Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №485/1972/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 жовтня 2026 року м. Снігурівка

справа № 485/1972/26

провадження №3/485/464/26

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Бодрова О.П., за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: дачний кооператив «Нафтовик-Н» біля с.Новотимофіївка Баштанського району Миколаївської області,

за ст. 185 КУпАП,

установила:

15 вересня 2026 року близько 15:30 ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції сержанта поліції Іванця Є.І., який перебував при виконанні службових обов`язків, а саме: на законну вимогу поліцейського пред`явити документ, що посвідчує особу (на підставі ст.32 ЗУ «Про НПУ») категорично відмовився їх надати, намагався втекти з місця події, чим вчинив активний опір та злісну непокору. Дане правопорушення сталось неподалік с.Новотимофіївка Баштанського району, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, а саме злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Виклик здійснювався неодноразово шляхом направлення повістки за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом повідомлення через уповноважену особу ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п.41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

До суду, з метою отримання інформації про стан розгляду справи щодо нього, ОСОБА_1 не звертався. Доказів поважності своєї неявки в судове засідання не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Приймаючи до уваги, що законом передбачені певні строки притягнення до адміністративної відповідальності, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, суд розцінює причину неявки як неповажну.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №724140 від 15.09.2026;

- даними рапорту старшого інспектора чергового відділення поліції №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 15.09.2026 згідно якого встановлено, що 15.09.2026 о 15:25 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15.09.2026 о 15:24 за адресою: Баштанський район, с.Новотимофіївка, траса Траса, та між с.Олександрівка, 58 хвилин тому, заявник – працівник поліції, повідомив про те, що під час перевірки документів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зупинений на велосипеді, дістав з сумки металеву палицю та почав наносити удари по голові заявнику. Мед допомога не потрібна. Заявник ОСОБА_2 ;

- даними рапорту поліцейського – водія ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Іванець Є. від 15.09.2026, згідно якого останній зазначає, що 15.09.2026 після відпрацювання ЄО №6743, під час прямування по польовій дорозі між селами с. Михайлівка та с. Галаганівка Баштанського району на службовому автомобілі SUZUKI VITARA д/н НОМЕР_1 та було виявлено підозрілого невідомого чоловіка, який котив велосипед. З метою перевірки документів та встановлення відношення чоловіка до призову та мобілізації, зупинилися і попрохали останнього пред`явити документи. Вказаний громадянин, покинув велосипед та почав втікати. ОСОБА_3 наздогнав громадянина і повторив прохання надати документи до ознайомлення в рамках вимоги ч. 2 статті 32 Закону України «Про Національну поліцію», на що останній із сумки дістав металеву трубу та почав махати нею перед його обличчям, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, з метою припинення протиправних дій громадянина, було застосував аерозольний балончик «Кобра-1» № 6. Громадянина який вчинив вказане правопорушення було ідентифіковано - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Щодо ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП;

- даними рапорту поліцейського з РПП СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Щербатюк К. від 15.09.2026 згідно якого остання зазначає, що 15.09.2026 після відпрацювання ЄО №6743, під час прямування по польовій дорозі між селами с. Михайлівка та с. Галаганівка Баштанського району на службовому автомобілі SUZUKI VITARA д/н НОМЕР_1 та було виявлено підозрілого невідомого чоловіка, який котив велосипед. З метою перевірки документів та встановлення відношення чоловіка до призову та мобілізації, зупинилися і попрохали останнього пред`явити документи. Вказаний громадянин покинув велосипед та почав втікати. ОСОБА_3 наздогнав громадянина і повторив прохання надати документи до ознайомлення в рамках вимоги ч. 2 статті 32 Закону України «Про Національну поліцію», на що останній із сумки дістав металеву трубу та почав махати нею перед ОСОБА_2 обличчям, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського. Громадянина який вчинив вказане правопорушення було ідентифіковано - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Щодо ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази, суд враховує таке.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.

Склад проступку включає в себе ознаки, які об`єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: об`єкт адміністративного проступку, об`єктивну сторону проступку; суб`єкт адміністративного проступку; суб`єктивну сторону проступку, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння.

При цьому, у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП - указане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не являється.

Відповідно до ст. 185 КУпАП адміністративна відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єкт правопорушення - суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Отже, злісна непокора полягає у відмові від обов`язкового виконання законних розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, що виражається у зухвалій формі і свідчить про прояв явної неповаги до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова особи проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Отже, для притягнення особи до відповідальності за ст. 185 КУпАП необхідні дві складові: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків та злісна непокора порушника.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Наведене вказує, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, тобто злісної непокори законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Докази, яким надано під час судового розгляду оцінку, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з такого.

Враховуючи викладене вище, характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що відповідає санкції ст.185 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, 185, 245, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 136,00 грн (сто тридцять шість гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Реквізити для сплати штрафу: отримувач: Миколаїв.ГУК/тг м.Снігурівка/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA378999980313050106000014444; Код класифікації доходів бюджету 21081100).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя О.П.Бодрова