Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №470/766/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/633/26

Справа № 470/766/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідачки, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Дармограй А.Т., що діє на підставі довіреності № 13 від 29 жовтня 2025 року.

В позові зазначено, що 06 квітня 2024 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено Договір №495427-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ "Бізнес Позика" 06 квітня 2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 495427-КС-001 про надання кредиту, а відповідачка прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №495427-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Відповідно до п.1 Договору кредиту ТОВ "Бізнес Позика" надає позичальнику грошові кошти, у розмірі 3000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Зважаючи на ті обставини, що відповідачка належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у неї станом на 23 липня 2026 року утворилась заборгованість за Договором № 495427-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 9680,22 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 3000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 6230,22 грн. та суми прострочених платежів за комісією 450,00 грн. На підставі зазначеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бізнес Позика" заборгованість за договором № 495427-КС-001 про надання кредиту від 06 квітня 2024 року, що становить 9680,22 грн., судовий збір, у розмірі 2662,40 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 10000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не направляла (а.с.111).

Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідачки, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Оскільки представник позивача та відповідачка в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так 06 квітня 2024 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір про надання кредиту (Споживчий кредит, електронна форма) №495427-КС-001, за яким позивач надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі цілі, в розмірі 3000,00 грн., зі стандартною процентною ставкою 2 % від суми заборгованості за кредитом, зниженою процентною ставкою 1,16683334% від суми заборгованості за кредитом, та комісією за надання кредиту, в розмірі 450,00 грн., строком на 16 тижнів (до 27 липня 2024 року) (а.с.34-43).

Крім того, того ж дня, відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту, де сторонами детально визначено умови кредитування, що зазначені в договорі (а.с.29-33).

Вказаний договір та паспорт споживчого кредиту було підписано сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». 06 квітня 2024 року позивачем направлено відповідачці пропозицію (оферту) укласти Договір №495427-КС-001 про надання кредиту, а остання прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення вказаного договору, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони позивачем направлено відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6444 та UA-0017 на її номер телефону, котрий було введено/відправлено. Вказані обставини підтверджуються копіями вказаних акцепту, оферти та візуальною формою послідових дій клієнта (а.с.44-54).

Позивач виконав зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачці грошові кошти на картку, що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» та випискою по картці відповідачки, наданої АТ КБ «ПриватБанк» 06 вересня 2026 року, однак остання не виконала взятих на себе зобов`язань, грошові кошти, комісію та проценти за їх користування вчасно не повернула (а.с.56,108-109).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачці нараховано за даним кредитним договором, станом на 28 липня 2026 року, заборгованість у розмірі 9680,22 грн., з яких 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6230,22 грн. заборгованість за процентами та 450,00 заборгованість за комісією за надання кредиту (а.с.14-27).

Суму заборгованості перед позивачем відповідачка в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 зазначеної статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст.1046 – 1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.

Частина 2 ст.1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору, не в повному обсязі повернула отримані грошові кошти та сплатила проценти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки 3000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 6230,22 заборгованості за процентами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту, в розмірі 450,00 грн., то 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ, у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України № 1734-VІІІ встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 8 вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частина 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У пункті 2.5 укладеного між сторонами кредитного договору від 06 квітня 2024 року передбачена одноразова сплата комісії за надання кредиту, у розмірі 450,00 грн.

ТОВ «Бізнес Позика» є фінансовою установою, яка надає єдину фінансову послугу надання коштів у кредит (мікрокредитування) фізичним особам на будь-які цілі, переважно у вигляді швидких онлайн-кредитів на банківську картку на умовах строковості, платності та зворотності.

Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за надання кредиту, фінансова установа не повідомила, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, оскільки надання кредиту це фінансова послуга, що надає ТОВ «Бізнес Позика». Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які ТОВ «Бізнес Позика» встановлена комісія за надання кредиту.

Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу та обмежують права відповідачки з огляду на права споживача, викладені у законі України № 1734-VІІІ.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України № 1734-VІІІ умови договору, які обмежують права відповідачки порівняно з правами встановленими цим Законом, є нікчемними.

За такого, суд дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідачки комісії за надання кредиту, в розмірі 450,00 грн.

Загальна заборгованість за кредитним договором від 06 квітня 2024 року, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, складає 9230,22 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 2538,63 грн. (а.с.12).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 10000,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 15 травня 2026 року, укладеного з адвокатським об`єднанням «Правовий баланс» та рахунок-фактуру від 15 травня 2026 року, в якій зазначено про надані послуги на правову допомогу позивачу за позовом до відповідачки, в розмірі 10000,00 грн. (підготовка позовної заяви) (а.с.91-97).

Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 10000,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому вважає за можливе визначити їх на рівні 5000,00 грн., однак з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, стягнути з відповідачки на користь позивача 4767,57 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за кредитним договором №495427-КС-001 від 06 квітня 2024 року, станом на 28 липня 2026 року, в розмірі 9230,22 (дев`ять тисяч двісті тридцять грн. 22 коп.) грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 6230,22 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2538,63 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 4767,57 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411 м. Київ, 01133.

Відповідачка: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя С. А. Луста