Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №643/4256/17
Суддя: Одринська Т. В.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 643/4256/17 Номер провадження 22-з/814/185/26Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 рокум. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Чумак О.В.,
за участю секретаря Сальної Н.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Полтава заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Пулькіна Юрія Петровича про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бакумової Алли Валентинівни про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,
В С Т А Н О В И В :
У березні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаним позовом, у якому просив усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належною йому на праві приватної власності квартирою номер АДРЕСА_1 , шляхом виселення з цієї квартири відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено.
Усунено перешкоди в здійсненні власником ОСОБА_2 права користування та розпорядження належною йому на праві приватної власності квартирою номер АДРЕСА_1 шляхом виселення з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 без надання іншого жилого приміщення.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, у частині задоволення первісного позову, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Пулькін Ю.П., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення та ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні первісного позову.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Пулькіна Юрія Петровича – задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2025 року в частині задоволення позову – скасовано та ухвалено в цій частині нове.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення – відмовлено.
В іншій частині рішення – залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,00 грн.
Представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Пулькіним Юрієм Петровичем подана заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн за перегляд справи судом апеляційної інстанції.
Від ОСОБА_2 , надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначає, що покладення на нього витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000 грн. є надмірним тягарем та очевидним фінансовим покаранням за використання конституційного права на судовий захист, що прямо суперечить принципу справедливості. З огляду на принципи розумності, співмірності та справедливості, об`єктивна та реальна вартість послугу, на його думку, у цій справі не може перевищувати 2 000,00 гривень.
Разом з тим, 03.09.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Пулькін Ю.П. подав додаткові пояснення щодо витрат на допомогу адвоката.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс).
В апеляційній скарзі на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.12.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Пулькін Ю.П. зазначив про те, що апелянт очікує понести судові витрати (крім сплаченого судового збору), до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу адвоката, у розмірі 40000,00 грн з обов`язковим поданням до суду відповідних підтверджуючих документів у порядку, передбаченому ч.8 ст.141 ЦПК України.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвокатом Пулькіним Ю.П. надано договір про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2026, додаток до договору про надання правової допомоги від 01.03.2026 щодо правничої допомоги по справі № 643/4256/17, а також квитанції про оплату наданих послуг від 27.03.2026 на суму 17 000,00 грн. та від 17.08.2026 на суму 23 000,00 грн.
В додатку до договору про надання правової допомоги від 01.03.2026 щодо правничої допомоги по справі № 643/4256/17 наведено найменування (опис) наданих адвокатом та отриманих клієнтом послуг: консультації клієнта з опрацюванням усіх наданих документів, вивчення оскаржуваного рішення, вивчення ситуації спору – 5 000 грн., вивчення актуальної судової практики апеляційного суду та Верховного Суду з питань, вирішених у оскаржуваному судовому рішенні – 5 000 грн., складання апеляційної скарги у стислі строки – 5 000,00 грн., формування пакету документів до скарги – 3 000,00 грн., обґрунтування позиції щодо захисту права на повагу до житла – 3 000,00 грн., надіслання копій скарги учасникам, сплата судового збору – 1 000,00 грн., подання апеляційної скарги через електронний суд – 2 000,00 грн., підготовка до участі у судових засіданнях, складання процесуальних заяв і клопотань – 3 000,00 грн., участь адвоката у судових засіданнях – 3 000,00 грн., підсумковий гонорар (тільки у випадку задоволення скарги) – 10 000,00 грн. Всього загальний обсяг наданих послуг складає 40 000,00 грн, згідно із додатком до договору від 01.03.2026.
Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України та оцінюючи реально витрачений адвокатом час в ході розгляду справи апеляційною інстанцією, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування витрат на оплату послуг адвоката за надання правничої допомоги з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи доводиться, що адвокатом було підготовлено апеляційну скаргу, сформовану в системі «Електронний суд» 19.03.2026, а також апеляційну скаргу зі змінами та внесеними виправленнями, сформовану в системі «Електронний суд» 20.03.2026 та він брав участь в судовому засіданні 13 серпня 2026 року.
При вирішенні розміру відшкодування, колегія суддів виходить як з реального обсягу наданих адвокатських послуг, складності самої справи, її значення для учасників справи та сталість судової практики при розгляді справ подібної категорії.
Оскільки, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, при вирішенні питання про відшкодування стороні позивача витрат по оплаті за послуги адвоката, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшити розмір такого відшкодування з 40 000,00 грн до 10 000,00 грн, що буде відповідати принципами справедливості, пропорційності та верховенством права.
За казаних обставин, колегія судді вважає за необхідне частково задовольнити заяву представника позивача та ухвалити по справі додаткове рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 133, 141, 270, 274, 382, 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Пулькіна Юрія Петровича про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн за перегляд справи у апеляційному суді.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2026 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
О.В. Чумак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua