповідний обов`язок.

Натомість позивачем надано докази, які свідчать про фактичне здійснення ним постійного догляду за бабусею.

Суд також бере до уваги ту обставину, що раніше позивачу вже надавалася відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації за аналогічною підставою. Вказана обставина сама по собі не створює безумовного права на подальше надання відстрочки, однак має істотне значення для оцінки фактичних обставин, оскільки свідчить про те, що компетентним органом раніше вже встановлювався факт здійснення позивачем догляду за ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що під час розгляду питання про надання відстрочки відповідач повинен був дослідити не лише формальну наявність родичів особи з інвалідністю, а й фактичні обставини її життя, стан здоров`я, потребу в постійному сторонньому догляді та можливість інших членів сім`ї реально забезпечувати такий догляд.

Саме по собі посилання на існування іншого родича без встановлення його фактичної можливості здійснювати догляд не може бути достатньою підставою для висновку про відсутність у позивача права на відстрочку.

З огляду на характер захворювань та стан здоров`я ОСОБА_2 , її обмежену здатність до самостійного пересування та самообслуговування, необхідність допомоги у здійсненні побутових дій, отриманні медичної допомоги, забезпеченні харчування та належних умов проживання, потреба у постійному сторонньому догляді має реальний та життєво необхідний характер.

Отже, фактичне забезпечення такого догляду має істотне значення для захисту прав та законних інтересів особи з інвалідністю.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; своєчасно.

На переконання суду, оскаржуване рішення відповідача цим вимогам не відповідає.

Відповідач не здійснив належної оцінки усіх поданих позивачем документів, не встановив фактичних обставин здійснення постійного догляду та не навів достатнього обґрунтування того, чому наявність іншого члена сім`ї виключає можливість надання позивачу відстрочки.

Таким чином, рішення відповідача про відмову у наданні позивачу відстрочки є необґрунтованим та таким, що прийняте без повного з`ясування обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про право позивача на відстрочку.

Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача із зобов`язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки з урахуванням висновків суду.

При цьому суд не вважає за необхідне безпосередньо підміняти суб`єкта владних повноважень та самостійно приймати рішення про надання відстрочки, оскільки саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо перевірки документів та встановлення наявності передбачених законом підстав.

Як визначено статтею 244 КАС України, суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1331,20 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 23.03.2026 №6389-4452-5799-4776.

Керуючись статтями 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою ОСОБА_1 від 11.02.2026.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_23 ).

Суддя Ф. А. Волдінер