Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №488/945/22 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №488/945/22

Суддя: Федорченко А. А.

справа № 488/945/22

провадження № 1-кп/488/72/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 року

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:

- 30.11.2022 року Білгород — Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

14.05.2022 року приблизно о 19:40 год., ОСОБА_4 , перебуваючи біля вхідних воріт території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, скориставшись тією обставиною, що ключ від автомобіля знаходився у замку запалення, а двері не заперті, відчинив бортовий тентований вантажний автомобіль марки «ГАЗ» моделі «33021212 СПГ» 2002 року випуску бежевого кольору, з номером шасі НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_6 , вартістю 91570 грн., сів до салону автомобіля та зробив спробу привести в рух двигун за допомогою ключа. Однак, це йому не вдалося, у зв`язку з чим, ОСОБА_4 попросив привести в рух двигун автомобіля та перевезти за адресою: АДРЕСА_4 , свого знайомого ОСОБА_7 , якого ввів в оману, пояснивши, що вказаний автомобіль належить йому. ОСОБА_7 виконав прохання ОСОБА_4 та став рухатися на автомобілі за вказаною адресою. При цьому, ОСОБА_4 став рухатися на власному автомобілі за автомобілем ОСОБА_6 , яким керував ОСОБА_7 . Після прибуття за вказаною адресою, ОСОБА_4 забрав у ОСОБА_7 ключ від автомобіля марки «ГАЗ» з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , що перебуває у володінні ОСОБА_6 , та залишив його собі.

Тим самим, ОСОБА_4 незаконно, без згоди власника ОСОБА_6 , заволодів вказаним транспортним засобом.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, суду показав, що в зазначений день ввечері, коли саме не пам`ятає, відпочивали у будинку матері ОСОБА_8 . Коли він приїхав з ОСОБА_9 , ОСОБА_6 був вже п`яний. Пізніше вони з ОСОБА_10 поїхали, після чого обвинувачений приїхав з ОСОБА_7 та їм сказали забрати автомобіль, бо ОСОБА_6 п`яний. Однак, спочатку ОСОБА_6 подзвонив ОСОБА_7 та попросив приїхати і забрати автомобіль. ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_7 не знає, він є знайомим ОСОБА_11 та ОСОБА_6 . Під час його спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 стояв поруч та чув розмову, після чого потерпілий передав ключ та документи на авто ОСОБА_7 , який сів в автомобіль «ГАЗЕЛЬ» та поїхав в бік супермаркету «АТБ», а ОСОБА_4 поїхав на своєму автомобілі в бік церкви. ОСОБА_4 не сідав в автомобіль «Газель», не намагався його завести та не казав ОСОБА_7 , що це його автомобіль. ОСОБА_7 залишив автомобіль біля церкви, ключ був у ОСОБА_11 . Конфліктів в нього з ОСОБА_6 не було, однак в зазначений день обвинувачений застосував до потерпілого газовий балончик, для чого він це зробив пояснити не зміг.

При цьому, надаючи показання в наступному судовому засіданні ОСОБА_4 стверджував, що в зазначений день він одразу приїхав з ОСОБА_7 на прохання ОСОБА_6 і не був попередньо присутній на святкуванні. Ключ від автомобіля залишив у себе ОСОБА_7 .

Показання обвинуваченого не узгоджуються між собою і суперечать дослідженим в ході судового розгляду доказам.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_4 знає з дитинства ( ОСОБА_4 стверджує, що вони не знайомі), підтримують нормальні стосунки. В зазначений день ОСОБА_4 підійшов до нього на вулиці біля будинку № 5 по вул. Тернопільській та, не пояснивши нічого, попросив йому допомогти перегнати автомобіль, який, з його слів, він придбав для роботи. У ОСОБА_7 ніяких підозр не виникло та він погодився допомогти ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 стверджував, що потерпілий дзвонив ОСОБА_7 з проханням забрати автомобіль). Вони з ОСОБА_4 приїхали на автомобілі останнього в Балабанівку, точно куди не пам`ятає. Приїхавши на місце, свідок побачив автомобіль «Газель», який був відчинений. Сівши в автомобіль «Газель», побачив документи на автомобіль, а саме техпаспорт. ОСОБА_7 їхав за кермом автомобіля «Газель», який завів ключем запалення. Приїхавши до будинку 79-А по вул. Тернопільській, віддав ключ ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 стверджує, що ключ залишився у ОСОБА_11 , а пізніше стверджував, що ключ залишився у ОСОБА_7 ) та пішов додому. Власника автомобіля «Газель» свідок не знає, до цього не бачив зазначений автомобіль та раніше за адресою, де він з ОСОБА_4 забирав транспортний засіб, не був ( ОСОБА_4 стверджує, що спочатку ОСОБА_6 подзвонив ОСОБА_7 ).

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_6 був зареєстрований та мешкав в її будинку АДРЕСА_3 , як квартирант. У вересні 2022 року виписала ОСОБА_6 з будинку, оскільки він виїхав за невідомою їй адресою. Після того як ОСОБА_6 виїхав, ОСОБА_12 ще деякий час з ним спілкувалась, однак вже 2 роки вони не підтримують спілкування. У потерпілого був автомобіль «Газель». Зі слів ОСОБА_6 ОСОБА_12 відомо, що наприкінці травня 2022 року в нього вказаний автомобіль викрали.

Обвинувачений був близько знайомим її доньки ОСОБА_10 , а саме, на той момент, співмешканцем. Обвинувачений раніше не приїжджав до будинку ОСОБА_12 , однак 14.05.2022 року приїжджав разом з її донькою ОСОБА_10 .

14.05.2022 року онучка зі своїм чоловіком приїхали до ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 для влаштування свята. Конфліктів не відбувалось до того моменту поки п`яний ОСОБА_6 не вирішив поїхати на «Газелі» до Корабельного району, однак не зміг виїхати з двору, так як заважав автомобіль, який чоловік онучки припаркував під воротами. ОСОБА_6 вимагав звільнити місце, а чоловік онучки заперечував. Під час конфлікту ОСОБА_6 вдарив чоловіка онучки та зламав йому щелепу. ОСОБА_12 злякалась та попросила ОСОБА_4 і доньку ОСОБА_10 відвезти її до знайомих на квартиру. Рухаючись на автомобілі ОСОБА_4 , ОСОБА_12 побачила як ОСОБА_6 виїжджав з двору та почав їх переслідувати. Приїхавши до квартири, ОСОБА_6 довго стояв під вікнами квартири та кричав, потім він поїхав, через деякий час повернувся знову, кричав і стукав у двері, після чого знов поїхав.

Подальших дій ОСОБА_4 свідок не бачила, можливо його схвилювало те, що ОСОБА_6 переслідував їх і ОСОБА_4 вирішив повернутися до її будинку. Зі слів ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_10 , ОСОБА_12 відомо, що ОСОБА_6 сам просив забрати ключі від «Газелі», щоб не накоїти лиха.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що весною 2022 або 2023 року, точно не пам`ятає, ОСОБА_13 подзвонив сусід, запитавши чи працюють в нього камери, після чого останній прийшов та переглядав відеозаписи з камер. На відеозапису було зафіксовано як рухається автомобіль «Газель», чи їхав за ним інший автомобіль не бачив, а точніше не пам`ятає. Під час перегляду зазначеного відеозапису, сусід сказав, що це його автомобіль, після чого викликав поліцію. Приїхали співробітники поліції та ОСОБА_13 добровільно видав їм відеозаписи. Також, зазначив, що він рідко вмикав камеру, а тому час на відеозаписі міг не збігатися з реальним часом.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні не допитувався, так як судом вичерпані усі можливості шодо забезпечення його явки до суду, а саме: повістку він жодного разу не отримав, інші актуальні засоби зв`язку в розпорядженні суду відсутні, приводом не доставлений, місцезнаходження не відомо, зусиллями сторони обвинувачення та сторони захисту місцезнаходження не встановлено.

З аналогічних причин не допитані свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на допиті яких сторона захисту не наполягала.

Судом досліджені письмові та цифрові докази, а саме:

- витяг з ЄРДР № 12022152050000469 від 20.05.2022 року з якого вбачається, що за заявою ОСОБА_6 були внесені дані, що 14.05.2022 року о 19:40 год. ОСОБА_4 перебуваючи біля території домоволодіння № 2 по вул. Кубинській в м. Миколаєві, незаконного заволодів автомобілем «ГАЗ» моделі «33021212 СПГ» 2002 року випуску, тілесного кольору, р/н НОМЕР_4 , належний ОСОБА_6 ;

- рапорт від 20.05.2022 року згідно якому, 20.05.2022 року о 10:04 год. надійшла заява до РУ про те, що 14.05.2022 року приблизно о 19:40 год. невстановлена особа перебуваючи біля території домоволодіння АДРЕСА_3 , незаконного заволоділа автомобілем «ГАЗ» моделі «33021212 СПГ» 2002 року випуску, тілесного кольору, р/н НОМЕР_4 , належним ОСОБА_6 ;

- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2022 року в якому зафіксоване прийняття заяви від ОСОБА_6 про те, що 14.05.2022 року о 19:40 год. невстановлена особа біля будинку за місцем його проживання заволоділа належним йому автомобілем «ГАЗ». У вчиненні кримінального правопорушення він підозрював знайомого на ім`я ОСОБА_17 , з яким в день події у нього виник конфлікт поблизу вказаного будинку;

- протокол огляду місця події від 20.05.2022 року з фототаблицею, згідно якому оглянуто відкриту ділянку місцевості, що розташована між територіями домоволодіння АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 . Біля будинку № 2 по вул. Кубинській в Корабельному районі м. Миколаєва, на асфальтованому покритті, де знаходився автомобіль «ГАЗ 33021212 СПГ», р/н НОМЕР_4 , будь-яких слідів не виявлено;

- заява ОСОБА_6 від 20.05.2022 року про долучення до матеріалів кримінального провадження копій документів;

- протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками за участю потерпілого від 30.05.2022 року, під час якого ОСОБА_18 впізнав фотознімок ОСОБА_4 , як особи, з якою у нього біля будинку 14.05.2022 року о 19:30 стався конфлікт, під час якого ОСОБА_4 застосував до потерпілого газовий балончик, в результаті чого потерпілий відчув сильний біль та зайшов до будинку. Вийшовши через 10 хвилин, виявив відсутність належного йому автомобіля «ГАЗ»;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.05.2022 року в ході якого свідок ОСОБА_14 впізнав фотознімок ОСОБА_4 як особи, яка в день події стояла біля автомобіля на його вулиці, в той час як інша особа в салоні автомобіля намагалася завести двигун. Пізніше, коли автомобіль поїхав, ОСОБА_4 сів до іншого автомобіля та поїхав вслід за першим;

- заява ОСОБА_13 від 20.05.2022 року, який добровільно видав запис за 14.05.2022 року з камер відеоспостереження приватного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 ;

- протокол огляду предметів від 20.05.2022 року, в ході якого оглянутий цифровий носій DVD-R диску марки Axent, добровільно виданий для долучення до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_13 . Згідно відеозапису, автомобіль потерпілого проїжджає вулицею в бік будинку потерпілого за 36 хвилин до приїзду автомобіля ВАЗ 2108, яким, як пояснює у протоколі потерпілий, користується знайомий ОСОБА_17 , з яким у нього того дня стався конфлікт. Через 13 хвилин «ГАЗ» виїжджає в зворотньому напрямку, ще через 17 секунд за ним виїжджає вказаний ВАЗ 2108;

- постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 20.05.2022 року;

- протокол проведення слідчого експерименту від 20.05.2022 за участю свідка ОСОБА_7 , який розповів про обставини, які йому відомі за фактом, який відбувся 14.05.2022 року;

- DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту від 20.05.2022 за участю свідка ОСОБА_7 , який переглянуто у судовому засіданні;

- заява ОСОБА_4 від 20.05.2022 року про видачу ключа від автомобіля та документів із нього, в якій зазначив, що дані предмети — з автомобіля, яким він незаконно заволодів 14.05.2022 року приблизно о 19:40 год. за адресою проживання потерпілого;

- протокол огляду предмету від 21.05.2022 року з додатками, в ході якого оглянуті: ключ від замка запалення автомобіля марки «ГАЗ» моделі «33021212 СПГ» 2002 року випуску бежевого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_4 , який добровільно видав підозрюваний ОСОБА_4 , копія договору добровільного комплексного страхування від нещасних випадків №ОБ 293503 від 18.02.2022 на ім`я ОСОБА_6 на одному аркуші, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ 1908852 від 18.02.2022 на автомобіль «ГАЗ-ЗЗО2» з номерним знаком НОМЕР_4 на одному аркуші, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00228-00325-20 серії ВР №474668 на одному аркуші, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №147276 на ім`я ОСОБА_6 на одному аркуші. В протоколі огляду предмету, потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що ключ від автомобіля «ГАЗ» впізнає як свій по формі, кольору, матеріалам виготовлення;

- постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 21.05.2022 року;

- протокол огляду місця події від 20.05.2022 року з фототаблицею, в ході якого оглянуто відкриту ділянку місцевості, що розташована на відстані 25 метрів від будинку № 79-А по вул. Тернопільській в м. Миколаєві. Вказана ділянка має приблизні розміри 5х7 метрів, з грунтовим покриттям, на якому виявлено та вилучено транспортний засіб «ГАЗЕЛЬ» молочного кольору, р/н НОМЕР_4 , з бортовим кузовом сірого кольору. Вказаний транспортний засіб зовнішніх пошкоджень не має. При огляді водійської двері з зовнішньої сторони біля ручки виявлено та вилучено 3 СПУ, зі внутрішньої сторони лівих водійських дверей біля правого куту скла виявлено тавилучено 2 СПУ;

- постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 20.05.2022 року;

- заява ОСОБА_6 ;

- протокол отримання біологічних зразків для експериментів від 20.05.2022 року, згідно якому у обвинуваченого ОСОБА_4 відібрано зразки папілярних візерунків та відтисків долонних поверхонь правої та лівої руки;

- протокол отримання біологічних зразків для експериментів від 20.05.2022 року, згідн якому у свідка ОСОБА_7 відібрано зразки папілярних візерунків та відтисків долонних поверхонь правої та лівої руки;

- протокол отримання біологічних зразків для експериментів від 20.05.2022 року, згідно якому у потерпілого ОСОБА_6 відібрано зразки папілярних візерунків та відтисків долонних поверхонь правої та лівої руки;

- висновок експерта № СЕ-19/115-2/3662-Д від 25.05.2022 року згідно якому слід папілярного узору пальця руки з розмірами 47 х 17 мм, залишений безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_7 , слід папілярного узору пальця руки з розмірами 47x16 мм, залишений середнім пальцем лівої руки руки ОСОБА_7 , слід папілярного узору пальця руки з розмірами 31x16 мм, залишений безіменним пальцем правої руки руки ОСОБА_7 , слід папілярного узору пальця руки з розмірами 30 х 18 мм, залишений безіменним пальцем правої руки руки ОСОБА_7 , слід папілярного узору пальця руки з розмірами 27 х 16 мм, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_7 ;

- висновок експерта № СЕ-19/115-2/3666 АВ від 27.05.2022 року згідно якому середня ринкова вартість транспортного засобу марки "ГАЗ" моделі 33021212 СПГ", 2002 року випуску бежевого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_4 , типу бортовий тентова ний вантажний, номер шасі НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , повною масою 3500 кг, масою без навантаження 1900 кг, з об`ємом двигуна 2890 л, тип пального - бензин або газ, з урахуванням зносу на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме станом на 14.05.2022 року, становить 91570,00 грн.

Згідно ст. 94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналіз досліджених доказів, які суд вважає належними, допустимими і в сукупності достатніми для ухвалення вироку, дозволяє дійти висновку про те, що своїми діями ОСОБА_4 , за кваліфікуючими ознаками – незаконне заволодіння транспортним засобом, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що 14.05.2022 року приблизно о 19:40 год., ОСОБА_4 , перебував за адресою: вул. Кубинська, 2 в Корабельному районі м. Миколаєва, де відбувалося святкування, разом із ОСОБА_11 . В якийсь момент вони з ОСОБА_11 поїхали, а пізніше він повернувся з ОСОБА_7 .

Обвинувачений стверджував, що ОСОБА_7 подзвонив потерпілий і попросив забрати його автомобіль. Також обвинувачений стверджував, що ОСОБА_7 він не знає.

Показання обвинуваченого в цій частині спростовуються показаннями ОСОБА_7 , який стверджує, що вони з обвинуваченим знайомі з дитинства. Крім того, ОСОБА_7 ствержує, що ОСОБА_4 звернувся до нього з проханням перегнати автомобіль, який він придбав для роботи.

Не відповідають фактичним обставинам і твердження ОСОБА_4 про те, що ключ від автомобіля залишився чи то у ОСОБА_11 , чи то у ОСОБА_7 , оскільки відповідно до заяви ОСОБА_4 від 20.05.2022 року саме він видав слідчому ключ від автомобіля та документи із нього, зазначивши, що вказані предмети з автомобіля, яким він незаконно заволодів 14.05.2022 року приблизно о 19:40 год. за адресою проживання потерпілого.

Суд зауважує, що події відбувалися 14.05.2022 року, а ключ виданий 20.05.2022 року, тобто на шостий день, що суперечить версії обвинуваченого про те, що автомобіль був переміщений виключно з метою недопущення до керування нетверезого потерпілого.

Як вказані предмети (ключ та документи) опинилися в розпорядженні обвинуваченого він пояснити не зміг.

Викликає обгрунтовані сумніви і добровільність передачі автомобіля потерпілим обвинуваченому, до якого обвинувачений застосував газовий балончик. Для чого він це зробив обвинувачений пояснити не зміг.

Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_12 вбачається, що під час святкування за місцем проживання її та потерпілого конфлікт стався саме через бажання ОСОБА_6 керувати автомобілем, незважаючи на стан сп`яніння. Після цього потерпілий без інцидентів поїхав услід за автомобілем ОСОБА_4 та вдало повернувся за 36 хвилин до викрадення автомобіля. Тобто потерпілий скористався отриманою можливістю керувати автомобілем на власний розсуд та, повернувшись додому, не мав іншої потреби у подальшому користуванні ним, а відтак і підстав побоюватися наслідків керування у стані сп`яніння, чому могло б запобігти лише перевезення автомобіля ОСОБА_4 .

Такі показання свідка узгоджуються з відеозаписом з камер спостереження, виданих ОСОБА_13 .

За викладених обставин версія ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_6 добровільно передав ключі від автомобіля та просив забрати транспортний засіб, не узгоджується із характером відносин між ними безпосередньо перед заволодінням автомобілем та послідовністю встановлених судом подій.

Незважаючи на неможливість допитати потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні, суду не відомо про те, що його позиція щодо події змінилась.

Разом із тим, обвинувачений не зміг внятно пояснити невідповідність своїх показань дослідженим в ході судового розгляду фактичним даним.

Враховуючи наведені докази, невизнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України обвинуваченим ОСОБА_19 , суд розцінює не інакше, як намагання уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Аналізуючи наведені та безпосередньо досліджені судом докази надані стороною обвинувачення щодо обставин вчинення протиправних дій обвинуваченим ОСОБА_4 , суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою та вказують на існування об`єктивних даних, які беззаперечно свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин встановлених судом.

Судовим розглядом, який проведено відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, встановлено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину; особу обвинуваченого - раніше судимого, неодруженого, за місцем проживання характеризується посередньо, повне відшкодування шкоди шляхом повернення майна. Також суд враховує процесуальну поведінку обвинуваченого, який вину не визнав, не розкаявся, надавав суперечливі показання з метою уникнути відповідальності.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_4 суд не вбачає.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, не визнання вини обвинуваченим, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі.

Крім того, судом встановлено, що вироком Білгород — Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.11.2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки

Кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 289 КК України ОСОБА_4 вчинив 14.05.2022 року, тобто до ухвалення вироку Білгород — Дністровським міськрайонним судом Одеської області від 30.11.2022 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, водночас ч. 1 ст. 70 КК України передбачає, що при сукупності злочинів суд визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Разом з тим, відповідно до правового висновку, який викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 15 лютого 2021 року у справі № 760/26543/17, щодо застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України: якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено,що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку. У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.

Обставин зміни вироку Білгород — Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.11.2022 року судом не встановлено.

Відтак, підстав для застосування ч. 4 ст. 70 КК України, з огляду на наявну правовому позицію об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 15 лютого 2021 року у справі № 760/26543/17 судом не встановлено, покарання призначені даним вироком та вироком Білгород — Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.11.2022 року не підлягають поглиненню, частковому чи повному складенню, а кожен вирок слід виконувати самостійно.

Доля речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до статті 100 КПК України.

Вартість експертиз слід стягнути з обвинуваченого.

Керуючись статтями 100, 124, 368, 370-371, 373-374, 376 КПК, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок Білгород — Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.11.2022 року, за яким ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст. 289 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого з випробуванням строком на 2 роки, - виконувати самостійно.

Речові докази — ключ від замка запалення автомобіля марки «ГАЗ» моделі «33021212 СПГ» 2002 року випуску бежевого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_4 , договір добровільного комплексного страхування від нещасних випадків №ОБ 293503 від 18.02.2022 на ім`я ОСОБА_6 на одному аркуші, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ 1908852 від 18.02.2022 на автомобіль «ГАЗ-ЗЗО2» з номерним знаком НОМЕР_4 на одному аркуші, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00228-00325-20 серії ВР №474668 на одному аркуші, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №147276 на ім`я ОСОБА_6 , бортовий тентований вантажний автомобіль марки «ГАЗ» бежевого кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , які перебувають у потерпілого ОСОБА_6 - залишити власнику.

Речові докази — три СПУ, які вилучено з зовнішньої сторони водійської двері зліва ручки, два СПУ з внутрішньої сторони водійських дверей зліва біля правого куту скла автомобіля, які за допомогою клейкої стрічки перенесено на таблицю до огляду місця події 20.05.2022, які упаковано в паперовий конверт коричневого кольору, скріплений підписами та опечатано, зразки папілярних візерунків та відтиск долонних поверхонь правої та лівої руки потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожні з яких перенесено на окрему дактилоскопію карту, заповнену на ім`я кожного, які упаковано в три паперові конверти білого кольору, скріплені підписами та опечатано, які відібрано на підставі постанов прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи в сумі 3775,64 грн.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua