Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №127/29463/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29463/26

Провадження № 2/127/8261/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05.10.2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В. В.,

за участі секретаря Карпенка А. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, який мотивувала тим, що 28.08.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 2080.

За час спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_3 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.09.2018 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

В подальшому, судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 27.08.2018 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини щомісячно аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Виконавчий лист по даній справі видано 27.08.2018 року та пред`явлено до державної виконавчої служби.

23.02.2022 року позивачкою було надіслано заяву до Першого відділу державної виконавчої служби у м.Вінниці Центрально-Західного управляння Міністерства Юстиції про повернення виконавчого листа у зв`язку з усною домовленістю з ОСОБА_2 про добровільну сплату аліментів щомісячно на рахунок позивачки.

Незважаючи на усну домовленість, ОСОБА_2 неодноразово недотримувався усних домовленостей та затримував виплати, в одній із переписок він написав що буде сплачувати 3 567 грн. щомісячно і не більше.

Позивачка зазначає, що крім звичайних щомісячних витрат на харчування, одяг, взуття, дитина потребує додаткових коштів. Доходів та отримуваних аліментів позивачці недостатньо для покриття додаткових витрат, оскільки вони спрямовуються на забезпечення основних потреб дитини (харчування, одяг, предмети гігієни). Відповідач має стабільний дохід та можливість брати участь у додаткових витратах на дитину, проте, на прохання позивачки про надання матеріальної допомоги для покриття цих витрат, він не реагує - відмовляє.

Додаткові витрати на дитину, як зазначає позивачка пов`язані із розвитком художніх здібностей дитини, з додатковими заняттями з учителем -художником, заняттями дитини у Вінницькій Дитячій школі мистецтв, на придбання ліжка для дитини, велосипеда, витрати пов`язані з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій та обладнання для навчальних потреб, витрати на медичні обстеження та лікування, придбання корсета для дитини, витрати на дитину, яка займається у фітнес клубі.

Оскільки відповідач не приймає участі у додаткових витратах на дитину, позивачка звернулася до суду із даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь одноразово частину від понесених нею додаткових витрат у розмірі 48 468,00 грн та встановити щомісячну виплату додаткових коштів у розмірі 4 000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності та зазначила, що позов підтримує в частині стягнення з відповідача частини від понесених нею додаткових витрат у розмірі 48 468,00 грн, однак в частині стягнення з відповідача щомісячної виплати додаткових коштів у розмірі 4 000,00 грн. - просила залишити без розгляду. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи завчасно повідомлявся судовими повістками та оголошенням на офіційному сайті Судової влади. Відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Згідно ч.5 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи наведене та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву в частині стягнення з відповідача щомісячної виплати додаткових коштів у розмірі 4 000,00 грн. - слід залишити без розгляду, оскільки це не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Що стосується заявлених вимог в частині стягнення із відповідача на користь позивачки 1/2 частини понесених додаткових витрат, то дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 28.08.2013 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 2080, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.08.2013 року.

За час спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується Ссвідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20.02.2014 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.09.2018 року у справі №127/20603/18, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано.

Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 27.08.2018 року, справа №127/20598/18, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку.

Виконавчий лист по даній справі видано 27.08.2018 року та пред`явлено до державної виконавчої служби.

23.02.2022 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного управляння Міністерства Юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачкою в період з 01.09.2023 року по день подання даного позову до суду, понесено додаткові витрати на дитину, а саме на: заняття з вчителем художником - 21 600 грн; заняття у Вінницькій Дитячій школі мистецтв - 780 грн. на місяць, що за період з 01.09.2025р. по 15.03.2026 р. складає загальну суму - 3 120 грн.; витрати на придбання ліжка для дитини - 8 000 грн.; витрати на придбання велосипеда для дитини - 9 000грн. + 950 грн. комплектуючі; 33 252 грн. - витрати на придбання інформаційно - телекомунікаційних технологій та обладнання, а саме: комп`ютера та ПО до нього, придбання та облаштування робочого місця, а саме: стільця - 2 420 грн.; придбання послуг інтернету та мобільного зв`язку, інтернет - 440 грн. на місяць; мобільний зв`язок - 170 грн. на місяць; 225 грн. - проїзна картка; 650 грн. - обстеження ортопеда - травмотолога «Омега»; 1 450 грн. - корсет для спини (після проведеного обстеження у травматолога); 450 грн. - звернення до дитячої амбулоторії - лікування отиту; 3 800 грн - витрати, пов`язані з лікуванням дитини у лікаря-стоматолога; 1 430 грн. - загальні витрати на медичне обстеження та лікування; витрати на займання дитиною у фітнес клубі «Gymfit+» у розмірі 20,000 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи квитанціями та чеками (а.с.24-66).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов`язку батьків утримувати дитину і його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року та рішенні у справі «Олссон проти Швеції» від 27.02.1992 зазначив, що «…між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України- батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Згідност.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Як визначено ст. ст. 141, 153 СК України, яка кореспондує зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно ст. 185 ч. 1 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо).

У п. п. 18, 19 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", роз`яснено, що до передбаченої ст.185СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини

Окрім цього, слід зауважити, що звичайні регулярні витрати становлять основу аліментів, а будь-які додаткові витрати, обумовлені особливими обставинами та спрямовані на розвиток здібностей, лікування тощо, є додатковими витратами на дитину і не можуть враховуватися при визначенні розміру аліментів.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні доньки, взаємний обов`язок батьків по її утриманню, встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь держави підлягає до стягнення сума судового збору.

Керуючись ст. ст. 7, 180, 182, 184, 185, 192 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на дитину в розмірі 48 468 (сорок вісім тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його складення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: