Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №120/5380/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 жовтня 2026 р. Справа № 120/5380/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає на протиправність рішення №025350005215 щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Ухвалою від 21.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 КАС України.

04.05.2026 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив, в якому проти задоволення позову заперечив та вказав, що заява позивача від 24.03.2026 за принципом екстериторіальності була передана на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке й прийняло оскаржуване рішення, а тому ГУ ПФУ у Вінницькій області не приймало рішення за результатами її розгляду.

Також відповідач вказав, що пенсію позивачу призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018– 2020 роки у розмірі 9118,81 грн, до якого законодавством не було передбачено застосування коефіцієнтів індексації, визначених позивачем, а страховий стаж за періоди з 01.04.2021 по 30.04.2021 та з 01.05.2021 по 31.07.2022 враховано у повному обсязі. У зв`язку з цим вважає пенсію позивача обчисленою відповідно до вимог чинного законодавства та просить відмовити у задоволенні позову.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у поданому 12.05.2026 відзиві заперечило проти позовних вимог та зазначило, що індексація пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV здійснюється за механізмом, визначеним Порядком №124, із застосуванням базового показника середньої заробітної плати, а не показника, використаного при первинному призначенні конкретної пенсії. Оскільки пенсію позивачу призначено у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018– 2020 роки у розмірі 9118,81 грн, який перевищував показники, що підлягали індексації у 2022– 2024 роках, позивачу встановлювалися передбачені урядовими постановами доплати, а з 2025 та 2026 років проведено відповідні перерахунки показника заробітної плати. Посилаючись також на правову позицію Верховного Суду у справі №200/5836/24 щодо застосування Порядку №124, відповідач вважає рішення від 01.04.2026 №0253500005215 правомірним та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ознайомившись із матеріалами справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.

Так, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 2021 року.

24.03.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести індексацію пенсії шляхом послідовного застосування до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018– 2020 роки, який враховано при її призначенні, коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121; при перерахунку пенсії врахувати заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу з 01.04.2021 по 30.04.2021 та з 01.05.2021 по 31.07.2022, а також здійснити оптимізацію заробітної плати шляхом виключення періоду з низькими коефіцієнтами заробітку з 08.2011 по 09.2015. Зазначену заяву зареєстровано за №530.

За принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961, вказана заява була відпрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Так, рішенням №025350005215 від 01.04.2026 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії.

В обґрунтування такого рішення зазначено, що індексації відповідно до Порядку №124 підлягає показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсій станом на 01.10.2017, тоді як пенсію позивачу призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018– 2020 роки у розмірі 9118,81 грн, у зв`язку з чим підстави для застосування до нього заявлених коефіцієнтів індексації відсутні. Водночас відповідач зазначив, що з 01.03.2025 та з 01.03.2026 позивачу проведено перерахунки із застосуванням відповідних коефіцієнтів до показника середньої заробітної плати, а страховий стаж за періоди з 01.04.2021 по 30.04.2021 та з 01.05.2021 по 31.07.2022 зараховано у повному обсязі відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Не погоджуючись із таким рішеням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до пункту 4 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина 1 статті 9 Закону № 1282-XII).

Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-ІІІ), у якій визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

У свою чергу, у зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України № 2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" (далі - Закон №2040-IX), яким, зокрема, частину 5 статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.

Так, частиною 5 статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Отже, враховуючи положення частини 5 статті 2 Закону № 1282-XII та абзацу 4 частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, суд зазначає, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом 2 частини 2 статті 42 Закону №1058-IV.

На виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України 20.02.2019 затвердив Порядок №124, яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1,

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій, відповідно до цього Порядку, проводиться щороку з 1 березня.

Отже, з 2019 року Порядком №124 з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Згідно із пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону №1058-IV та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців 1, 2 цього пункту, з урахуванням абзаців 1, 3 частини 1, частини 2 статті 28, абзацу 2 пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 Деякі питання пенсійного забезпечення громадян (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст.785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до пункту 6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Отже, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-ХІІ пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.

Разом з тим, пунктом 5 Порядку №124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме: станом на 01.10.2017 (3764,40 грн.) до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку і в цій частині положення Порядку №124 суперечать статті 42 Закону № 1058-ІV з огляду на таке.

Суд вкотре зауважує, що відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Так, відповідно до статті 27 Закону України № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп * Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

п - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

При цьому, частиною 2 статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Також суд наголошує, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

При цьому, під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

При цьому суд зауважує, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, який становить 3764,40 грн.) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.

В контексті наведеного суд зазначає, що юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

У справі Кечко проти України (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, суд зазначає, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що при призначенні позивачу пенсії у 2021 році для її обчислення застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн.

Водночас, як убачається з матеріалів пенсійної справи та оскаржуваного рішення, під час проведення індексації пенсії позивача відповідач виходив не з показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався при призначенні його пенсії, а з показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн, збільшеного на відповідні коефіцієнти індексації.

При цьому суд враховує правові висновки, викладені Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку із щорічною індексацією збільшенню підлягає саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.

Верховний Суд також зазначив, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, положень пункту 5 Порядку №124 у частині використання показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 не відповідає приписам частини другої статті 42 Закону №1058-IV, а тому під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який фактично враховувався для обчислення пенсії конкретної особи. За результатами розгляду справи №200/5836/24 Верховний Суд визнав протиправним непроведення індексації показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки із застосуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197 та 1,0796 та зобов`язав здійснити відповідний перерахунок пенсії.

Суд зауважує, що обставини цієї справи в наведеній частині є подібними, оскільки при призначенні пенсії позивачу також застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, однак під час подальшої індексації до такого показника коефіцієнти збільшення відповідачем не застосовувалися.

Так, з метою забезпечення у 2021 - 2025 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема:

у 2021 році - 1, 11 згідно з постановою №127;

у 2022 році - 1,14 згідно з постановою №118;

у 2023 році - 1,197 згідно із постановою №168;

у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою №185;

у 2025 році - 1,115 згідно з постановою №209;

у 2026 році - 1,121 згідно з постановою №236.

Таким чином, індексація пенсій у 2021-2026 роках повинна проводитись відповідно до постанов № 118, № 168, № 185, № 209, № 236 та з урахуванням приписів частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 відповідно.

Відтак встановлення позивачу відповідних щомісячних доплат замість збільшення показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення його пенсії, не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

За таких обставин висновок Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відсутність підстав для проведення позивачу відповідного перерахунку пенсії є помилковим, а рішення №025350005215 від 01.04.2026 не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону №1058-IV та підлягає скасуванню.

В частині ж вимоги зобов`язального характеру, суд керуючись ст. 245 КАС України, обирає спосіб захисту та вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести індексацію пенсії із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки (9118,81 грн.), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 та у розмірі 1,115 і у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 13.10.2025 та у розмірі 1,121 з 01.03.2026.

При цьому, визначаючи суб`єкта, на якого слід покласти обов`язок щодо проведення перерахунку та виплати пенсії, суд враховує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за місцем його проживання сформована та обліковується пенсійна справа і саме цим територіальним органом здійснюється виплата призначеної пенсії. Відповідно до пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення чи перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи для здійснення виплати пенсії.

Відтак, незважаючи на те, що оскаржуване рішення за принципом екстериторіальності прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, безпосереднє здійснення перерахунку та подальшої виплати пенсії позивачу належить до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у зв`язку з чим саме на цей орган суд покладає відповідний обов`язок.

Щодо вимоги позивача про врахування при перерахунку пенсії заробітної плати (доходу) за періоди з 01.04.2021 по 30.04.2021 та з 01.05.2021 по 31.07.2022 суд зазначає, що у заяві від 24.03.2026 позивач окремо порушував перед пенсійним органом відповідне питання.

Водночас зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач, розглядаючи заяву позивача у цій частині, обмежився лише констатацією того, що страховий стаж за зазначені періоди зараховано у повному обсязі відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Разом з тим зарахування відповідного періоду до страхового стажу та врахування заробітної плати (доходу), отриманої за цей період, при обчисленні пенсії є різними складовими механізму її розрахунку. Отже, наведене відповідачем обґрунтування не свідчить про вирішення по суті заявленого позивачем питання щодо врахування заробітної плати за вказані періоди.

Таким чином, відповідач фактично не надав оцінки відповідній частині заяви позивача та не з`ясував обставин, які мають значення для вирішення питання про врахування заробітної плати при перерахунку пенсії.

Відтак належним способом захисту порушеного права позивача у цій частині є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке за принципом екстериторіальності здійснювало розгляд заяви позивача від 24.03.2026 та прийняло оскаржуване рішення, повторно розглянути заяву позивача від 24.03.2026 в частині врахування заробітної плати (доходу) за періоди з 01.04.2021 по 30.04.2021 та з 01.05.2021 по 31.07.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки за результатами розгляду справи позовні вимоги задоволено частково, а оскаржуване рішення №025350005215 від 01.04.2026 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та визнане судом протиправним, суд, керуючись частиною 3 статті 139 КАС України, вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області понесені ним витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №025350005215 від 01.04.2026 про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з 13.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) і у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 в повному обсязі, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2026 в частині врахування заробітної плати (доходу) за періоди з 01.04.2021 по 30.04.2021 та з 01.05.2021 по 31.07.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 887,46 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 46 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області(вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010)

Рішення суду сформовано 07.10.2026.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна