Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №127/35672/25
Суддя: Горбатюк В. В.
Справа № 127/35672/25
Провадження 2/127/8226/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Горбатюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Кургаєва Д.М.,
представника відповідача Присяжнюка О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада», Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада», Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою.
Звертаючись до суду, ОСОБА_1 зазначив, що 25 травня 2025 року близько 14 год. 55 хв. керував належним йому автомобілем «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухався автомобільною дорогою М-21 у напрямку м. Вінниці. На ділянці 248 км + 100 м на проїзну частину дороги впало дерево, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Позивач послався на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 липня 2025 року у справі № 133/2398/25, якою посадову особу, відповідальну за експлуатаційний стан відповідної ділянки дороги, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП у зв`язку з невжиттям заходів щодо належного утримання автомобільної дороги та ліквідації сухостійного дерева.
Для визначення розміру майнової шкоди ОСОБА_1 звернувся до судового експерта Івасика Михайла Сергійовича. Висновком експерта № 99Е-08/2025 за результатами транспортно-товарознавчого дослідження від 12 вересня 2025 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , визначено у розмірі 60 697,74 грн. За проведення дослідження позивач сплатив 4 515 грн.
Моральну шкоду позивач оцінив у 50 000 грн. На обґрунтування цієї вимоги зазначив, що дорожньо-транспортна пригода спричинила сильний переляк, нервовий стрес та душевні переживання, а для відновлення порушеного права він був вимушений вирішувати питання щодо ремонту автомобіля, визначення розміру шкоди та її відшкодування. У письмових поясненнях позивач додатково повідомив, що під час падіння дерева в автомобілі разом із ним перебувала його мати похилого віку, а після події стан його здоров`я погіршився.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник ТОВ «Група компаній «Автострада» 26 грудня 2025 року подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області є органом управління автомобільною дорогою, а Товариство виконує роботи з її експлуатаційного утримання на підставі договору № 52/24/Е від 14 червня 2024 року та в межах завдань Замовника.
Посилаючись на пункти 1.4, 4.7 та 5.3 договору № 52/24/Е, ТОВ «Група компаній «Автострада» вказало, що послуги надаються відповідно до планів-завдань та актів дефектів, затверджених Замовником, а необхідні для виконання робіт дозвільні документи надає Замовник або за його дорученням оформлює Виконавець. За твердженням відповідача, Служба не надала дефектного акта чи іншого завдання щодо видалення зелених насаджень на ділянці дороги 248 км + 100 м, а матеріали справи не містять документа про визнання дерева аварійним та дозвільних документів на його видалення. Товариство вважало, що за таких обставин відсутні підстави покладати на нього відповідальність за заподіяну шкоду.
ТОВ «Група компаній «Автострада» також заперечило проти врахування висновку експерта № 99Е-08/2025, оскільки в ньому не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того, відповідач заперечив визначений позивачем розмір матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 березня 2026 року суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач 18 червня 2026 року подав клопотання про залучення Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області до участі у справі як співвідповідача.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2026 року суд задовольнив клопотання позивача та залучив Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області до участі у справі як співвідповідача.
Позивач 13 серпня 2026 року подав позовну заяву в новій редакції, у якій просив стягнути солідарно з ТОВ «Група компаній «Автострада» та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області 65 212,74 грн матеріальної шкоди, з яких 60 697,74 грн - вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, 4 515 грн - витрати на проведення транспортно-товарознавчого дослідження, а також 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області 31 серпня 2026 року подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні вимог, пред`явлених до Служби. Відповідач зазначив, що договором № 52/24/Е від 14 червня 2024 року ТОВ «Група компаній «Автострада» передано право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, зокрема придорожніх насаджень, розташованих у межах смуги відведення. На думку Служби, саме Виконавець зобов`язаний забезпечувати належний експлуатаційний стан дороги та безпеку дорожнього руху і несе відповідальність за шкоду, спричинену неналежним виконанням цих обов`язків.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в новій редакції та просив їх задовольнити.
Представник ТОВ «Група компаній «Автострада» Кургаєв Д.М. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Підтримав доводи відзиву та наполягав, що відповідальність за шкоду має нести Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області як орган управління автомобільною дорогою та Замовник за договором, який формує плани-завдання, акти дефектів і забезпечує дозвільні документи для виконання відповідних робіт.
Представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області Присяжнюк О.Г. у судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог до Служби. Підтримав доводи відзиву та зазначив, що безпосереднє експлуатаційне утримання дороги М-21 і придорожніх насаджень за договором передано ТОВ «Група компаній «Автострада», а тому відповідальність за неналежне виконання таких обов`язків має нести Виконавець.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Volkswagen Caddy», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 .
Постанова Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 липня 2025 року у справі № 133/2398/25 містить відомості про те, що 25 травня 2025 року на автомобільній дорозі М-21, 248 км + 100 м, під час руху автомобіля «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , на проїзну частину дороги впало дерево, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Фотоматеріали, долучені позивачем, фіксують пошкоджений автомобіль, а також уламки дерева та гілля на проїзній частині автомобільної дороги після події. Ці фотоматеріали узгоджуються з обставинами дорожньо-транспортної пригоди, викладеними у постанові у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 липня 2025 року у справі № 133/2398/25 ОСОБА_2 , який на час події обіймав посаду начальника дільниці ТОВ «Група компаній «Автострада», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Відповідно до змісту постанови у справі № 133/2398/25 ОСОБА_2 , будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан автомобільної дороги М-21 на ділянці 248 км + 100 м, не вжив заходів щодо належного утримання автомобільної дороги та ліквідації сухостійного дерева, внаслідок падіння якого пошкоджено автомобіль «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що у позовній заяві та окремих процесуальних документах сторони помилково називали особою, притягнутою до адміністративної відповідальності за цією подією, ОСОБА_3 . Водночас постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 липня 2025 року у справі № 133/2398/25 до адміністративної відповідальності притягнуто саме ОСОБА_2 .
Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 серпня 2025 року апеляційну скаргу захисника Швеця С.В. на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 липня 2025 року повернуто у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю клопотання про його поновлення. Постанова суду першої інстанції набрала законної сили та по суті в апеляційному порядку не переглядалася.
Надана ТОВ «Група компаній «Автострада» довідка стосується ОСОБА_3 та містить інформацію про те, що ОСОБА_3 станом на 29 квітня 2026 року не перебував у трудових відносинах із Товариством. Ця довідка не стосується ОСОБА_2 , якого постановою у справі № 133/2398/25 визначено начальником дільниці ТОВ «Група компаній «Автострада» та особою, відповідальною за експлуатаційний стан відповідної ділянки дороги.
Висновок експерта № 99Е-08/2025 за результатами транспортно-товарознавчого дослідження від 12 вересня 2025 року складений судовим експертом Івасиком Михайлом Сергійовичем щодо належного позивачу автомобіля «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 . Експерт безпосередньо оглянув транспортний засіб, зафіксував характер та обсяг пошкоджень, визначив необхідні ремонтні операції та провів розрахунок вартості відновлювального ремонту і матеріального збитку.
Відповідно до висновку експерта № 99Е-08/2025 від 12 вересня 2025 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 60 697,74 грн. Висновок містить відомості про кваліфікацію ОСОБА_4 як судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, опис об`єкта дослідження, вихідних даних, застосованих методичних матеріалів, перебігу дослідження, фотоматеріали та розрахунки.
Квитанція про оплату проведення транспортно-товарознавчого дослідження підтверджує сплату ОСОБА_1 4515 грн за підготовку висновку експерта № 99Е-08/2025.
Вимогами про відшкодування шкоди від 08 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Група компаній «Автострада» та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області з пропозицією добровільно відшкодувати шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Листом від 17 жовтня 2025 року ТОВ «Група компаній «Автострада» відмовило позивачу у добровільному відшкодуванні шкоди та послалося на те, що функції власника і балансоутримувача автомобільної дороги покладені на орган управління автомобільною дорогою, тоді як Товариство здійснює експлуатаційне утримання на підставі договору та в межах визначених ним завдань.
Листом від 23 жовтня 2025 року № 1558 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області повідомила позивача, що за договором № 52/24/Е від 14 червня 2024 року право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та придорожніх насаджень передано ТОВ «Група компаній «Автострада». Служба також послалася на умови договору щодо відповідальності Виконавця за забезпечення безпеки дорожнього руху та за шкоду, завдану учасникам дорожнього руху внаслідок неналежного експлуатаційного утримання.
Договором № 52/24/Е про експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них у Вінницькій області від 14 червня 2024 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області як Замовник та ТОВ «Група компаній «Автострада» як Виконавець визначили взаємні права й обов`язки щодо експлуатаційного утримання автомобільних доріг.
Відповідно до п. 1.1 договору № 52/24/Е Виконавець зобов`язався своїми силами і засобами надавати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Вінницькій області протяжністю 745,3 км, а Замовник - прийняти та оплатити надані послуги. Додаток № 1 до договору включає автомобільну дорогу М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через м. Вінницю) до переліку доріг, які охоплює договір.
Пунктом 1.4 договору № 52/24/Е визначено, що Виконавець надає послуги відповідно до письмових розпоряджень Замовника, зокрема планів-завдань та актів дефектів.
Відповідно до п. 1.5 договору № 52/24/Е Виконавець приймає від Замовника право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення згідно з переліком, технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них, що знаходяться на балансі Замовника.
Пунктом 1.6 договору № 52/24/Е передбачено, що на період дії договору та протягом гарантійного періоду Виконавець відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та норм глави 82 ЦК України у повній мірі відповідає за забезпечення умов безпеки руху та несе майнову й іншу юридичну відповідальність у частині відшкодування майнової та нематеріальної шкоди і компенсації витрат власникам транспортних засобів та іншим учасникам дорожнього руху, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини Виконавця.
За змістом п. 1.7 договору № 52/24/Е Виконавець здійснює роботи з ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод, стихійного лиха, надзвичайних та аварійних ситуацій, а аварійні роботи виконує, крім випадку надходження письмової заборони Замовника на виконання окремих конкретних робіт.
Відповідно до п. 1.9 договору № 52/24/Е у разі виявлення надзвичайних або аварійних ситуацій на автомобільних дорогах, утримання яких передбачено договором, Виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це Замовника і приступити до виконання аварійних послуг (робіт), а в разі виявлення будь-яких відхилень від вимог стандартів, норм і правил у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - негайно встановити необхідні технічні засоби організації дорожнього руху та повідомити Замовника.
Пункт 4.7 договору № 52/24/Е пов`язує приймання наданих послуг з актами дефектів та первинними обліковими документами, а п. 5.3 договору покладає на Замовника обов`язок надавати Виконавцю дозвільні документи на роботи, для виконання яких вони необхідні, або в установленому порядку делегувати Виконавцю право на їх отримання.
Пунктом 6.3.3 договору № 52/24/Е на Виконавця покладено обов`язок здійснювати постійний контроль за станом проїзду на автомобільних дорогах та станом інженерного облаштування шляхом проведення поточного огляду з періодичністю не менше одного разу на 10 календарних днів.
Листом від 30 квітня 2025 року № 547 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області довела до ТОВ «Група компаній «Автострада» план-завдання щодо автомобільної дороги М-21. План-завдання містить перелік робіт з усунення дефектів дорожнього покриття, встановлення, заміни та приведення до належного стану дорожніх знаків на конкретних кілометрах автомобільної дороги. Роботи з видалення дерева або зелених насаджень на ділянці 248 км + 100 м у цьому плані-завданні не зазначені.
Виписка із медичної карти стаціонарного хворого та консультативний висновок спеціаліста підтверджують проходження ОСОБА_1 стаціонарного та подальшого амбулаторного лікування у вересні-жовтні 2025 року. Водночас ці документи не містять медичного висновку про причинний зв`язок встановлених у позивача захворювань або погіршення стану його здоров`я з дорожньо-транспортною пригодою від 25 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Частиною 2 ст. 1172 ЦК України передбачено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Частиною 2 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належать, зокрема, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.
Статтею 9 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що до складових автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення належать, серед іншого, зелені насадження.
Пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, передбачено обов`язок власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлено таку постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відповідно до ч. 7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту під час розгляду іншої справи, не є обов`язковою для суду.
Оцінюючи встановлені обставини та наведені норми права, суд виходить із того, що для застосування деліктної відповідальності необхідно встановити шкоду, протиправність поведінки особи, причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою та вину, якщо закон не передбачає іншого.
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2026 року у справі № 559/4086/24 зазначив, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, потерпілий має довести факт заподіяння шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, тоді як особа, яка завдала шкоди, має довести відсутність протиправності своєї поведінки та вини.
Факт пошкодження належного ОСОБА_1 автомобіля внаслідок падіння дерева на проїзну частину автомобільної дороги М-21 підтверджують постанова у справі про адміністративне правопорушення, фотоматеріали та висновок експерта щодо характеру пошкоджень. Відповідачі факту настання дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження автомобіля належними доказами не спростували.
Для визначення особи, відповідальної за шкоду, суд враховує не лише статус Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області як органу управління автомобільною дорогою, а й конкретний розподіл обов`язків між відповідачами за договором № 52/24/Е від 14 червня 2024 року та фактичні обставини невиконання цих обов`язків.
За п. 1.5 договору № 52/24/Е Служба передала ТОВ «Група компаній «Автострада» право на експлуатаційне утримання визначеної договором мережі автомобільних доріг разом із придорожніми насадженнями. Пункт 1.6 договору безпосередньо покладає на Виконавця відповідальність за забезпечення безпеки руху та за майнову і немайнову шкоду, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з його вини.
Умови договору також покладають на ТОВ «Група компаній «Автострада» самостійні постійні обов`язки, які не залежать від попереднього включення конкретного виду робіт до плану-завдання. Зокрема, п. 6.3.3 договору зобов`язує Виконавця здійснювати постійний контроль шляхом поточних оглядів не рідше одного разу на 10 календарних днів, а п. 1.9 договору - у разі виявлення небезпечної або аварійної ситуації негайно повідомити Замовника, встановити необхідні технічні засоби організації дорожнього руху та приступити до аварійних робіт у передбачених договором випадках.
Положення п. 1.4 договору про виконання послуг відповідно до планів-завдань та актів дефектів, п. 4.7 щодо приймання наданих послуг і п. 5.3 щодо дозвільних документів визначають порядок планування, оформлення та приймання окремих робіт. Ці умови не скасовують обов`язків Виконавця постійно контролювати стан переданої йому на експлуатаційне утримання дороги, виявляти небезпечні об`єкти, повідомляти Замовника та вживати невідкладних заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху.
Постанова Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 липня 2025 року у справі № 133/2398/25 є обов`язковою для суду в межах, визначених ч. 6 ст. 82 ЦПК України. Вона підтверджує, що ОСОБА_2 , як посадова особа, відповідальна за експлуатаційний стан відповідної ділянки дороги, не вжив заходів щодо належного утримання дороги та ліквідації сухостійного дерева. Суд не переносить правову оцінку з адміністративної справи на цей цивільний спір, а самостійно встановлює цивільно-правові наслідки цієї бездіяльності.
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2026 року у справі № 559/4086/24 звернув увагу, що при вирішенні цивільного спору суд має виходити зі змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення та встановлювати, які саме дії чи бездіяльність особи нею підтверджені.
ОСОБА_2 обіймав посаду начальника дільниці ТОВ «Група компаній «Автострада» та виконував функції, безпосередньо пов`язані з експлуатаційним утриманням ділянки дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода. Тому відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України ТОВ «Група компаній «Автострада» відповідає за шкоду, спричинену бездіяльністю його працівника під час виконання трудових (службових) обов`язків.
Довідка щодо ОСОБА_3 не спростовує цих обставин, оскільки стосується іншої особи. Постанова у справі № 133/2398/25 прямо визначає ОСОБА_2 начальником дільниці ТОВ «Група компаній «Автострада» та особою, відповідальною за експлуатаційний стан відповідної ділянки дороги.
Суд відхиляє довід ТОВ «Група компаній «Автострада» про те, що відсутність у плані-завданні конкретної вказівки на видалення дерева виключала обов`язок Виконавця реагувати на небезпеку. Відсутність такого завдання могла мати значення для планового виконання та оплати конкретної роботи, однак не звільняла Виконавця від обов`язку виявити небезпечний об`єкт під час огляду, повідомити Замовника, ініціювати усунення небезпеки та до її усунення забезпечити безпеку дорожнього руху.
Матеріали справи не містять доказів того, що до дорожньо-транспортної пригоди ТОВ «Група компаній «Автострада» виявило сухостійне дерево на ділянці 248 км + 100 м, повідомило про нього Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, звернулося за необхідним актом чи дозвільним документом, ініціювало видалення дерева або вжило заходів для позначення небезпечної ділянки чи обмеження руху.
Посилання ТОВ «Група компаній «Автострада» на необхідність отримання дозвільних документів також не спростовує його відповідальності. Незалежно від того, який саме документ був необхідний для безпосереднього видалення конкретного дерева, договір покладав на Виконавця обов`язки з огляду дороги, виявлення небезпеки, повідомлення Замовника та невідкладного забезпечення безпеки дорожнього руху. Доказів виконання цих обов`язків до падіння дерева відповідач не надав.
Лист Служби від 30 квітня 2025 року № 547, у якому відсутнє завдання щодо видалення дерева на 248 км + 100 м, сам по собі не підтверджує протиправної бездіяльності Служби. Матеріали справи не містять доказів, що ТОВ «Група компаній «Автострада» до дорожньо-транспортної пригоди повідомило Службу про конкретне небезпечне дерево, а Служба після такого повідомлення не надала необхідного завдання чи документа або заборонила вчиняти дії для усунення небезпеки.
За таких обставин суд встановив причинний зв`язок між шкодою, завданою ОСОБА_1 , та неналежним виконанням ТОВ «Група компаній «Автострада» покладених на нього обов`язків щодо експлуатаційного утримання дороги та придорожніх насаджень.
Належних і допустимих доказів самостійної протиправної поведінки Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, яка перебувала б у причинному зв`язку з падінням сухостійного дерева та пошкодженням автомобіля позивача, сторони суду не надали.
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2024 року у справі № 521/11727/18, вирішуючи питання про відповідальність за шкоду, спричинену падінням дерева, зазначив про необхідність встановлення протиправної поведінки та причинного зв`язку щодо кожного відповідача і скасував солідарне стягнення з міської ради за відсутності доказів її самостійної протиправної поведінки та причинного зв`язку із завданою шкодою.
У цій справі матеріали не підтверджують завдання шкоди спільними діями або бездіяльністю обох відповідачів. Тому підстав для застосування ч. 1 ст. 1190 ЦК України та солідарного стягнення шкоди з ТОВ «Група компаній «Автострада» і Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області суд не встановив.
Частина 2 ст. 1172 ЦК України також не змінює цього висновку. Шкода виникла не внаслідок неналежного виконання ТОВ «Група компаній «Автострада» конкретної роботи за завданням Служби, а внаслідок невиконання самостійних постійних обов`язків Виконавця щодо контролю за станом дороги, виявлення небезпеки та реагування на неї.
Отже, обов`язок відшкодувати шкоду, завдану позивачу внаслідок падіння сухостійного дерева, суд покладає на ТОВ «Група компаній «Автострада». У задоволенні позовних вимог, пред`явлених до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, суд відмовляє.
Оцінюючи розмір майнової шкоди та заперечення ТОВ «Група компаній «Автострада» проти висновку експерта № 99Е-08/2025, суд враховує вимоги процесуального закону щодо оцінки доказів та висновку експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Висновок експерта № 99Е-08/2025 від 12 вересня 2025 року підготовлено до звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом з метою визначення розміру збитку, завданого пошкодженням автомобіля. Його виконав судовий експерт відповідної спеціалізації, який безпосередньо оглянув транспортний засіб, зафіксував пошкодження та провів розрахунки.
Верховний Суд у постанові від 10 червня 2026 року у справі № 761/24807/21 зазначив, що вимоги ст. 106 ЦПК України не застосовуються до автотоварознавчого дослідження, яке виконано до пред`явлення позову, не під час розгляду справи, особою, яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення відповідних експертиз. Верховний Суд також врахував, що сторона, яка не погоджується з визначеним розміром збитків, не позбавлена можливості ініціювати проведення судової експертизи.
Висновок експерта № 99Е-08/2025 містить ідентифікацію транспортного засобу, опис і фотоматеріали пошкоджень, відомості про безпосередній огляд автомобіля, розрахунок вартості ремонтних робіт та матеріального збитку. Характер зафіксованих пошкоджень узгоджується з обставинами дорожньо-транспортної пригоди та іншими дослідженими доказами.
ТОВ «Група компаній «Автострада» не надало альтернативного звіту про оцінку транспортного засобу, іншого автотоварознавчого дослідження чи висновку експерта, які спростовували б розрахунок ОСОБА_4 , та не заявило клопотання про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи.
За сукупністю наведених обставин суд приймає висновок експерта № 99Е-08/2025 як належний і допустимий доказ розміру майнової шкоди та визначає її у сумі 60 697,74 грн. Цю суму суд стягує з ТОВ «Група компаній «Автострада» на користь ОСОБА_1 .
Позивач також просив стягнути 4 515 грн, сплачених за проведення транспортно-товарознавчого дослідження, включивши цю суму до матеріальної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 зазначила, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.
У цій справі транспортно-товарознавче дослідження було необхідним для встановлення та доказування розміру матеріальної шкоди, а суд використав висновок № 99Е-08/2025 при вирішенні спору. Тому 4 515 грн є витратами, пов`язаними з розглядом справи, а не складовою майнової шкоди у розумінні ст. 22 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 504/2490/19 зазначив, що суд відповідно до принципу jura novit curia самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію встановлених правовідносин та застосовує норми права, які їх регулюють. Самостійне застосування належних норм права не змінює предмета позову та обраного способу захисту, якщо суд не змінює фактичних підстав заявленої вимоги.
Зміна правової кваліфікації 4 515 грн не змінює заявленої позивачем суми та фактичної підстави її стягнення. З огляду на те, що вимогу про відшкодування майнової шкоди, для доказування якої проведено дослідження, суд задовольняє у повному обсязі, суд стягує з ТОВ «Група компаній «Автострада» на користь ОСОБА_1 4 515 грн витрат на проведення транспортно-товарознавчого дослідження.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених ч. 2 цієї статті.
Дорожньо-транспортна пригода сталася безпосередньо під час руху автомобіля, яким керував ОСОБА_1 . Раптове падіння дерева на проїзну частину та пошкодження автомобіля об`єктивно створювали небезпеку для позивача та пасажира. Суд також враховує пояснення ОСОБА_1 про те, що разом із ним в автомобілі перебувала його мати похилого віку.
Після дорожньо-транспортної пригоди позивач був вимушений визначати розмір заподіяної шкоди, звертатися до відповідачів з вимогами про її добровільне відшкодування та захищати порушене право у суді. Сукупність цих обставин підтверджує душевні переживання, стрес і вимушені зміни у звичному способі життя позивача.
Водночас медична документація підтверджує лікування позивача лише у вересні-жовтні 2025 року та не встановлює причинного зв`язку між його захворюваннями або погіршенням стану здоров`я і дорожньо-транспортною пригодою від 25 травня 2025 року. Матеріали справи також не містять доказів отримання ОСОБА_1 або його матір`ю тілесних ушкоджень унаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Ураховуючи характер порушення, раптовість і небезпечність події, перебування позивача та його матері в автомобілі під час падіння дерева, пошкодження майна, пережитий стрес і необхідність докладати додаткових зусиль для відновлення порушеного права, а також відсутність доведених тілесних ушкоджень і причинного зв`язку між дорожньо-транспортною пригодою та подальшим станом здоров`я позивача, суд визначає грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Такий розмір відповідає характеру встановлених немайнових втрат та вимогам розумності і справедливості. Тому суд стягує з ТОВ «Група компаній «Автострада» на користь ОСОБА_1 10 000 грн моральної шкоди, а у стягненні решти 40 000 грн моральної шкоди відмовляє.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.
Позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 1 211,20 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки 4 515 грн витрат на транспортно-товарознавче дослідження суд кваліфікував як судові витрати, для визначення пропорції задоволених позовних вимог суд виходить із загального розміру майнової та моральної шкоди 110 697,74 грн, з яких 60 697,74 грн - майнова шкода та 50 000 грн - моральна шкода.
Суд задовольняє вимоги на загальну суму 70 697,74 грн, з яких 60 697,74 грн - майнова шкода та 10 000 грн - моральна шкода. Частка задоволених вимог становить 63,8656 % (70697,74 грн ? 100 % / 110697,74 грн). Тому з ТОВ «Група компаній «Автострада» на користь ОСОБА_1 суд стягує 773,54 грн судового збору (1 211,20 грн ? 70697,74 грн / 110697,74 грн).
Витрати на транспортно-товарознавче дослідження у розмірі 4 515 грн безпосередньо пов`язані з доказуванням вимоги про відшкодування майнової шкоди, яку суд задовольняє у повному обсязі, тому суд стягує їх з ТОВ «Група компаній «Автострада» на користь позивача у повному розмірі.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив орієнтовний розмір можливих витрат на професійну правничу допомогу - 3000 грн. ТОВ «Група компаній «Автострада» у відзиві зазначило орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу з розрахунку 2000 грн за одну годину роботи адвоката.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів на підтвердження судових витрат застосовуються також до справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, в якому судові дебати не проводяться.
Позивач і ТОВ «Група компаній «Автострада» доказів фактичного розміру понесених або таких, що мають бути сплачені, витрат на професійну правничу допомогу не подали та до завершення розгляду справи по суті не заявили про подання таких доказів після ухвалення рішення. Тому суд не розподіляє витрати сторін на професійну правничу допомогу.
З урахуванням установлених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: стягнути з ТОВ «Група компаній «Автострада» на користь ОСОБА_1 60697,74 грн майнової шкоди, 10000 грн моральної шкоди, 4515 грн витрат на проведення транспортно-товарознавчого дослідження та 773,54 грн судового збору; у стягненні решти заявленої моральної шкоди - відмовити; у задоволенні позовних вимог до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області - відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 106, 110, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада», Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада» на користь ОСОБА_1 60 697 (шістдесят тисяч шістсот дев`яносто сім) гривень 74 копійки у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада» на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада» про відшкодування моральної шкоди в іншій частині - відмовити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада» на користь ОСОБА_1 4 515 (чотири тисячі п`ятсот п`ятнадцять) гривень витрат, пов`язаних із проведенням транспортно-товарознавчого дослідження.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада» на користь ОСОБА_1 773 (сімсот сімдесят три) гривні 54 копійки судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Автострада», код ЄДРПОУ 40148165, адреса: вул. Праведників світу, 4-А, каб. 313, м. Вінниця, 21036;
відповідач - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 25845655, адреса: вул. Листопада Антона, 2-А, м. Вінниця, 21036.
Суддя В. В. Горбатюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua