Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №487/6868/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6868/26

Провадження № 2-а/487/62/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року м. Миколаїв Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді – Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання – Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В

26.08.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7651184 від 01.08.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що у його застосунку «Дія» з`явилася Постанова ЕНА №7651184, винесена поліцейською сектору реагування патрульної поліції Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Виніченко К.І. 01.08.2026 року, відповідно до постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

За змістом постанови, адміністративне правопорушення було вчинено 01.08.2026 року по вул.Корольова у смт.Іршанськ Коростенський район Житомирська область.

Позивач стверджував, що адміністративне правопорушення не вчиняв, 01.08.2026 року не перебував у зазначеному в постанові місці, не керував транспортним засобом мотоблоком та не вчиняв дій, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Про винесення оскаржуваної постанови дізнався з за стосунку «Дія», після чого звернувся за роз`ясненнями до ГУНП в Житомирській області, однак відповіді не отримав.

Ухвалою судді Темнікової А.О. від 27.08.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду.

Указом Президента України №858/2026 від 02.09.2026 року суддю Темнікову А.О. призначено на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Наказом голови Заводського районного суду №41-ОС від 04.09.2026 року суддю Темнікову А.О. відраховано зі штату суду.

Розпорядженням керівника апарату Заводського районного суду м.Миколаєва №04-08/68/2026 від 11.09.2026 року, відповідно до п.п.2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було здійснено повторний автоматизований розподіл та справу було передано судді Притуляк І.О.

Ухвалою судді Притуляк І.О. від 24.09.2026 року справу №487/6868/26 було прийнято до розгляду

08.09.2026 року, представник відповідача Чернуха Н.В., шляхом формування у системі «Електронний суд» подала до суду відзив на адміністративний позов.

Відповідно до відзиву у задоволенні позову просила відмовити. В обґрунтування заперечень зазначила, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою службовою особою в межах своїх повноважень.

Наголосила на тому, що ОСОБА_1 був зупинений уповноваженою особою сектору реагування патрульної поліції Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, 01.08.2026 року о 14-30 по вул.Корольова в с-щі Іршанськ, за порушення п.п.9.2 б ПДР України, оскільки керуючи мотоблоком, при зміні напрямку руху, не увімкнув покажчик повороту. Після зупинки, було встановлено, що позивач керував незареєстрованим транспортним засобом, який підлягає обов`язковій реєстрації та не маючи посвідчення тракториста машиніста на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.п.2.1-а, 30.1 ПДР України.

Таким чином позивачем було вчинено адміністративні правопорушення за ч.2 ст.122, ч.6 ст.121 та ч.2 ст.126 КУпАП.

За постановою, з урахуванням приписів ст.36 КУпАП, позивача було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн..

Вказала, що ОСОБА_1 до позову не долучено посвідчення водія відповідної категорії, що у свою чергу підтверджує факт його відсутності.

Вважала, що доказом встановлення вини ОСОБА_1 у порушенні ПДР України є винесена постанова та відеодокази, що додаються до відзиву.

Відмітила, що на відео з відеореєстратора встановленого в службовому автомобілі, зафіксовано рух транспортного засобу, а саме мотоблоку, водієм, якого був ОСОБА_1 , який не виконав вимогу поліцейських та не здійснив зупинку, продовживши рух далі. В подальшому ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу та намагався залишити місце події.

З відео боді-камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про причину зупинки та суть скоєного ним адміністративного правопорушення. Також на відео зафіксовано, що позивачу були роз`яснені його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Роз`яснено строки сплати штрафу, та порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу.

При цьому позивачем, не надано будь-яких доказів на спростування факту порушення ним п.п. 2.1.а ПДР України, та як наслідок скоєння адміністративного правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП.

08.09.2026 року шляхом формування у системі «Електронний суд» позивач подав до суду відповідь на відзив, у змісті якої наголосив, що не визнає себе особою, яка керувала мотоблоком 01.08.2026 року о 14-30 год., оскільки на наданому представником відповідача відео зафіксовано не його а сторонню особу.

Звернув увагу суду, що на наданим представником відповідача відеозаписом, не зафіксовано, яким чином, поліцейськими було встановлено особу водія та ідентифіковано його як ОСОБА_1 ..

Стверджував, що підпис на постанові ЕНА №7651184, виконано не ним.

Вважав неспроможним посилання представника відповідача на те, що він не надав посвідчення водія відповідної категорії, що свідчить про його відсутність, оскільки сама по собі відсутність у нього посвідчення не підтверджує той факт, що саме він керував транспортним засобом у зазначені в постанові дату, час та місці.

До судового засідання призначеного на 07.10.2026 року, позивач не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно, належним чином, про що свідчить довідка від 25.09.2026 року про доставку до електронного кабінету ОСОБА_1 копії ухвали від 24.09.2026 року, про призначення судового засідання та задоволення клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

Заяву про залишення позову без розгляду позивач до суду не подавав.

Відповідно до положень ч.1, п.1 ч.3 ст.205 КАС України, розгляд справи було проведено за відсутності позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явилася, у відзиві просила розгляд справи провести за відсутності представника ГУНП в Житомирській області.

Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01.08.2026 року поліцейською сектору реагування патрульної поліції Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Виніченко К.І. винесено постанову серії ЕНА №7651184, за якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КпроАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 01.08.2026 року о 14-30 год. по вул.Корольова у с-щі Іршанськ, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом не пред`явив посвідчення тракториста – машиніста на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1 а ПДР України (ч.2 ст.126 КУпАП). При зміні напрямку руху не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п.п. 9.2. б ПДР України (ч.2 ст.122 КУпАП). Керував незареєстрованим транспортним засобом, при його обов`язковій реєстрації, чим порушив п.30.1 ПДР України (ч.6 ст.121 КУпАП). Справу розглянуто в порядку ч.2 ст.36 за ч.2 ст.126 КУпАП.

Пунктом 11 частини 1 Статті 23 Закону України «Про національну поліцію» зазначено, що одним з основних повноважень створеної поліції України є здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Виходячи зі змісту розділу ІV «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом Міністерства внутрішній справ України, від 07.11.2015 року, за №1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Згідно ч. ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі…. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Положення статей 279, 283 КУпАП імперативно встановлюють процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка включає в себе обов`язок поліцейського встановити особу водія відносно якого буде прийматися рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до частини першої статті 9 та статті 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП посадова особа у визначеному законом порядку встановлює винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Дослідивши надані представником відповідача відеозаписи, суд наголошує на тому, що на них не зафіксовано яким чином поліцейською сектору реагування патрульної поліції Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області Виніченко К.І., було встановлено особу водія мотоблоку та ідентифіковано його як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, у постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що особу водія встановлено за паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 .

Разом з тим відеозаписом зафіксовано рух транспортного засобу, його послідуюча зупинка та переслідування водія, який намагався покинути місце зупинки, пропозицію поліцейського водієві пройти огляд на стан сп`яніння, а також оголошення поліцейською змісту постанови та роз`яснення порядку сплати штрафу.

Таким чином, відеозаписом не зафіксовано того, що водій транспортного засобу, називав свої особисті данні та пред`являв паспорт НОМЕР_1 , чи процедури встановлення особи водія як ОСОБА_1 за відомостями з баз даних.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення саме позивачем порушення правил дорожнього руху, не доведено що позивач є суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення.

Відтак, відповідач не довів належними та допустимими доказами факт правомірності своєї постанови через доведеність вини позивача у цьому адміністративному правопорушенні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи, фактичні обставини спірних правовідносин, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 9,12,77,243,246,250,255,286,293 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 01.08.2026 року, серії ЕНА №7651184 винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, місцезнаходження вул.Старий бульвар, 5/37 м.Житомир, ЄДРПОУ 40108625

Головуючий суддя: І.О.Притуляк