Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №474/359/26 — Врадіївський районний суд Миколаївської області

Суд: Врадіївський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №474/359/26

Суддя: Сокол Ф. Г.

Справа № 474/359/26

Провадження № 2/474/419/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

01.10.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

11.05.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” (далі - позивач) звернулося до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки за кредитним договором № 6349599 від 08.02.2023р. на свою користь суму заборгованості у розмірі 15 158 грн. 39 коп., з яких: 4 276 грн. 05 коп. - сума кредиту; 6 372 грн. 57 коп. - сума процентів за користування кредитом; 4 509 грн. 77 коп. - нараховані проценти за 53 календарних дні.

Позов обґрунтований тим, що 08.02.2023р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно - телекомунікаційної системи товариства було укладено електронний Договір № 6349599 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» № 205-ОД від 10.02.2022р.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 4 500 грн.; строк кредиту 345 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 23 дні. Дата останнього платежу по кредиту 19.01.2024р.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 4 500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 через систему ТОВ «Пейтек Україна».

У договорі сторони передбачили нарахування процентів за стандартною процентною ставкою становить 1,99% в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка – 1,89% в день та застосовується у випадку якщо позивач до 03.03.2023р. або протягом 3х днів після цієї дати сплатить кошти в сумі першого платежу згідно Графіку.

У період з 08.02.2023р. до 26.11.2023р. відповідачем вчинено платежі на суму 5 647 грн 34 коп., які спрямовані на оплату тіла кредиту 223 грн 95 коп. та процентів 5 423 грн 39 коп.

27.11.2023р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 27.11/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, у тому числі укладеним з відповідачем.

Позивачем нараховані проценти за 53 дні з 28.11.2023р. до 19.01.2024р. (4 276 грн 05 коп. * 1,99% * 53 дні.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору № 6349599 перед позивачем не сплачена і складає 15 158 грн. 39 коп., які складаються з заборгованості за основним боргом у розмірі 4276 грн. 05 коп., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 6 372 грн. 57 коп. та проценти нараховані позивачем за 53 календарних дні 4 509 грн. 77 коп.

25.11.2024р рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Україна” змінено найменування товариства на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “Фінтраст Капітал”.

Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Представник позивача Столітній М.М. у судові засідання призначені на 16.07.2026р. та 01.10.2026р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у прохальній частині позовної заяви представник позивача просив проводити судове засідання без участі представника позивача.

Відповідачка в судові засідання призначені 16.07.2026р. та 01.10.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв`язком рекомендованим листом судових повісток за адресою реєстрації місця проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відзив на позов не надала, про причини неявки суд не повідомила, з клопотаннями чи заявами на адресу суду не зверталася.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

01.10.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

08.02.2023р. о 17:43:36 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6596 підписано Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).

08.02.2023р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 6349599 про надання споживчого кредиту (далі – договір № 6349599). Укладення договору здійснювалося сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході його в особистий кабінет в порядку передбаченому законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача вказаний ним при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6596 дата 08.02.2023р. о 17:43:36 (п. 1.1 розд. 1 та розд.10 договору № 6349599).

На умовах встановлених договором № 6349599 товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним. Сума кредиту – 4 500 грн. 00 коп. Строк кредиту 345 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 23 дні. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені у Таблиці загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору. Тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставка 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 1,89% в день та застосовується якщо споживач до 03.03.2023р. або протягом 3 днів, що слідує за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. В іншому випадку - користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною ставкою (п.п. 1.3-1.5.2 договору № 6349599).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою – 39467,85% річних, та за зниженою – 36503,64% (п. 1.7-1.7.2 договору № 6349599).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить за стандартною ставкою за ввесь строк користування кредитом – 35 394 грн. 75 коп., та за стандартною процентною ставкою з врахуванням зниженої процентної ставки – 35 291 грн. 77 коп. (п.п. 1.8-1.8.2 договору № 6349599).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача включаючи використання платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору № 6349599).

Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, за методом факт/факт. До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день його фактичного повернення (п.п. 3.1, 3.2 договору № 6349599).

У розділі 4 договору № 6349599 сторони погодили, що:

1) товариства має право укласти договори щодо відступлення права вимоги за договором або договором факторингу з будь якою третьою особою, без згоди споживача;

2) споживач має право, зокрема:

- достроково повернути кредит як в повному обсязі так і частинами;

- відмовитися від укладення договору про що повідомити товариство не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання та отримання його примірника, шляхом його направлення на електронну чи поштову адресу, та повернути отримані кошти протягом 7 днів з дня направлення товариству повідомлення. При цьому, у випадку неповернення споживачем загальної суми кредиту/процентів у зазначений строк відмова споживача від договору вважається такою, що не здійснювалася та договір продовжує діяти на тих же умовах;

- у випадку неможливості виконати зобов`язання у встановлений термін у повному обсязі ініціювати продовження (пролонгацію) строку кредиту.

Внесення змін та доповнень до договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів (угод) (п. 7.1 розд. 7 договору № 6349599).

Сторони у п. 5.1 розд. 5 договору № 6349599 домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватиметься згідно графіку платежів.

У випадку невиконання та/або не належного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів споживач повинен сплатити товариству штраф: 150 грн. на 4 день такого невиконання/не належного виконання та 45 грн. 00 коп. починаючи 5 дня за кожен день невиконання/не належного виконання (п.п. 6.4-6.4.2 розд. 6 договору № 6349599).

Договір діє з моменту його підписання електронними підписами сторін і до строку вказаного у п. 1.3 договору (п. 9.2 договору № 6349599).

У п. 9.6 договору № 6349599 визначено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Підписуючи договір споживач підтвердив, що перед укладенням договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) та вказана у ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» розміщена на веб-сайті, та що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в т.ч. на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» № 205-ОД від 10.02.2022р., повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватися (п. 9.8 договору № 6349599).

Також у додатки до позовної заяви надано підписані відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6596 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту (додаток № 1 до договору) та Правила надання коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджені наказом № 205-ОД від 10.02.2022р., умови кредитування в яких відповідають умов кредитного договору.

Обставини перерахування відповідачу коштів за кредитним договором № 6349599 підтверджуються Довідкою № 426-24 від 26.11.2024р. та Листом ТОВ «Пейтек Україна» № 20231206-15 від 06.12.2023р., а також наданою на ухвалу суду довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260607/710-БТ від 11.06.2026р., згідно якої ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_1 на яку 08.02.2023р. зараховано кошти в сумі 4 500 грн.

Згідно з Карткою обліку Договору № 6349599 від 08.02.2023р. позичальника ОСОБА_1 виконаної ТОВ «Авентус Україна» за період з 08.02.2023р. до 26.11.2023р. заборгованість відповідача за вказаним договором становить: 4 276 грн. 05 коп. – основний борг та 6 372 грн. 57 коп. - проценти нараховані з 08.02.2023р. до 25.06.2023р. включно. Відповідачкою у вказаний період внесені кошти у сумі 5 647 грн 34 коп., які спрямовані на оплату тіла кредиту 223 грн 95 коп. та процентів 5 423 грн 39 коп.

За умовами договору факторингу від 27.11.2023р. № 27.11/23-Ф, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор), фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав, або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пенею за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору. Перехід права вимоги до фактора відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників.

27.11.2023р. сторонами договору факторингу № 27.11/23-Ф підписано акти прийому-передачі реєстру боржників та інформації згідно реєстру боржників в електронному виді.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 27.11/23-Ф (додаток № 1) ТОВ «Авентус Україна» відступлено, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийнято право вимоги до боржника (порядковий номер у реєстрі 2267) ОСОБА_1 за договором № 6349599 заборгованість якої: 4 276 грн. 05 коп. – основний борг, 6 372 грн. 57 коп. – проценти.

01.12.2023р платником ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплачено на користь одержувача ТОВ «Авентус Україна» грошові кошти в рахунок оплати згідно договору факторингу № 27.11/23-Ф (платіжні інструкція №№ 1809, 1810, 1811).

В матеріалах справи міститься повідомлення, надіслане 27.11.2023р. ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на електронну адресу, зазначену відповідачем у кредитному договорі. В повідомленні йдеться про відступлення права вимоги позивачу, зазначено, що ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є новим кредитором за вищенаведеним кредитним договором.

Згідно розрахунку ТОВ «Фінтраст Україна» за 53 календарних днів (з 28.11.2023р. до 19.01.2024р.) відповідачу у вказаний період нараховані відсотки за 53 календарних дні, в межах строку договору, відповідно до п. 1.5.1 договору за стандартною процентною ставкою 1,99% в день, всього у сумі 4 509 грн. 77 коп.: 4 276 грн. 05 коп. х 1,99% х 53 дні.

Відповідачкою не було надано власного розрахунку заборгованості за договором, а також доказів, які підтверджують повернення нею кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором, та які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» ОСОБА_2 від 25.11.2024р. змінено найменування товариства на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Реєстраційні дії щодо зміни найменування позивача проведені державним реєстратором Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації 10.12.2024р., згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадський формувань № 1000681070010062201 від 10.12.2024р.

10.12.2024р. між адвокатом Столітнім М.М. та позивачем укладено договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги відповідно до якого (розд. 2) адвокат прийняв на себе зобов`язання з виконання наступних дій з надання правової допомоги: представляти інтереси клієнта у судових органах усіх рівнів, збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення, вчинення інших дій передбачених законодавством. У розділі 4 договору визначено порядок оплати послуг адвоката у формі гонорару, у фіксованій сумі або ж у процентному відношенні до ціни позову. Факт надання послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт. Послуги професійної правничої допомоги надаються на підставі Заявки на виконання доручення.

У заявці на виконання доручення № 1543 до договору № 10/12-2024 визначено переліг послуг – саме в рамках цивільного судочинства про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6349599 укладеного з боржником ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна».

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 27.04.2026р. № 1543 згідно з договором № 10/12-2024 від 10.12.2024р., ОСОБА_3 надано наступну юридичну допомогу: 1) зустріч для надання первинної консультації та роз`яснень у часі 0,5 год. вартість 440 грн.; 2) дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи у часі 1 год. вартість 840 грн.; 3) аналіз практики ВС, судів апеляційної інстанції у часі 0,5 год. вартість 440 грн.; 4) підготовка декількох позицій з вивченого питання для ефективного захисту, узгодження позиції з клієнтом у часі 1 год. вартість 840 грн.; 5) письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на законодавство, судової практики у часі 1 год. вартість 840 грн.; 6) проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання письмових доказів, складання, оформлення та направлення адвокатських запитів – у часі 1 год. вартість 840 грн.; 7) складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором та подання її до суду у часі 2 год. вартість 1 640 грн.; 8) складання та оформлення інших судових документів (додатків до позову, у часі 1 год. вартість 840 грн.; 9) складання і оформлення процесуальних документів для розгляду справи в суді (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви, клопотання) у часі 2 год. вартість 1 640 грн.; 10) представництво інтересів клієнта під час судового розгляду у часі 2 години вартість 1 640 грн. 00 коп.

У вказаному ж Акті погоджено порядок оплати вартості наданих послуг – протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015р. (далі – Закон № 675-VIII).

У п.п. 5, 6, 7, 12 ст. 3 Закону № 675-VIII зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону № 675-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин,- визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» договору № 6349599 про надання споживчого кредиту в електронній формі, обставини перерахування позичальнику кредитних коштів згідно його умов. Та обставини погодження сторонами у договорі строків кредитування, умов та порядку сплати процентів, процентних ставок, їх правомірне нарахування первісним кредитором.

Первісний кредитор виконав умови договору, відповідач отримав кредитні кошти та використав їх, допустивши при цьому заборгованість, а позивач набув право вимоги до нього, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом станом на дату відступлення прав вимоги, у заявленому розмірі.

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором, а відповідач в порушення умов цього кредитного договору не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а тому права кредитора порушені та підлягають захисту.

Строк кредитування за кредитним договором встановлений 345 днів.

Таким чином встановлено, що проценти нараховані первісним кредитором в межах строку кредиту саме на дату передачі прав вимоги, а позивачем заборгованість за процентами нарахована вже після передачі прав вимоги до позичальника, проте в межах строку дії договорів.

Тому суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 6349599 у заявленому до стягнення розмірі.

Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VІ від 05.07.2012р. (далі - Закон № 5076-VІ) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VІ).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц розглядалося питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони. У ній ВС зазначив, зокрема наступне: “У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп”, виходив з принципів співмірності та розумності судових витрат, врахував характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру та дійшов правильного висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп” з 15 000 грн до 3 000 грн. Посилання в касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 14 червня 2021 року у справі № 910/12876/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18, від 26 липня 2022 року у справі № 910/1209/21, від 28 червня 2023 року у справі № 463/2001/19, та на те, що заявником ОСОБА_1 не заявлялось жодних письмових заперечень щодо заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу, не подавалось жодних доказів на спростування розумності та співмірності заявлених до стягнення судових витрат, не заявлялось клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, як зазначено вище у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони”.

Аналогічні висновки містяться і у постанові ВС у справі № 522/10526/22 від 05.08.2026р., при розгляді касаційної скарги ГО “Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів”, у якій останнє просило скасувати додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року та стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн., з наступних підстав касаційного оскарження судового рішення заявником - неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18, від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Послуги адвоката такі як: зустріч для надання первинної консультації та роз`яснень; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; аналіз чинного законодавства та практики ВС, судів апеляційної інстанції; підготовка декількох позицій з вивченого питання для ефективного захисту, узгодження позиції з клієнтом; письмова юридична консультація, складання консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів (яка в додатки до позову надана не була); проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, складання, оформлення та направлення адвокатських запитів; складання оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) за своєю суттю є складовою підготовки та подання позовної заяви, а тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом, тому визначена вартість у розмірі 6 720 грн (загальна вартість наведених вище робіт), є завищеною та підлягала зменшенню.

Крім того, під час розгляду справи в суді представником позивача адвокатом Столітнім М.М. такі послуги, як представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства, в тому числі, участь у судових засіданнях не надавались.

Таким чином враховуючи вищевикладене, предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в детальному описі робіт та акті на підтвердження факту надання правничої допомоги, а також засад розумності, справедливості та співмірності, ціну позову 15 158 грн 39 коп., суд з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідачки судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн. 00 коп.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” заборгованість за договором № 6349599 від 08.02.2023р., станом на 11.05.2026р., в сумі 15 158 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят вісім) грн. 39 коп., з яких: 4 276 (чотири тисячі двісті сімдесят шість) грн. 05 коп. - тіло кредиту; 6 372 (шість тисяч триста сімдесят дві) грн. 57 коп. - сума заборгованості по процентам нарахованих первісним кредитором; 4 509 (чотири тисячі п`ятсот дев`ять) грн. 77 коп. - заборгованість за нарахованими ТОВ “ФК “Фінтраст Капітал” процентами за 53 календарних дні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінтраст Капітал” (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: Україна, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний “07” жовтня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол

Оригінал: reyestr.court.gov.ua