Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №120/11669/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 жовтня 2026 р. Справа № 120/11669/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-ОЙЛ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-ОЙЛ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкового повідомлення-рішення №0128600705 від 09.05.2025 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки під час перевірки залишків пального ТОВ "СПЕКТР-ОЙЛ" на акцизному складі встановлено наявність необлікованого пального на загальну суму 475328,23 грн., що свідчить про порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

11 квітня 2025 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наказ №1925к "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "СПЕКТР-ОЙЛ", за змістом якого, на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, керуючись статтями 20, 61, 62, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Кодексу законів про працю України, інших нормативно-правових актів контроль за дотримання яких покладено на територіальні органи ДПС, та відповідно доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області №795/02-32-09-01 від 10.04.2025 року, наказано провести фактичну перевірку суб`єкта господарювання ТОВ "СПЕКТР-ОЙЛ" за адресою місця здійснення господарської діяльності (розташування акцизного складу): вул. Турбівське шосе, 6 км, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область з 14.04.2025 року тривалістю 10 діб.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №9840/02-32-09-01/42748922 від 15.04.2025 року, в якому зафіксовано виявлені під час перевірки порушення пункту 12 статті 3 розділу ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме у місці здійснення продажу пального встановлено факт наявності пального: дизпалива, в кількості 7194,59 літрів по ціні 47,00 грн. за 1 л., вартістю 338145,73 грн.; бензину А-95, в кількості 2743,65 літрів по ціні 50,00 грн. за 1 л., вартістю 137182,50 грн., на загальну суму 475328,23 грн. яке не обліковується у встановленому законодавством порядку.

09.05.2025 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0128600705 про застосування штрафних санкцій в сумі 475328,23 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 09.05.2025 року №0128600705 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон №265/95-ВР).

Як передбачено частиною першою статті 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі й підстав їх призначення, регламентовано статтею 80 ПК України.

Так, згідно із положеннями пункту 80.1. статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Судом встановлено, що підставою для проведення фактичної перевірки слугувала доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області №795/02-32-09-01 від 10.04.2025 року, в якій зазначено, що листом ДПС України від 07.04.2025 року №9279/7/99-00-09-03-01-08 доручено провести фактичні перевірки АЗС ТОВ "СПЕКТР-ОЙЛ" з метою запобігання та виявлення порушень законодавства під час роздрібної торгівлі пальним.

З огляду на викладене, у доповідній записці запропоновано на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України провести фактичну перевірку товариства за місцем здійснення господарської діяльності (розташування акцизного складу): вул. Турбівське шосе, 6 км, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, тривалістю 10 діб із 14.04.2025 року, з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій та державне регулювання виробництва, зберігання й обігу підакцизних товарів.

За приписами пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2).

Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки.

Водночас, запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Так, у відповідності до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, для проведення перевірки надаються копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Застосовуючи положення пункту 81.1 статті 81 ПК України, Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 зазначив, що аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником. Реалізуючи мету, з якою ця справа розглядається у складі Судової палати, Верховний Суд формулює такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

В силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В матеріалах справи міститься доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області №795/02-32-09-01 від 10.04.2025 року якою запропоновано провести фактичну перевірку ТОВ "СПЕКТР-ОЙЛ" за місцем здійснення господарської діяльності.

Отже, вказана доповідна записка в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.

Враховуючи наведені обставини та правовий висновок Верховного Суду у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, суд вважає, що наявність посилання у наказі про проведення фактичної перевірки на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, як на підставу проведення такої, фактичним підтвердженням чого є доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області №795/02-32-09-01 від 10.04.2025 року, не може вказувати на протиправність такого наказу, а тому доводи позивача щодо порушення процедури перевірки в цій частині не заслуговують на увагу.

Суд також звертає увагу на те, що наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області від 11.04.2025 року №1925к "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "СПЕКТР-ОЙЛ" містить відомості, зокрема, про:

- мету перевірки: протидія незаконному обігу підакцизних товарів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального;

- вид перевірки: фактична перевірка;

- підстави для проведення перевірки: підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України;

- об`єкт перевірка якого проводитиметься, ТОВ "СПЕКТР-ОЙЛ" за адресою місця здійснення господарської діяльності (розташування акцизного складу): вул. Турбівське шосе, 6 км, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що у контролюючого органу були наявні достатні правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача. Зміст наявного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам.

Щодо суті зафіксованих актом фактичної перевірки порушень, які стали підставою для застосування до позивача фінансових санкцій, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "СПЕКТР-ОЙЛ" здійснює роздрібну торгівлю пальним на підставі ліцензії №02030314202100038 від 02.06.2021 року за адресою: с. Вінницькі Хутори, вул. Турбівське шосе, 6 км.

За результатами фактичної перевірки контролюючим органом зафіксовано наявність дизельного пального в кількості 7194,59 літра за ціною 47,00 грн. за літр на суму 338145,73 грн. та бензину А-95 у кількості 2743,65 літра за ціною 50,00 грн. за літр на суму 137182,50 грн., загальною вартістю 475328,23 грн.

При цьому, в акті фактичної перевірки зазначено, що документи, які підтверджують облік та походження зазначеного пального, за місцем його продажу були відсутні та до перевірки не надані.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Статтею 20 Закону №265/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

За змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Таким чином, ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об`єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №420/12275/22 та від 27.08.2024 у справі № 300/2879/22.

Обов`язок позивача щодо надання документів, пов`язаних із предметом перевірки, також передбачений пунктом 85.2 статті 85 ПК України.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Водночас, підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначає повноваження контролюючого органу запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, посилання позивача на цей припис не спростовує його власного обов`язку забезпечити надання документів, встановленого пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

З метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організація України.

Підпунктом 10.2.10 вказаної Інструкції визначено, що на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14).

Відповідно до підпункту 10.3.1.3 Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

Зазначені приписи передбачають оприбуткування прийнятих нафтопродуктів на підставі товарно-транспортних накладних, внесення відповідних записів до журналу за формою №13-НП та відображення руху нафтопродуктів у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

При цьому, пунктом 16.1 Інструкції вказано, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Таким чином, наведені позивачем пояснення щодо щоденного передання документів до бухгалтерської служби не звільняють товариство від обов`язку забезпечити можливість перевірки обліку пального за місцем його реалізації та надати відповідні документи у паперовій або електронній формі.

Оцінюючи доводи позивача про надання всіх необхідних документів під час перевірки, суд враховує письмові пояснення оператора АЗС ОСОБА_1 від 14.04.2025 року.

У зазначених поясненнях оператор повідомив, що, перебуваючи на робочій зміні під час проведення фактичної перевірки, не надав працівникам Головного управління ДПС у Вінницькій області документи про надходження пального (журнал про походження нафтопродуктів, журнал за формою №17-НП), оскільки документи передаються до бухгалтерії для запобігання їх втраті.

Зазначені пояснення узгоджуються з відомостями акта фактичної перевірки щодо ненадання документів за місцем продажу пального та суперечать твердженню представника позивача про їх надання на початок перевірки.

Причина ненадання документів, наведена оператором, стосується внутрішньої організації документообігу товариства та не може свідчити про об`єктивну неможливість виконання встановленого законом обов`язку.

Долучення документів до заперечень на акт перевірки не підтверджує їх надання під час перевірки та саме по собі не спростовує порушення обов`язку, передбаченого пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Доводи позивача про відсутність встановлених фактів реалізації необлікованого пального не спростовують можливості застосування статті 20 Закону №265/95-ВР за іншою передбаченою нею підставою - ненаданням документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу.

Для застосування відповідальності за цією підставою не вимагається одночасного встановлення конкретної розрахункової операції з реалізації необлікованого товару.

Суд також відхиляє посилання позивача на необхідність застосування Методики визначення об`єму необлікованого пального, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 №444, до перевірки, проведеної до набрання нею чинності.

Пунктом 1 цієї Методики визначено, що вона розроблена з метою визначення об`єму необлікованого пального, виявленого під час його зберігання та/або реалізації, зокрема для цілей застосування пунктів 26-28 частини другої статті 46 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Натомість спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано фінансову санкцію на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.

Відсутність чинної на момент перевірки Методики №444 не припиняла обов`язку позивача надавати документи, які підтверджують облік пального.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано обов`язок щодо надання під час фактичної перевірки документів, які підтверджують облік пального, що знаходилося у місці продажу.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 09.05.2025 року №0128600705 є правомірним, а підстави для його скасування та задоволення позовних вимог відсутні.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволенні позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-ОЙЛ" (вул. Хмельницьке шосе, 13, офіс 228, м. Вінниця, 21036, ЄДРПОУ 42748922);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, ЄДРПОУ ВП 44069150).

Суддя Свентух Віталій Михайлович