Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №469/448/26 — Березанський районний суд Миколаївської області

07.10.2026 Справа №469/448/26

1-кп/469/274/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Березанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202615215000017 від 13.01.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шимкове Ананьївського району Одеської області, громадянина України, засудженого 14.08.2024 року Ананьївським районним судом в Одеської області за ст.185 ч.4, 72 ч.5 КК України до позбавлення волі на 5 років, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді стрілець штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», –

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений (в режимі відео конференції) - ОСОБА_3 ,

захисник (в режимі відео конференції) - ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді стрілець штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , 12.01.2026 року, приблизно о 19:00 годині, більш точного часу у ході проведення досудового розслідування не встановлено, та потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували на території АТ «Коблеве», розташованого за адресою: Миколаївська область Миколаївський район с.Виноградне вул.Виноградне, 2-А, де потерпілий здійснював охорону внутрішньої частини підприємства.

12.01.2026 року, приблизно о 21.00 годині, більш точного часу у ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , перебував в кімнаті контрольного пункті №3 АТ «Коблеве», розташованого за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с.Виноградне, вул.Виноградна, 2-А, та в цей час на вказане місце прибув ОСОБА_3 , та між останнім та потерпілим ОСОБА_6 виник словесний конфлікт з приводу військової справи.

У цей час у ОСОБА_3 раптово виник умисел, направлений на напад з метою заволодіння будь-яким майном, належним ОСОБА_6 із застосуванням насильства, небезпечного для здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи про воєнний стан в країні, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, застосував відносно ОСОБА_6 насильство, яке є небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, яке виразилось в умисному нанесенні ударів ногами, руками в область тулубу та обличчя ОСОБА_6 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді гематом в області голови.

Після чого ОСОБА_3 , помітив на столі кухонний ніж, який взяв до рук та здійснив удар ножем зверху вниз в область правої ноги ОСОБА_6 , після чого почав погрожувати застосування ножа та вимагати передати йому грошові кошти.

Потерпілий ОСОБА_6 після застосування відносно нього насильства, небезпечного для здоров`я особи, яка зазнала нападу, дістав із кишені своєї куртки грошові кошти в сумі 86 тис.грн., та передав ОСОБА_3 після чого останній забрав з робочого столу мобільний телефон марки «REDMI», який належить потерпілому ОСОБА_6 , та покинув приміщення контрольного пункту №3.

Після цього ОСОБА_3 покинув територію АТ «Коблеве», розпорядившись майном ОСОБА_6 на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 , матеріальну шкоду в сумі 86 тис. грн.

Вказані дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров я особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення є закінченим, вчиненим з прямим умислом і з корисливим мотивом.

Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю, підтвердив вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення за викладених вище обставин та підтвердив суду, що він 12.01.2026 року, в умовах введеного в країні воєнного стану, приблизно о 21.00 годині, перебував в кімнаті контрольного пункту №3 АТ «Коблеве», розташованого за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с.Виноградне, вул.Виноградна, 2-А, де у нього виник словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_6 .

В ході конфлікту він наносив потерпілому удари ногами, руками в область тулубу та обличчя, після чого здійснив удар кухонним ножем в область правої ноги ОСОБА_6 , та погрожуючи подальшим застосуванням ножа пред`явив потерпілому вимогу передачі йому грошових коштів.

Внаслідок таких дій обвинуваченого та погрози ОСОБА_6 передав обвинуваченому грошові кошти в сумі 86 тис.грн..

Крім того, після цього обвинувачений забрав з робочого столу мобільний телефон марки «REDMI», який належить потерпілому ОСОБА_6 , та покинув приміщення контрольного пункту №3.

Оскільки обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, а також всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, за згоди всіх учасників судового провадження із запропонованим судом обсягом дослідження доказів, суд, з`ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового провадження обставин, які ніким не оспорюються, та переконавшись у добровільності їх позиції, роз`яснивши процесуальні наслідки такого порядку дослідження доказів, встановлені ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

У зв`язку з цим, у відповідності з положеннями ч.3 ст.349 КПК України, суд ухвалив, обсяг доказів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні, обмежити дослідженням письмових доказів, що підтверджують наявність у потерпілого тілесних ушкоджень та їх степінь тяжкості, письмових доказів, які містять дані про особу обвинуваченого, та дослідженням письмових доказів, які мають значення для вирішення питання про долю речових доказів у кримінальну провадженні та запобіжні заходи.

Так, за даними дослідженого судом Висновку експерта №21 від 05.02.2026 року, наданого за наслідками проведеної судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_6 мають місце тілесні ушкодження у вигляді забоїв м`яких тканин тім`яної ділянки голови зліва, лобної ділянки голови зліва, спинки носу, саден тім`яної ділянки голови зліва, синця правого стегна, різаної рани правого стегна у середній третині.

Тілесні ушкодження у вигляді забоїв м`яких тканин тім`яної ділянки голови зліва, лобної ділянки голови зліва могли утворитися від не менш ніж трьох ударних дій тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути руки, ноги та інші предмети, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (кожне).

Тілесні ушкодження у вигляді синця та рани правого стегна у середній третині утворилися від однократної ударної дії будь-яким колюче-ріжучим предметом, не виключно клинком ножа, які відносяться які відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що при звели короткочасного розладу здоров`я.

Утворення даних тілесних пошкоджень при падінні тіла з положення стоячи на площину як придання тілу прискорення, так і без нього виключається (а.п.139-141).

Заслухавши обвинуваченого, який підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті, оцінивши досліджені судом письмові докази, суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, доведеною у судовому засіданні стороною обвинувачення.

Призначаючи обвинуваченому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд, у відповідності з положеннями ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, та особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений раніше судимий (а.п.188-193, 205-209), звільнений умовно-достроково від відбування призначеного покарання (а.п.211-212), на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом (а.п.168, 174), за місцем проживання характеризується посередньо (а.п.180, 182), має постійне місце проживання, проживає разом з матір`ю (а.180), на «Д» обліку і у лікаря психіатра, нарколога та невропатолога, не перебуває (а.п.183).

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до положень ч.2 ст.66 КК України, суд визнає визнання вини та щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до п.1 ч.1 ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи відповідно до положень п.1 ч.2 ст.65 КК України ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше судимий (а.п.94, 95), але є військовослужбовцем і висловив бажання після його засудження звернутися в подальшому до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності для продовження військової служби у лавах ЗСУ, наявність обставини, що пом`якшують покарання, зважаючи на думку прокурора, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, йому має бути призначене покарання, передбачене санкцією ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі, яке є безальтернативним у нижній межі санкції вказаної статті кримінального закону, що буде необхідним й достатнім заходом примусу.

З врахуванням того, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, порушивши при цьому умови ухвали суду про умовно-дострокове звільнення його від призначеного судом покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.81-1 КК України, для проходження військової служби за контрактом, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за правилами ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, ухваленим Ананьївським районним судом Одеської області від 14.08.2024 року (а.п.205-209), яка відповідно до Ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.02.2025 року (а.п.211-212) становить 4 роки, 3 місяці, 26 днів, частково строком на 6 місяців позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено, а тому, з врахуванням виду призначеного покарання, обвинуваченого слід тримати під вартою.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого в ході досудового розслідування не застосовувалися, і підстави для їх обрання судом відсутні.

Вирішуючи при ухваленні вироку питання щодо того, що належить вчинити з речовими доказами і документами відповідно до вимог п.12 ч.1 ст.368, абз.10 п.2 ч.4 ст.374 КПК України, суд приймає наступні рішення.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- мобільний телефон марки «Редмі» (упакований в сейф пакет PSP 1336697) з чохлом темно-зеленого кольору (упакований в сейф пакет PSP 1336696), який переданий на зберігання до кімнати речових доказів ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, належний обвинуваченому ОСОБА_3 (а.п.142-143), після вступу вироку в законну силу – повернути законному власнику ОСОБА_3 ;

- мобільний телефон марки «Редмі 9А» (упакований в сейф пакет PSP 1336697) з чохлом темно-зеленого кольору (упакований в сейф пакет ВУМ 1002654), який переданий на зберігання до кімнати речових доказів ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області належний ОСОБА_7 (а.п.147-148), після вступу вироку в законну силу – повернути законному власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі п.4 ч.9 ст.100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- Електричний двожильний кабель білого кольору, довжиною близько 30 см., який упаковано до сейф пакету №NPU 1111255, ), який переданий на зберігання до кімнати речових доказів ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, після вступу вироку в законну силу – знищити.

Відповідно до положень ч.5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України документи, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд, –

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за Вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 14.08.2024 року у виді позбавлення волі строком на 6 місяців.

Остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання обчислювати з дати затримання ОСОБА_3 , а саме, з 24 лютого 2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з ОСОБА_3 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку у законну силу, але не більше ніж на 60 діб.

На підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- мобільний телефон марки «Редмі» (упакований в сейф пакет PSP 1336697) з чохлом темно-зеленого кольору (упакований в сейф пакет PSP 1336696), який переданий на зберігання до кімнати речових доказів ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, належний обвинуваченому ОСОБА_3 (а.п.142-143), повернути законному власнику - ОСОБА_3 ;

- мобільний телефон марки «Редмі 9А» (упакований в сейф пакет PSP 1336697) з чохлом темно-зеленого кольору (упакований в сейф пакет ВУМ 1002654), який переданий на зберігання до кімнати речових доказів ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області належний ОСОБА_7 (а.п.147-148), повернути законному власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі п.4 ч.9 ст.100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- Електричний двожильний кабель білого кольору, довжиною близько 30 см., який упаковано до сейф пакету №NPU 1111255, ), який переданий на зберігання до кімнати речових доказів ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, знищити.

Відповідно до положень ч.5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України документи зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, отримати в суді копію вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: