Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №705/1230/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/461/26 Справа № 705/1230/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Єщенко О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

в с т а н о в и в:

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави 665,60 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 25.02.2026 №600170 ОСОБА_1 25.02.2026 о 00 год. 36 хв. в м. Умань, вул. Незалежності, 97 А, керував авто BMW Х5 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати , а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, або в разі притягнення до відповідальності - змінити постанову, пом`якшивши стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, або застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не надав належної оцінки доказам.

Наголошує, що працівник поліції не роз`яснив йому права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, а також пропонуючи пройти огляд на стан сп`яніння не повідомив, що це є обов`язком водія а не його правом.

Крім цього, ОСОБА_1 не було роз`яснено наслідки проходження огляду або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Фактично йому було повідомлено лише про отримання виклику до суду із зазначенням дати, часу та місця розгляду справи.

Апелянт вказує, що працівник поліції не пояснив, які саме ознаки алкогольного сп`яніння в нього нібито виявили, що підтверджується відеозаписом наявним у матеріалах справи.

Також протокол про адміністративне правопорушення не містить жодного посилання на конкретні ознаки алкогольного сп`яніння, передбачені пунктом 3 розділу І Інструкції №1452.

ОСОБА_1 не був належно повідомлений про те, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння фактично несе наслідки вчинення правопорушення, яке полягає у керуванні транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

Також наголошує - із відеозапису стає зрозуміло, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння відносно нього не був складений працівниками поліції, а направлення на огляд водія з метою виявлення сп`яніння було складено без його участі.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а також має на утриманні матір – ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійної допомоги.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, 02.09.2026 подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Суд ураховує, що апеляційний перегляд справи попередньо відкладався за клопотанням ОСОБА_1 від 26.08.2026 з причин тимчасової непрацездатності. В судове засідання призначене на 02.10.2026 ОСОБА_1 також не з`явився, надавши клопотання про відкладення розгляду у зв`язку з пошуком іншого адвоката та перебуванням на лікарняному.

Проте суд відхиляє дане клопотання, оскільки ОСОБА_1 вдруге не з`явився в судове засідання, також враховуючи, що кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі правом визначити свою участь в судовому засіданні. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає неявку учасника справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Незважаючи на позицію апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600170 від 25.02.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та згідно якого 25.02.2026 року о 00 год. 36 хв. в м. Умань, вул. Незалежності, 97 А, водій ОСОБА_1 керував авто BMW Х5 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП України;

- даними рапорту поліцейського відділу реагування патрульної поліції ОСОБА_3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 25.02.2026 01:52, де зазначено що під час патрулювання м. Умань, а саме вул. Незалежності 97а зупинено автомобіль BMW Х5 н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , котрий мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження освідування у встановленому законом порядку відмовився, на останнього було складено адміністративний протокол серії ЕПР1 №600170 за ч.1 ст.130 КУпАП України та адміністративну постанову серії ЕНА №6720304 за ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв`язку з виявленими ознаками – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Алкотест Драгер;

- даними направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до закладу охорони здоров`я КНП «Уманська міська центральна лікарня» від 25.02.2026, відповідно до якого, в результаті огляду, проведеного поліцейським у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає обстановці. Огляд в лікарні проведено не було у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 ;

- даними повторно переглянутих апеляційним судом відеозаписів здійснених на реєстратор службового автомобіля та бодікамери поліцейських з яких вбачається, що саме ОСОБА_1 25.02.2026 о 00 год. 36 хв. в м. Умань керував авто BMW Х5 н.з. НОМЕР_1 . Водій був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України та порушення комендантської години. На прохання поліцейських пред`явити водійське посвідчення відмовився, в ході розмови у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння. Про це ОСОБА_1 було повідомлено та неодноразово запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкотест Драгер чи в медичному закладі КНП «Уманська центральна міська лікарня», від чого ОСОБА_1 відмовився, вказуючи, що чекає на адвоката. Водієві було роз`яснено наслідки відмови від освідування, проте останній відмовився від проведення такого огляду, в результаті чого було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Переглянутий відеозапис дає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.

Доводи апелянта про те, що працівники поліції не роз`яснили йому прав та обов`язків за ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України спростовуються відеозаписом із нагрудної камери, долученим до матеріалів справи. Також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім цього, всупереч тверджень апеляційної скарги, на відеозаписі зафіксовано роз`яснення водієві причини зупинення транспортного засобу, названо конкретні ознаки алкогольного сп`яніння, прохання поліцейського пройти перевірку за допомогою приладу Алкотест Драгер, а також про те, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є правопорушенням за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Ці ж ознаки алкогольного сп`яніння було вказано у п. 7 протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №600170, складеного відносно ОСОБА_1 .

Будь яких порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чи КУпАП, які б слугували підставою для скасування постанови місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.

Матеріали провадження також не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Вказівка апелянта про те, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння відносно нього не був складений поліцейськими є помилковою, оскільки даний процесуальний документ міститься в матеріалах справи.

Факт оформлення направлення на медичний огляд водія транспортного засобу без його участі не впливає на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Об`єктивних причин відмови від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння апеляційним судом не встановлено.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

Разом з тим, при досліджені матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 09 жовтня 2021 року, згідно з якою, ОСОБА_1 було встановлено другу групу інвалідності через загальне захворювання.

В свою чергу п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю II групи.

Отже, вказівка суду про стягнення з ОСОБА_1 судового збору підлягає виключенню з оскаржуваної постанови, тобто постанова суду підлягає зміні на підставі ст.294 КУпАП.

З огляду на викладене, вважаю, що постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП змінити.

Виключити з резолютивної частини постанови посилання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 665 гривень 60 копійок, та звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В.Биба