Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №536/112/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 536/112/24 Номер провадження 22-ц/814/88/26Головуючий у 1-й інстанції Баранська Ж. О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,

за участю секретаря: Сальної Н.О.,

за участю представника позивача АТ «Райффайзен Банк» адвоката Куриша В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 грудня 2024 року,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Заявою-Договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/922622 від 26 жовтня 2020 року в сумі 164 667, 07 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 146 829, 95 грн., а також заборгованості за відсотками в сумі 117 837, 12 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 26 жовтня 2020 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/922622, згідно якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 109 502, 45 грн. строком на 72 місяці, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у фіксованій процентній ставці у розмірі 33, 3 % річних та комісії згідно умов та тарифів кредитора. 11 травня 2021 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду, відповідно до якої з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України сторони досягли згоди про зміну з 11 травня 2021 року умов погашення кредиту, а саме, викладено в новій редакції графік погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, а також розрахунок сукупної вартості кредиту. Даною угодою врегульовано існуючу заборгованість, строк сплати якої настав шляхом збільшення суми кредиту на суму заборгованості по процентам. У подальшому, у зв» язку з несплатою відповідачем прострочених відсотків за кредитом були капіталізовані до суми кредиту. Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 09 листопада 2023 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 164 829, 07 грн, з яких: 146 829, 95 грн. - заборгованість за кредитом та 17 837, 12 грн. - заборгованість за відсотками.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 грудня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 164 667, 00 (сто шістдесят чотири тисячі шістсот шістдесят сім) грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 146 829, 95 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 17 837, 12 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» судовий збір в розмірі 3028, 00 грн., сплачений при подачі позову.

Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук Олександр Миколайович, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки зауваженням відповідача про те, що додана банком анкета, підписана споживачем, жодним чином не може свідчити про укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів.

Зазначено, що між банком та споживачем не було укладено жодного кредитного договору, а ні у письмовій формі, а ні у формі договору приєднання у відповідності до вимог ст. 634 ЦКУ, як це стверджує позивач, а от же нарахування будь-яких відсотків за користування кредитними коштами є протиправним.

Також зазначено, що позивачем належним чином не доведено та не надано суду жодного належного та достовірного доказу який би підтвердив факт наявності та розмір заборгованості відповідача перед позивачем. Позивач навіть не визначив склад заборгованості та її складовим частинам, а саме: тіло кредиту, відсотки, штрафні санкції тощо

Вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають в повному обсязі.

У відзиві представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення – без змін.

В обґрунтування відзиву вказувала, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , рішення суду є законним, а доводи апеляційної скарги необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Райффайзен Банк Аваль» із заявою на отримання кредиту за програмою кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/922622, де просила надати їй кредит у розмірі 107400 грн. на строк 72 місяці (а.с. 8).

26 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» підписано Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/922622, згідно якої відповідачка прийняла публічну пропозицію АТ "Райффайзен Банк Аваль" про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ "Райффайзен Банк Аваль", що оприлюднені на сайті банку, висловила повну та безумовну згоду з її умовами (а.с.10).

Зі змісту пункту 1.2 вказаної вище угоди вбачається, що Банк зобов`язався надати Клієнту кредит в сумі 109502,45 грн.

Згідно пункту 1.2.3 договору процентна ставка за кредитом фіксована і становить 33,3 %.

Відповідно до умов п. 2.1. Заяви-Договору, сторони встановили, що проценти сплачуються клієнтом у визначену Графіком дату у складі Щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у Графіку і розраховується, виходячи з процентної ставки, передбаченої підпунктом 1.2.3 пункту 1.2 Заяви-Договору. Проценти, нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування Кредитом, починаючи з дня надання Кредиту (включно) або з наступного за днем надання Кредиту Операційного дня (у разі надання Кредиту після закінчення Операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт).

Згідно умов п. 2.2. Заяви-Договору, клієнт здійснює погашення Кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами. Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів та розраховується за формулою, визначеною підпунктом 3.5.1. пункту 3.5. Статті 3 Розділу 6. Правил.

Клієнт зобов`язаний здійснювати погашення Кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті Кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання Кредиту в дату, визначену п. 2.4 Заяви-Договору. Якщо дата сплати ануїтетного платежу, не є Робочим днем, ануїтетний платіж має бути сплачений Клієнтом не пізніше останнього Робочого дня, що передує Даті сплати ануїтетного платежу (п. 2.3. Заяви-Договору).

Відповідно до п. 2.4. Заяви-Договору, у визначений п. 2.3. Заяви-Договору строк Клієнт має забезпечити наявність коштів на Поточному рахунку для подальшого здійснення Банком Договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди. Погашення заборгованості за Кредитом, процентів, пені здійснюється шляхом здійснення Банком договірного списання у визначеному пунктом 9 Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди порядку. У випадку об`єктивної неможливості забезпечення Клієнтом достатньої суми на рахунках (арешт коштів, закриття рахунків тощо), з яких Банк здійснює Договірне списання коштів з метою погашення Клієнтом заборгованості за Кредитом, погашення Клієнтом заборгованості може бути здійснене будь-яким іншим шляхом, погодженим Банком.

Згідно умов п. 4 Заяви-Договору клієнт засвідчила та гарантувала, що: вона має відповідний фінансовий стан і володіє достатнім рівнем платоспроможності і кредитоспроможності, необхідних для вчасного виконання нею визначених Заявою-Договором зобов`язань; не існують і їй невідомі обставини, які можуть негативним чином вплинути на виконання нею визначених Заявою-Договором зобов`язань або про будь-які інші поточні або майбутні зобов`язання, які можуть мати пріоритет над виконанням визначених Заявою-Договором зобов`язань, в тому числі не існує жодної з обставин Дефолту, передбачених підпункту 3.6.2. пункту 3.6. Статті 3 Розділу 6 Правил (п.п. 4.1.1. Заяви-Договору).

Як вбачається з пункту 1.4 Заяви-Договору у разі настання передбачених підпунктом 3.6.2 пункту 3.6 Статті 3 Розділу 6 Правил обставин Дефолту, Банк має право відмовити Клієнту в наданні Кредиту (з припиненням зобов`язання Банка надати Кредит) та/або вимагати дострокового виконання Клієнтом зобов`язань за кредитом, включаючи повернення суми Кредиту, сплати Процентів, пені та інші платежі за Кредитом, про що направляє Клієнту письмове повідомлення. На письмову вимогу банку, Клієнт зобов`язаний здійснити дострокове погашення заборгованості за Кредитом у відповідності до умов зазначених в письмовому повідомленні Банка. У разі невиконання цієї вимоги, Банк має право пред`явити вимогу поручителям та/або вжити заходи для стягнення заборгованості Клієнта за Кредитом, які не суперечать законодавству України.

Згідно паспорту споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», підписаного власноручним підписом ОСОБА_1 26 жовтня 2020 року, відповідачка підтвердила отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором. В паспорті споживчого кредиту міститься: інформація та контактні дані кредитодавця; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткова інформація; інші важливі правові аспекти (а.с.8 зворот).

11 травня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 014/380805/82/922622/81-1/34891 до Заяви-Договору про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» від 26 жовтня 2020 року, на підставі якої збільшено на 25 календарних місяців строк кредиту, а також збільшено фактичну суму заборгованості позичальника на суму заборгованості по процентам і дане збільшення не супроводжувалось видачею кредитних коштів (а.с. 12-14).

З банківської виписки по рахунку та розрахунку заборгованості вбачається, що загальний розмір заборгованості по кредиту ОСОБА_1 складає 164667, 07 грн., в тому числі заборгованість за кредитом становить 146829, 95 грн., заборгованість за процентами становить 17837, 12 грн.

13 листопада 2023 року на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором № 014/380805/82/922622, надавши можливість останній добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї вимоги (а.с. 29), яка була отримана останньою 21.11.2023 (а.с. 30-32) однак така вимога залишена відповідачкою без реагування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність факту укладення кредитного договору та погодження позичальником істотних умов зобов`язання, які він належним чином не виконав, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо укладення кредитного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженіними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом між сторонами 26.10.2020 був укладений договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/922622.

Таким чином між сторонами в установленій законом формі було погоджено істотні умови договору, зокрема, розмір кредиту та розмір відсоткової ставки.

Враховуючи вище викладене, доводи апеляційної скарги в частині, що між банком та споживачем не було укладено жодного кредитного договору, а ні у письмовій формі, а ні у формі договору приєднання у відповідності до вимог ст. 634 ЦКУ, не спростовують висновків місцевого суду про укладення договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/922622 та погодження всіх істотних умов договору.

Щодо отримання кредитних коштів та підтвердження факту наявності заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем належним чином не доведено та не надано суду жодного належного та достовірного доказу який би підтвердив факт наявності та розмір заборгованості відповідача перед позивачем є необґрунтованими з врахуванням наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання АТ «Райффайзен Банк» зобов`язань за кредитним договором №014/380805/82/922622 від 26.10.2020 року, позивачем надано належним чином засвідчену копію виписки по рахунку (а.с. 19-27), відкритого на ім`я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 26.10.2020 АТ «Райффайзен Банк» здійснено виплату кредиту 109 502,45 грн.

Згідно п.п.3, 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч.ч.1, 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до п. 42 Положення «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75, є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг (п.43).

При цьому, п. 63 Положення визначено, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що надані АТ «Райффайзен Банк» по справі докази у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 109 502,45 грн., користувалася кредитними коштами, проте, належним чином не виконала свої зобов`язання з повернення кредитних коштів у строки, передбачені кредитним договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем, що стала підставою для укладення 11.05.2021 додаткової угоди № 014/380805/82/922622/81-1/34891 до Заяви - Договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/922622/81 від 26.10.2020, якою було врегульовано існуючу заборгованість строк сплати якої настав шляхом збільшення суми кредиту на суму заборгованості по процентам, а тому відповідач повинен нести відповідальність за невиконання умов кредитного договору.

Водночас, колегія суддів враховує, що боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав можливість представити суду виписку зі свого рахунку на підтвердження надходження (не надходження) коштів від кредитора на виконання укладеного договору, його розміру, а також підтвердження виконання своїх зобов`язань за даним договором та внесення коштів на погашення заборгованості.

Щодо формування суми заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач навіть не визначив склад заборгованості та її складовим частинам, а саме: тіло кредиту, відсотки, штрафні санкції тощо також є безпідставними враховуючи наступне.

У позовній заяві АТ «Райффайзен Банк» вказало, що заборгованість, яка виникла за Заявою-Договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/922622 від 26.10.2020 у розмірі 164 667,07 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 146 829,95 грн., заборгованості за відсотками – 17 837,12 грн.

Крім того з розрахунку заборгованості вбачається, що загальний розмір заборгованості по кредиту ОСОБА_1 складає 164 667, 07 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом становить 146 829, 95 грн., заборгованість за процентами становить 17 837, 12 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, та доходить висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 164 667, 07 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом становить 146 829, 95 грн., заборгованість за процентами становить 17 837, 12 грн.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 383 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича – залишити без задоволення.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 грудня 2024 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 жовтня 2026 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді: О.О. Панченко

В.П. Пікуль