Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №120/11101/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 жовтня 2026 р. Справа № 120/11101/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 905200128005 від 30.04.2026 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років. Зазначено, що у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року № 7-р(П)/2019, у позивача виникло право на звернення за перерахунком пенсії в порядку, визначеному ч. 20 ст. 86 Закону № 1697.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області скористалось правом на подання відзиву, у якому зазначило, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Додатково наголошено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у перерахунку пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для задоволення щодо нього будь-яких позовних вимог.

На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій останній наводить свої аргументи на спростування доводів відповідача.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 263 КАС України суд не бере до уваги зазначену відповідь позивача, оскільки дана категорія справ не передбачає подачі відповідної заяви.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також скористалось своїм правом на подання відзиву, у якому заперечує проти задоволення позову, мотивуючи свою позицію тим, що підвищення з 01.08.2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, а підстави для проведення перерахунку пенсії з 01.01.2026 року відсутні.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 05.07.2002 року перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789.

Вінницька обласна прокуратура надала ОСОБА_1 довідку від 06.03.2026 року № 21-44 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.08.2025 року за відповідною (прирівняною) посадою прокурора Тростянецького району.

У подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугу років на підставі цієї довідки.

Заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке рішенням № 905200128005 від 30.04.2026 року відмовило у перерахунку пенсії. Рішення мотивоване тим, що підвищення з 01.08.2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора обласної прокуратури, не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України регулює Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Із набранням чинності цим Законом № 1697-VII визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, крім, зокрема, ч. ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1.

До скасування вищевказаних норм, ст. 50-1 Закону № 1789-XII передбачала, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76-VIII внесено зміни до Законів № 1697-VII та № 1789-XII, визначивши, що з 01.01.2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 18 ст. 50-1 та ч. 20 ст. 86 відповідно).

Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) (далі - Рішення № 7-р(ІІ)/2019) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

При цьому, п. 3 встановлено такий порядок виконання цього Рішення:

- ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

У своєму Рішенні № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України зазначив, зокрема, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Суд враховує, що ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII у первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Однак, згідно з чинною редакцією положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України наголосив, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019 року, а тому Закон № 1697-VII з указаної дати не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи відсутність нормативного акта, який би регулював порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, суд, з урахуванням ч. 6 ст. 7 КАС України, дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, яким встановлено, що з метою перерахунку призначеної пенсії до Управління пенсійного фонду подається заява встановленого зразка.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок.

Водночас, відповідно до другого речення абз. 3 п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ передбачалося, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих та військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 року № 8-р(ІІ)/2023 у справі за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) абз. 3 п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року № 113-ІХ (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності)" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абз. 3 п. 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року № 113-ІХ.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України, відповідаючи на порушені заявниками питання, з покликанням, з-поміж іншого, на свої рішення від 26.03.2020 року № 6-р/2020, від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019 та від 01.03.2023 року № 1-р(II)/2023 виснував, що врегулювання законом, а не підзаконним актом питань матеріального, соціального, пенсійного забезпечення прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури, що інакше призведе до недодержання принципу поділу влади.

Конституційний Суд України зазначив також, що наділення Кабінету Міністрів України повноваженням урегульовувати питання винагороди прокурорів не можна визнати таким, що відповідає конституційній вимозі щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

З огляду на ці міркування Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абз. 3 п. 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX є таким, що суперечить ст. 6 Конституції України в поєднанні з ч. 2 ст. 131-1 Конституції України.

Крім того, визначення розміру окладу на зазначений період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, у спірний період, визнано неконституційним.

Відповідно до ч. 3 ст. 81 Закону № 1697-VII, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури з 1 січня 2022 року становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до п. п. 1, 3 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 20.08.2025 року № 4571-IX (далі - Закон № 4571-IX) внесено зміни у ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 року № 4059-IX, зокрема, доповнено частиною другою такого змісту: "Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні".

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 4571-IX встановлено, що у 2025 році положення ч. 2 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року № 4695-IX установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, визначається на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється статтею 86 цього Закону, за змістом частини 20 якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, а перерахунок проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Право працівників прокуратури на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відновлене Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 та підтверджене у зразковій справі № 560/2120/20, реалізується за умови, що таке підвищення заробітної плати фактично відбулося та є передбаченою законом підставою для перерахунку.

Беручи до уваги вищевикладену нормативно-правову базу, суд зазначає, що при вирішенні цієї справи визначальним є встановлення факту наявності обставин, які відповідно до вимог законодавства зумовлюють зміну розміру пенсії, у розумінні ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII.

Судом встановлено, що підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з 1600 грн до 2102 грн, та, як наслідок, і підвищення посадового окладу та заробітної плати прокурорських працівників, відбулося з 01.08.2025 року на підставі Закону № 4571-IX, тобто - у 2025 році.

Разом з тим, п. 2 Прикінцевих положень Закону № 4571-IX встановлено, що у 2025 році таке підвищення не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. Отже, підвищення заробітної плати, яке відбулося з 01.08.2025 року, законодавець виключив із числа підстав для перерахунку раніше призначених пенсій.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року № 4695-IX прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з 01.01.2026 року визначено на рівні, встановленому станом на 31.12.2025 року, тобто 2102 грн.

Таким чином, з 01.01.2026 року розмір посадового окладу прокурора не змінився, а був збережений у попередньому розмірі, і жодного нового підвищення заробітної плати працівникам прокуратури у 2026 році не відбулось.

Враховуючи встановлені у справі обставини, відсутні підстави для зміни розміру пенсії позивача у розумінні ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII.

Принагідно суд зазначає, що умова, встановлена у п. 2 Прикінцевих положень Закону № 4571-IX не зменшує розміру раніше призначеної позивачу пенсії та не звужує обсягу його пенсійних прав.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що спірне рішення є правомірним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат в силу ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ

Відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, місто Слов`янськ, Донецька обл., ЄДРПОУ 13486010), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович