Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №487/3457/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3457/25

Провадження № 2/487/195/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої судді Скоринчук К.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Карбівничої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності та визначення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у Заводський районний суд м. Миколаєва із позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності та визначення порядку користування земельною ділянкою. Позовні вимоги мотивовано тим, що їй – ОСОБА_1 , на праві спільної часткової власності належить 15/200 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 належать 15/200 частини вказаного будинку, ОСОБА_3 – 155/200 та ОСОБА_4 – 15/200 частини.

Між співвласниками склався певний порядок користування будинком, надвірними спорудами та земельною ділянкою. Однак, на тепер виник спір, а тому позивачка звернула до суду та просить виділити в натурі належні їй 15/200 частки житлового будинку з господарськими, побутовими будівлями та визнати за нею порядок користування земельної ділянкою відповідно до розміру частки на домоволодіння.

25 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15.07.2025 у вказаній справі було призначено судові будівельно-технічну і земельно-технічну експертизи та зупинено провадження у справі.

20 квітня 2026 року матеріали цивільної справи було повернуто до суду разом із висновком експерта.

29 квітня 2026 року поновлено провадження у справі з призначенням дати судового засідання у підготовчому провадженні.

Ухвалою суду від 19.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 14.07.2026 суд повернувся до стадії підготовчого провадження та здійснив заміну відповідача ОСОБА_5 на належного відповідача – ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 07.08.2026 закрито підготовче провадження.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Коренко Т.В., не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи без їхньої участі, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повторно не з`явилися. Правом на відзив не скористалися. Рекомендовані поштові повідомлення, надіслані на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачів, повернулися з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б)

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи те, що позивач та її представник не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог статей 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу за відсутності сторін, ухваливши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог статті 264 ЦПК України, суд ураховує наступне.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 15/200 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що підтверджується договором дарування від 03.02.2025, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Агапітовою К.В., Витягом з Державного реєстру речових прав № 411111861 від 03.02.2025, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 9 – 13).

Іншими співвласниками у спільній частковій власності є відповідачі з такими частками: ОСОБА_2 , як спадкоємець ОСОБА_6 , що вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи - 15/200, ОСОБА_3 – 155/200 та ОСОБА_4 – 15/200 (а.с. 11).

Земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, належить до земель комунальної власності.

Доказів у протилежне суду не надано.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (частини перша-третя статті 358 ЦК України).

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

Визначальним для виділу частки будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки будинку відповідно до часток співвласників.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 (провадження № 61-26178св18) від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20).

Спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23)).

У разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається. За наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому за бажанням можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку. Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється (див. пункт 7.7. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у cправі № 357/3145/20 (провадження № 14-36цс25)).

У даній справі позивачка звернувся з позовом про виділення частки в праві спільної часткової власності.

Згідно з висновком експерта № 115-302 від 06.04.2026 (а.с. 111-147, том І) за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи виділити ОСОБА_1 в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 , відповідно до її ідеальної частки, у складі житлових і допоміжних приміщень, а також господарських будівель та споруд, технічно не є можливим (а.с. 137, том І).

Виходячи із завдання експертизи та особливостей розташування житлових будинків, дворових будов і споруд на земельній ділянці, запропоновано один варіант виділу ОСОБА_1 , а саме, з відхиленням від ідеальних часток з урахуванням фактичного користування приміщеннями житлового будинку та господарськими будівлями та спорудами, відповідно до якого, у користування співвласниці ОСОБА_1 пропонується виділити:

літ. «Б-1» - одноповерховий житловий будинок 1951 року побудови у складі узаконеної групи приміщень (квартира) АДРЕСА_2 :

- 1-й Поверх.

4-1 – коридор, площею 16,7 кв.м.,

4-2 – кухня, площею 19,4 кв.м.,

4-3 – житлова, площею 25,8 кв.м.,

4-4 – житлова, площею 14,7 кв.м.

Разом по групі приміщень №4: площа 53,90 кв.м., в тому числі житлова – 46,80 кв.м. Інвентарна вартість – 44 104,00 грн.

Надвірні узаконені господарські будови:

Літ. «Л» - Літня кухня, 1960 року, площею 18,3 кв.м. – 6568,00 грн.

Літ «Л1» - тамбур до літньої кухні, 1982 року, площею 14,5 кв.м. – 7097,00 грн.

Літ. «М» - тамбур до літньої кухні, 1960 року, площею 2,8 кв.м. – 1163,00 грн.

Літ. «Н» - Гараж, 1970 року, площею 17,2 кв.м. – 7889,00 грн.

Літ. «Н1» - Навіс, 1970 року, площею 11,2 кв.м. – 549,00 грн.

Літ. «Д» - Сарай, 1958 року, площею 11,1 кв.м. – 1342,00 грн.

Літ. «Р» - Гараж, 1985 року, площею 31,40 кв.м. – 30393,00 грн.

15/200 часток, Літ. 3, 4 – огорожа – 220,73 грн.

15/200 часток, Літ. 2 – споруда – 18,53 грн.

Всього – 99 344,26 грн.

Реальна частка складає - 35/100 (99123,53 : 285 704,00 буд. * 100) та або 70/200, що на 55/200 часток більше від частки, що ідеально належить – 15/200.

Графічно розроблений виділ приміщень житлового будинку, літ. «Б-1» - Додаток №2.

Компенсація при відхиленні від ідеальної частки експертом не розраховувалася через історично сформований порядок користування приміщеннями житлових будинків та прилеглими господарськими будівлями та спорудами. Зміна частки могла бути збільшена через поліпшення, добудову або перебудову будівель та споруд, які виконувалися за рахунок кожного зі співвласників майна власноруч, що знаходяться у їх фактичному користуванні. Також експертом встановлено, що збільшення частки у домоволодінні могло відбутися за рахунок виконання будівельних робіт із зведення окремих будівель та споруд, які на момент їх створення не були оформленні у встановленому законодавством порядку, однак, які не підлягали отримання дозвільних документів та введення в експлуатацію, відповідно до положень Постанови кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».

На дату проведення експертизи в користуванні співвласників знаходяться ізольовані приміщення квартир з самостійними виходами в житлових будинках та будь-які роботи по переплануванню чи переобладнанню не потрібні.

В частині визначення для позивачки ОСОБА_1 для користування земельної ділянки, на якій розташоване вказане нерухоме майно, відповідно до її ідеальної частки 15/200, експертом зазначено про технічну неможливість.

На розгляд суду надано один варіант визначення порядку користування ОСОБА_1 земельною ділянкою із відхиленням від її ідеальної частки з урахуванням її побажання.

Згідно запропонованого варіанту:

Вхід через ворота, літ. №4 (по Технічному паспорту БТІ) на земельну ділянку залишається в загальному користуванні всіх співвласників з відділенням за точками по лінії земельної ділянки 1,2.

Площа земельної ділянки для загального користування між всіма співвласниками складає 425,00 кв.м.

Ураховуючи геометричну форму земельної ділянки і щільність забудови пропонується ОСОБА_1 в особисте користування частина земельної ділянки площею 250,28 кв.м. з відділенням за точками по лінії земельної ділянки 3, 4, 5, 6; 21, 22, 23, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 20, якими позначені поворотні точки межі земельної ділянки (на плані «Додаток 3» позначені блакитним кольором а.с. 147, том І) та 31,88 кв.м. (15/200 частки земельної ділянки), що знаходяться в межах земельної ділянки у загальному користуванні між всіма співвласниками, з відділенням за точками по лінії земельної ділянки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 43, 42, 41, 40, 39, 38, 37, 36, 35, 34, 35, 33, 32, 31, 30, 29, 23, 24, 25, 26, 27, 28 (на плані «Додаток 3» позначені червоним кольором – а.с. 147, том І).

Загальна площа земельної ділянки, яка надається у користування ОСОБА_1 становить 282,16 кв.м.

Частка після встановлення порядку користування земельною ділянкою для ОСОБА_1 становить 20/100 (40/200) часток, що на 25/200 більше від первинних ідеальних часток.

Огорожі залишити у користуванні співвласників відповідно до фактично встановленого порядку користування земельною ділянкою.

Запропонований варіант порядку користування земельною ділянкою можливий за умови обов`язкового доступу сторін на ділянки, що залишаються в їх особистому користуванні для обслуговування зовнішніх стін будівель, що їм належать.

Вивчивши наведені у висновку експерта варіанти виділу в натурі частки домоволодіння з належними господарськими будівлями та спорудами, а також порядку користування земельною ділянкою, суд вважає, що запропоновані експертом варіанти забезпечують можливість експлуатації будинку і господарських будівель як окремих об`єктів нерухомості для позивачки та відповідачів.

Приймаючи рішення у даній справі, суд ураховує, що відповідачі, щодо яких суд вжив усіх передбачених процесуальними нормами заходів повідомлення, правом на відзив не скористалися, заперечень проти позову та висновку експерта не подали, своїх варіантів щодо порядку користування земельною ділянкою не запропонували. При цьому, як зазначає експерт у своєму висновку, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з існуючими житловими будинками і господарськими будівлями та спорудами фактично поділено на окремі квартири за №№1-4 з незалежними виходами. Кожна квартира обладнана окремими інженерними комунікаціями та не потребує переобладнання. Порядок користування приміщеннями житлових будинків, прилеглими господарськими будівлями та спорудами між співвласниками сформувався історично. Будь-яких застережень щодо неможливості виділу ОСОБА_1 частки будинку в натурі, за вказаним варіантом, через рік його побудови та фізичний знос, висновок експертизи не містить. Варіант же порядку користування земельною ділянкою для ОСОБА_1 визначено з урахуванням інтересів інших співвласників – з зазначенням умови обов`язкового їх доступу на ділянки, що залишаються в їх особистому користуванні для обслуговування зовнішніх стін будівель, що їм належать.

З урахуванням фактичних обставин справи, досліджених доказів, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги можуть бути задоволені.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-283, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити позов.

2. Виділити в натурі належні ОСОБА_1 15/200 часток домоволодіння АДРЕСА_1 з відповідною часткою прилеглих до нього господарських і побутових будівель та споруд, виділивши ОСОБА_1 у власність:

Одноповерховий житловий будинок 1951 року побудови літ. «Б-1» у складі узаконеної групи приміщень (квартира)

АДРЕСА_3 .

4-1 – коридор, площею 16,7 кв.м.,

4-2 – кухня, площею 19,4 кв.м.,

4-3 – житлова, площею 25,8 кв.м.,

4-4 – житлова, площею 14,7 кв.м.

Разом по групі приміщень №4: площа 53,90 кв.м., в тому числі житлова – 46,80 кв.м. Інвентарна вартість – 44 104,00 грн.

Надвірні узаконені господарські будови:

Літ. «Л» - Літня кухня, 1960 року, площею 18,3 кв.м. – 6568,00 грн.

Літ «Л1» - тамбур до літньої кухні, 1982 року, площею 14,5 кв.м. – 7097,00 грн.

Літ. «М» - тамбур до літньої кухні, 1960 року, площею 2,8 кв.м. – 1163,00 грн.

Літ. «Н» - Гараж, 1970 року, площею 17,2 кв.м. – 7889,00 грн.

Літ. «Н1» - Навіс, 1970 року, площею 11,2 кв.м. – 549,00 грн.

Літ. «Д» - Сарай, 1958 року, площею 11,1 кв.м. – 1342,00 грн.

Літ. «Р» - Гараж, 1985 року, площею 31,40 кв.м. – 30393,00 грн.

15/200 часток, Літ. 3, 4 – огорожа – 220,73 грн.

15/200 часток, Літ. 2 – споруда – 18,53 грн.

Всього – 99 344,26 грн.

Реальна частка складає 35/100 (99123,53 : 285 704,00 буд. * 100) та або 70/200, що на 55/200 часток більше від частки, що ідеально належить – 15/200.

Графічно розроблений виділ приміщень житлового будинку, літ. «Б-1» - Додаток №2.

3. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 з прилеглими до нього господарськими і побутовими будівлями та спорудами.

4. Визначити порядок користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши в особисте користування ОСОБА_1 282,16 кв.м. з відділенням за точками по лінії земельної ділянки 3, 4, 5, 6; 21, 22, 23, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 20, якими позначені поворотні точки межі земельної ділянки (на плані «Додаток 3» позначені блакитним кольором) та 31,88 кв.м. (15/200 частки земельної ділянки), що знаходяться в межах земельної ділянки у загальному користуванні між всіма співвласниками, з відділенням за точками по лінії земельної ділянки 1 , НОМЕР_2 , 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 43, 42, 41, 40, 39, 38, 37, 36, 35, 34, 33, 32, 31, 30, 29, 23, 24, 25, 26, 27, 28 (на плані «Додаток 3» позначені червоним кольором).

Загальна площа земельної ділянки, яка надається у користування ОСОБА_1 становить 282,16 кв.м.

Частка після встановлення порядку користування земельною ділянкою для ОСОБА_1 становить 20/100 (40/200) часток, що на 25/200 більше від первинних ідеальних часток.

Огорожі залишити у користуванні співвласників відповідно до фактично встановленого порядку користування земельною ділянкою.

Вхід через ворота, літера № 4 (по технічномк паспорту БТІ) на земельну ділянку залишається у загальному користуванні всіх співвласників з виділенням за точкамипо лвнвї земельної длянки 1,2.

Порядок користування земельною ділянкою для ОСОБА_1 можливий за умови обов`язкового доступу співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 на ділянки, що залишаються в їх особистому користуванні для обслуговування зовнішніх стін будівель, що їм належать.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду в порядку ч. 6 ст. 272 ЦПК України.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачеві, який не з`явився в судове засідання, направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідачі:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя: К.М. Скоринчук