Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №472/423/26 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/423/26

Провадження №2/472/508/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання – Маслюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , про що 17.01.2011 року складено актовий запис №01 Луб`янською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить його право на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755100:04:047:0004 площею 0,0701 га, розташовану по АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі Державного акту МК № 1802 від 11.07.1995 року, виданого Веселинівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №375.

За життя він заповіту не склав, а тому спадкування здійснюється за законом. У першу чергу право на спадщину отримали дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 .

Позивач у встановлений строк звернувся до приватного нотаріуса Вознесенського районного округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф, подавши заяву про прийняття спадщини, ОСОБА_2 заяву про відмову від прийняття спадщини, на підставі заяви та наданих документів нотаріусом 16.06.2011 року було заведено Спадкову справу №31/2011.

Після витоку шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, позивач звернувся до приватного нотаріуса Вознесенського районного округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину, згідно з п. 4.1 та п. 4.4 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему України від 22.06.2009 року № 325, зареєстрованої МЮУ 06.08.2009 року № 375/16751, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається.

У зв`язку з цим, він звернувся до суду за захистом своїх спадкових прав.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. 24 вересня 2026 року представник позивача ОСОБА_5 подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. 12.06.2026 року надійшла заява від відповідачки ОСОБА_2 про визнання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Веселинове Вознесенського району Миколаївської області помер батько позивача – ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема: право на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755100:04:047:0004 площею 0,0701 га, розташовану по АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі Державного акту МК № 1802 від 11.07.1995 року, виданого Веселинівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №375.

За життя спадкодавець заповіту не склав, а тому право на спадкування за законом отримали спадкоємці першої черги: син - позивач ОСОБА_1 та дружина - відповідач ОСОБА_2 .. Інші спадкоємці першої черги відсутні.

Після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, про що подав нотаріусу відповідну заяву, відповідач ОСОБА_2 заяву про відмову від прийняття спадщин. На підставі поданих заяв та наданих документів нотаріусом 16.06.2011 року було заведено Спадкову справу №31/2011.

Таким чином, позивач успадкував право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755100:04:047:0004 площею 0,0701га розташовану по АДРЕСА_1 призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі Державного акту МК № 1802 від 11.07.1995 року, виданого Веселинівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №375.

Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, відсутні, та судом таких не встановлено.

Вищевказані встановлені судом обставини також підтверджуються матеріалами спадкової справи № 31/2011 .

Факт належності спадкодавцю ОСОБА_3 спадкового майна - підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ 6100238032026 від 05.03.2026 року, архівним витягом з рішення виконавчого комітету Веселинівської селищної Ради народних депутатів Веселинівського району Миколаївської області від 26 червня 1995 року №88 "Про видачу державного акту на право приватної власності на землю" від 30.03.2026 року №А-450/03-06.

Після витоку шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, позивач звернувся до приватного нотаріуса Вознесенського районного округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину, згідно з п. 4.1 та п. 4.4 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему України від 22.06.2009 року № 325, зареєстрованої МЮУ 06.08.2009 року № 375/16751, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається.

Таким чином, в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості оформити своє право власності на успадковане майно.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права чи інтересу може бути визнання права.

Спадщину позивач ОСОБА_1 прийняв за законом, як спадкоємець першої черги.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того, ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки позивач прийняв спадщину за законом, то спадщина належить йому з часу її відкриття.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що позивач прийняв спадщину у встановленому законом порядку, та що його право на спадщину ніким не оспорюється, то суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755100:04:047:004 площею 0,0701 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко