Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №127/26650/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №127/26650/26

Суддя: Каленяк Р. А.

Справа № 127/26650/26

Провадження № 2-а/127/271/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Каленяк Р.А. розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серії ЕНА № 7595756 від 22.07.2026, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПП про скасування постанови серії ЕНА № 7595756 від 22.07.2026, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Позивач мотивував адміністративний позов наступним.

22 липня 2026 року інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві Грицшук Артем Васильович виніс постанову серії ЕНА № 7595756, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.

У постанові зазначено, що 22.07.2026 о 20:55:47 у місті Києві на вул. Ревуцького ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI A6, державний номерний знак НОМЕР_1 , який нібито «не відповідає ДСТУ 3649:2010, а саме задні покажчики повороту», чим порушено п. 31.1 ПДР України.

Формулювання «не відповідає ДСТУ 3649:2010, а саме задні покажчики повороту» не містить конкретного опису технічної несправності, переобладнання чи параметра, який не відповідає нормативним вимогам. Конкретне порушене положення ДСТУ 3649:2010 також не зазначено.

Загальне посилання на п. 31.1 ПДР України не замінює встановлення об`єктивної сторони правопорушення.

Пункт 7 постанови щодо доданих матеріалів не заповнений. Посилання на докази, якими підтверджено висновок інспектора, у постанові відсутні.

Отже, зі змісту постанови неможливо встановити, який конкретний технічний стан автомобіля або яку дію позивача визнано правопорушенням.

Автомобіль AUDI A6, VIN НОМЕР_2 , уперше зареєстрований в Україні 04.07.2026. 30.06.2026 щодо цього автомобіля видано сертифікат відповідності стосовно індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.016.00022505-26.

Сертифікатом підтверджено можливість реєстрації та допуску автомобіля до участі в дорожньому русі без подальших процедур затвердження, а також відповідність установлених пристроїв освітлення та світлової сигналізації чинним в Україні нормативним документам.

У додатку до сертифіката зазначено ДСТУ 3649:2010, R48-06 та протокол випробувань ATGN № 30-06-5495 від 30.06.2026.

Таким чином, сертифікат видано щодо конкретного автомобіля менш ніж за місяць до винесення постанови.

На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор поліції не здійснював та ПДР України не порушував.

Також позивач в поданому до суду позові вказував, що інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Справи незначної складності визначаються ч. 6 ст. 12 КАС України.

Згідно із ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідач відзив на позов не подав, додаткового строку для цього не потребував.

З огляду на неподання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, керуючись ч. 2 ст. 175 КАС України, суд вважає за можливе вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.07.2026 о 20:55 в м. Київ, вул. Ревуцького, водій ОСОБА_1 керував тз марки «AUDI A6», р/н НОМЕР_1 , який невідповідає дсту 3649:2010, а саме задні показчики повороту, чим порушив п. 31.1 ПДР, технічний стан тз та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що призвело до порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідач суду не надав, та не подав у визначений судом строк відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з`ясованих в судовому засіданні обставин.

Неподання відповідачем відзиву на позов суд кваліфікує як визнання позову.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не надано суду достовірних доказів в підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 своїми діями порушив ПДР України, тому суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Згідно з положенням частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягає стягненню з Департаменту патрульної поліції на користь позивача сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 532,48 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 121-3, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7595756 від 22.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, 3;

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua